Постанова 4857 № 260/1725/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 серпня 2021 рокуЛьвівСправа № 260/1725/21 пров. № А/857/11939/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача: Гінди О.М., суддів: Ніколіна В.В., Пліша М.А., за участю секретаря судових засідань Юрченко М.М., розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 червня 2021 року (головуючий суддя: Маєцька Н.Д., місце ухвалення - м. Ужгород, дата складення повного тексту рішення 23.06.2021) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про зобов`язання вчинити певні дії, встановив: ОСОБА_1 , 13.05.2021 звернувся до суду з позовом, в якому просив - визнати протиправною дію експерта державної експертизи Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області Васьківа Мирослава Мироновича щодо викладення зауважень у пункті 9 Висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 05 квітня 2021 року № 6571/82-21; - стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду, завданої суб`єктом владних повноважень в розмірі 2270,00 грн. внаслідок зазначення протиправного зауваження у пункті 9 Висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 05.04.2021 року № 6571/82-21. Обґрунтовує позов тим, що на замовлення позивача був виготовлений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У квітні 2021 року такий проект був поданий на погодження до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин відповідно до статті 186 та 186-1 Земельного кодексу України. Експертом державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області Васьківим М.М. розглянуто проект землеустрою та за наслідками його розгляду був виданий висновок за № 6571/82-21 від 05 квітня 2021 року. В пункті 9 вказаного висновку зазначено зауваження наступного змісту: відповідно до даних Національної кадастрової системи, земельна ділянка, що відводиться гр. ОСОБА_1 перебуває у користуванні на умовах оренди у фермерського господарства «Крепенко», дата державної реєстрації речового права 20.09.2016. За підсумковою оцінкою проект землеустрою експертом державної експертизи не погоджується. На переконання позивача, таке зауваження не відповідає вимогам ст. 186-1 Земельного кодексу України, у зв`язку з чим вважає дії відповідача протиправними та такими, що порушують його права. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 червня 2021 року в задоволенні позову відмовлено. Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт покликається на аналогічні підстави викладені в позовній заяві. Відповідач, 29.07.2020 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце. У відповідності до ч. 4 ст. 229 і ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлених про дату, час, місце розгляду справи не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів. Судом першої інстанції встановлено, що позивачем розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для городництва загальною площею 14,0515 га, розташованої за адресою: с. Білозір`я (за межами населеного пункту) Черкаського району Черкаської області. Висновком експерта державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 07.04.2021 № 9-7-0.72-4476/2-21, наданий позивачем проект землеустрою не погоджено. Відповідно до п. 9 вказаного Висновку «Зауваження та пропозиції до документації із землеустрою» вказані наступні зауваження: відповідно до даних Національної кадастрової системи, земельна ділянка, що відводиться гр. ОСОБА_1 перебуває у користуванні на умовах оренди у фермерського господарства «Крепенко», дата державної реєстрації речового права 20.09.2016. Вважаючи протиправним вказаний висновок, позивач звернувся до суду. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не в повній мірі реалізував право на оскарження Висновку про розгляд документації із землеустрою, в порядку, встановленому статтею 37 Закону № 1808-IV, а тому надання оцінки судом зауваженням, викладеним у висновку державної експертизи у судовому порядку є передчасним. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Закон України «Про державну експертизу землевпорядної документації» від 17 червня 2004 року № 1808-IV (тут і надалі - Закон № 1808-IV, в редакції чинній на момент винесення Висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 05 квітня 2021 року № 6571/82-21), визначає правові, організаційні і фінансові основи здійснення державної експертизи землевпорядної документації та порядок її проведенн.. Діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об`єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи, в розумінні ст. 1 Закону № 1808-IV, є державною експертизою землевпорядної документації (державна експертиза). Відповідно до ст. 6 Закону № 1808-IV, об`єктами державної експертизи є документація із землеустрою та документація з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріали і документація державного земельного кадастру. Державна експертиза проводиться шляхом розгляду документації та матеріалів, а за необхідності - шляхом проведення обстежень у натурі (на місцевості). При проведенні державної експертизи досліджуються, перевіряються, аналізуються та оцінюються: питання дотримання вимог законодавства та встановлених стандартів, норм і правил при прийнятті проектних рішень; відповідність передбачених документацією і матеріалами заходів завданням на проектування, вимогам раціонального використання та охорони земель, а також дотриманню законних прав та інтересів власників земельних ділянок та землекористувачів, держави і суспільства; еколого-економічна ефективність проектних рішень щодо запобігання їх негативного впливу на стан земельних ресурсів, суміжні земельні ділянки, ландшафт (ст. 32 Закону № 1808-IV). Підпунктом 49 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, та підпунктом 28 пункту 4 Положення про територіальні органи Держгеокадастру, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 вересня 2016 року № 333, Держгеокадастр та його територіальні органи проводять в установленому законодавством порядку державну експертизу програм і проектів з питань землеустрою. У свою чергу, згідно з Положенням про Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17 листопада 2016 р. № 308 (зі змінами) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Головне управління є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру та йому підпорядковане. Голова місцевої державної адміністрації координує діяльність Головного управління і сприяє йому у виконанні покладених на нього завдань. Завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Головне управління відповідно до покладених на нього завдань: розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Закарпатської області, забезпечує науково-експертне, інформаційне та методичне проведення землевпорядних, землеоціночних робіт, вживає організаційних заходів щодо проведення земельних торгів; здійснює землеустрій, у тому числі забезпечує проведення державної інвентаризації земель. Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 35 Закону № 1808-IV, результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об`єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки. Організаційні засади і вимоги щодо проведення державної експертизи землевпорядної документації, ведення звітності у цій сфері визначає Методика проведення державної експертизи землевпорядної документації, затверджена наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 03 грудня 2004 року № 391 (далі - Методика № 391). Згідно з положеннями пункту 3.5 Методики № 391 на заключній стадії проведення державної експертизи узагальнюються результати експертних досліджень, готується висновок державної експертизи щодо доцільності затвердження землевпорядної документації. Висновок державної експертизи землевпорядної документації оформляється за типовою формою, встановленою Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 18 Закону № 1808-IV. Суд апеляційної інстанції зазначає, що підготовлені висновки державної експертизи повинні зводитись до трьох можливих варіантів: - землевпорядна документація в цілому відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється позитивно та погоджується (у разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок); - землевпорядна документація не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, повертається на доопрацювання; - землевпорядна документація, яка не відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується. Оцінка землевпорядної документації у висновках державної експертизи (за одним із вказаних варіантів) є обов`язковою (п.п. 3.5.3-3.5.4 Методики № 391). Проаналізувавши вищенаведені норми, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що проведення державної експертизи проекту землевпорядної документації є компетенцією Держгеокадастру та його територіальних органів, а предметом експертизи є відповідність землевпорядної документації визначеним вимогам законодавства, стандартам, нормам та правилам. Крім цього, проведення експертизи проекту землевпорядної документації та формулювання за її наслідками висновків, є виключною компетенцією органів Держгеокадастру. Статтею 37 Закону № 1808-IV встановлено, що замовники або розробники об`єктів державної експертизи, заінтересовані у спростуванні висновків державної експертизи або їх окремих положень, подають обґрунтоване клопотання (заяву) про це до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у місячний термін з дня отримання клопотання (заяви) розглядає його і за наявності підстав призначає проведення повторної державної експертизи. У разі спростування висновків державної експертизи, яку проводив центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до проведення повторної державної експертизи залучаються незалежні експерти. У разі відмови в розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи або незгоди з висновками повторної державної експертизи замовники або розробники об`єктів державної експертизи мають право звернутися до суду. Висновки державної експертизи можуть бути скасовані органом, який їх видав, у разі виявлення обставин, що могли вплинути на об`єктивність оцінки висновку. Позитивні висновки повторної державної експертизи є підставою для прийняття відповідним органом рішення або реалізації заходів, передбачених об`єктами державної експертизи, крім випадків оскарження їх у судовому порядку. Проаналізувавши вищенаведені норми, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заінтересовані особи, не згодні з висновком експертизи, мають подати обґрунтоване клопотання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який відповідно до Закону уповноважений розглядати такі клопотання. Суд апеляційної інстанції зауважує, що право заінтересованих осіб на звернення до суду з позовом про скасування висновків державної експертизи може бути реалізоване лише у разі відмови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи чи окремих їх положень або незгоди з висновками повторної експертизи. Натомість, доказів того, що позивач звертався до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, з клопотанням про спростування висновку державної експертизи, як це прямо передбачено Закону № 1808-IV матеріали розглядуваної справи не містять. Враховуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції, погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не було дотримано порядку оскарження Висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 05 квітня 2021 року № 6571/82-21, встановленого ст. 37 Закону № 1808-IV, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити. Аналогічна правова позиція, у подібних спірних правовідносинах, викладена у постанові Верховного Суду від 09 лютого 2021 року у справі № 823/1853/16, у постанові від 17 червня 2020 року у справі № 808/1508/16. Щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, завданої суб`єктом владних повноважень в розмірі 2270,00 грн. внаслідок зазначення протиправного зауваження у пункті 9 Висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 05.04.2021 року № 6571/82-21, то така вимога також задоволенню не підлягає, оскільки є похідною від вимоги про визнання протиправними дій експерта державної експертизи Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області Васьківа Мирослава Мироновича щодо викладення зауважень у пункті 9 цього Висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 05 квітня 2021 року № 6571/82-21, у задоволенні якої відмовлено. Стосовно покликання позивача, що правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 09 лютого 2021 року у справі № 823/1853/16, від 17 червня 2020 року у справі № 808/1508/16, не підлягає застосування до спірних правовідносин, то суд апеляційної інстанції вважає такі безпідставними. Оскільки, як у розглядуваній справі судом апеляційної інстанції, так і у справах № 823/1853/16, № 808/1508/16 предметом спору було оскарження висновку про розгляд документації із землеустрою. Згідно приписів ст. 139 КАС України підстав для стягнення судових витрат не має. Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін. Керуючись ст. ст. 313, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд постановив: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 червня 2021 року у справі № 260/1725/21 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя О. М. Гінда судді В. В. Ніколін М. А. Пліш Повне судове рішення складено 09.09.2021.