Постанова Київський апеляційний суд № 752/16873/21

Справа № 752/16873/21 Головуючий в суді І інстанції - Дідик М.В. Провадження № 33/824/3944/2021 Головуючий - Олійник В.І. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 вересня 2021 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Олійник В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 27 липня 2021 року, - в с т а н о в и в : Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 27 липня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 454 грн. Згідно постанови судді, 17.06.2021 року о 12 год. 44 хв., водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Фольксваген» (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) в місті Києві по вулиці Д.Луценка 13, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Івеко» (реєстраційний номер НОМЕР_2 ), що призвело до пошкодження транспортних засобів, тобто вчинив дії, якими порушив вимоги п.п.2.3б), 13.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП. Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що обставини, викладені Голосіївським районним судом міста Києва не відповідають дійсним обставинам справи та спростовуються доказами, наявними в матеріалах адміністративної справи, виходячи з наступного. З відеозапису з реєстратора вантажівки «Івеко», який визнано судом доказом у адміністративній справі, вбачається, що вантажівка «Івеко» здійснює маневр «лівого повороту» з крайнього правого положення, намагаючись при цьому перестроїтись в лівий потік автомобілів. Вказує, що твердження Голосіївського районного суду міста Києва про те, що вантажівка «Івеко» продовжує перебувати в своїй смузі також спростовується фотоматеріалами з місця ДТП, з яких вбачається, що права крайня смуга звужується з правого боку водоналивними бар`єрами та закінчується (перегороджена) цими водоналивними бар`єрами, що фактично унеможливлює перебування вантажівки «Івеко» в своїй правій смузі. Зазначає, що за відсутності дорожньої розмітки та знаків «напрямки руху по смугах», які б дозволяли здійснювати лівий поворот з обох смуг, застосовуються положення пункту 10.4 ПДР, який регламентує, що «перед поворотом ліворуч водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку. Водій, що виконує поворот ліворуч не з крайнього лівого положення на проїзній частині повинен дати дорогу попутним транспортним засобам», тому водій вантажівки «Івеко» під час здійснення маневру «лівого повороту» з одночасним перестроюванням в лівий потік автомобілів, трактуючи попереджувальний знак 1.5.2 «Звуження дороги з правого боку» як свій майбутній пріоритет при перестроюванні в лівий потів, порушив пункти 8.4, 10.4, 13.1 ПДР, що призвело до ДТП. Наголошує, що висновок суду в тому, що ОСОБА_1 порушив п.13.1 ПДР спростовуються наступними доказами: 1) Схемою ДТП, з якої вбачається, що вантажівка «Івеко» підрізає Volkswagen СС з правого боку, при здійсненні нею маневру «лівого повороту» з крайнього правого положення з одночасним перестроюванням в лівий потік автомобілів; 2) поясненнями учасників ДТП; 3) показаннями свідків: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який керував BMW Х5, слідуючи позаду вантажівки «Івеко» та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який керував «Fiat Scudo» позаду Volkswagen СС. 4) відеоматеріалами з реєстратора вантажівки «Івеко», з яких вбачається, що вантажівка «Івеко» здійснюючи лівий поворот з крайнього правого положення, намагаючись при цьому додатково перестроїтись в лівий потік автомобілів за автомобілем «ВАЗ», затискає автомобіль Volkswagen СС; 5) фотоматеріалами з місця ДТП, з яких вбачається, положення передніх коліс вантажівки «Івеко» - «вліво», що вказує на те, що вантажівка «Івеко» в момент ДТП виконувала маневр «лівого повороту» в бік Volkswagen СС, перестроюючись в потік, в якому рухався Volkswagen СС. , при цьому передні колеса Volkswagen СС залишаються в положенні «прямо», по траєкторії руху Volkswagen СС в положенні коліс «прямо» відсутні будь-які перешкоди, які б змушували Volkswagen СС ніби-то рухатись в бік вантажівки «Івеко». Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного. Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. За змістом ст.252 КУпАП суддя має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Даних вимог закону судом першої інстанції в повній мірі дотримано не було. Так, визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції належним чином не проаналізував наявні в справі матеріали, безпосередньо не допитав свідків та передчасно прийшов до висновку про винуватість останнього. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду щодо змісту оскаржуваної постанови та основні доводи апеляційної скарги, пояснення апелянта ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 , які підтримали апеляційну скаргу за викладених у ній обставин, вислухавши пояснення іншого учасника ДТП ОСОБА_5 , який вказав на законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши та оцінивши доводи скарги, викладені апелянтом, - суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає до задоволення за наступних підстав. За змістом ст.ст.245, 251, 252, 278 КпАП України завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Готуючись до розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема, підлягають вирішенню питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду, чи витребувано необхідні додаткові матеріали. При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з`ясовувати питання: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Також при розгляді справ про адміністративні правопорушення необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КпАП України, а зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 цього Кодексу. У ній, зокрема, потрібно наводити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначати мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст.7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. За вимогами ст.8 КпАП України особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону. Суд (суддя) повинен обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи подібних не спростованих презумпцій факту (рішення ЄСПЛ «Коробов проти України» №39598/0з від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування. У п.4.1 рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010 КСУ дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Зазначені вимоги закону при розгляді суддею місцевого суду адміністративної справи щодо ОСОБА_1 не виконані, зважаючи на таке. Відповідно до приписів п.п.1.3, 1.4 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. При цьому, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що інші учасники виконують ці правила. Враховуючи зазначене, зокрема, твердження ОСОБА_1 , які відповідають матеріалам справи та відеозапису, апеляційний суд вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. За таких обставин, висновок судді першої інстанції про визнання ОСОБА_1 винним за ст. 124 КУпАП є таким, що не ґрунтується на належних та допустимих доказах, тому постанова підлягає скасуванню, а провадження-закриттю за відсутності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 - задовольнити. Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 27 липня 2021 року - скасувати, провадження по справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду В.І. Олійник