Постанова Дніпровський апеляційний суд № 204/2488/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/7857/21 Справа № 204/2488/21 Суддя у 1-й інстанції - Книш А. В. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 вересня 2021 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Петешенкової М.Ю., суддів Городничої В.С., Лаченкової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у м. Дніпрі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 17 червня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Дніпропетровської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди,- В С Т А Н О В И Л А: У квітні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 11 липня 2018 року направив на адресу прокуратури Дніпропетровської області заяву про кримінальне правопорушення, однак протягом 24 годин, як це передбачено ст. 214 КПК України, відомості про злочин до ЄРДР прокурором не були внесені. Внаслідок бездіяльності уповноваженого державного органу, позивачу завдано моральну шкоду, яку він оцінює у розмірі 3 122,60 грн. та просить стягнути на свою користь. Рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 17 червня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено. Вирішено питання про судові витрати. Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів завдання останньому моральної шкоди внаслідок бездіяльності службових осіб Дніпропетровської обласної прокуратури та Державної казначейської служби України. Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити. В обґрунтування скарги зазначає, що у зв`язку з бездіяльністю прокурора йому довелось виконувати дії, які не входять до його повсякденної діяльності, що саме призвело до моральних страждань. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін, виходячи з наступного. Судом встановлено, що 11 липня 2018 року позивачем на адресу прокуратури Дніпропетровської області було направлено заяву про кримінальне правопорушення, у якій останній просив внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та надати йому витяг з реєстру (а.с.3). 12 липня 2018 року вказану заяву отримано прокуратурою Дніпропетровської області (а.с.3 зворот). Листом прокуратури Дніпропетровської області за вих.№04/2/2-222-18 від 17 липня 2018 року зазначене звернення направлено за належністю до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області для організації розгляду (а.с.6). Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 7 серпня 2018 року задоволено cкаргу ОСОБА_2 зобов`язано уповноважену особу прокуратури Дніпропетровської області внести відомості про відповідне кримінальне правопорушення до ЄРДР, на підставі заяви ОСОБА_2 від 11 липня 2018 року (а.с.5). 7 серпня 2018 року Дніпровським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018040030001825 (а.с.7 зворот). Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права. Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Згідно з частиною першою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. У частині першій статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. За загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні своїх повноважень виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди, та її результатом - моральною шкодою. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У частині третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що належних та допустимих доказів завдання ОСОБА_2 моральної шкоди бездіяльністю службових осіб Дніпропетровської обласної прокуратури та Державної казначейської служби України, позивачем не надано, тому підстав для задоволення позову немає. Доводи апеляційної скарги про те, що внаслідок бездіяльності прокурора, яка визнана судом незаконною, позивач змушений був вчиняти дії, які не входять до його звичайної діяльності, чим саме останньому завдано моральної шкоди, спростовуються матеріалами справи, а саме ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 серпня 2018 року, на яку посилається заявник, за змістом якої прокурора зобов`язано внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР, при цьому бездіяльність останнього не встановлена. Доводи апеляційної скарги і зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку щодо допущення судом першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи. Таким чином, переглядаючи справу, відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, за наявними в справі доказами, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення. Згідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати перерозподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 17 червня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: М.Ю. Петешенкова Судді: В.С. Городнича О.В. Лаченкова