Постанова 4807 № 337/4787/20

Дата документу 08.09.2021 Справа № 337/4787/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №337/4787/20 Головуючий у 1 інстанції Гнатик Г.Є. Провадження № 22-ц/807/2409/21 Суддя-доповідач Онищенко Е.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 вересня 2021 року м. Запоріжжя Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі: головуючого Онищенка Е.А. суддів: Бєлки В.Ю., Подліянової Г.С. за участю секретаря судового засідання Волчановій І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 05 квітня 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Хортицький районний у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про оголошення фізичної особи померлою,- В С Т А Н О В И Л А: У листопаді 2020 року ОСОБА_1 , звернулася до суду з заявою, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Хортицький районний у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про оголошення фізичної особи померлою. В обґрунтування заяви зазначала, що вона є матір`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З дня народження її син проживав з нею, її чоловіком - ОСОБА_2 , братом ОСОБА_4 та дочкою- ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 . Квартиру сім`я отримала на підставі ордеру, пізніше квартира була приватизована вищевказаними особами, що підтверджується копією свідоцтва № НОМЕР_1 про право власності на житло від 11.02.1994 року. У серпні 2002 року її син ОСОБА_5 , у віці 17 років, пішов з дому в невідомому напрямку, про свої наміри не повідомив, жодних документів з собою не взяв. З наступного дня, вона почала сина шукати, телефонувала друзям та знайомим, але такі пошуки результатів не дали. У 2002 році вона звернулася до Хортицького РВ з приводу розшуку сина, але результати розшуку, їй не відомі. Також вона розшукувала сина самостійно: у 2002 році зверталася до Служби розшуку дітей «Магнолія» де оголошення про розшук неодноразово показували по телебаченню. У випуску газети «Сьогодні» № 39 від 19.02.20003 року було розміщено оголошення про розшук її сина. ОСОБА_5 немає у соціальних мережах, відсутні відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, також відсутні відомості про нього в Єдиному реєстрі боржників, на офіційному сайті судової влади у розділі: «Стан розгляду справ», ОСОБА_5 не значиться. З 2002 року про сина відсутні жодні відомості, а прийняті заходи розшуку, результатів не дали. Крім того, її син- ОСОБА_4 , у 2017 році знову звертався до правоохоронних органів з приводу розшуку брата ОСОБА_5 , але встановити його місцезнаходження не виявилося можливим. З моменту зникнення сина пройшло більше 18 років, ніяких відомостей про його місцезнаходження не має. Просила суд визнати ОСОБА_5 померлим. Визнання сина померлим необхідно для оформлення спадщини на частину квартири, яка належить синові. Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 05 квітня 2021 року відмовлено в задоволенні заяви. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким її заяву задовольнити в повному обсязі. Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Європейський суд з прав людини також вказує, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи (рішення у справі "Руїз Торіха проти Іспанії". Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначила, що «якість судового рішення залежить головним чином від якості його мотивування. Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, але, насамперед, є гарантією проти свавілля. По-перше, це зобов`язує суддю дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правосудність; по-друге, це дає можливість суспільству зрозуміти, яким чином функціонує судова система» (пункти 34-35). Вищезазначеним вимогам оскаржуване рішення не відповідає. Так, відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не доведено обставин та не надано об`єктивних даних, які б давали суду підстави зробити вірогідне припущення про смерть громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а сама по собі відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи протягом трьох років у зареєстрованому місці його проживання не може бути підставою для оголошення цієї фізичної особи померлою. Проте, колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду, оскільки воно не відповідає фактичним обставинам справи. Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ст. 293 ЦПК України, в порядку окремого провадження судом розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових або майнових прав підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, зокрема про оголошення фізичної особи померлою у відповідності до ст. 308 ЦПК України. Згідно з ч. 1 ст. 305 ЦПК України, заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна. Відповідно до ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку. Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно якого ставиться питання про оголошення його померлим. Згідно свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 11.02.1994 року, ОСОБА_5 є співвласником квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Іншими співвласниками вказаної квартири є заявник ОСОБА_1 та зацікавлені особи по справі: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 . Вказана квартира перебуває у спільній сумісній власності. ОСОБА_5 безвісно відсутнім судом не визнавався. В заяві ОСОБА_1 зазначає, що ОСОБА_5 з 2002 року не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у віці 17 років пішов з дому у невідомому напрямку, нічого не повідомивши про свої наміри та не взявши з собою документів. Намагання його розшукати, не виявилися дієвими. Вказані обставини підтвердила в суді першої та апеляційної інстанції. Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в суді першої інстанції надали свої пояснення вказавши про те, що з заявницею вони проживають в одному будинку. Зі слів заявниці їм відомо, що її син ОСОБА_10 пропав, у 2002 році пішов з дому. Крім того, у місці проживання заявника, вони не бачили ОСОБА_10 з цього часу. 02 грудня 2009 року складено акт перевірки фактичного проживання мешканця квартири АДРЕСА_2 та комісією встановлено, що на момент перевірки у квартирі проживають: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , не проживає за вказаною адресою ОСОБА_5 ( а.