Ухвала КЦС ВС № 623/1703/17

Ухвала 15 вересня 2021 року м. Київ справа № 623/1703/17 провадження № 61-12153ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 09 липня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 09 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_1 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_5 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , про визнання не чинними змін внесених до Державного земельного кадастру про поділ двох земельних ділянок, скасування державної реєстрації земельних ділянок сформованих за рахунок поділу, та поновлення в Державному земельному кадастрі відомостей реєстрацію поділені земельні ділянки, визнання поновленим на той самий строк та на тих самих умовах договору оренди земельної ділянки та визнання укладеною додаткової угоди, ВСТАНОВИВ: У липні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_5 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , про визнання не чинними змін внесених до Державного земельного кадастру про поділ двох земельних ділянок, скасування державної реєстрації земельних ділянок сформованих за рахунок поділу, та поновлення в Державному земельному кадастрі відомостей реєстрацію поділені земельні ділянки, визнання поновленим на той самий строк та на тих самих умовах договору оренди земельної ділянки та визнання укладеною додаткової угоди. Позов обґрунтовано тим, що 19 червня 2001 року між Ізюмською районною радою Харківської області та ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки за умовами якого він прийняв у тимчасове користування на умовах оренди терміном на 10 років земельну ділянку, яка знаходиться на території Заводської сільської ради Ізюмського району Харківської області, площею 94,0 га із земель запасу, у тому числі: ріллі - 94,0 га: 26,6 га - контур 31 , кадастровий номер 6322883000:04:000:0318, та 67,4 га - контур 30 , кадастровий номер 6322883000:04:000:0319. 20 червня 2001 року зазначений договір був зареєстрований у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі в Ізюмському районному відділі земельних ресурсів за № 6. 07 лютого 2011 року, тобто більш як за 4 місяці до закінчення терміну дії договору оренди, він звернувся до голови Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області (далі - Ізюмська РДА) з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі, додавши проект додаткової угоди про поновлення договору оренди з такими ж умовами, які були визначені основним договором. 02 березня 2011 року за результатами розгляду його листа-повідомлення Ізюмською РДА було видано розпорядження № 71, яким вирішено надати йому дозвіл на поновлення договору оренди землі, на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки загальною площею 94,0 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Однак наданий ним проект додаткової угоди про поновлення договору оренди Ізюмською РДА йому повернуто не було. Неповернення йому підписаного примірника додаткової угоди відповідальні працівники Ізюмської РДА, з яким він контактував з цього приводу, пояснювали тим, що у зв`язку із зміною відповідних законодавчих приписів, підписання додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки можливо тільки після виготовлення технічної документації на земельну ділянку, що є предметом оренди. У подальшому, 21 травня 2013 року Ізюмською РДА було видано розпорядження № 207 «Про плату за користування земельними ділянками до укладення договору оренди на території Ізюмського району». Цим розпорядженням було встановлено, що у разі використання земельної ділянки без документів, які посвідчують право на неї, з моменту прийняття рішення про надання дозволу на виготовлення технічної документації і до часу видачі документа на право землекористування або власності, користувач земельної ділянки сплачує до Ізюмського районного бюджету втрати від ненадходження коштів за користування земельною ділянкою у розмірах, визначених відповідним договором між таким користувачем та Ізюмською РДА відповідно до нормативної грошової оцінки земельних ділянок в Ізюмському районі. У порядку виконання вищевказаного розпорядження від 21 травня 2013 року він уклав із Ізюмською РДА договір від 01 серпня 2013 року № 6-21, яким на нього, як на землекористувача було покладено зобов`язання щодо здійснення оплати до бюджету в установленому розмірі за фактичне землекористування до дати видачі йому правовстановлюючих документів на вищевказану ділянку. 