Постанова Львівський апеляційний суд № 461/3156/21

Справа № 461/3156/21 Головуючий у 1 інстанції: Фролова Л.Д. Провадження № 33/811/843/21 Доповідач: Белена А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 вересня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Белени А.В. за участі: представника митниці Сліпенко С.В., представника адвоката Салтан Р.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) адвоката Салтана Р.В. на постанову Галицького районного суду м. Львова від 18 травня 2021 року стосовно ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) за ч. 6 ст. 481 МК України, в с т а н о в и в : постановою судді Галицького районного суду м. Львова від 18 травня 2021 року, визнано винним ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), який є громадянином Португалії, та народився в Київській області, працюючого зварювальником на фірмі «РОМАН І ОЛЬГА», Болгарія, заявлена адреса проживанням. АДРЕСА_1 , паспорт: НОМЕР_1 , що виданий 25 березня 2019 pоку, ESTUGARDA (ALEMANHA) за ч. 6 ст. 481 МК України. Накладено на нього адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу марки «HYUNDAI SANTAFE», реєстраційний номер НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 . Стягнуто з ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ) на користь держави 454 грн. судового збору. ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ) визнано винним у тому, що він 11 квітня 2021 року близько 11 год. 40 хв., в зону митного контролю по смузі руху «червоний коридор» пункту пропуску «Шегині» митного поста «Мостиська» Галицької митниці Держмитслужби, заїхав транспортний засіб «VAN НООL», д.н.з. НОМЕР_4 , в якому в якості пасажира переміщувався гр. Португалії ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ), який слідував з Республіки Польща в Україну. Під час проходження митного контролю та митного оформлення вищезазначеного транспортного засобу встановлено, що на даного громадянина спрацював профіль ризику 401-1 та 801-1, де наявна інформація про ввезення у попередніх періодах інших ТЗ, по яких відсутні відомості щодо подальшого вивезення. Проведеною перевіркою у відповідності до інформації електронних баз даних АСМО «Інспектор» та єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄА1С) Держмитслужби встановлено, що гр. ОСОБА_5 26.04.2019 о 22:32:24 год., ввіз на митну територію України, через митний пост «Ізмаїльський» Одеської Митниці ДФС в режимі «Тимчасове ввезення до 1 року», транспортний засіб марки «HYUNDAI SANTAFE», д.н.з. НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 . На момент перетину кордону, відповідних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених статтею 460 Митного кодексу України, зазначеною особою подано не було. Станом на 11 квітня 2021 року не вивозився, в будь-який інший митний режим ніж «тимчасове ввезення» не помішувався. На постанову судді представник ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ) адвокат Салтан Р.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження по справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) у зв`язку з відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України. Вважає, що судом не встановлені обставини, що мають суттєве значення для розгляду справи та невірно застосовані норми матеріального права. Апелянт покликається на те, що положення ч. 6 ст. 481 МК України набули чинності 22 серпня 2019 року та вони не мають зворотної дії в часі, період часу з 26 квітня 2019 року до введення в дію ч. 6 ст. 481 МК України, не може братися судом до уваги при обрахунку сукупного строку, як умови притягнення до адміністративної відповідальності за перевищення строку тимчасового ввезення автомобіля марки «HYUNDAI SANTAFE», реєстраційний номер НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_5 . Заслухавши доповідача, думку апелянта ОСОБА_6 , який просив задовольнити апеляційну скаргу, представника Галицької митниці Держмитслужби Сліпенко С.В., який заперечив проти задоволення апеляційної скарги і просив залишити постанову суду першої інстанції - без змін, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ), який належним чином був повідомлений про місце і час розгляду апеляційної скарги, клопотання про відкладення розгляду справи не заявив. Заперечення щодо розгляду справи за відсутності ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ) від адвоката Салтана Р.В. та представника митниці Слипенка С.В. не поступило. Згідно положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Стаття 489 Митного кодексу України передбачає, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вищевказані вимоги закону судом першої інстанції було дотримано в повному обсязі, оскільки висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_7 ( ОСОБА_2 ) адміністративного правопорушення ґрунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну оцінку. Оскільки ОСОБА_8 ( ОСОБА_2 ) ввіз на митну територію України транспортний засіб 26.04.2019 у митному режимі «тимчасове ввезення до 1 року», зобов`язавшись при цьому вивезти вказаний транспортний засіб за межі митної території України у встановлений ч. 1 ст. 380 МК України річний строк, але станом на 11.04.2021 не вивіз вказаний транспортний засіб, то таким чином останній вчинив дії по невивезенню транспортного засобу, які є триваючими, так як такі дії розпочинаються з початку вчинення таких дій і продовжуються до їх виявлення або припинення. А тому суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки судді першої інстанції про наявність в діях громадянина Португалії ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ) складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України, що підтверджується дослідженими та перевіреними судом доказами, у тому числі: - протоколом про порушення митних правил №0679/20900/21 від 11.04.2021; - митною декларацією ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ) від 11 квітня 2021 року; - даними Диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску, з яких вбачається, що 26 квітня 2019 року ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ) ввіз транспортний засіб марки «HYUNDAI SANTAFE», реєстраційний номер НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 , для особистого користування та відсутність інформації про вивезення автомобіля; - та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об`єктивному взаємозв`язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами. Апеляційний суд звертає увагу на те, що на момент ввезення ОСОБА_7 ( ОСОБА_2 ) на територію України транспортного засобу, тобто станом на квітень 2019 року, диспозиція ст. 481 МК України передбачала відповідальність за перевищення, відповідно до цього Кодексу, строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України. Зазначена стаття МК України складалась із трьох частин і санкція будь-якої із її частин не передбачала додаткового виду стягнення у вигляді конфіскації транспортних засобів чи товарів. Законом України № 2612-VIII від 08 листопада 2018 року внесено зміни до ст. 481 МК України, які набули чинності 22 серпня 2019 року. Відповідно до цих змін дана стаття стала містити у собі 6 частин, і зокрема, частиною 6 ст. 481 МК України передбачено адміністративну відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування і тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів. Невивезення особою транспортного засобу, що перебуває під митним контролем в режимі тимчасового ввезення до одного року, та щодо якої існує обов`язок вивезення за межі митної території протягом року, є триваючим правопорушенням, оскільки в даному випадку особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання свого обов`язку. Моментом закінчення триваючого правопорушення є його припинення винною особою або виявлення компетентним органом. На момент свого початку, протиправна бездіяльність ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ) строком понад 30 діб, тягнула відповідальність за редакцією ч. 3 ст. 481 МК України, яка передбачала стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Незважаючи на прийняття і набрання чинності законом, який диференціював перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів і посилював відповідальність в залежності від конкретного строку перевищення, ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ) до часу складення протоколу 11 квітня 2021 року своє зобов`язання не виконав і продовжив протиправну бездіяльність. Таким чином, вчинене ОСОБА_9 ( ОСОБА_2 ) триваюче правопорушення, яке виявлене на час дії нового закону, слід кваліфікувати за ч. 6 ст. 481 МК України, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними. Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що під час розгляду справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Приймаючи до уваги наведені обставини справи, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги представника ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) адвоката Салтана Р.В. Керуючись ст. 530 МК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) адвоката Салтана Р.В. - залишити без задоволення. Постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 18 травня 2021 року в справі про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) за ч. 6 ст. 481 МК України - залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя А.В. Белена