с.19). 08 лютого 2017 року ОСОБА_4 звертався з письмовою заявою до начальника Хортицького ВП, у якій зазначив, що в серпні 2002 року було подано заяву про пропажу брата ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та просив надати документи в суд для виписки його з квартири (а.с. 20). У газеті «Сьогодні» № 39 (1384) від 19.02.2003 року у Службі розшуку дітей за 2003 рік міститься повідомлення про розшук ОСОБА_12 , мешканця м.Запоріжжя ( а.с. 21). Заявником надана інформація про стан розгляду справ, змінених після 28.05.2015 року та звітів про автоматизований їх розподіл, де відсутні спори зі стороною по справі ОСОБА_5 , саме на вказану дату ( а.с. 22-23). Інформація щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у Єдиному реєстрі боржників, відсутня (а.с. 24). ОСОБА_5 не зареєстрований як ФОП (а.с. 25), за даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового соціального страхування, відомості щодо ОСОБА_5 відсутні (а.с. 27). Відомості про доходи ОСОБА_5 за період з 2002 по третій квартал 2020 року у ГУ ДПС у Запорізькій області, відсутні (а.с. 52-53). Служба розшуку дітей Всеукраїнської громадської організації «Магнолія» у 2002 році, за зверненням ОСОБА_1 , допомагала у пошуках її сина ОСОБА_5 шляхом розповсюдження оголошення про розшук безвісти зниклого ОСОБА_5 (а.с. 29). Як вбачається з відповіді ГУНП в Запорізькій області від 04.12.2020 року, станом на 27.11.2020 року гр.. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розшуку не перебуває, до кримінальної відповідальності не притягався та засудженим не значиться. Надати відомості про результати розгляду заяви, а також підтвердити чи спростувати факт звернення ОСОБА_1 у серпні 2002 року з заявою про зникнення її сина неможливо, через знищення книг обліку злочинів та подій Хортицького РВ УМВС України в Запорізькій області. Звернення гр.. ОСОБА_4 08.02.2017 року за фактом надання інформації про результати розшуку його брата ОСОБА_5 по заяві 2002 року, зареєстровано в журнал обліку пропозицій, заяв і скарг громадян Хортицького ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області за 3 Ч-50 від 08.02.2017 року та заявнику надано відповідь. Згідно інформації, що міститься в ІТС ІПНП з 01.01.2009 року по 27.11.2020 року звернень до Хортицького ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області щодо зникнення безвісти гр.. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не зареєстровано (а.с.58-59), факт звернення з заявою гр.. ОСОБА_4 саме 08.02.2017 року, підтверджено копією журналу обліку пропозицій, заяв і скарг громадян (а.с. 61-62). Згідно роздруківки з офіційної бази МВС України станом на 18.08.2021 року ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносить до категорії «безвісно зниклий» з 01.08.2002 року. Відповідно до відповіді з ВП №5 Запорізького РУП ГУНП Запорізької області від 11.06.2021 року, за фактом СВ ВП № 5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області внесено відомості до ЄРДР № 12021082070000427 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України. На даний час триває досудове слідство, проводяться оперативно-розшукові заходи, спрямовані на встановлення місцезнаходження ОСОБА_5 . Згідно з ч. 1 ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Відповідно до ст. 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження. Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», судам надано роз`яснення про те, що громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, зазначених у статті 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. Відповідно до ст.17 Закону України «Про реєстрацію актів цивільного стану», підставою для проведення державної реєстрації смерті є документ встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров`я або судово-медичної установи, - не пізніше п`яти днів. Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; встановлення у судовому порядку факту смерті; звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою. У разі настання смерті в дорозі (у поїзді, на судні, в літаку тощо) державна реєстрація смерті може бути проведена в найближчому органі державної реєстрації актів цивільного стану. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров`я, де настала смерть, та інших осіб. Відповідно до ч. 3 ст. 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. З аналізу вищевказаних норм правова вбачається, що вони не містять обов`язкового переліку доказів для встановлення обставин, на підставі яких суд може зробити вірогідне припущення про смерть громадянина, зокрема закон не передбачає обов`язково підтвердження звернення до правоохоронних органів та обов`язкового перебування особи у розшуку. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що сама по собі відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи протягом трьох років у місці ї постійного проживання, не може бути підставою для оголошення цієї фізичної особи померлою. Оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та неупередженому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки колегією суддів встановлено, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , не з`являється в місці постійного проживання з 2002 року. Одночасно суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою. За таких обставин оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення заяви. Згідно п. 2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст. ст. 367 ч.1,2, 368 ч.1, 374 ч.1 п. 2, 376 ч.1 п. 4, 381 384 ЦПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 05 квітня 2021 року у цій справі скасувати та прийняти постанову наступного змісту. Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Хортицький районний у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про оголошення фізичної особи померлою задовольнити. Оголосити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, РНОКПП НОМЕР_2 , що проживав за адресою: АДРЕСА_1 , померлим з дня набрання рішенням суду законної сили. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повний текст судового рішення складено 15 вересня 2021 року. Головуючий Судді: