Постанова 4874 № 906/381/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 вересня 2021 року Справа №906/381/21 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І. , суддя Павлюк І.Ю. при секретарі судового засідання - Єфімчук А.І. за участю представників сторін: позивача - Старовойтова Д.А., ордер серія АІ №1141183 від 18.08.2021 р. відповідача - не з`явився. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" на рішення Господарського суду Житомирської області від 07.06.2021 р. у справі №906/381/21 (суддя Давидюк В.К., повний текст рішення складено 11.06.2021 р.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Майнінг сервіс" до Приватного акціонерного товариства "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" про стягнення 238 932,61 грн ВСТАНОВИВ: Рішенням господарського суду Житомирської області від 07.06.2021 р. позов задоволено. Cтягнуто з відповідача на користь позивача 215253,62 грн основного боргу; 11087,03 грн пені, 2742,27 грн 3 % річних, 9849,69 грн інфляційних, 3583,99 грн судового збору. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення Господарського суду Рівненської області від 07 червня 2021 року є незаконним та необґрунтованим, винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. Апелянт зазначає, що між сторонами був укладений усний договір поставки товару (листової сталі) на суму 41 147, 96 грн., а тому вказана поставка не відноситься до поставок по Договору поставки № 15 від 04 вересня 2018 року, не може бути стягнена по даному позову, оскільки підстави позову - стягнення боргу за Договором поставки № 15 від 04 вересня 2018 року, а відтак сума коштів - 41 147, 96 грн., не може відображатися у розрахунках щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій. Окрім того, строк сплати суми коштів - 41 147, 96 грн - не визначений, а тому відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Таким чином, по Договору поставки № 15 від 04 вересня 2018 року наявна заборгованість в сумі 174 105,66 грн. (215 253,62 грн. - 41 147,96 грн.), а тому штрафні санкції також мають відраховуватися виходячи з суми 174 105,66 грн., а не з суми 215 253,62 грн. як пораховано позивачем. В матеріалах справи наявні 2 специфікації: - специфікація №1 від 04.09.2018 року на суму 148 180, 16 грн. (видаткова накладна №6517 від 06.09.2018 р. на суму 148 180,16 грн.); - специфікація №2 від 25.02.2019 р. на суму 411 589,66 грн. (видаткові накладні: №76241 від 07.08.2019 р. та №МС0000115 від 13.02.2020 р.). Також в матеріалах справи наявна видаткова накладна № 65287 від 14 вересня 2018 р. на суму 41 147, 96 грн. за листову сталь. Однак, ні в накладній, ні в рахунку на оплату № 25136 від 10.09.2018 р. не вказано, що дана поставка здійснена на підставі договору поставки товару № 15 від 04.09.2018 р. Відсутня специфікація до даної накладної, що суперечить умовам договору поставки товару № 15 від 04.09.2018 р. та не визначає строку оплати такої накладної, а відтак поставка товару, вказана в даній накладній не здійснена відповідно до договору поставки товару №15 від 04.09.2018 р., а тому не може бути стягнена у даному позові. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.07.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" на рішення господарського суду Житомирської області від 07.06.2021р. у справі №906/381/21 та призначено її до розгляду на 06 вересня 2021 р. 30.07.2021 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 07.06.2021 р. у справі №906/381/21 залишити без змін. 18.08.2021 р. на електронну адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Майнінг сервіс" надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою онлайн-сервісу Easycon який дає змогу взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Листом № 906/381/21/5278/21 від 19.08.2021 р. повідомлено заявника, що заява про проведення судового засідання у режимі відеоконференції у справі №906/381/21 буде розглянута після виходу з відпустки головуючого судді. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2021 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Майнінг сервіс" адвоката Старовойтової Дарини Андріївни про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №906/381/21 задоволено, попереджено заявника, що відповідно до ч. 5 ст. 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. 06.09.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Майнінг сервіс" надійшла заява про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн., які понесені позивачем під час розгляду справи №906/381/21 в суді апеляційної інстанції. 30.06.2021 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи №906/381/21 на іншу дату, у зв`язку з тим, що 09.09.2021 об 11:00 він буде брати участь у судовому засіданні у кримінальній справі в якості захисника обвинуваченого, яке відбудеться Луцькому міськрайонному суді Волинської області. До клопотання представником відповідача долучено ордер та завірену копію повістки Луцького міськайонного суду. Розглянувши зазначене вище клопотання представника Відповідача про відкладення розгляду справи колегія суддів відхиляє його з огляду на наступне. Відповідно до ч.