Постанова 4806 № 308/10551/20
від 08.09.2021 ·Справа № 308/10551/20 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 08.09.2021 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І. В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_1 , в с т а н о в и в : Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 грудня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп. судового збору. Згідно постанови, 30.09.2020, о 07.54 год., у м. Ужгород по вул. Чорновола, 33, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «BMW 320D», номерний знак НОМЕР_1 , перед початком руху, а саме виїзду з припаркованого місця, не переконався, що це буде безпечним, створивши перешкоду та небезпеку автомобілю марки «Opel Vectra», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого допустив з вказаним автомобілем зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів, їх механічних пошкоджень з матеріальними збитками, чим порушив вимоги передбачені п. 10.1 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР). Не погоджуючись із постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що постанова суду є незаконною та підлягає скасуванню. Стверджує, що, рухаючись по вул. Чорновола у житловій зоні із ним допустив зіткнення автомобіль марки «Opel Vectra», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який здійснив виїзд на зустрічну полосу, об`їжджаючи автомобілі які були перед ним, що й призвело до ДТП. Для підтвердження своїх пояснень апелянтом надано поліцейським та у матеріали справи запис з відео реєстратора, на якому чітко видно момент зіткнення. Просить постанову скасувати, а провадження в справі закрити. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який просив задовольнити апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані у справі докази, апеляційний суд доходить висновку про те, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має. Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції апеляційний суд відхиляє з огляду на наступне. Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги згідно з положеннями ст. 294 КУпАП. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Приписами ст. 280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП. Суд, у відповідності до приписів ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Апеляційний суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ст. 124 КУпАП адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю зібраних у справі, досліджених суддею місцевого суду та наведених у постанові доказів. Так, протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №374150 підтверджено, що 30.09.2020, о 07 год 54 хв, у м. Ужгород, по вул. Чорновола, 33, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «BMW 320D», номерний знак НОМЕР_1 , перед початком руху, а саме виїзду з припаркованого місця, не переконався, що це буде безпечним, створивши перешкоду та небезпеку автомобілю марки «Opel Vectra», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , допустив з указаним автомобілем зіткнення, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги, передбачені п. 10.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. Своїми підписами ОСОБА_1 підтвердив, що зі змістом протоколу ознайомлений, копію його отримав. Зазначені у протоколі обставини також підтверджуються відеозаписом з відеореєстратора, який надано ОСОБА_1 та приєднано до матеріалів справи, а також схемою місця ДТП від 30.09.2020 ( а. с. 2). У вищевказаній схемі відображено місце ДТП, а також пошкодження, які отримали транспортні засоби внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Так, у автомобіля марки «BMW 320D», н. з. НОМЕР_1 , унаслідок ДТП пошкоджена фарба на правій стороні бампера, а в іншого транспортного засобу автомобіля марки «Opel Vectra», номерний знак НОМЕР_2 деформовано передній бампер та пошкоджено ЛФП. Зі схеми місця ДТП також убачається, що така складена поліцейським лейтенантом поліції Вовканичем А. І., дані про пошкодження транспортних засобів підтверджено учасниками ДТП - ОСОБА_2 та особою, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . З письмових пояснень ОСОБА_1 від 30.09.2020 убачається, що, виїжджаючи з паркомісця він побачив автомобіль, що рухався зустрічною смугою. У своїх поясненнях ОСОБА_1 вказав, що він зупинився, утім водієві транспортного засобу марки «Opel Vectra», номерний знак НОМЕР_2 не вдалося уникнути зіткнення з автомобілем ОСОБА_1 (а. с. 3). У письмових поясненнях водій автомобіля марки «Opel Vectra», номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 стверджує, що їхав по вул. Чорновола, поруч буд.
