Постанова Київський апеляційний суд № 362/443/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 362/443/21 № апеляційного провадження: 22-ц/824/7947/2021 Головуючий у суді першої інстанції: Ковбель М.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А. 31 серпня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого - Семенюк Т.А Суддів - Рейнарт І.М., Кирилюк Г.М., при секретарі - Максюк І.Г., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 квітня 2021 року в справі за скаргою ОСОБА_1 до Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції про зобов`язання вчинити дії,- В С ТА Н О В И В : У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеною скаргою, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що Васильківським МР ВДВС ГТУЮ у Київській області у період з 2010 року по 2012 року накладено арешти на все рухоме та нерухоме майно боржника, а саме: - арешт рухомого та нерухомого майна, накладений постановою про відкриття виконавчого провадження №16532006 від 06.12.2009 року ВДВС Васильківського МРУЮ, зареєстровано 02,02.2010 року о 13:49:11 за №9475787, - арешт рухомого та нерухомого майна, накладений постановою про накладення арешту на все майно боржника №32702795 від 30.05.2012 року ВДВС Васильківського МРУЮ, зареєстровано 31.05.2012 року о 15:17:26 за №12567199, - арешт рухомого та нерухомого майна, накладений постановою про накладення арешту на все майно боржника №32701789 від 30.07.2012 року ВДВС Васильківського МРУЮ, зареєстровано 30.07.2012 року о 17:25:58 за №12804178, - арешт рухомого та нерухомого майна, накладений постановою про накладення арешту на все майно боржника №32702795 від 31.05.2012 року ВДВС Васильківського МРУЮ, зареєстровано 20.08.2012 року о 14:51:38 за №12893879. В жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції із заявою про зняття арешту з майна, але отримала відповідь Васильківського міськрайонного відділу ДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) від 16.10.2020 року вих. №34841, в якій зазначено, що відсутні підстави для зняття арешту з майна у зв`язку з відсутністю підтверджуючих документів щодо сплати боргу, виконавчого збору та витрат. Як зазначає ОСОБА_1 усі борги за вище зазначеними виконавчими провадженнями були нею погашені, виконавчі збори та витрати були сплачені в повному обсязі, а тому скарга підлягає задоволенню. Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 квітня 2021 року у задоволенні скарги відмовлено. Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нове рішення про задоволення скарги у повному обсязі, вважаючи, що судом порушено норми процесуального права та не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи. В обґрунтування апеляційної скарги посилалась на те, що виконавче провадження №32702795 щодо виконання виконавчого листа №6-5570 від 26.12.2011 року визнано таким, що не підлягає виконанню згідно ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 20.10.2019 року, таким чином вважає, що заборгованість щодо сплати основної суми боргу та усі витрати виконавчого провадження, погашені в повному обсязі, не підлягають стягненню, оскільки є рішення суду про визнання виконавчого листа, на підставі якого відкрито виконавче провадження, скасовано, а отже і усі дії, вчинені на виконання виконавчого листа також скасовуються. Зазначає, що арешти, накладені в межах виконавчого провадження №32702795 підлягають вилученню. Щодо виконавчого провадження №32701789 зазначила, що майнових претензій від нового кредитора - ТОВ «ФК Новотех» до ОСОБА_1 відсутні, виконавчий збір та судові витрати у розмірі 2797, 68 грн. та 300 грн. відповідно були сплачені боржником, що свідчить про відсутність будь-яких підстав для подальшого накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 . Також, що стосується виконавчого провадження №16532006, боржник зазначила, що вказане виконавче провадження не входить до зведеного виконавчого провадження №55520674, натомість заборгованості були погашені, арешти зняті, щодо цих проваджень у боржника відсутні вимоги. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково. Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що в провадженні Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції перебуває зведене виконавче провадження №55520674, боржником в якому є ОСОБА_1 , до зведеного виконавчого провадження входять: - виконавче провадження №32702440 з виконання виконавчого листа 2-1618 виданого 28.11.2011 року Васильківським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк" (правонаступником якого є ТОВ ФК "Новотех") боргу в розмірі 399,77 грн., - виконавче провадження №32701789 з виконання виконавчого листа 2-1618 виданого 28.11.2011 року Васильківським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк" (правонаступником якого є ТОВ ФК "Новотех") боргу в розмірі 27976,85 грн., - виконавче провадження №35412986 з виконання виконавчого листа 2-98 виданого 03.06.2010 року Смілянським районним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" боргу в розмірі 184940, 81 грн., - виконавче провадження №44858650 з виконання виконавчого листа 2-6255 виданого 06.11.2013 року Київським районним судом міста Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" боргу в розмірі 184225, 27 грн., - виконавчого провадження №55520674, входить виконавче провадження №32702795 з виконання виконавчого листа 6-5570/2011 виданого 26.11.2011 року Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" боргу в розмірі 986311,28 грн. Зазначив, що ОСОБА_1 не довела, що усі борги за вище зазначеними виконавчими провадженнями були нею погашені, а виконавчі збори та витрати були сплачені, а тому дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість скарги. Проте, колегія суддів не може повною мірою погодитись з таким висновком суду, виходячи з наступного. Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження"). Згідно з положеннями ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Нормою п. 6 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника. Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Нормою ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" визначено випадки, коли виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, повертається стягувачу. Так, за положеннями п. 3 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення. Більш того, прийняття відповідних постанов в межах виконавчого провадження відноситься до виключної компетенції державного виконавця, якому надані такі повноваження відповідно до Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», і тому у суду відсутні підстави для зобов`язання державного виконавця прийняти відповідне рішення (в даному випадку винести відповідну постанову) про скасування арешту. Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції дійсно перебувало зведене виконавче провадження №55520674, до якого входили зазначені вище виконавчі провадження, в тому числі і виконавче провадження №32701789 з виконання виконавчого листа 2-1618 виданого 28.11.2011 року Васильківським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк" (правонаступником якого є ТОВ ФК "Новотех") боргу в розмірі 27976,85 грн., і виконавче провадження №32702795 з виконання виконавчого листа 6-5570/2011 виданого 26.11.2011 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" боргу в розмірі 986311,28 грн. Проте, зазначені виконавчі провадження в рамках зведеного виконавчого провадження № 55520674 постановою В.о.начальника Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області 11 липня 2018 року передано до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області для подальшого виконання. 25 липня 2018 року зведене виконавче провадження №55520674 прийняте до виконання старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області. Таким чином, встановлено, що на момент звернення ОСОБА_1 до Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції з приводу звільнення майна з-під арешту, у даному відділі були відсутні зазначені виконавчі провадження. Виходячи зі змісту ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець, в провадженні якого перебуває виконавче провадження, зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, про зняття арешту з майна (коштів), а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна. Щодо оскарження дій Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції про зняття арешту у виконавчому провадженні №16532006 щодо виконання судового наказу №2-н-122, виданого 12 червня 2009 року Ковпаківським районним судом м. Суми про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ «Надра Банк» боргу в розмірі 349949,59 грн., слід зазначити наступне. Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 30 липня 2010 року, виконавче провадження закінчено на підставі п. 10 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження (в редакції, що діяла на момент ухвалення постанови) у зв`язку з направленням виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби. Згідно зі ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження (в редакції, що діяла на момент ухвалення постанови), у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 401 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку з завершенням виконавчого провадження. Тобто, при ухваленні зазначеної постанови державний виконавець не мав права вирішувати питання про зняття арешту з майна. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що Васильківський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції не може вчиняти будь-яких дій щодо зняття арешту з майна ОСОБА_1 за виконавчими провадженнями №№ 16532006, 32702795, 3701789. Зважаючи на помилковість висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, які не відповідають матеріалам справи, колегія суддів вважає, що в силу ст. 376 ЦПК України є підстави для скасування судового рішення з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 про зобов`язання Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції зняти арешт з майна ОСОБА_1 за виконавчими провадженнями №№ 16532006, 32702795, 3701789 з інших правових підстав. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 квітня 2021 року - скасувати, прийняти нову постанову про відмову у задоволенні скарги. Постанова набирає чинності з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст виготовлено 10 вересня 2021 року Головуючий Судді