Постанова Львівський апеляційний суд № 466/2256/21

Справа № 466/2256/21 Головуючий у 1 інстанції: Федорова О.Ф. Провадження № 33/811/998/21 Доповідач: Партика І. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 вересня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі захисника ОСОБА_1 адвоката Вароди П.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням системи EasyCon апеляційну скаргу адвоката Вароди П.Б. на постанову судді Шевченківського районного суду м.Львова від 01 червня 2021 року, встановив: цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 454 грн. Згідно постанови, ОСОБА_1 08.03.2021 приблизно о 03 год. 50 хв. у м.Львові по вул.Липинського, 12, керував транспортним засобом марки Mercedes-Benz GL 450, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з даною постановою адвокат Варода П.Б. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таку та постановити нову постанову, якою матеріали справи про адміністративне правопорушення №466/2256/21 повернути для належного оформлення в УПП ДПП у Львівській області. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, виходячи з положень статті 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Цих вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не дотримався. Наголошує, що в матеріалах справи відсутнє посвідчення водія чи його копія, яке визначено додатком до протоколу серії ДПР18 №009818 від 08 березня 2021 року. Також, в матеріалах справи відсутня довідка про отримання (неотримання) ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. ОСОБА_1 немає права керування транспортними засобами та він не отримував посвідчення водія, а тому, вочевидь, правоохоронний орган направляючи в суд матеріали справи про адміністративне правопорушення, свідомо не долучив копію посвідчення, яке було вилучено при складенні протоколу серії ДПР18 №009818 від 08 березня 2021 року, та не долучив жодного доказу (довідку, копію посвідчення водія, тощо), які б підтверджувала наявність у ОСОБА_1 права на керування транспортними засобами, що у свою чергу унеможливлює позбавлення його судом права керування транспортними засобами при визнанні його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За змістом завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення та загальних норм Конституції України та Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За таких обставин суд першої інстанції при позбавлені ОСОБА_1 спеціального права керування усіма видами транспортних засобів, зобов`язаний був перевірити, чи має він таке право на керування транспортними засобам та чи отримував він посвідчення водія, оскільки без встановлення таких обставин, позбавлення його судом спеціального права керування транспортними засобами є передчасним, а відтак матеріали справи слід повернути до органу, який склав протокол про адміністративне правопорушення, для належного оформлення. Заслухавши виступ адвоката Вароди П.Б. на підтримку апеляційної скарги, який просив проводити розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення, виходячи із наступного. Відповідно до вимог ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, в тому числі й щодо накладення адміністративного стягнення. Порушень норм матеріального чи процесуального права, в тому числі порушень процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи судом першої інстанції допущено не було. Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає за керування транспортними засобами в стані алкогольного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, та за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Висновок судді про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи. Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд дав належну оцінку і навів у постанові, зокрема даними наведеними у: протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №009818 від 08.03.2021, відповідно до якого у ОСОБА_1 вилучено посвідчення водія НОМЕР_2 ; відеозаписах із нагрудних камер працівників поліції; поясненнях свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які засвідчили факт відмови ОСОБА_1 від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі. Усі доводи апеляційної скарги фактично базуються на тому, що ОСОБА_1 немає права керування транспортними засобами оскільки не отримував посвідчення водія, з посиланням на довідку РСЦ ГСЦ МВС у Львівській області від 02.06.2021 (а.с.37), однак в цьому випадку апеляційний суд звертає увагу на відеозапис із нагрудних камер працівників поліції, з яких вбачається, що ОСОБА_1 після зупинки транспортного засобу пред`явив поліцейським посвідчення водія іноземного зразка, тому відомості про таке можуть бути відсутні у Єдиному державному реєстрі МВС, що в свою чергу спростовує такі доводи. ОСОБА_1 у провину ставиться порушення п.2.5 Правил дорожнього руху, а саме, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від якого він категорично відмовився. Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що стверджується зібраними матеріалами у справі, в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Сам факт відмови від проходження огляду тягне за собою відповідальність за цією статтею. При цьому не має значення чи перебував водій у стані сп`яніння. Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він 08.03.2021 приблизно о 03 год. 50 хв. у м.Львові по вул.Липинського, 12, керував транспортним засобом марки Mercedes-Benz GL 450, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови). Від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Тому, підстав для скасування постанови суду, про що зазначено в апеляційній скарзі, не встановлено. Апеляційний суд вважає, що стягнення у виді штрафу в розмірі 10200,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, накладене у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, з дотриманням вимог ст.33 КУпАП та є безальтернативним, застосовано вірно. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість апеляційної скарги в цілому та вважає, що підстав для її задоволення немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - постановив: Апеляційну скаргу адвоката Вароди Павла Борисовича залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м.Львова від 01 червня 2021 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення без змін. Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає. Суддя Партика І.В.