Постанова 4856 № 560/1401/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/1401/21 Головуючий у 1-й інстанції: Гнап Д.Д. Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю. 14 вересня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сторчака В. Ю. суддів: Іваненко Т.В. Граб Л.С. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом Селянського (фермерського) господарства "Клепачі" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Селянське (фермерське) господарство "Клепачі" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України з наступними позовними вимогами: - визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 28.10.2020 №2075042/03728897 комісії ГУ ДПС України в Хмельницькій області; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 03.10.2020 №2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року позов задоволено, а саме: - визнано протиправним та скасовано рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 28.10.2020 №2075042/03728897 комісії ГУ ДПС України в Хмельницькій області; - зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 03.10.2020 №2; - стягнуто на користь Селянського (фермерського) господарства "Клепачі" судові витрати за професійну правничу допомогу в розмірі 4775 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області; - стягнуто на користь Селянського (фермерського) господарства "Клепачі" судові витрати за професійну правничу допомогу в розмірі 4775 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України; - стягнуто на користь Селянського (фермерського) господарства "Клепачі" судові витрати за сплату судового збору в розмірі 2270 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області; - стягнуто на користь Селянського (фермерського) господарства "Клепачі" судові витрати за сплату судового збору в розмірі 2270 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач - Головне управління ДПС у Хмельницькій області подало апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Відповідач вважає, що платник не надав усіх документів, які є достатніми для реєстрації податкової накладної. Позивач направив на адресу суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки вважає, що судом вірно встановлено всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку. Окрім того, у відзиві представник позивача - адвокат Олександр Корнійчук просить стягнути з відповідачів судові витрати, понесені позивачем на правову допомогу за підготовку відзиву на апеляційну скаргу в розмірі 2252,00 грн. В свою чергу апелянт подав до суду клопотання про зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, понесених позивачем в суді апеляційної інстанції, в яком просить відмовити у задоволення вимог про їх стягнення. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Селянське (фермерське) господарство "Клепачі" з 01.01.2009 зареєстроване в якості сільськогосподарського підприємства, суб`єкта спеціального режиму оподаткування податком па додану вартість за КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. 29 вересня 2020 року між СФГ "Клепачі" (постачальник) та ТОВ "Компанія "Прометей" (покупець) укладено договір №46927 про постачання сої відповідно до кількості та якості, вказаних у специфікаціях до договору. Відповідно до пункту 5.1 договору, сторони погодили, що покупець здійснює оплату товару в розмірі 8о% його вартості протягом 3-х робочих днів з дати поставки товару, після визначення фактичної кількості та якості поставленого товару відповідно до умов договору, з моменту отримання від продавця рахунку на оплату та підписаної видаткової накладної. Відповідно до видаткової накладної №4 від 03.10.2020 на користь покупця передано 42,26 тони сої на суму 578 962,16 грн з ПДВ, однак, реєстрацію податкової накладної №2, складеної 03 жовтня 2020 року за фактом цієї поставки, - зупинено. Підставою для зупинення у квитанції від 15 жовтня 2020 року №9267047896 відповідачем зазначено "Відповідно до 11.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 03.10.2020 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПГІ товару/послуг 1201, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій." 21 жовтня 2020 року повідомленням №1 відповідачу надіслано пояснення та копії документів, що підтверджують дійсність проведення господарської операції. 28 жовтня 2020 року рішенням №2075042/03728897 позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 03 жовтня 2020 року у зв`язку із ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських /документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством". Позивач, вважаючи, що рішення від 28.10.2020 №2075042/03728897 комісії Головного управління ДПС у Хмельницькій області про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 03.10.