Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 950/1094/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 вересня 2021 р.Справа № 950/1094/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бартош Н.С., Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г. , за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лебединського районного суду Сумської області (головуючий І інстанції Косолап В.М.) від 13.07.2021 року по справі № 950/1094/21 за позовом ОСОБА_2 до Поліцейського СРПП відділу поліції №3 сержанта поліції Кротченка Максима Ігоровича, Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання дій незаконними, скасування постанови, закриття провадження, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_2 , звернувся до Лебединського районного суду Сумської області з адміністративним позовом, в якому просила: визнати незаконними дії інспектора Кротченка М.І. щодо складання постанови серії БАВ № 377491 від 29.05.2021 про адміністративне правопорушення про накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 850,00 грн. за порушення ч. 6 ст. 121 КУпАП; визнати протиправно та скасувати постанову серії БАВ № 377491 від 29.05.2021 про адміністративне правопорушення, а провадження про справі закрити. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 29.05.2021 близько 23 год. 15 хв., керуючи автомобілем Toyota Corolla, д.н.з НОМЕР_1 позивач їхала від своїх батьків по вул. Будильська в м. Лебедині та була зупинена сержантом поліції ОСОБА_3 . Поліцейський повідомив про порушення Правил дорожнього руху, а саме п. 2.9 «в», тобто не було освітлено номерний знак. Позивач повідомила, що коли востаннє вона починала рух, нею було перевірено технічний стан автомобіля, а освітлення номерного знаку працювало справно. В подальшому, відповідач повідомив про необхідність проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння. ОСОБА_2 відмовилась від проходження огляду на місці зупинки та погодилась пройти огляд в медичному закладі. У лікарні вона пройшла огляд за допомогою технічного приладу, який показав 0,00 ‰, після чого її відвезли на місце зупинки та скали постанову за ч. 6 ст. 121 КУпАП, а саме через те, що номерний знак автомобіля не був освітлений у темну пору доби. На пояснення про те, що коли вона починала рух і освітлення номера працювало, працівники поліції ніяк не реагували. При цьому працівниками поліції не було складено протокол про адміністративне правопорушення, а в спірній постанові не зазначено на підставі яких доказів вона була прийнята відповідачем. Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 13.07.2021 року по справі № 950/1094/21 в задоволенні позовних вимог відмовлено. Позивач не погодилася з рішенням суду першої інстанції та подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 29.05.2021 о 23 год. 16 хв. у м. Лебедині по вул. Будильска, 79 водій Привалова Н.В керувала автомобілем Toyota Corolla д.н.з. НОМЕР_1 у якого не освітлений номерний знак в темну пору доби, чим порушено п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху. Такі дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 6 ст. 121 КУпАП. Зазначеною постановою до ОСОБА_2 застосовано адміністративне стягнення - штраф в розмірі 850,00 грн. Копія постанови отримана позивачем. У графі «права за статтею 268 КУпАП та строк оскарження постанови за статтею 289 КУпАП мені роз`яснено» також міститься підпис ОСОБА_2 (а.с. 6). Не погодившись з винесеною постановою, позивач звернулася до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відеозаписом з реєстратора службового автомобіля, здійсненим відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», підтверджується, що 29.05.2021 ОСОБА_2 керувала автомобілем Toyota Corolla д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Будильській в м. Лебедині, при цьому задній номерний знак вказаного автомобіля не був освітлений, а тому відповідачем правомірно застосовано санкцію ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладено штраф у розмірі 850,00 грн. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень передбаченим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого ст. 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з п.п. «в» п. 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий. У відповідності до ч. 6 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Судовим розглядом встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення за порушення ч. 6 ст. 121 КУпАП, а саме за те, що Привалова Н.В керувала автомобілем Toyota Corolla д.н.з. НОМЕР_1 у якого не освітлений номерний знак в темну пору доби, чим порушено п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху. На підтвердження вчинення адміністративного правопорушення відповідачем до суду першої інстанції надавався відеозапис, на якому містяться чотири відеофайли і за результатами дослідження яких, судом першої інстанції був зроблений висновок про правомірність винесення постанови. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Уповноважена посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, відповідно до статті 280 КУпАП зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правомірного вирішення справи. Приписами ч. 2 ст. 279 КУпАП встановлено, що посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Згідно з пунктом 9 р. ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справі №1395 від 07 листопада 2015 року (далі Інструкція), розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до частин 1-3 статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити, зокрема, відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративне правопорушення на транспорті» роз`яснено судам, що зміст постанови про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Дослідивши зміст спірної постанови серії БАВ № 377491 від 29.05.2021 р., колегія суддів зазначає, що у графі 7 «До постанови додаються» міститься запис патрульного «відео» та не зазначено про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (зокрема, модель, реєстраційний номер такого засобу, тощо). З огляду на зазначене, відповідачем не дотримано приписи ст. 283 КУпАП. Щодо наданого відповідачем до суду першої інстанції диск з чотирьма файлами, на якому, як вважає поліцейський, міститься фіксація вчинення позивачем адміністративного правопорушення та процедура розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, що на його думку, є належним та допустимим доказом у цій справі. Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис. Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Відповідно до ст. 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Судом встановлено, що наданий відповідачем відеозапис на DVD-диску (на якому містяться чотири відеофайли) підпадає під визначення електронного доказу, встановленого ст. 99 КАС України, отже, копії зазначених доказів мають бути засвідчені електронним цифровим підписом відповідача або мають бути надані суду в оригіналі, що також передбачає наявність на них, серед іншого - ознаки цифрового підпису автора. Разом з тим, судом апеляційної інстанції шляхом огляду змісту DVD-диску встановлено, що файли, які містяться на цьому носієві не містять цифрового підпису як їх автора так і особи, вповноваженої на виготовлення копії відеозапису. Також суд зазначає, що на четвертому відеофайлі взагалі відсутня будь-яка ідентифікуюча інформації, зокрема, дата, час зйомки, а також реєстраційні дані приладу, на який така зйомка здійснювалася. Колегія суддів зазначає, що наявні у справі оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки постанова є саме тим рішенням відповідача, що оскаржується, в якому працівник поліції відображає своє власне бачення порушень, допущених водієм. І саме в цьому акті мають бути відображені докази, якими підтверджується факт вчинення правопорушення. Посилання на такі докази в постанові відсутні, про що судом зазначено вище. Посилання відповідача, з яким погодився суд першої інстанції, на те, що позивачем фактично визнано вчинення адміністративного правопорушення, про що свідчать її підписи на постанові, є помилковим, оскільки сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності. Крім того, наявність підписів особи не свідчить про визнання нею вини у вчиненні адміністративного правопорушення. Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 72 КАС України). В ході розгляду даної справи відповідачем, на якого у даному випадку покладений обов`язок щодо доказування правомірності своїх дій, всупереч вимогам ст. 251 КУпАП не доведено належними та допустимими засобами доказування вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. У зв`язку з цим, постанова серії БАВ № 377491 від 29.05.2021 р. у справі про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 850,00 грн., за порушення ч. 6 ст. 121 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає закриттю. Що стосується вимоги про визнання протиправними дій поліцейського щодо винесення спірної постанови, суд зазначає, що обов`язковою ознакою рішень, дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер. В силу ч. 1 ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. У свою чергу, особа, що притягнута до адміністративної відповідальності, наділена правом оскарження зазначеної постанови. Колегія суддів зазначає, що не дії відповідача, а його рішення у формі постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності породжує для позивача певні правові наслідки і має обов`язковий характер. В цьому випадку інспектором патрульної поліції за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесено оскаржувану постанову, якою і притягнуто позивача до адміністративної відповідальності. На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що дії відповідача щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності самі по собі не містять владно-управлінських ознак, оскільки юридичні наслідки для особи у даному випадку має лише рішення у формі постанови, яким останнього притягнуто до адміністративної відповідальності. Таким чином, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до ст. 139 КАС України. Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Лебединського районного суду Сумської області від 13.07.2021 року по справі № 950/1094/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково. Скасувати постанову серії БАВ № 377491 від 29.05.2021 р. у справі про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 850,00 грн., за порушення ч. 6 ст. 121 КУпАП. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 6 ст. 121 КУпАП закрити. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Сумській області (код ЄДРПОУ 40108777) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги у розмірі 1135,00 грн. (одна тисяча сто тридцять п`ять гривень) 00 коп. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України оскарженню не підлягає. Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді(підпис) (підпис) А.М. Григоров З.Г. Подобайло Повний текст постанови складено 14.09.2021 року