Постанова 4855 № 580/3094/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/3094/21 Суддя (судді) першої інстанції: О.А. Рідзель ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 вересня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Єгорової Н.М., суддів Сорочка Є.О., Федотова І.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області до Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправним та скасування повідомлення, - ВСТАНОВИЛА : У травні 2021 позивач Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у якому просив визнати протиправним та скасувати повідомлення старшого державного виконавця від 19 березня 2021 року № 13963 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що виконання судового рішення про застосування заходів реагування покладається на орган, який звернувся з позовом, у цьому випадку - на Управління ДСНС. У правовідносинах, які виникають у зв`язку з реалізацією цим органом своїх владних повноважень немає підстав залучати до виконання судового рішення (щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду/контролю) органи державної виконавчої служби і покладати на них виконання цього судового рішення у порядку примусового виконання відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року у справі № 580/4382/20 задоволено повністю позов управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області. Застосовано заходи реагування до товариства з обмеженою відповідальністю Екватор СК, у вигляді зупинення роботи об`єкта (місця масового відпочинку людей на водному об`єкті), розташованого за адресою Черкаська область, м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, 50 до повного усунення порушень вимог законодавства, встановлених у акті від 03 липня 2020 року №

115. З метою примусового виконання цього рішення 25 січня 2021 року Черкаський окружний адміністративний суд видав позивачу виконавчий лист № 580/4382/20, який 15 березня 2021 року разом із заявою про відкриття виконавчого провадження поданий відповідачу. При цьому, 19 березня 2021 року старший державний виконавець Придніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) Расторгуєв С.С. прийняв повідомлення про повернення вищевказаного виконавчого стягувачу без прийняття його до виконання. Підставою прийняття цього повідомлення зазначено, що виконання рішення не передбачає заходів примусового виконання. Не погоджуючись із цим повідомленням, позивач звернувся в суд з даним позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що фактично рішення суду передбачає заборону ТОВ "Екватор СК" експлуатації майна, що відповідно до ст.10 Закону №1404-VІІІ передбачає заходи його примусового виконання. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів . Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Приписами статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом. Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Відповідно до пункту 7 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішення. На підставі статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону. Згідно з частиною першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, крім іншого, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Частинами 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. (ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту населення України). Звернення суб`єкта владних повноважень до адміністративного суду можливе у випадках визначених законом. Наведені положення статті 70 Кодексу цивільного захисту України є одним з тих випадків, коли орган контролю може (якщо для цього є підстави) застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування тільки шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Таким чином, виконання судового рішення про застосування заходів реагування покладається на орган, який звернувся з позовом, тобто у даному випадку на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області. У правовідносинах, які виникають у зв`язку з реалізацією цим органом своїх владних повноважень, немає підстав залучати до виконання судового рішення (щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) органи державної виконавчої служби і покладати на них обов`язок виконати це судове рішення у порядку примусового виконання відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Та обставина, що заходи реагування у визначених законом випадках застосовуються на підставі судового рішення, не змінює суб`єктного складу і правового статусу учасників цих правовідносин, зокрема контролюючого органу, який на виконання закону звернувся з позовом і на підставі судового рішення й повинен застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування для досягнення мети, яка зумовила їх застосування. Між тим, у цих правовідносинах Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області діє не як орган, на який покладено виконання судового рішення згідно Закону України «Про виконавче провадження», а як суб`єкт владних повноважень, який застосовує/реалізовує санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки. Аналогічний висновок щодо застосування норма матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 809/421/17. Водночас, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин висновок, викладений у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2019 по справі №806/2453/17, оскільки ці висновки є нерелевантними відносно даного спору, так як останній виник за участю іншого суб`єкта нагляду (контролю) та із застосуванням судом іншого способу реагування. В даному випадку, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року у справі № 580/4382/20 задоволено повністю позов управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області та застосовано заходи реагування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екватор СК», у вигляді зупинення роботи об`єкта (місця масового відпочинку людей на водному об`єкті), розташованого за адресою Черкаська область, м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, 50 до повного усунення порушень вимог законодавства, встановлених у акті від 03 липня 2020 року №

115. У даній справі спір фактично виник у зв`язку з тим, що державний виконавець відмовив у примусовому виконанні виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення Враховуючи викладене, оскільки заходи реагування (у визначених законом випадках) застосовані на підставі судового рішення не змінюють суб`єктного складу і правового статусу учасників цих правовідносин, зокрема, контролюючого органу, який на виконання Закону звернувся з позовом і на підставі судового рішення й повинен застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування для досягнення мети, яка зумовила їх застосування, контролювати виконання певних присів закону у цій сфері, колегія суддів вважає, що повертаючи виконавчий лист без виконання на підставі п. 7 ч. 4 ст. 4 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII державний виконавець діяв з дотриманням установленого законом порядку, а тому обставини для його зобов`язання вчинити примусові дії з виконання поданого позивачем виконавчого документа відсутні. Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми процесуального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду - скасувати. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 271, 272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - задовольнити. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року - скасувати. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області до Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправним та скасування повідомлення відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Головуючий суддя Н.М. Єгорова Судді І.В. Федотов Є.О. Сорочко