Постанова 4873 № 910/20568/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "10" вересня 2021 р. Справа№ 910/20568/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Суліма В.В. суддів: Ходаківської І.П. Ткаченка Б.О. без виклику представників сторін розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Бестмент-Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2021 року (повний текст складено 22.06.2021 року) у справі № 910/20568/20 (суддя - Стасюк С.В.) за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бестмент-Сервіс" про стягнення 201 642,98 грн, - ВСТАНОВИВ: Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бестмент-Сервіс" (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 201 642,98 грн за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором № 09274/5/-01 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 02.11.2010 року. Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2021 року у справі №910/20568/20 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бестмент-Сервіс" на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 201 642,98 грн за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин та 3 024,65 грн судового збору. Не погодившись з ухваленим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бестмент-Сервіс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2021 року скасувати та прийняти нове рішення суду, яким відмовити в задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, зокрема пункту 2.1, підпункту 6.2.6 пункту 6.2 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва. Так, за твердженням скаржника, при відкритті та аналізі контрольних (арбітражних) проб, відібраних у відповідача 29.09.2020 року, представник Державної екологічної інспекції Столичного округу був відсутній, що свідчить про порушення позивачем вищевказаних пунктів Положення. Крім того, скаржник зазначив, що складені позивачем журнали-акти відбору проб стічних вод не можуть вважатися належними та достовірними доказами, адже не дають можливості ідентифікувати проби стічних вод, порядок їх відібрання та підготовки для проведення аналізів. Також, суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення не врахував, що позивачем не було надано жодного доказу на спростування допущених позивачем порушень вимог МВВ №081/12-0106-03, МВВ №081/12-0005-01, ДСТУ ISO 5667-3-2001 «Якість води. Відбір проб. Частина

3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами», КНД 211.1.4.030-95 при відборі та аналізі проб стічних вод. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/20568/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Ходаківська І.П.,Ткаченко Б.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2021 року відкрито апеляційне провадження у справі №910/20568/20 та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України. 10.08.2021 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" надійшло клопотання про розгляд справи з викликом сторін. Північний апеляційний господарський суд відмовив Приватному акціонерному товариству "Акціонерна компанія "Київводоканал" у задоволенні клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, своєю ухвалою від 30.08.2021 року. Позивач своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на апеляційну скаргу не надав, що згідно з ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2021 року підлягає скасуванню, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Бестмент-Сервіс" - задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вбачається з матеріалів справи 02.11.2010 року між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", перейменованим в подальшому на Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", яке в подальшому змінило свій тип на Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (постачальник) та Приватним підприємством "Бестмент-Сервіс", перейменованим на Товариство з обмеженою відповідальністю "Бестмент-Сервіс" (абонент) було укладено Договір № 09274/5-01 на надання послуг водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі (далі - договір), відповідно до умов якого, постачальник зобов`язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред`явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва, приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, а абонент зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього Договору та дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190 (далі за текстом також - Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 року № 37, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 року за № 403/6691 (далі за текстом також - Правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором. Відповідно до п. 1.5 договору, абонент забезпечує наявність та своєчасне подовження Дозволу на скид стічних вод згідно із вимогами місцевих правил приймання, а також забезпечує скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин. Згідно п. 3.2.4 договору, постачальник має право в будь-який час проводити обстеження водопровідних та каналізаційних систем абонента, приладів, пристроїв та цілісності пломб на них, перевіряти дотримання абонентом вимог, передбачених пунктом 1.5 цього договору, контролювати раціональне водоспоживання тощо, а також складати акти за результатами цих обстежень. Пунктом 4.5 договору сторонами узгоджено, що за скид в міську каналізаційну мережу стічних вод з перевищенням допустимої концентрації (ДК) забруднюючих речовин абонент сплачує додатку плату, передбачену чинним законодавством. Так, за