Постанова 4818 № 953/2623/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А Іменем України 14 вересня 2021 року м. Харків справа № 953/2623/21 провадження № 22-ц/818/4518/21 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В. суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю. за участю секретаря: Сізонової О.О. учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариство з обмеженою відповідальністю «МАДЕГ», Товариство з обмеженою відповідальністю «АГС АГРО ТРЕЙД», третя особа ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в режимі відеоконференції цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «МАДЕГ», Товариства з обмеженою відповідальністю «АГС АГРО ТРЕЙД», третя особа: ОСОБА_6 , про визнання права спільної сумісної власності, поділ спільної власності, витребування з чужого незаконного володіння, визнання правочину недійсним та стягнення коштів за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «МАДЕГ» на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2021 року, постановлену під головуванням судді Лях М.Ю., в залі суду в місті Харкові, - в с т а н о в и в : У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «МАДЕГ», Товариства з обмеженою відповідальністю «АГС АГРО ТРЕЙД», третя особа: ОСОБА_6 , про визнання права спільної сумісної власності, поділ спільної власності, витребування з чужого незаконного володіння, визнання правочину недійсним та стягнення коштів. Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 25 березня 2021 року відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом. У квітні 2021 року позивачка подала заяву про забезпечення позову. Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2021 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, у тому числі грошові кошти та інші цінності, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «МАДЕГ» в межах суми заявлених позовних вимог шляхом опису та арешту до моменту вирішення справи по суті. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено. В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «МАДЕГ» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви позивачки про забезпечення позову; стягнути з ОСОБА_1 на користь апелянта вартість судових витрат у розмірі 2 270 грн. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; Товариство з обмеженою відповідальністю «МАДЕГ» зазначає, що позивачкою не доведено, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Виконавчі провадження, на наявність яких посилається ОСОБА_1 , наразі є завершеними, крім єдиного - із сумою боргу 14 667,60 грн. А факт підозри ОСОБА_3 разом з іншими особами та керівництвом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАДЕГ» у вчиненні ряду майнових та господарських кримінальних правопорушень, не встановлює вину відповідачів у вказаних правопорушеннях, оскільки відсутній вирок у кримінальній справі. Тому апелянт вважає, що відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення позову у заявлений позивачкою спосіб. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується. Ухвала Київського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2021 року оскаржується відповідачем лише в частині задоволених вимог, в іншій частині вказана ухвала сторонами не оскаржується та судом апеляційної інстанції не переглядається. Відзиву на апеляційну скаргу не надано. Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Задовольняючи частково заяву позивачки про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що наявні обґрунтовані підстави для накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «МАДЕГ», що належить останньому на момент вжиття заходів забезпечення позову, на грошові кошти та інші цінності, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «МАДЕГ», шляхом опису та арешту до вирішення справи по суті. Проте такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії. За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України). Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Судом встановлено, що у лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «МАДЕГ», Товариства з обмеженою відповідальністю «АГС АГРО ТРЕЙД», третя особа: ОСОБА_6 . Позивачка просила суд: 1.Визнати право спільної сумісної власності на нежитлове приміщення 1-го поверху №14-:-16, 18-:-20, 22 загальною площею 122,1 кв.м в нежитловій будівлі літ. «А-2» за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; просила здійснити його поділ шляхом визнання за нею права особистої приватної власності на Ѕ нежитлового приміщення 1-го поверху №14-:-16, 18-:-20, 22 загальною площею 122,1 кв.м в нежитловій будівлі літ. "А-2" за адресою: АДРЕСА_1 .

2. Визнати право спільної сумісної власності на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «МАДЕГ» у розмірі 100 %, номінальною вартістю у сумі 1 961 500 грн. за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; просила здійснити її поділ шляхом визнання за нею права особистої приватної власності на 50% частки в статутному капіталі ТОВ «МАДЕГ» (номінальною вартістю 980 750 грн.

3. Визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «МАДЕГ» від 27.03.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Гребінківського нотаріального округу Полтавської області Іщенко І.М., реєстровий № 162.

