Постанова Кропивницький апеляційний суд № 389/1857/21

Кропивницький апеляційний суд № провадження 33/4809/297/21 Головуючий у суді І-ї інстанції Берднікова Г. В. Категорія - 173-2 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Іванов Д. Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06.09.2021 року м. Кропивницький Суддя Кропивницького апеляційного суду Іванов Д.Л., при секретарі судового засідання Рябко А.Ю., за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її законного представника ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому в порядку апеляційного перегляду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 липня 2021 року в справі про притягнення: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, учениці ЗШ № 2 НВК ліцеї в 11 класі, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ВСТАНОВИВ: Постановою судді Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 липня 2021 року, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді районного суду, а провадження у справі закрити, у зв`язку з відсутністю у її діях складу даного адміністративного правопорушення, вказуючи на те, що протокол про адміністративне правопорушення, оформлені інспектором поліції, з грубим порушенням вимог ст. 256 КУпАП, а обставини, які викладені у процесуальних документах не відповідають дійсності. Вважає, що за відсутністю у її діях об`єктивних та суб`єктивних ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у розумінні диспозиції цієї статті, а також належних та допустимих доказів її винуватості та наслідків психологічного насильства, притягнення її до адміністративної відповідальності було явно незаконним. ОСОБА_1 стверджує, що рішення суду не ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні дійсних обставин цієї справи, що вплинуло на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення. З`ясувавши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , її законного представника ОСОБА_2 , які підтримали апеляційну скаргу і просили суду її задовольнити, а також перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню за таких підстав. Так, згідно ч.2 ст. 251 КУпАП, обов`язок доказування покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Складання протоколу, оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. В даному випадку, очевидно, що протокол про адміністративне правопорушення серія ВАБ № 462230 від 06 липня 2021 року стосовно неповнолітньої ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП по обставинам, які відбулись 21 червня 2021 року за місцем проживання ОСОБА_1 , оформлені інспектором Кропивницького РУП ГУНП в Кровоградській області Ткаченко А.В., з грубим порушенням вимог ст.ст. 19, 57, 59, 63 Конституції України, ст.ст. 254, 256, 268 КУпАП, а саме поза межами процесуальних строків, передбачених ч.2 ст. 254 КУпАП, за відсутністю представника неповнолітньої ОСОБА_1 . При цьому фабула правопорушення викладена таким чином: 21 червня 2021 року приблизно о 23.00 год. ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 вчинила сварку з матір`ю ОСОБА_3 , в ході якої ображала її нецензурними словами, чим шляхом словесних образ та погроз завдала психологічної шкоди здоров`ю ОСОБА_3 . Тобто, зміст протоколу про обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, які підлягають доказуванню, обмежені загальними фразами про «сварку» при тому, що згідно диспозиції ч.1ст. 173-2 КУпАП відповідальність за даною (бланкетною) нормою закону настає, зокрема, за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Більш того, стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Нормами наведеного закону визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Тобто, у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення по даній категорії справ повинні бути чітко відображені не тільки прояви домашнього насильства, а й наслідки. Невідповідність змісту вищевказаного протоколу вимогам ст. 256 КУпАП, на думку апеляційного суду, свідчить про елементарну юридичну безграмотність працівника поліції ОСОБА_4 або його некомпетентність, який крім іншого направив в суд не оригінали, а завірені нечитаємі копії процесуальних документів. Обставини сімейного конфлікту між матір`ю та неповнолітньою ОСОБА_1 , працівниками поліції на місці пригоди та після цього не з`ясовані та у процесуальних документах не відображені, доводи кожного з учасників сімейного конфлікту, у тому числі ОСОБА_1 про те, що її мати ОСОБА_3 сама провокує сімейні сварки, потребували перевірки, в основу обвинувачення неповнолітньою ОСОБА_1 у домашньому насильстві покладені неперевірені, а по суті суперечливі дані. Наведені обставини потребували детального з`ясування, об`єктивної та належної оцінки, не дотримання цього принципу та формальний підхід і призвело до помилкового та передчасного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КупАП, а тому постанову судді районного суду не можна вважати законною та обґрунтованою. Крім того, відповідно до вимог ст. 270 КУпАП, інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники). З урахуванням того, що ОСОБА_1 є неповнолітньою, а її мати ОСОБА_3 має статус потерпілої, то для правильного вирішення цієї справи та забезпечення прав неповнолітньої особи, суддя районного суду повинен був залучити батька ОСОБА_1 , або захисника з числа адвокатів безоплатної юридичної допомоги або представника у справах неповнолітніх міської ради ( опікунської ради і т.і). Не дотримання суддею елементарних процесуальних норм, призвело до порушення прав неповнолітньої ОСОБА_1 , у тому числі права на захист. Враховуючи вимоги ст. 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а провадження у справі, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП закриттю, у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 цього Кодексу Керуючись ст.ст. 245, 247, 251, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 липня 2021 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Постанову Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 липня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення - скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу даного адміністративного правопорушення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Кропивницького апеляційного суду Д. Л. Іванов