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних протиправне та суперечать чинному законодавству України, звернувся до суду з цим позовом та одночасно просив зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 03.10.2020 №2. Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного. Пунктами 201.1, 201.4 ст.201 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України). Згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Судом встановлено, що позивач на виконання правочинів з ТОВ «Компанія Прометей» (покупець) на виконання поставки сої склав податкову накладну №2 від 03.10.2020 та направив її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що відповідно вказує на дотримання ним вищенаведених вимог ПК України. Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок №117) у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Критерії ризиковості платника податку визначені у листі ДФС України від 21.03.2018 за №959/99-99-07-18. Відповідно до пунктів 12-13 Порядку №117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначається, зокрема: критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку (підпункт 3 пункту 13); пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (підпункт 4 пункту 13). Згідно пункту 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: - договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; - розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; - документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Відповідно до пункту 21 Порядку №117 підставою для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є, зокрема, ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку. Позивачем були надані комісії ГУ ДПС У Хмельницькій області пояснення та копії підтверджуючих документів, а саме: - договір поставки №46927 від 29.09.2020, покупець ТОВ "Компанія Прометей", предмет договору - соя , 1000 м.т., умови поставки - с. Клепані. Специфікаціях» 290920/01 від 03.10.2020; - договір поставки №СТК28 від 06.02.2020, постачальник - ПрАТ "Украгро НПК" предмет договору аміачна селітра; - договір поставки №1300031418 від 01.01.2020, постачальник - ТОВ "Суфле Агро Україна", предмет договору - посівні матеріали, ЗЗР, добрива; - договір поставки №10/03/01-20 від 20.03.2020, постачальник - ТОВ "ОЙОгазтрейд", предмет договору - нафтопродукти; - пояснення; - рахунок №6 від 05.10.2020, покупець ТОВ "Компанія Прометей", соя врожаю 2020 - 92,36 т на суму 578362,16 грн; - накладна №1 від 30.09.2020 покупець ТОВ "Компанія Прометей", соя - 100,48 т.; - накладна №2 від 01.10.2020 покупець ТОВ "Компанія Прометей", соя - 51,38 т.; - накладна №3 від 02.10.2020, покупець ТОВ "Компанія Прометей", соя - 113,62 т на суму 1533870,0 грн; - накладна №4 від 03.10.2020, покупець ТОВ "Компанія Прометей", соя - 70,75 т на суму 896482,16 грн; - ТТН №11 від 03.10.2020, автомобільний перевізник ФОП Ширимет, вантажоодержувач ТОВ "Компанія Прометей", вантажовідправник СФГ Клепачі, пункт навантаження с. Клепачі, пункт розвантаження Чотириборки Хм.обл., соя 32,9 т.; - ТТН №12 від 03.10.2020, автомобільний перевізник ФОП Ширимет, вантажоодержувач ТОВ "Компанія Прометей", вантажовідправник СФГ Клепачі, пункт навантаження с. Клепачі, пункт розвантаження Чотириборки Хм.обл., соя 32,8 т.; - рахунок 61 - ТОВ "Компанія прометей"; - акт про використання міндобрив та ЗЗР №1 за квітень 2020; - акт витрати насіння і садивного матеріалу №2 за травень 2020 (соя, кукурудза); - звіт про наявність сільськогосподарської техніки в с/г підприємствах у 2019 році (№ 10-мех); - реєстри отримання сої з поля; - розшифровка 03; - форма 1 ДФ за 2 кв. 2020; - ВН від 11.03.2020, постачальник ТОВ "ОЙОгазтрейд", дизпаливо, сума 85327,15 грн., ТТН на відпуск нафтопродуктів від 11.03.2020; - ВН №33640 від 28.04.2020 постачальник ТОВ Ерідон на суму 44400,0 грн. ТТН; - звіт №3 про рух пального та мастил №3 з 01.03.20 по 01.04.2020; - ВН №СТК65 від 02.03.2020, постачальник - ПрАТ "Украгро НПК", на суму 135225грн; - ВН №СТК64 від 28.02.2020, постачальник - ПрАТ "Украгро НПК", на суму 135225грн; - ВН №СТК63 від 27.02.2020, постачальник - ПрАТ "Украгро НПК", на суму 128816грн; - ВН №СТК62 від 26.02.2020, постачальник - ПрАТ "Украгро НПК", на суму 259632грн; - ВН №СТК48 від 21.02.2020, постачальник - ПрАТ "Украгро НПК", на суму 518264грн; - ВН №СТК46 від 19.02.2020, постачальник - ПрАТ "Украгро НПК", на суму 519264грн; - податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи за 2020 рік - СФГ "Клепачі"; - розрахунок показників ППІ січень-серпень 2020; - розшифровка основних засобів станом на 01.07.2020; - книга затрат по рослинництву 2020 р. (ячмінь); - штатний розпис по СФГ "Клепачі" з 01.07.2020; - звіт по ЄСВ за 07.2020 СФГ "Клепачі"; - відомість нарахування амортизації за 2 кв.2020 р.; - ліцензія на право зберігання пального; - свідоцтво №200105772 про реєстрацію спеціального режиму ПДВ; - ПД №60050 від 30.09.2020, платник ТОВ "Компанія Прометей", сума 1350000 грн; - ПД №60006 від 30.09.2020, платник ТОВ "Компанія Прометей", сума 1201500 грн; - ПД №50071 від 29.09.2020, платник ТОВ "Компанія Прометей", сума 1350000 грн; - ПД №252 від 06.10.2020, платник ТОВ "Компанія Прометей", сума 101270,40 грн; - ПД №2210 від 07.10.2020, платник ТОВ "Компанія Прометей", сума 361899,33 грн. Необхідно врахувати, що отримана позивачем квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної містила загальну фразу про необхідність надання пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Тобто, контролюючим органом навіть не було вказано про необхідність надання виключно документів (оскільки згідно вказаного вислову "та/або" позивачу була надана можливість надання лише пояснень), при цьому пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку, та без вказівки на норму права, котра такий містить. Колегія суддів підтримує позицію суду першої інстанції, що контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права є неконкретизованою та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд. Крім цього, це виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу. Враховуючи зазначене та зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Компанія Прометей», та на те, що ряд таких документів, необхідних для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних, був наданий з поясненнями контролюючому органу, колегія суддів вважає, що податковий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення комісії Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 28.10.2020 №2075042/03728897 є протиправним та підлягає скасуванню. Відповідно до пункту 28 Порядку №117 податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання такої події, як, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Згідно з пунктами 19-20 Порядку №117 ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 №3341) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. Отже, щодо позовних вимог про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну №2 в ЄРПН, колегія суддів враховує, що законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача щодо визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 28.10.2020 №2075042/03728897 комісії ГУ ДПС України в Хмельницькій області та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 03.10.2020 №2. Оцінюючи висновки суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів виходить з наступного. Згідно з частиною 2 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Відповідно до пункту 1 частини 3 вказаної статті для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Частинами 4,5 ст.134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Частинами 6,7 ст.134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Вирішуючи питання щодо пов`язаності витрат з розглядом справи та пропорційності розміру наданих послуг, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке. Порядок і умови надання правової допомоги, права й обов`язки адвокатів та інших фахівців у галузі права, які беруть участь в адміністративному процесі і надають правову допомогу, визначаються положеннями КАС України та іншими законами. Документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 300/941/19 та від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19. Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). На підтвердження витрат на правову допомогу, представник позивача, який є адвокатом та представляє інтереси останнього на підставі договору про надання правової допомоги 14.08.2020 №461, додав додаток № 1 до договору від 14.08.2020, розрахунок понесених витрат на правову допомогу в розмірі 9550,00 грн., зокрема, акти про надання допомоги за договором №2.1 від 28.01.2021 та №2.2 від 18.03.2021, опис наданої правової допомоги у справі від 19.03.2021, платіжні доручення про оплату гонорару від 28.01.2021 №103 та від 19.03.2021 №202. Згідно з матеріалами справи вбачається, що відповідачем заперечувалось відшкодування позивачу понесених ним витрат на правничу допомогу, з тих підстав, що судові витрати в цій частині є необгрунтованими та не підтвердженими документально. В свою чергу, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу у сумі 9550,00 грн. відповідає критерію реальності адвокатських витрат, співмірності та розумності їх розміру з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, з урахуванням складності справи, ціни позову. Надаючи оцінку переліченим