02 грудня 2014 року між ним і Ізюмською РДА було укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 19 червня 2001 року на предмет зміни розміру, порядку та способу внесення орендної плати. Вважав, що укладання цієї додаткової угоди підтверджує визнання сторонами факту продовження дії договору оренди вже після закінчення терміну, на який цей договір було укладено. Вказував, що він добросовісно виконував свої зобов`язання, здійснюючи оплату до бюджету за користування земельною ділянкою. Доказом цього є довідка Заводської сільської ради Ізюмського району Харківської області № 0230/225 від 27 квітня 2017 року, згідно якої ОСОБА_3 використовує земельну ділянку площею 94,0 га та сплачує орендну плату в розмірі 11 835,75 грн в місяць. Заборгованості по сплаті орендної плати станом на 01 квітня 2017 року не має. Крім того, згідно актів районної робочої групи з питань раціонального та ефективного використання земель, запобігання порушенням земельного законодавства та роз`яснювальної роботи щодо земельної реформи від 01 квітня 2015 року, від 15 вересня 2015 року, від 01 квітня 2016 року, від 01 липня 2016 року, 01 липня 2017 року вбачається, що у нього відсутня заборгованість за користування земельною ділянкою площею 94,0 га. 05 грудня 2014 року Ізюмською РДА було видано розпорядження № 585 «Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 02 березня 2011 року № 71», яким пункт 1 зазначеного розпорядження було викладено в наступній редакції: «Надати гр. ОСОБА_3 дозвіл на поновлення договору оренди землі, зареєстрованого 19 червня 2001 року за №6 та на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 94,0 га ріллі за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (контур № 31 , площею 26,6 га та контур № 30 площею 67,4 га), розташованих за межами населених пунктів на територіях Заводської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва». Вказував, що це розпорядження, видане більш як через три роки після закінчення терміну, на який було укладено договір оренди, також підтверджує, що факт поновлення договору оренди від 19 червня 2001 року не викликав ніякого сумніву у орендодавця. У 2015 році на підставі вищенаведених розпоряджень Ізюмської РДА № 71 від 02 березня 2011 року та № 585 від 05 грудня 2014 року було закінчено розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для нього. У той же час відбулися зміни в законодавстві, в тому числі і щодо врегулювання питань оренди землі. Розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених ЗК України, на території Харківської області було віднесено до повноважень ГУ Держгеокадастру у Харківської області, яке виконує їх з липня 2015 року і продовжує виконувати по цей час. 14 березня 2016 року було завершено виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що передаються йому в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (КВЦПЗ-01.01) на території Заводської сільської ради (за межами населених пунктів) Ізюмського району Харківської області, яка була затверджена рішенням VIII сесії Ізюмської районної ради VII скликання від 03 серпня 2016 року. 28 серпня 2016 року, після закінчення виготовлення та затвердження на сесії райради технічної документації на земельну ділянку, він звернувся до ГУ Держгеокадастру у Харківській області, як до сторони в договорі оренди, правонаступника Ізюмської РДА, з проханням підписати додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. Однак отримав лист від 28 вересня 2016 року про відмову у поновлені відповідного договору оренди землі з посиланням на те, що згідно статті 33 Закону України «Про оренду землі» орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. А так як договір оренди земельної ділянки від 19 червня 2001 року закінчився 20 червня 2011 року, то він не підлягає поновленню. В подальшому він неодноразово направляв на адресу відповідача повторні звернення, в яких викладав суть правовідносин, повідомляючи про перелічені вище події та рішення Ізюмської РДА, що свідчили про відсутність з боку орендодавця заперечень проти продовження на новий строк договору оренди, у відповідь отримав однотипні обґрунтування відмови від підписання додаткової угоди про поновлення договору оренди, яке в цілому аналогічне тому, що міститься у першому листі відповідача від 28 вересня 2016 року. Крім того, у цих листах відповідач зазначав, що відповідно до пункту 3 розпорядження Ізюмської РДА № 71 від 02 березня 2011 року договір про оренду землі підлягав поновленню не пізніше одного місяця після закінчення строку його дії, але ОСОБА_3 не виконав цей пункт розпорядження, не уклав додаткову угоду, а отже договір не підлягає поновленню. Розцінюючи таку відмову неправомірною, він просив задовольнити позовні вимоги, вважаючи, що правовою підставою поновлення договору оренди землі є положення статті 33 Закону України «Про оренду землі». Оскільки, відповідно до положень статті 33 Закону України «Про оренду землі» реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін, а