ч.11, 12 ст.270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час та місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Разом з тим, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Застосовуючи згідно з ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989р.). Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (параграфи 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України"). Колегія суддів вважає, що участь представника відповідача в судовому засіданні по іншій справі, не може слугувати доказом, який унеможливлює розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні 06.09.2021, оскільки суд призначаючи апеляційну скаргу до розгляду, надавав можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того відповідач не був позбавлений можливості забезпечити участь в судовому засіданні іншого представника. За приписами ч.ч.1-3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. В судовому засіданні 06.09.2021 року колегія суддів заслухала представника позивача, який апеляційну скаргу заперечив з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Колегія суддів, заслухавши в судовому засіданні в режимі відеоконференції представника позивача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню враховуючи наступне. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 04.09.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Майнінг сервіс" (постачальник/позивач) та Приватним акціонерним товариством "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" (покупець/відповідач) укладено договір поставки товару №15 (т. 1 а.с. 15-19), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець - прийняти та оплатити товар на умовах, у строки та в порядку, що визначаються цим договором і чинним законодавством України (п. 1.1 договору). Згідно з п. 1.2. договору, кількість, перелік, найменування, вартість товару та порядок розрахунків зазначаються в додатках (специфікаціях), які є невід`ємною частиною цього договору. Відповідно до п. 3.1. договору, вартість товару за цим договором визначається у відповідних специфікаціях. У п. 4.1. договору зазначено, що поставка товару здійснюється на умовах EXW на склад постачальника, м. Київ, відповідно до Правил інтерпретації комерційних термінів (Інкотермс 2010) та у строки, вказаних у специфікаціях. Поставка товару здійснюється за наявності специфікації, підписаної сторонами та скріпленою печатками сторін (п. 4.3. договору). У п. 4.6. договору передбачено, що приймання товару проводиться за наявності товаросупровідних документів: видаткової накладної та рахунку-фактури. За п. 4.9. договору, днем одержанням товару вважається день підписання сторонами товаросупровідних документів. Сторони у п. 4.12. договору узгодили, що постачальник зобов`язаний на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений законодавством термін. 04.09.2018 ТОВ "Майнінг сервіс" та ПрАТ "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" підписали специфікацію №1 до договору поставки товару №15 від 04.09.2018 (т. 1 а.с. 20-21), в якій визначено кількість, перелік, найменування товару, що передається у сумі 148180,16 грн. У п. 4 вказаної специфікації зазначено, що оплата за товар здійснюється у два етапи: І етап - авансовий платіж в розмірі 50% від загальної вартості товару протягом 3 (трьох) банківських днів з дати виставлення рахунку; ІІ етап - остаточний розрахунок в розмірі 50% від загальної вартості товару протягом 21 (двадцяти одного) банківського дня з дати поставки товару. На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар у розмірі 148180,16 грн, згідно з видатковою накладною №65107 від 06.09.2018 та рахунком на оплату №24988 від 06.09.2018 (т. 1 а.с. 24, 25). Згідно з платіжним дорученням №3738 від 07.09.2018, ПрАТ "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" здійснило оплату вартості продукції у розмірі 74090,08 грн (а.с.34). В матеріалах справи міститься копія рахунку на оплату №25136 від 10.09.2018 на суму 41147,96 грн, копія видаткової накладної №65287 від 14.09.2018, що підтверджують отримання продукції на суму 41147,96 грн (т. 1 а.с. 26, 27), а також копія платіжного доручення №3768 від 10.09.2018 про сплату ПрАТ "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" на рахунок ТОВ "Майнінг сервіс" 20574,00 грн з призначенням платежу "за листову сталь згідно з рахунком №25136 від 10.09.2018" (т. 1 а.с. 35). Специфікацією №2 від 25.02.2019 до договору поставки товару №15 від 04.09.2018 визначено кількість, перелік, найменування товару, що передаються покупцю на суму 411589,66 грн. За п. 4 специфікації оплата за товар здійснюється протягом 45 (сорока п`яти) календарних днів з дати поставки товару (т. 1 а.с. 22-23). В матеріалах справи наявні копії: рахунку на оплату №6914 від 06.08.2019 і видаткової накладної №76241 від 07.08.2019 на суму 270239,98 грн (т. 1 а.с. 28, 29), рахунку на оплату №МС000000132 від 13.02.2020 і видаткової накладної №МС0000115 від 13.02.2020 на суму 141349,60 грн (а.с. 30, 31), а також копії податкових накладних №9 від 06.09.2018, №19 від 10.09.2018, №35 від 14.09.2018, №47 від 13.02.2020, №52 від 07.08.2019 на підтвердження здійснення господарських операцій між ТОВ "Майнінг сервіс" та ПрАТ "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" (т. 1 а.с. 120-123). 24.02.2020 ТОВ "Майнінг сервіс" надіслало ПрАТ "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" претензію (вих. №13 від 13.02.2020) з вимогою сплатити борг у розмірі 506253,62 грн (т. 1 а.с. 50-53). Покупець сплатив на рахунок постачальника кошти у сумі 291 000,00 грн (т. 1 а.с. 36-48). 11.02.2021 ТОВ "Майнінг сервіс" адресувало ПрАТ "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" лист з проханням погасити 215 253,62 грн боргу (т. 1 а.с. 54). У відповідь на вказаний лист, ПрАТ "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" зазначило, що визнає суму заборгованості та пропонує укласти угоду про розстрочення грошового зобов`язання (т. 1 а.с. 55). Внаслідок невиконання обов`язку ПрАТ "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" щодо оплати вартості товару за договором поставки, позивач - ТОВ "Майнінг сервіс" звернувся з позовними вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену продукцію в сумі 238 932,61 грн., за договором поставки №15 від 04.09.2018, з яких: 215 253,62 грн. - основний борг, 11 087,03 грн. - пеня, 2 742,27 грн. - 3 % річних, 9 849,69 грн. - інфляційні втрати. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ним на підставі договору №15 від 04.09.2018 було поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 600 917,70 грн., однак відповідач розрахувалося з позивачем лише частково. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 09.04.2021 відкрито провадження у справі №906/381/21 за правилами спрощеного позовного провадження та призначив судове засідання на 12.05.2021. Ухвалами Господарського суду Житомирської області від 12.05.2021 та 20.05.2021 через виникнення технічних проблем, що унеможливили участь представника ТОВ "Майнінг сервіс" у судовому засіданні в режимі відеоконференції, а також неявку представника ПрАТ "Ушицький комбінат будівельних матеріалів", розгляд справи відкладався. В судовому засіданні від 27.05.2021 оголошено перерву до 07.06.2021. Розглянувши позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем доведено факт поставки відповідачу товару на суму 600 917,70 грн., відповідач зобов`язання щодо оплати вартості поставленого товару виконав частково, сплативши позивачеві лише 385 664,08 грн. Невиконання відповідачем договірних зобов`язань з своєчасної оплати поставленого товару, свідчить про порушення відповідачем прав позивача. А тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача 215 253,62 грн. заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Перевіривши долучені до матеріалів справи розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд першої інстанції дійшов висновку, що розрахунки здійснені позивачем правильно, є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Такі ж положення містить ст. 526 ЦК України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання (ч.2 ст. 193 ГК України). За приписами частин 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Умовами специфікації №1 від 04.09.2018 визначено, що остаточний розрахунок в розмірі 50% від загальної вартості товару здійснюється протягом 21 (двадцяти одного) банківського дня з дати поставки товару. Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Матеріали справи свідчать, що на підставі специфікації №1 від 04.09.2018, покупцю поставлено товар за видатковою накладною №65107 від 06.09.2018 та рахунком на оплату №24988 від 06.09.2018 (а.с. 24, 25), за який ПрАТ "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" сплатило 50% вартості продукції, що становить 74 090,08 грн згідно з платіжним дорученням №3738 від 07.09.2018. Залишок боргу - 74 090,08 грн. Однак відповідач вважає, що заборгованість за видатковою накладною №65287 від 14.09.2018 на суму 41 147,96 грн не стосується договору №15 від 04.09.2018, оскільки специфікацію на поставку листової сталі сторони не підписували. З матеріалів справи вбачається, що 10.09.2018 ТОВ "Майнінг сервіс" виписано ПрАТ "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" рахунок на оплату №25136 щодо купівлі листової сталі (30*600*1500(450НВ) у кількості 3 шт у сумі 41 147,96 грн (а.с. 26). Цього ж дня, ПрАТ "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" здійснив переказ коштів у розмірі 20 574,00 грн, що становить 50% вартості продукції (т. 1 а.