Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 418/676/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 вересня 2021 року справа №418/676/21 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгена Пікуса на рішення Міловського районного суду Луганської області від 08 червня 2021 року (повний текст складено 08 червня 2021 року в смт. Мілове) у справі № 418/676/21 (суддя І інстанції Чехов С.І.) за позовом представника позивача ОСОБА_1 адвоката Шпіньової Олени Михайлівни до Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгена Пікуса про скасування постанови № 145722 від 01.03.2021 року про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 204-2 КУпАП, - У С Т А Н О В И В: 12 березня 2021 року до суду звернулась представник позивача ОСОБА_1 адвокат Шпіньова О.М. з адміністративним позовом у якому просить скасувати постанову № 145722 від 01.03.2021 року винесену відносно неї начальником групи ІПК ВПС «Мілове» ім. Віктора Банних старшим лейтенантом Охрімовою І.С. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01.03.2021 року постановою № 145722 про адміністративне правопорушення, яку виніс начальник групи ІПК (тип А) ВПС «Мілове» імені Віктора Банних старший лейтенант Охрімова І.С., її було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн., за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП. За змістом вказаної постанови 01.03.2021 р. о 02:250 годині під час прикордонного контролю прикордонним нарядом «Перевірка документів» у міждержавному пункті пропуску через Державний кордон України «Мілове» було виявлено громадянку України ОСОБА_1 , яка пояснила, що 28.02.2021 року о 14:00 годині перетнув державний кордон України з тимчасово окупованої території України до Російської Федерації в районі н.п. Успенка ТОТ в напрямку н.п. Успенка (ТОТ) - н.п. Матвєєв Курган (РФ), таким чином порушивши п. 3 порядку в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій» , за Постановою КМУ №815, тобто скоїв правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 204-2 КУпАП. Позивач вважає постанову необґрунтованою та винесеною з низкою порушень процесуального та матеріального права. Позивач не вважає себе винуватою, так як змушена була діяти в стані крайньої необхідності, адже ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь який час повернутися в Україну. Представники окупаційних адміністрацій РФ в ОРДЛО заборонили виїзд на підконтрольну Українському уряду територію взагалі у зв`язку з поширенням хвороби СОVID-19. Таким чином, позивач ніяким іншим способом не могла потрапити на територію України, громадянином якої вона є для отримання лікування та здійснення інших соціальних та конституційних прав, тому змушений був діяти в стані крайньої необхідності. Всі його пояснення щодо відсутності в його діях складу правопорушення були ігноровані працівниками відділу прикордонної служби «Мілове» та в жодній мірі не прийняті до уваги, після чого було винесено постанову про накладення стягнення, а не складено протокол про адміністративне правопорушення. Постанова про адміністративне правопорушення не містить посилань на докази на підставі яких позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності. Рішенням Міловського районного суду Луганської області від 08 червня 2021 року у справі № 418/676/21 позов задоволено, внаслідок чого постанову № 145722 від 01 березня 2021 року, винесену начальником групи ІПС віпс (тип А) відділу прикордонної служби «Мілове» ім. Віктора Банних старшим лейтенантом Охрімовою І.С. відносно ОСОБА_1 , щодо притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.204-2КУпАП - скасовано. Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.204-2КУпАП - закрито. Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права. Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України. Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Зі змісту постанови № 145722 про адміністративне правопорушення вбачається, 01.03.2021 р. о 02:25 годині під час прикордонного контролю прикордонним нарядом «Перевірка документів» у міждержавному пункті пропуску через Державний кордон України «Мілове» було виявлено громадянку України ОСОБА_1 , яка пояснила, що 28.02.2021 року о 14:00 годині перетнув державний кордон України з тимчасово окупованої території України до Російської Федерації в районі н.п. Успенка ТОТ в напрямку н.п. Успенка (ТОТ) - н.п. Матвєєв Курган (РФ), таким чином порушивши п. 3 порядку в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій», за Постановою КМУ №815, тобто скоїв правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 204-2 КУпАП. Стаття 55Конституції України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Відповідно до ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Відповідно до ч. 2, ст.2КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. Пунктом 1 ч. 1 ст.20КАС України встановлено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Відповідно до ст. 251 КУпАП слід що,доказами в справі про адміністративне правопорушення,є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадоваособа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи вйого вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта,речовими доказами,показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки,відеозапису,у тому числі тими,що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками,а також працюючими в автоматичному режимі,чи засобівфото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими,що використовуються особою , яка притягається до адміністративної відповідальності,або свідками,а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки(відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів,актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Згідно до ст. 278 КУпАП слід, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1)чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2)чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3)чи сповіщено осіб,які беруть участь у розгляді справи,про часі місце її розгляду; 4)чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. Згідно ст.9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 280 КУпАП слід, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд оцінюючи надані докази керується ст. 90 КАС України з якої слід, що суд оцінює докази, які є у справі,за своїм внутрішнім переконанням,що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Як слід з ч. 1 ст. 204-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї. Норма цього закону відсилає до нормативного акту, який регулює процедуру в`їзду/виїзду осіб і транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються і переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, яким є «Порядок в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів із таких територій» визначена Постановою Кабінету Міністрів України № 815 від 17.07.2019 року. Відповідно до п.3 згаданого Порядку в`їзду/виїзду осіб та транспортних засобів за допомогою яких вони переміщуються, а також переміщення товарів на тимчасово окуповані території та з таких територій здійснюється виключно через визначені контрольні пункти відповідно до вимог цього Порядку. Поза визначеними контрольними пунктами в`їзду/виїзду переміщення через лінію розмежування осіб, транспортних засобів та товарів заборонено. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України «В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача». Стороною відповідача не було надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності дій як з ухвалення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, так й доказів на підтвердження наявності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП. Визнання позивачем себе винним у адміністративному правопорушенні не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень про накладання на таку особу стягнення за відсутності інших належних доказів, тому не звільняє посадову особу суб`єкта владних повноважень доводити правильність прийнятого рішення. Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 08 липня 2020 року у справі № 177/525/17. Відповідачами не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності їх дій з прийняття постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності дотриманню порядку складання цієї постанови та ознайомлення з нею, порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення і на спростування адміністративного позову. Відповідно до п.3 ч.3 ст.286КАС України слід, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень,дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову. Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані. Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгена Пікуса на рішення Міловського районного суду Луганської області від 08 червня 2021 року у справі № 418/676/21 - залишити без задоволення. Рішення Міловського районного суду Луганської області від 08 червня 2021 року у справі № 418/676/21- залишити без змін. Повне судове рішення складено 07 вересня 2021 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя А.А. Блохін Судді Т.Г. Гаврищук І.В.Сіваченко