дії сторін свідчать саме про таке, то у нього наявне переважне право на поновлення договору оренди землі. Крім того, вказував, що частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено і іншу підставу поновлення договору оренди землі, а саме: у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Саме з таких підстав він звернувся з позовом до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області, який 08 серпня 2017 року за його заявою прийняв ухвалу про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу ГУ Держгеокадастру у Харківській області вчиняти дії з приводу розпорядження будь-яким чином земельними ділянками, які є предметом договору оренди. Однак відповідач, незважаючи на наявність зазначеної ухвали про забезпечення позову, здійснив державну реєстрацію 15 земельних ділянок за рахунок спірної земельної ділянки площею 26,6 га - контур 31, якій було присвоєно кадастровий № 322883000:04:000:0318, передавши таким чином по 2 га у власність громадянам. Також в подальшому, незважаючи на заборону, знову неправомірно за рахунок спірної земельної ділянки площею 67,4 га - контур 30, якій було присвоєно кадастровий № 6322883000:04:000:0319, відповідач сформував 29 інших земельних ділянок по 2 га, які передав у власність фізичним особам. Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 09 липня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_38 задоволено. Визнано нечинними зміни, внесені до Державного земельного кадастру про поділ двох земельних ділянок, що знаходяться на території Заводської сільської ради Ізюмського району Харківської області, а саме: земельної ділянки площею 26,6 га - контур 31 , кадастровий № 6322883000:04:000:0318, та формування за її рахунок, нових земельних ділянок, а саме: земельної ділянки кадастровий № 6322883000:04:000:0567 площею 2,36 га з цільовим призначенням: 01.01 для ведення товарного сільгоспвиробництва; земельної ділянки кадастровий № 6322883000:04:000:0562 площею 2 га з цільовим призначенням: 01.03 для ведення особистого селянського господарства; кадастровий № 6322883000:04:000:0554 площею 2 га з цільовим призначенням: 01.03 для ведення особистого селянського господарства; земельної ділянки кадастровий № 6322883000:04:000:0555 площею 2 га з цільовим призначенням: 01.03 для ведення особистого селянського господарства; земельної ділянки кадастровий № 6322883000:04:000:0556 площею 2 га з цільовим призначенням: 01.03 для ведення особистого селянського господарства; земельної ділянки кадастровий № 6322883000:04:000:0563 площею 2 га з цільовим призначенням: 01.03 для ведення особистого селянського господарства; земельної ділянки кадастровий № 6322883000:04:000:0559 площею 2 га з цільовим призначенням: 01.03 для ведення особистого селянського господарства; земельної ділянки кадастровий № 6322883000:04:000:0558 площею 2 га з цільовим призначенням: 01.03 для ведення особистого селянського господарства; земельної ділянки кадастровий № 6322883000:04:000:0553 площею 2 га з цільовим призначенням: 01.03 для ведення особистого селянського господарства; земельної ділянки кадастровий № 6322883000:04:000:0566 площею 2 га з цільовим призначенням: 01.03 для ведення особистого селянського господарства; земельної ділянки кадастровий № 6322883000:04:000:0565 площею 0,12 га з цільовим призначенням: 01.05 для індивідуального садівництва; земельної ділянки кадастровий № 6322883000:04:000:0564 площею 0,12 га з цільовим призначенням: 01.05 для індивідуального садівництва; земельної ділянки кадастровий № 6322883000:04:000:0557 площею 2 га з цільовим призначенням: 01.03 для ведення особистого селянського господарства; земельної ділянки кадастровий № 6322883000:04:000:0561 площею 2 га з цільовим призначенням: 01.03 для ведення особистого селянського господарства; земельної ділянки кадастровий № 6322883000:04:000:0560 площею 2 га з цільовим призначенням: 01.03 для ведення особистого селянського господарства. Визнано нечинними зміни, внесені до Державного земельного кадастру про поділ земельної ділянки, що знаходиться на території Заводської сільської ради Ізюмського району Харківської області площею 67,4 га - контур 30 , кадастровий № 6322883000:04:000:0319, та формування за її рахунок, нових земельних ділянок, а саме: кадастровий № 6322883000:04:000:0592 площею 2,00 га з цільовим призначенням 01.03; кадастровий № 6322883000:04:000:0580 площею 2,00 га з цільовим призначенням 01.03; кадастровий № 6322883000:04:000:0570 площею 2,00 га з цільовим призначенням 01.03; кадастровий № 6322883000:04:000:0596 площею 2,00 га з цільовим призначенням 01.03; кадастровий № 6322883000:04:000:0583 площею 2,00 га з цільовим призначенням 01.03; кадастровий № 6322883000:04:000:0594 площею 2,00 га з цільовим призначенням 01.03; кадастровий № 6322883000:04:000:0593 площею 2,00 га з цільовим призначенням 01.03; кадастровий № 6322883000:04:000:0578 площею 2,00 га з цільовим призначенням 01.03; кадастровий № 6322883000:04:000:0574 площею 2,00 га з цільовим призначенням 01.03; кадастровий № 6322883000:04:000:0590 площею 2,00 га з цільовим призначенням 01.03; кадастровий № 6322883000:04:000:0595 площею 2,00 га з цільовим призначенням 01.03; кадастровий № 6322883000:04:000:0596 площею 2,00 га з цільовим призначенням 01.03; кадастровий № 6322883000:04:000:0576 площею 2,00 га з цільовим призначенням 01.03; кадастровий № 6322883000:04:000:0577 площею 2,00 га з цільовим призначенням 01.03; кадастровий № 6322883000:04:000:0589 площею 2,00 га з цільовим призначенням 01.03; кадастровий № 6322883000:04:000:0591 площею 2,00 га з цільовим призначенням 01.03; кадастровий № 6322883000:04:000:0571 площею 2,00 га з цільовим призначенням 01.03; кадастровий № 6322883000:04:000:0585 площею 2,00 га з цільовим призначенням 01.03; кадастровий № 6322883000:04:000:0575 площею 2,00 га з цільовим призначенням 01.03; кадастровий № 6322883000:04:000:0588 площею 2,00 га з цільовим призначенням 01.03; кадастровий № 6322883000:04:000:0573 площею 2,00 га з цільовим призначенням 01.03; кадастровий № 6322883000:04:000:0572 площею 2,00 га з цільовим призначенням 01.03; кадастровий № 6322883000:04:000:0587 площею 2,00 га з цільовим призначенням 01.03; кадастровий № 6322883000:04:000:0570 площею 0,12 га з цільовим призначенням 01.05; кадастровий № 6322883000:04:000:0584 площею 0,12 га з цільовим призначенням 01.05; кадастровий № 6322883000:04:000:0568 площею 0,12 га з цільовим призначенням 01.05; кадастровий № 6322883000:04:000:0569 площею 0,12 га з цільовим призначенням 01.05; кадастровий № 6322883000:04:000:0581 площею 19,618 га з цільовим призначенням 01.01; кадастровий № 6322883000:04:000:0582 площею 0,8058 га з цільовим призначенням 01.01. Скасовано державну реєстрацію земельних ділянок, сформованих за рахунок двох земельних ділянок на території Заводської сільської ради Ізюмського району Харківської області, а саме: земельної ділянки площею 26,6 га - контур 31 , яка до скасування реєстрації мала кадастровий № 6322883000:04:000:0318 та земельної ділянки площею 67,4 га - контур 30 , яка до скасування реєстрації мала кадастровий № 6322883000:04:000:0319 та поновлено в Державному земельному кадастрі відомості про реєстрацію цих земельних ділянок. Визнано поновленим на той самий строк та на тих самих умовах договір оренди земельної ділянки від 19 червня 2001 року між Ізюмською районною радою Харківської області як орендодавцем та позивачем ОСОБА_3 як орендарем, який зареєстровано 20 червня 2001 році у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі в Ізюмському районному відділі земельних ресурсів за № 6, за яким орендарем прийнято в тимчасове користування на умовах оренди терміном на 10 років земельну ділянку, яка знаходиться на території Заводської сільської ради Ізюмського району Харківської області, площею 94,0 га, із земель запасу, у тому числі ріллі - 94,0 га: 26,6 га - контур 31 ; 67,4 га - контур 30 . Визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди між ГУ Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_3 щодо поновлення договору оренди землі від 19 червня 2001 року, який зареєстровано 20 червня 2001 року у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі в Ізюмському районному відділі земельних ресурсів за № 6 строком на 10 років, та внесення змін до нього. Додатковим рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 07 листопада 2018 року стягнуто з ГУ Держгеокадастру у Харківській області на користь ОСОБА_3 судові витрати по справі у розмірі 640,00 грн. Постановою Харківського апеляційного суду від 09 червня 2021 року рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 09 липня 2018 року залишено без змін. 19 липня 2021 року засобами поштового зв`язку представник ОСОБА_17 - ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 09 липня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 09 червня 2021 року у вищевказаній справі, з пропуском строку встановленого статтею 390 ЦПК України. 24 липня 2021 року засобами поштового зв`язку представник ОСОБА_17 - ОСОБА_2 подала до Верховного Суду доповнення до касаційної скарги на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 09 липня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 09 червня 2021 року у вищевказаній справі. Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, зокрема для подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести підстави для його поновлення та надати відповідні докази. Надано строк для усунення недоліків. У серпні 2021 року до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, зокрема клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, та копію супровідного листа апеляційного суду та конверта про направлення оскаржуваної постанови. Відповідно до частини першої, другої та третьої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Перевіривши доводи клопотання представника ОСОБА_17 - ОСОБА_2 про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 09 липня 2018 року та постанови Харківського апеляційного суду від 09 червня 2021 року, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки з наданих до клопотання доказів убачається, що копію постанови ОСОБА_17 дійсно отримав 12 липня 2021 року та звернувся з касаційною скаргою 19 липня 2021 року, що є підставою для його поновлення. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Як підставу касаційного оскарження заявник зазначає порушення судами норм матеріального права, а саме без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 145/474/17, від 05 грудня 2018 року у справі № 346/5603/17, від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17, від 13 січня 2021 року у справі № 264/949/19, від 27 квітня 2021 року у справі № 922/2378/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Також у касаційній скарзі заявник посилається на порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд апеляційної інстанції під час ухвалення судового рішення керувався неналежними доказами (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). За змістом частини сьомої статті 394 ЦПК України та відсутності підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій вирішує питання про витребування матеріалів справи. Оскільки недоліки касаційної скарги усунуто, за формою та змістом касаційна скарга відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, отже наявні підстави для відкриття касаційного провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. У касаційній скарзі представник ОСОБА_17 - ОСОБА_2 зазначає клопотання про зупинення виконання рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 09 липня 2018 року та постанови Харківського апеляційного суду від 09 червня 2021 року, яку фактично нічим не обґрунтовує. Відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 394 ЦПК України, за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії. Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Клопотання про зупинення виконання (дії) судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання (дії) судового рішення, підтверджені певними доказами, зокрема, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути надано копію такої постанови. Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення або його дії, суд касаційної інстанції враховує існування об`єктивної необхідності у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України). Враховуючи, що оскаржуване рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 09 липня 2018 року, залишене без змін постановою Харківського апеляційного суду від 09 червня 2021 року, не підлягає примусовому виконанню, клопотання представника ОСОБА_17 - ОСОБА_2 про зупинення його виконання задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 389, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Поновити представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 09 липня 2018 року та постанови Харківського апеляційного суду від 09 червня 2021 року. Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_1 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_5 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , про визнання не чинними змін внесених до Державного земельного кадастру про поділ двох земельних ділянок, скасування державної реєстрації земельних ділянок сформованих за рахунок поділу, та поновлення в Державному земельному кадастрі відомостей реєстрацію поділені земельні ділянки, визнання поновленим на той самий строк та на тих самих умовах договору оренди земельної ділянки та визнання укладеною додаткової угоди, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 09 липня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 09 червня 2021 року. Витребувати з Ізюмського міськрайонного суду Харківської області матеріали справи № 623/1703/17. В задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про зупинення виконання рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 09 липня 2018 року та постанови Харківського апеляційного суду від 09 червня 2021 року відмовити. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, в 10-денний строк з дня отримання ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик