Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/3963/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 18 серпня 2021 року м. Дніпросправа № 160/3963/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2021 року в адміністративній справі №160/3963/20 (суддя у 1 інстанції Віхрова В.С.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, в якому просив: - визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби (ГУДМС) України в Дніпропетровській області в оформленні та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_1 та без застосування безконтактного електронного носія персональних даних відповідно до Постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 р. № 2503ХП «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» (в редакції від 23.02.2007 р. № 719-У) без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру; - зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби (ГУДМС) України в Дніпропетровській області - оформити та видати паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_1 - без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, засобів Єдиного державного демографічного реєстру та без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки її персональних даних - виключно відповідно до Постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 р. № 2503-ХІІ «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» (в редакції від 23.02.2007 р. № 719-У), із зазначенням особливої відмітки в паспорті, зокрема, відомостей про неповнолітніх дітей. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 року у задоволені позову відмовлено. Не погодившись з вказаним рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Так, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.12.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року у справі №160/3963/20 залишено без змін. В подальшому позивач звернувся до суду першої інстанції з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі №160/3963/20. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2021 року заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі №160/3963/20 повернуто заявнику без розгляду на підставі ч.4 ст. 366 КАС України, оскільки заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу. Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду, позивач звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2021 року у зв`язку із порушенням норм процесуального права під час її вирішення, неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків обставинам справи, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду або розглянути заяву про перегляд рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 року за нововиявленими обставинами по суті та задовольнити позов. В відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін. 18.08.2021 року до суду від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату та призначення справи в судовому засіданні з викликом сторін. Також позивач просив витребувати матеріали адміністративної справи №160/3963/20 та викликати свідків. Дослідивши подану заяву, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, оскільки позивачем не обґрунтовано витребування матеріалів справи №160/3963/20 та виклику свідків. Також з урахуванням строку розгляду справи, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та призначення справи в судове засідання з викликом сторін. При цьому, в поданій апеляційній скарзі позивач не просив розглядати апеляційну скаргу за наявністю сторін та їх представників. Виходячи з приписів ч.1 ст.311 КАС України та ст.383 КАС України, зазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, підстави для провадження за нововиявленими обставинами визначені статтею 361 Кодексу адміністративного судочинства України і до таких підстав, зокрема, віднесено істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. У розумінні Кодексу адміністративного судочинства України до нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: - існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; - на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; - істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Не вважаються нововиявленими, також нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення. Відповідно до ч.1 ст. 363 КАС України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин. В якості нововиявленої обставини позивач зазначає, що 03.02.2021 року ознайомився з матеріалами адміністративної справи №160/3963/20 та дізнався, що в матеріалах справи наявний відзив, який позивач не отримував, та про неправдиву інформації, долучену до відзиву, стосовно надсилання позивачу та отримання позивачем відзиву на позовну заяву. Отже саме з 03.02.2021 року, на думку позивача, має здійснюватись відлік часу, з якого позивач дізнався про існування обставин, які вважає нововиявленими. Разом з тим, рішення суду від 15.06.2020 року у справі №160/3963/20 було отримано позивачем 04.07.2020 року та останній подав на нього апеляційну скаргу. Більше того, в апеляційній скарзі позивачем зазначено про те, що суд в рішенні від 15.06.2020 року у справі №160/3963/20 посилається на відзив від 04.06.2020 року, проте відзив позивач не отримував. Отже, про наявність відзиву та факт його не отримання позивачем, заявнику було відомо з 04.07.2020 року, з моменту отримання копії рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 року у справі №160/3963/20, про що вірно зазначив суд першої інстанції. З огляду на наведене, оскільки позивач звернувся із заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами лише 02.03.2021 року, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачем порушено строк подачі відповідної заяви, встановлений частиною першою статті 363 цього Кодексу. Згідно з п.1 ч.1 ст.363 КАС України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин. Відповідно до ч.3 ст. 366 КАС України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу. Частиною 4 ст. 366 КАС України крім випадків, визначених статтею 169 цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення. З огляду на наведене, оскільки позивачем пропущено тридцятиденний строк звернення до суду із заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами, клопотання про поновлення строку звернення з відповідною заявою до суду не надано, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про повернення заяви без розгляду на підставі ч.4 ст. 366 КАС України. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні. Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321,322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2021 року в адміністративній справі №160/3963/20 - залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2021 року в адміністративній справі №160/3963/20 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий - суддя С.В. Білак суддя Н.А. Олефіренко суддя В.А. Шальєва