Ухвала КЦС ВС № 264/4640/20
від 09.09.2021 · ЦивільнаУхвала 09 вересня 2021 року м. Київ справа № 264/4640/20 провадження № 61-11277ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В, розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 11 березня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 03 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем, ВСТАНОВИВ: 05 липня 2021 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 подала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 11 березня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 03 червня 2021 року. Ухвалою Верховного Суду від 21 липня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, скаржнику надано строк для усунення недоліків, зокрема запропоновано надати документ про сплату судового збору та уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (их) подається касаційна скарга з визначенням передбачених статтею 389 ЦПК України, підстав касаційного оскарження судових рішень. Заявнику роз`яснено про наслідки невиконання вимог ухвали суду. У серпні 2021 року від представника заявника ОСОБА_2 до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, а саме квитанція про сплату судового збору за подання касаційної скарги в розмірі 1 681, 60 грн та уточнена редакція касаційної скарги. Разом із тим, скаржником порушено вимоги частини 2 статті 389 та пункту 5 частини 2 статті 392 ЦПК України, а саме в уточненій касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. При цьому під порушенням норм матеріального та процесуального права розуміється певна (певні) норма (норми) певного закону (законів), у випадках передбачених частиною 2 статті 376 ЦПК України (порушення норм матеріального права) або здійснення процесуальних дій всупереч приписам процесуального закону (порушення норм процесуального права). Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У випадку оскарження судових рішень з підстав невідповідності висновків суду постанові Верховного Суду, що не була врахована в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 1 пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) або у зв`язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного суду (абзац 2 пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України) у касаційній скарзі, крім відповідної постанови Верховного Суду, повинно бути зазначено відповідний пункт частини 2 статті 389 ЦПК України та обґрунтування і мотивування такої підстави. У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 4 статті 389 ЦПК України з посиланням на частину 1 статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини 1 статті 411 ЦПК України, який є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів. У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 3 статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини 3 статті 411 ЦПК України, з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів. Отже, у касаційній скарзі повинно бути зазначено конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України та/або пункт ( абзац та\або пункт) статей 392 та/або 411 ЦПК України, який (які) відповідно до змісту касаційної скарги є підставою (підставами) подачі цієї касаційної скарги та обґрунтування (мотивування) наявності цієї (цих) підстави (підстав). За таких обставин, заявнику необхідно уточнити касаційну скаргу, зазначивши підставу (підстави) із зазначенням конкретного (конкретних) пункту (пунктів), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), із обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї (цих) підстави (підстав), та надати копії уточненої скарги відповідно до кількості учасників справи. Згідно з частиною другою статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Враховуючи те, що недоліки касаційної скарги усунуті частково, зокрема не визначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, суд дійшов висновку про наявність підстав продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги. Керуючись статтями 127, 260 ЦПК України
УХВАЛИВ: Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Петров