послугам правничої допомоги, колегія суддів зазначає, що такий вид правничої послуги, як підготовка позовної заяви і подання її до суду включає в себе і ряд інших супутніх послуг таких, як: вивчення судової практики, здійснення правового аналізу матеріалів справи; дослідження первинних документів, тощо. Таким чином, перелічені супутні послуги охоплюються поняттям підготовка позовної заяви і подання її до суду. Водночас, суд зазначає, що аналіз законодавства та судової практики, формування правової позиції та надання відповідної консультації, підготовка позовної заяви, не вимагала від представника позивача надмірного обсягу юридичної і технічної роботи з огляду на незначну складність вказаної справи (малозначна справа) та сталу судову практику у даній категорії справ. Більше того, суд апеляційної інстанції відзначає, що представник позивача участі у судових засіданнях суду першої інстанції не приймав, позаяк розгляд справи було здійснено у порядку письмового провадження. Також колегія суддів зазначає, що позивач та його представник не надали обґрунтованих доказів того, що підготовка позовної заяви та інших документів у даній справі вимагала значного обсягу та за своїми характеристиками була віднесено до обсягу складних справ. Тому суд не вважає належним чином обґрунтованою суму компенсації витрат на правничу допомогу у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу. Також, суд зважає на складність предмету позову, типовість справи та правовідносин, відсутність репутаційних ризиків та публічного інтересу до справи. При визначенні суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг, що відповідає позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 23.04.2019 року у справі №826/9047/16 (касаційне провадження №К/9901/5750/19). Разом з тим, надаючи оцінку матеріалам справи, колегія суддів приходить до висновку, що сума судових витрат на професійну правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутності ознак співмірності, визначених ч. 5 ст. 134 КАС України. Отже, з врахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, пропорційності до ціни позову, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, суд вважає за необхідне зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу та покласти на відповідачів понесені позивачем судові витрати на оплату правничої допомоги адвоката в суді першої інстанції в загальній сумі 5000,00 грн. Окрім того, відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Порядок сплати судового збору регулюється Законом України "Про судовий збір". Згідно ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено ЗУ "Про Державний бюджет України на 2021 рік", який на перше січня 2021 року становить 2270,00 грн. З матеріалів справи вбачається, що адміністративний позов подано у 2021 році юридичною особою та містить вимогу немайнового характеру, інша вимога є похідною. Відповідно до п.1 ч.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відтак, при зверненні до суду першої інстанції позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 2270,00 грн. Натомість суд першої інстанції в порушення вищенаведених вимог помилково стягнув на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області та ДПС України по 2270,00 грн., тоді як повинен був стягнути пропорційно з кожного відповідача по 1135,00 грн. Щодо переплаченої суми судового збору в розмірі 2270,00 грн., суд роз`яснює право позивача на звернення до суду першої інстанції із заявою про повернення надмірно сплаченої суми судового збору на підставі ст.7 Закону України "Про судовий збір". Таким чином, враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду не в повній мірі відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року зміні в частині відшкодування за рахунок відповідачів витрат на професійну правничу допомогу шляхом зменшення суму стягнення витрат на правничу допомогу до 5000 грн. та зменшення суми стягнення судового збору до 2270,00 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвали нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Окрім того, у відзиві на апеляційну скаргу позивач просить стягнути з відповідачів понесені судові витрати, які понесені позивачем у зв`язку із апеляційним розглядом даної справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, наведені у клопотанні скаржника, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав до його частково задоволення. Відповідно до статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Встановлено, що на підтвердження витрат на правничу допомогу в загальній сумі 2250грн. позивач надав наступні документи: - копію договору від 14.08.2020 року №461; - копію акту про надання правової допомоги №2.3 від 16.06.2021 року; - копію платіжного доручення від 16.06.2021 року №490; - опис наданої правової допомоги від 16.06.2021 року. При цьому, частиною 5 ст.134 КАС України вказано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. 