с. 35). Згідно з видатковою накладною №65287 від 14.09.2018, покупець отримав продукцію на суму 41 147,96 грн (т. 1 а.с.27). Однак, в рахунку на оплату №25136 від 10.09.2018 та видатковій накладній №65287 від 14.09.2018 відсутнє посилання на договір №15 від 04.09.2018. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що видаткова накладна № 65287 від 14.09.2018 року на суму 41 147,96 грн. була підписана тією самою особою, що підписала видаткову накладну №65107 від 06.09.2018 року тобто за вісім днів до попередньої видаткової накладної. Згідно із положеннями Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час, коли оформлювалися відповідні накладні, а саме, березень-квітень 2018 року) - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. За приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (з подальшими змінами і в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин): - господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів; - первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської; - документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Окрім того, відповідно до п. 4.6. Договору приймання товару проводиться за наявності товаросупровідних документів: видаткової накладної; рахунку- фактури. Відповідно до п. 4.9. 4.10. Договору днем одержання товару вважається день підписання Сторонами товаросупровідних документів. Право власності Товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту фактичної передачі Товару та підписання Сторонами видаткових накладних. Відповідач підписанням вищевказаних видаткових накладних підтвердив факт отримання товару від Позивача. Отже, прийнявши від позивача товар за видатковою накладною №65287 від 14.09.2018 та підписавши її у відповідача, відповідно до ст. 692 ЦК України, виник обов`язок одразу оплатити його. Залишок заборгованості за листову сталь за видатковою накладною №65287 від 14.09.2018 становив 20 573,96 грн. У специфікації №2 від 25.02.2019 зазначено, що покупцю передається такий товар: футерування чаші (каталожний номер 442.8418-02) у кількості 3 шт; футерування конуса (каталожний номер 442.7230-02) у кількості 2 шт; футерування конуса (каталожний номер 442.7225-02) у кількості 1 шт. Пунктом 4 вказаної специфікації передбачено, що покупцю надано відстрочку платежу до 45 (сорока п`яти) календарних днів з дати поставки товару (т. 1 а.с. 22). У рахунку на оплату №6914 від 06.08.2019 (т. 1 а.с. 28) визначено перелік товарів, що поставляється, а саме: футерування чаші (каталожний номер 442.8418-02) у кількості 2 шт; футерування конуса (каталожний номер 442.7230-02) у кількості 2 шт, а у рахунку №МС000000132 від 13.02.2020 - футерування чаші (каталожний номер 442.8418-02) у кількості 1 шт; футерування конуса (каталожний номер (каталожний номер 442.7225-02) у кількості 1 шт (т. 1 а.с. 31). У вказаних рахунках міститься посилання на договір №15 від 04.09.2018. 07.08.2019 ПрАТ "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" отримав від ТОВ "Майнінг сервіс" продукцію - футерування чаші (каталожний номер 442.8418-02) у кількості 2 шт; футерування конуса (каталожний номер 442.7230-02) у кількості 2 шт, що підтверджується видатковою накладною №76241 (а.с.29), а згідно з видатковою накладною №МС0000115 від 13.02.2020 - футерування чаші (каталожний номер 442.8418-02) у кількості 1 шт; футерування конуса (каталожний номер (каталожний номер 442.7225-02) у кількості 1 шт (т. 1 а.с.31). Враховуючи, що кількість, перелік, найменування товару за специфікацією №2 від 25.02.2019 відповідає найменуванню, кількості, переліку продукції, яку отримав ПрАТ "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" від ТОВ "Майнінг сервіс" за видатковими накладними №76241 від 07.08.2019, №МС0000115 від 13.02.2020, а також за відсутності відомостей про те, що між сторонами укладено інший договір на поставку продукції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав вважати, що строк оплати за товар, поставлений на підставі вказаних видаткових накладних, невизначений. Окрім того, колегія, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідач у листі від 11.02.2021 на вимогу позивача про сплату заборгованості від 13.02.2020 визнав борг у повному обсязі та пропонував укласти Угоду про розстрочення грошового зобов`язання (т. 1 а.с. 55). Отже, матеріали справи свідчать, що ТОВ "Майнінг сервіс" поставило ПрАТ "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" товар на суму 600 917,70 грн. ПрАТ "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" зобов`язання щодо оплати вартості продукції виконало частково, сплативши позивачеві 385 664,08 грн. У платіжних дорученнях про сплату заборгованості на суму 291 000,00 грн (т. 1 а.с. 36-48) в призначенні платежу наявне посилання на лист/вимогу від 13.02.2020, тому погашення заборгованості здійснювалося в порядку черговості її виникнення. Станом на 21.10.2020 та на момент звернення позивача з позовом до суду у ПрАТ "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" обліковувалася заборгованість у розмірі 215253,62 грн (за видатковими накладними №76241 від 07.08.2019, №МС0000115 від 13.02.2020). Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги ТОВ "Майнінг сервіс" про стягнення з ПрАТ "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" 215 253,62 грн (600917,70 - 385664,08) боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 11 087,03 грн пені, 2 742,27 грн 3% річних, 9 849,69 грн інфляційних втрат, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України). У п. 7.3. договору зазначено, що за порушення строків оплати покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення. Як свідчать матеріали справи, позивачем нараховано 11 087,03 грн пені на суму 215 253,62 грн боргу за період з 21.10.2020 до 25.03.2021 (155 днів). Перевіривши розрахунок пені (т.1 а.с. 6), колегія суддів дійшла висновку, що розрахунок здійснений правильно, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про стягнення з відповідача 11 087,03 грн пені підлягає задоволенню. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом. Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Згідно з поданим розрахунком, інфляційні втрати у сумі 9 849,69 грн (т. 1 а.с. 7) нараховані правильно та відповідно до вимог чинного законодавства. Сплата трьох відсотків річних також не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Згідно розрахунку позивача, 3% річних у розмірі 2 742,27 грн нараховані на суму 215 253,62 грн за період з 21.10.2020 до 25.03.2021 (155 днів). Перевіривши розрахунок 3% річних, колегія суддів вважає, що розрахунок є правильним, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про стягнення 2 742,27 грн 3% річних підлягає задоволенню. Доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі, спростовуються вище встановленими обставинами справи та не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції. В свою чергу, доводи позивача які містяться у відзиві на апеляційну скаргу підтверджують висновки суду першої інстанції та обставини які встановлено судом апеляційної інстанції при перегляді оскаржуваного рішення в апеляційному порядку. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права. Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Згідно положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Апелянтом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції в зв`язку з чим, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення Господарського суду Житомирської області від 07.06.2021 р. у справі №906/381/21 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та з врахуванням всіх обставин справи, а тому відсутні правові підстави для його скасування. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта. Розглянувши заяву позивача від 06.09.2021, про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 15 000 грн. під час розгляду справи №906/381/21 в суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. За змістом абзаців другого, третього частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. В матеріалах справи міститься договір про надання професійної правової допомоги №21-19 від 31.08.2021, звіт про виконану роботу від 31.08.2021, завірена копія рахунку-фактури, платіжне доручення №1841 від 02.09.2021 акт прийому-передачі виконаних робіт від 02.09.2021. Враховуючи положення ст. ст. 126, 129 ГПК України, а також складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, критерії реальності, обґрунтованості та пропорційності заявлених сторонами витрат до предмета спору, з урахуванням його ціни, а також задоволення позовних вимог в повному обсязі, колегія суддів дійшла висновку про покладення на відповідача витрат позивача в розмірі 15 000 грн, пов`язаних з правничою допомогою адвоката під час розгляду справи №906/381/21 в суді апеляційної інстанції. Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" на рішення Господарського суду Житомирської області від 07.06.2021 р. у справі №906/381/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 07.06.2021 р. у справі №906/381/21 залишити без змін.

3. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Майнінг сервіс" від 06.09.2021 про розподіл та стягнення судових витрат під час розгляду справи №906/381/21 в суді апеляційної інстанції задоволити. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" (11563, Житомирська область, Коростенський район, с. Гулянка, вул. Молодіжна, 18, код ЄДРПОУ 00110177) 15 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду Житомирської області.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Справу №906/381/21 повернути до Господарського суду Житомирської області. Повний текст постанови складений "08" вересня 2021 р. Головуючий суддя Демидюк О.О. Суддя Савченко Г.І. Суддя Павлюк І.Ю.