Ухвала КГС ВС № 904/8389/17

УХВАЛА 08 вересня 2021 року м. Київ Справа № 904/8389/17 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Дроботової Т. Б., розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2021 у справі за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Фізичної особи-підприємця Ментія Валентина Вікторовича третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, про виселення з приміщення нежитлової будівлі та стягнення 247 955, 93 грн заборгованості по орендній платі, неустойки і комунальних послуг по оренді, ВСТАНОВИВ: 19.08.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2021 (повний текст складено 08.07.2021) у справі № 904/8389/17, подана 23.07.2021 через Центральний апеляційний господарський суд. Розглянувши матеріали касаційної скарги, суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху з огляду на таке. Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним. Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення. При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу. Призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, формування обґрунтованої правової позиції стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи. Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу «правової визначеності», що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб. Посилання у касаційній скарзі лише на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, без зазначення норми права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним, не є підставою для відкриття касаційного провадження на підставі частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційну скаргу слід залишити без руху. Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Оскаржуваною постановою від 06.07.2021 було скасовано частково рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2020. Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум). Проте, як вбачається з прохальної частини касаційної скарги, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2021 повністю з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі, ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діяла на час подачі позову, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2017 становить 1 600, 00 грн. За змістом підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Предметом позову у даній справі є виселення з приміщення нежитлової будівлі та стягнення 247 955, 93 грн, тобто 1 немайнова та 1 майнова вимоги. За немайнову вимогу необхідно сплатити (1 600, 00 грн * 2) = 3 200, 00 грн. За майнову вимогу необхідно сплатити (210 551, 77 * 1,5%) * 200% = 6 316,55 грн (з урахуванням постанови Верховного Суду від 18.12.2019 у даній справі, якою постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2019 в частині стягнення з відповідача на користь позивача 37 404, 16 грн заборгованості за утримання та комунальні послуги орендованого майна залишено без змін, а в іншій частині щодо виселення з приміщення нежитлової будівлі та стягнення 210 551,77 грн скасовано і в цій частині справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області). Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" не додало до касаційної скарги документ, який підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі. Виходячи із положень частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху. Таким чином, Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 9 516, 55 грн за наведеними нижче реквізитами. -Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102 -Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 -Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) -Код банку отримувача (МФО): 899998 -Номер рахунку отримувача (стандарт): UA288999980313151207000026007 -Код класифікації доходів бюджету: 22030102 -Судовий збір (Верховний Суд, 055) -Призначення платежу: *;101 Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом надання документа про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, подачі нової редакції касаційної скарги із належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (із урахуванням змісту цієї ухвали), а також доказів надіслання нової редакції касаційної скарги сторонам у справі. У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові. Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2021 у справі № 904/8389/17 залишити без руху до 22.09.2021, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Т. Б. Дроботова