твердженням відповідача, з метою контролю якості стічних вод, що надходять від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бестмент-Сервіс" у каналізаційні мережі м. Києва, представником департаменту екологічного нагляду (ДЕН) позивача, в присутності представника відповідача, 15.02.2018 року та 29.09.2020 року було здійснено відбір проб стічних вод, які скидаються з об`єкта, розташованого за адресою: м. Київ, просп. Степана Бандери, 20-б з контрольних колодязів 1/11 та 2/12 Товариства з обмеженою відповідальністю "Бестмент-Сервіс" для вимірювання показників їх складу та властивостей. За результатами лабораторних досліджень проб стічних вод, відібраних 15.02.2018 року та 29.09.2020 року працівниками ДЕН позивача складено протоколи, в яких зафіксовано невідповідність стічних вод, які абонент скидає в систему каналізації м. Києва, державним стандартам та екологічним нормативам в галузі охорони навколишнього природного середовища, закріпленим в Правилах приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради від 12.10.2011 року за № 1879, зареєстрованими в Головному управлінні юстиції у м. Києві 17.10.2011 року за № 44/903 (далі за текстом - Правила № 1879). Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначається Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженим наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (Правила користування), які є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод. Згідно пунктом 1.4 Правил № 190 приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 року № 37 (Правила приймання), а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту. Пунктом 10 розділу VI Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 року № 316, у місцевих правилах приймання конкретизуються питання щодо: 1) відбору проб стічних вод на аналіз; 2) оформлення процедури відбору проб, у тому числі форми супровідного документа, що складатиметься за результатом відбору проб, з фіксуванням інформації щодо відібраної проби (дата, час, місце відбору; вид, об`єм проби; тип матеріалу тари, його об`єм; процедура попередньої обробки проби; відомості про особу, яка відбирала пробу, тощо) з урахування вимог та положень ДСТУ ISO 5667-2-2003 "Якість води. Відбір проб. Частина

2. Настанови щодо методів відбирання проб", ДСТУ ISO 5667-3-2001 "Якість води. Відбір проб. Частина

3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами", ДСТУ ISO 5667-10-2005 "Якість води. Відбирання проб. Частина

10. Настанови щодо відбирання проб стічних вод", КНД 211.1.0.009-94 "Гідросфера. Відбір проб для визначення складу та властивостей стічних і технологічних вод", Правил користування. З метою запобігання порушенням у роботі мереж і споруд каналізації, підвищення ефективності роботи і безпеки їх експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1879 від 12.10.2011 року затверджені Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва (Правила № 1879). Відповідно до п. 1.2 Правила № 1879 поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб - підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об`єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб`єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження). Пунктом 1.5 Правил № 1879 передбачено, що ці Правила встановлюють вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентовано взаємні права та обов`язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення. Відповідно до п. 1.8 Правил № 1879, для усіх абонентів, що скидають стічні води в систему каналізації міста, встановлюються єдині нормативи допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин. З метою контролю якості стічних вод абонентів водоканал здійснює відбір разових проб. Разові проби характеризують хімічний склад стічних вод. Виявлені таким чином перевищення ДК забруднюючих речовин є підставою для нарахування додаткової плати згідно з цими Правилами (пункту 6.2.1 Правил № 1879 ). Згідно п. 2.1 Правил № 1879, водоканал зобов`язаний: у разі відповідності якості і режиму скиду стічних вод абонента Умовам на скид (при відсутності боргу абонента за надані послуги водопостачання і водовідведення) забезпечити приймання, відведення і очищення стічних вод (крім абзаців 3 - 8 пункту 8.6 розділу 8 цих Правил) та здійснити очищення прийнятих у договірному порядку наднормативне забруднених стічних вод (підпункт 3.2.3 пункту 3.2 розділу 3 цих Правил); забезпечити систематичний лабораторний контроль за роботою міських каналізаційних очисних споруд (далі - МКОС), якістю води водного об`єкта в контрольних пунктах, визначених чинною Картою аналітичного контролю хіміко-бактеріологічної лабораторії каналізаційних очисних споруд м. Києва, погодженою Державною екологічною інспекцією в м. Києві (далі - ДВІ в м. Києві) та Київською міською санітарно-епідеміологічною станцією (далі - СЕС); при погіршенні показників якості водного об`єкта в контрольному пункті, а також при виникненні аварійних ситуацій негайно повідомити ДЕІ в м. Києві та СЕС з роз`ясненням причин, що викликали ці порушення; здійснювати контроль за якістю стічних вод, що скидають абоненти, а також режимом та обсягом скидання; виставляти абонентам до оплати рахунки за послуги водовідведення. Пунктом 2.2 Правил № 1879 передбачено, що водоканал має право: надавати абонентам Умови на скид згідно з цими Правилами; нараховувати плату із застосуванням коефіцієнта кратності (розділ 7 цих Правил) у випадку виявлення порушень абонентами вимог цих Правил та умов Договору або невиконання вимог акта; проводити обстеження водопровідних та каналізаційних систем абонента та складати акти за результатами цих обстежень. Акт підписується уповноваженими представниками водоканалу і абонента. У разі відмови абонента від підписання акта представники водоканалу роблять відповідний запис в акті. В цьому випадку акт, підписаний представниками водоканалу, діє в односторонньому порядку і один примірник акта надсилається абоненту; при виявленні порушень встановлювати терміни їх усунення (при цьому вимоги водоканалу є обов`язковими для виконання у встановлені терміни, при недотриманні термінів їх виконання абонент розраховується за обсяг стічних вод, обчислений згідно з абзацами 3 - 8 пункту 8.6 розділу 8 цих Правил); у будь-який час за участю представника абонента відбирати проби стічних вод; проводити хімічний аналіз проб стічних вод абонентів; надавати висновки про фактичні концентрації забруднюючих речовин стічних вод та їх відповідність ДК; вимагати від абонентів розробки та узгодження з водоканалом заходів щодо доведення якості стічних вод до встановлених ДК. Згідно п. 2.4 Правил № 1879, абоненти зобов`язані здійснювати систематичний контроль за кількістю та якістю стічних вод, які скидаються ними до міської каналізації згідно з графіком відбору проб, погодженим з водоканалом, та не перевищувати встановлені обсяги водовідведення та допустимої концентрації забруднюючих речовин в стічних водах при їх скиданні до міської каналізації. Визначення виду, кількості інгредієнтів та періодичності проведення хіманалізу стічних вод абонента є виключною компетенцією водоканалу. Приписами ст. 217 Господарського кодексу України встановлено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Відповідно до ст. 219 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Статтею 235 Господарського кодексу України встановлено, що за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватись оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. При цьому, положеннями ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність. Як вбачається з матеріалів справи, працівниками ДЕН позивача було складено протоколи вимірювання показників складу та властивостей проб стічної води від 15.02.2018 року та 29.09.2020 року (наявні в матеріалах справи), в яких зафіксовано невідповідність стічних вод, які абонент скидає в систему каналізації м. Києва, державним стандартам та екологічним нормативам в галузі охорони навколишнього природного середовища, закріплених в Правилах № 1879. За результатами лабораторних досліджень проб стічних вод, які скидаються з об`єкта, розташованого за адресою: м. Київ, просп. Степана Бандери, 20-б, відібраних 15.02.2018 року з контрольного колодязя 1/11, виявлено перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин по двом компонентам: вміст фосфатів - 14.45 мг/дм, при допустимій концентрації - 8,00; вміст амонія (азот амонійний) - 39,90 мг/дм, при допустимій концентрації - 20,00. За результатами лабораторних досліджень проб стічних вод, які скидаються з об`єкта, розташованого за адресою: м. Київ, просп. Степана Бандери, 20-б, відібраних 29.09.2020 року з контрольного колодязя 1/11, виявлено перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин по одному компоненту: вміст амонія (азот амонійний) - 161,78 мг/дм, при допустимій концентрації - 20,00; з контрольного колодязя 2/12, виявлено перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин по двом компонентам: вміст фосфатів - 23,27 мг/дм, при допустимій концентрацій - 8,00, вміст амонія (азот амонійний) - 222,81 мг/дм, при допустимій концентрації 20,00. Як вбачається з матеріалів справи, при відборі проб стічних вод у відповідача для аналізу вмісту фосфатів позивачем було порушено вимоги п. 8.5 МВВ 081/12-0005-01 (Поверхневі, підземні та зворотні води. Методика виконання вимірювань масової концентрації амоній-іонів фото колориметричним методом з реактивом «Неслера», адже аналіз проб на вміст фосфатів відбувся не негайно, а у лабораторії позивача, що підтверджується, зокрема журналом акту відбору проб стічних вод споживачів (наявний в матеріалах справи), з якого вбачається, що проби були доставлені до лабораторії 29.09.2020 року о 15 год 00 хв, а відібрані о 14.год 10 хв. Водночас, колегія суддів відзначає, що матеріали справи не містять, а позивачем не було надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції належних доказів того, коли саме було виконано аналіз проб у лабораторії позивача. При цьому, колегія суддів приймає до уваги твердження скаржника, які не спростовані позивачем, що у протоколах вимірювань показників складу та властивостей проб стічних вод, позивач вказує, що вимірювання концентрації фасфатів відбулося з дотриманням ПНД Ф 14.1:2:4.157-99. Так, документ з назвою «ПНД Ф 14.1:2:4.157-99 Количественный химический анализ вод. Методика выполнения измерений массовых концентраций хлоридов-ионов, нитрит-ионов, сульфат-ионов, нитрат-ионов, фторид-ионов и фосфад-ионов в пробках природных, питьевых сточных вод с применением системы капиллярного электрофореза «Капель» є документом, що використовується у Російській Федерації, документ з такою назвою в Україні не затверджувався. Недодержання національних стандартів при відборі проб стічних вод та їх дослідженні дає підстави для висновків про неможливість визнання актів відбору проб стічних вод зроблених на підставі неналежно відібраних проб, належними доказами підтвердження скиду стічних вод з перевищенням допустимих показників забруднюючих речовин. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 17.04.2019 року №916/2273/16, від 05.12.2019 року №917/360/19. Крім того, відповідно до п. 8.5 МВВ №081/12-0106-03, аналіз виконують не пізніше 2 діб з моменту відбору проби за умови зберігання проби у холодильнику при -3 -5 оС. Разом з цим, як вбачається з протоколів вимірювання показників складу та властивостей проб стічних вод, температура води була 13,0/0,1 оС та 24,0/0,1 оС відповідно. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що проби зберігалися з порушенням температурного режиму та не можуть вважатися достовірними. Відповідно до п. 9.1 КНД 211.1.0.009-94 на відібрану пробу (проби) складається супровідний документ (акт, паспорт), в якому має бути наведена та інформація: номер посудини (проби), назва проби, мета відбору; вид проби (разова або усереднена) із зазначенням способу усереднення; спосіб відбору; пункт та місце відбору; дані про обробку проби (фільтрування, відстоювання, консервування тощо) дата, час та відомості про особу (осіб), яка відбирала пробу. Як вбачається з матеріалів справи журнали-акти відбору проб стічних вод від 15.02.2018 року та 29.09.2020 року не містять відомостей про тип посудини, в яку проводився відбір проби (скло, пластик, металевий, тощо), про спосіб відбору, дані про обробку проби (фільтрування, відстоювання, консервування, тощо); не зазначено про особливості відбору проб та не містять дат відбору проб у відповідача. Тобто, з актів - журналів неможливо встановити для аналізу яких саме речовин проводився відбір проб. Твердження позивача, що всі акти відбору проб стічних вод підписані представником споживача (відповідача) без зауважень, а відбір проб здійснювався у присутності уповноваженого представника відповідача, не спростовують висновків апеляційного суду. При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що не погоджуючись з результатами лабораторних досліджень робочої проби стічної води, відповідач листом від 01.10.2020 року № 01/10/20-1 звернувся до позивача з приводу проведення лабораторного дослідження контрольної (арбітражної) проби стічної води, відібраної 29.09.2020 року. З наявного в матеріалах справи акта від 01.10.2020 року №12 про контрольний аналіз проб стічних вод (а.с. 28) вбачається, що контрольна (арбітражна) проба розпечатана у присутності головного інженера відповідача Шинкаренка О.В., який не мав зауважень щодо стану опечатування контрольної (арбітражного) проби та надав згоду на проведення арбітражного аналізу проб стічних вод без представника Державної екологічної інспекції. Разом з цим, колегія суддів відзначає, що згідно п. 2.1 Правил №1879, Водоканал зобовязаний здійснювати контроль за якістю стічних вод, що скидають абоненти, а також за режимом та обсягом скидання. Відтак, оскільки Правилами №1879 передбачено, що саме позивач здійснює відповідні лабораторні аналізи стічних вод і, зокрема, відкриття проб стічних вод, то усі організаційні заходи задля забезпечення аналізу мають бути здійснені саме позивачем. Тобто, забезпечення участі представника Державної екологічної інспекції було обов`язком саме позивача, однак позивач вказаний обов`язок не виконав, чим саме порушив вимоги Правил 1879. Водночас, колегія суддів відзначає, що дії інженера відповідача ОСОБА_1 не звільняють позивача від виконання вимог підпункту 6.2.6 пункту 6.2 правил №1879. Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України). Відповідно до ч. 1-3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки викладено у постановах КГС ВС від 19.09.2019 року у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 року у справі № 910/8357/18). 17.10.2019 року набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України змінено назву ст. 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів". Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови КГС ВС від 02.10.2018 року у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 року у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц. Так, матеріали справи не містять належних та допустимих в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України доказів скиду відповідачем стічних вод з перевищенням допустимих показників забруднюючих речовин. За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог не відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його повністю спростовують. При цьому, колегія суддів зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 року). Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Відповідно до ст. 263 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України). Згідно ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на позивача. Суд апеляційної інстанції роз`яснює, що, за загальним правилом, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бестмент-Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2021 року у справі № 910/20568/20 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2021 року у справі №910/20568/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на позивача. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, місто Київ, вулиця Лейпцизька, будинок 1-А, ідентифікаційний код 03327664) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бестмент-Сервіс" (04073, місто Київ, проспект Степана Бандери, будинок 20-Б, ідентифікаційний код 35981797) 4 537, 00 грн (чотири тисячі п`ятдесят тридцять сім гривен 00 копійок) судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи № 910/20568/20 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя В.В. Сулім Судді І.П. Ходаківська Б.О. Ткаченко