4. Витребувати у ОСОБА_4 50% частки в статутному капіталі ТОВ «МАДЕГ» номінальною вартістю 980 750 грн. на користь ОСОБА_1 .

5. Визнати право спільної сумісної власності на частку в статутному капіталі ТОВ «АГС АГРО ТРЕЙД» у розмірі 33 %, номінальною вартістю у сумі 113 644,6014 грн. за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; просила здійснити її поділ шляхом визнання за нею права особистої приватної власності на 16,5% частки в статутному капіталі ТОВ «МАДЕГ» номінальною вартістю 56 822,3007 грн.;

6. Визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «АГС АГРО ТРЕЙД» від 07.11.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Гребінківського нотаріального округу Полтавської області Іщенко І.М. Обгрунтовуючи вимоги заяви про забезпечення позову, ОСОБА_1 вказувала, що з 02 вересня 2016 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . За період шлюбу ними набуто у власність нежитлове приміщення 1-го поверху №14-:-16, 18-:-20, 22 загальною площею 122,1 кв.м в нежитловій будівлі літ. "А-2" за адресою: АДРЕСА_1 ; корпоративні права ТОВ «МАДЕГ» та корпоративні права ТОВ «АГС АГРО ТРЕЙД». Проте без її згоди ОСОБА_2 уклав договори купівлі-продажу частки в статутному капіталі вищевказаних товариств. Позивачка вважає, що наразі наявні підстави для забезпечення позову, оскільки 29 січня 2021 року на ОСОБА_4 була переоформлена частка у статутному капіталі ТОВ «Мадег» з метою ухилення від виконання рішення суду за вказаним позовом. Крім того наразі у ТОВ «Мадег» відбуваються активні заходи, спрямовані на відчуження та знищення його активів.У зв`язку з цим ОСОБА_1 просила суд накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно ТОВ «МАДЕГ», що належить останньому на момент вжиття заходів забезпечення позову або буде набуто після вжиття заходів забезпечення позову, в тому числі, що перебуває в інших осіб, а також, що належать від інших осіб, на грошові кошти та інші цінності, які належать ТОВ «МАДЕГ» та розміщені в касах або інших сховищах, на всіх рахунках в усіх банківських та інших фінансових установах, які відкриті станом на дату застосування заходів забезпечення позову або будуть відкриті після застосування заходів забезпечення позову, шляхом опису та арешту. Ухвала Київського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2021 року оскаржується відповідачем лише в частині задоволених вимог про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, у тому числі грошові кошти та інші цінності, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «МАДЕГ» в межах суми заявлених позовних вимог шляхом опису та арешту до моменту вирішення справи по суті; в іншій частині вказана ухвала сторонами не оскаржується та судом апеляційної інстанції не переглядається. Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності від обставин справи у конкретному випадку. При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Матеріали справи свідчать про те, що позов до ТОВ «МАДЕГ» заявлений ОСОБА_1 лише щодо визнання права на частку 50% у статутному капіталі. Вимог про стягнення суми з ТОВ «МАДЕГ» позивачкою не заявлено. Натомість накладення арешту на майно ТОВ «МАДЕГ» в межах суми заявлених позовних вимог, є неспівмірним заявленим вимогам та перешкоджає господарській діяльності товариства. Даних про те, що незабезпечення позову у заявлений спосіб унеможливить виконання рішення суду, - матеріали справи не містять. Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та безпідставно дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивачки про забезпечення позову. Колегія суддів вважає, що вжиті заходи забезпечення позову є неспівмірними заявленим вимогам. Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Посилання апелянта на розподіл судових витрат не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки розподіл судових витрат між сторонами вирішується судом за результатами розгляду позовної заяви по суті заявлених вимог. Наразі розглянуто процесуальне питання; суд апеляційної інстанції позбавлений можливості стягнути судові витрати з позивачки на користь апелянта, оскільки не вирішено спір по суті позовних вимог. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала Київського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2021 року підлягає скасуванню, а у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МАДЕГ» задовольнити частково. Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2021 року скасувати. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову- відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий: О.В. Маміна Судді: Н.П. Пилипчук О.Ю. Тичкова Повне судове рішення виготовлено 15.09.2021 року.