05 липня 2021 року на адресу апеляційного суду надійшло клопотання відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, яке мотивоване тим, що представник позивача (адвокат) був ознайомлений з обставинами справи, а тому вони не потребували додаткового часу на їх вивчення. Зважаючи на незначну складність даної справи, відповідач вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним та не відповідає вимогам ст. 134 КАС України. Перевіряючи обґрунтованість визначеного адвокатом у акті виконаних робіт вартості наданих послуг (2250 грн.), колегія суддів виходить з наступного. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням не тільки того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. При цьому, як зазначалося вище, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої винесено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Досліджуючи відзив на апеляційну скаргу, поданий представником позивача, у колегії суддів виникає сумнів у необхідності затрати вказаного представником позивача часу на етапі апеляційного перегляду справи, вартість якого визначено в розмірі 2250 грн., тим більше за умови успішного досвіду судового супроводу справи у суді першої інстанції. Тобто, на переконання колегії суддів, розмір, заявлений позивачем до відшкодування за надання такої послуги, є необґрунтованим та не співрозмірним з реальними затратами часу. До того ж, апелянт подав до суду клопотання про зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, понесених позивачем в суді апеляційної інстанції, в яком просить відмовити у задоволення вимог про їх стягнення, оскільки вважає що їх розмір визначено позивачем необгунтовано. З урахуванням обставин справи, а саме: виходячи з обсягу та характеру доказів у справі (відсутності експертиз, відсутності виклику свідків, тощо); кількості сторін та відсутності інших учасників у справі; виходячи з фактично витраченого представником позивача часу, колегія суддів вважає розмір вартості наданих послуг, визначених в акті, неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, а відтак, вимоги про відшкодування 2250 грн., як витрат на правничу допомогу, - необґрунтованими. Вирішуючи вказану заяву, колегія суддів, також враховує рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited проти України" (заява № 19336/04), в якому зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Також, у цьому рішенні ЄСПЛ підкреслив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що заявлена до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язана з підготовкою відзиву на апеляційну скаргу у даній справі, підлягає частковому задоволенню на суму 1000 грн. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області задовольнити частково. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року змінити, зменшивши суму відшкодування витрат на професійну правничу допомогу на користь Селянського (фермерського) господарства "Клепачі" за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Хмельницькій області з 9550,00 грн. до 5000,00 грн.. Стягнути на користь Селянського (фермерського) господарства "Клепачі" судові витрати за професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 (дві тисячі п"ятсот) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області. Стягнути на користь Селянського (фермерського) господарства "Клепачі" судові витрати за професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 (дві тисячі п"ятсот) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року - змінити в частині розподілу судових витрат зі сплати судового збору. Стягнути на користь Селянського (фермерського) господарства "Клепачі" судові витрати за сплату судового збору в розмірі 1135,00 (одна тисяча сто тридцять п"ять) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області. Стягнути на користь Селянського (фермерського) господарства "Клепачі" судові витрати за сплату судового збору в розмірі 1135,00 (одна тисяча сто тридцять п"ять) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України. В іншій частині рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року - залишити без змін. Стягнути на користь Селянського (фермерського) господарства "Клепачі" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 500, 00 (п"ятсот) грн. Стягнути на користь Селянського (фермерського) господарства "Клепачі" за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 500, 00 (п"ятсот) грн. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Іваненко Т.В. Граб Л.С.