33. Далі повернув у дворик між будинками № 33 та №
35. Рухався зі швидкістю близько 10 км/год. Ліворуч знаходилась парковка буд. №
33. Зазначає, що йому назустріч з парковки виїхав автомобіль марки «BMW 320D», н. з. НОМЕР_1 . ОСОБА_2 стверджує, що почав гальмувати, однак не встиг зупинитись. Відтак було допущено зіткнення з цим автомобілем. З рапорту старшого лейтенанта поліції Сеника А. О. убачається, що поліцейським було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП на водія ОСОБА_1 . Відповідно до рапорту, потерпілою стороною, за версією поліцейських, слід вважати ОСОБА_2 , - водія автомобіля марки «Opel Vectra», номерний знак НОМЕР_2 . Аналізуючи та оцінюючи зібрані у справі докази, апеляційний суд враховує і те, що вимоги КУпАП та інших нормативно-правових актів при збиранні доказів та фіксуванні обставин дорожньо-транспортної пригоди порушені не були. Апеляційний суд, дослідивши зібрані у справі докази, враховуючи наведене вище вважає, що суддею місцевого суду дана правильна оцінка наявним у справі доказам, а тому висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ст. 124 КУпАП адміністративного правопорушення є таким, що відповідає фактичним обставинам справи, наявним у матеріалах справи доказам і узгоджується з вимогами закону. Так, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 порушив вимоги передбачені п. 10.1 Правил дорожнього руху України. Згідно з п.10.1 Правил дорожнього руху, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Вищенаведені докази у своїй сукупності підтверджують, що ДТП відбулась саме внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 вимог, передбачених п. 10.1 ПДР. Крім того, під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено даних, які би давали підстави вважати, що поліцейські ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були упереджені при складанні протоколу, що в них були підстави для обмови ОСОБА_1 у порушенні ПДР та підстави для фальсифікації протоколу й доданих до нього матеріалів, а також даних про їхню зацікавленість у результатах розгляду справи, - на ці дані не вказується як у апеляційній скарзі, так і не вказував апелянт під час її розгляду. Тому, апеляційний суд доходить висновку, що поліцейські ОСОБА_3 та ОСОБА_4 при виконанні своїх функціональних обов`язків та складанні відповідних документів діяли у межах наданих їм повноважень. При цьому, не встановлено апеляційним судом і даних про те, що у водія ОСОБА_2 , який керував автомобілем марки «Opel Vectra», номерний знак НОМЕР_2 , були підстави для обмови ОСОБА_1 у порушенні вимог, передбачених п. 10.1 ПДР, на такі дані також не вказується в апеляційній скарзі. Не встановлено під час розгляду апеляційної скарги й будь-яких даних про застосування щодо ОСОБА_1 незаконних методів, примусу чи інших дій, які призвели до примусового підписання ним протоколу, схеми дорожньо-транспортної пригоди та інших документів, що містяться у справі, при наданні ним письмових пояснень, - на такі дані також не вказується в апеляційній скарзі. Апеляційний суд вважає обґрунтованими та правильними висновки суду першої інстанції про те, що причиною дорожньо-транспортної пригоди є недотримання водієм автомобіля «BMW» ОСОБА_1 вимог передбачених п. 10.1 Правил дорожнього руху України. Це підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, доданої до нього схеми місця дорожньо-транспортної пригоди від 30.09.2020 року, яку складено і підтверджено підписами учасників ДТП - водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , рапортом поліцейського, відеозаписом з відеореєстратора. Доводи апелянта про те, що ДТП трапилася не з вини ОСОБА_1 , а через дії водія автомобіля марки «Opel Vectra», номерний знак НОМЕР_2 , - апеляційний суд відхиляє, оскільки вважає, що вказані твердження не спростовують вину ОСОБА_1 у порушенні вимог, передбачених п. 10.1 Правил дорожнього руху України. Зазначені апелянтом доводи спростовуються вищенаведеними доказами, у тому числі відеозаписом з відеореєстратора, на якому чітко зафіксований факт адміністративного правопорушення, яке мало місце за викладеними у протоколі обставинами. Зокрема, з відеофайлу убачається, що водій ОСОБА_1 на початку руху, не переконався у його безпечності, і, створивши перешкоду та небезпеку автомобілю марки «Opel Vectra» допустив з ним зіткнення. При цьому доказів, які би свідчили про те, що саме дії водія ОСОБА_2 стали причиною зіткнення транспортних засобів, ОСОБА_1 не надав ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час розгляду апеляційної скарги. Не знайшли свого підтвердження і доводи апеляційної скарги про недотримання поліцейськими вимог ст. 256 КУпАП при оформленні протоколу. Відхиляючи доводи в цій частині, апеляційний суд звертає увагу на те, що зміст протоколу про адміністративне правопорушення відповідає приписам вищевказаної статті. Доводи апеляційної скарги про незаконність постанови та необґрунтованість висновків місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 , - апеляційний суд визнає такими, що спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення. На інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені. Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд доходить висновку, що судом першої інстанції ОСОБА_1 обґрунтовано визнаний винним у порушенні вимог, передбачених п. 10.1 ПДР і, відповідно, у вчиненні передбаченого ст. 124 КУпАП адміністративного правопорушення; що адміністративне стягнення на нього накладено в межах санкції вищевказаної статті, є таким, що відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, а також передбаченій ст. 23 КУпАП меті адміністративного стягнення. Тому, на переконання апеляційного суду, оскаржувана постанова, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни, а подана стороною захисту апеляційна скарга, доводи якої не знайшли свого підтвердження та є безпідставними, - без задоволення. Приймаючи рішення беруться до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності клопотань, не має права самостійно витребовувати докази, викликати свідків тощо; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; те, що до апеляційної скарги не додано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та підтверджували доводи апеляційної скарги, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу стороною захисту не заявлялось. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 грудня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_1 залишити без зміни. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя І. В. Стан