Постанова Київський апеляційний суд № 761/2212/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 761/2212/20 № апеляційного провадження: 22-ц/824/9020/2021 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 вересня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Болотова Є.В., суддів: Музичко С.Г., Олійника В.І., при секретарі Маштаковій Т.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення страхового відшкодування, за апеляційною скаргою представника приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 березня 2021 року, ухваленого під головуванням судді Волошина В.О.,- встановив: У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названим позовом. Просив стягнути з ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» на свою користь несплачене страхове відшкодування в розмірі 81 349 грн 04 коп. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24 вересня 2019 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» укладено договір добровільного страхування подорожуючих за кордон № ЕМВ.07989102. У період з 05 жовтня 2019 року по 07 жовтня 2019 року, під час перебування у Німеччині, із ОСОБА_1 трапився страховий випадок. Страхувальник був госпіталізований та отримував медичну допомогу у клініці «Kliniken des Landkreis Karisruhe». Проте, страхувальнику було повідомлено, що на підставі п. 3.5.1.2. страховик відмовляє у компенсації витрат на лікування. Позивач вважає відмову у виплаті страхового відшкодування незаконною. РішеннямШевченківського районного суду м. Києва від 02 березня 2021 року позов задоволено. Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 81 349 грн 04 коп. Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь держави судовий збір в розмірі 840 грн 80 коп. В апеляційній скарзі представник ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, покладення в основу рішення неналежних доказів. Відзив на апеляційну скаргу не подано. У судовому засіданні представник ОСОБА_1 проти апеляційної скарги заперечив. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про його час і місце повідомлені належним чином. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із доведеності та обґрунтованості позовних вимог. Проте з такими висновками суду погодитися не можна. Встановлено, що 24 вересня 2019 року між ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» та ОСОБА_2 укладено договір страхування подорожуючих за кордон № ЕМВ.07989102, застраховані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , що підтверджується копією договору (т. 1 а.с. 8). Згідно умов договору, період страхування становить з 01 жовтня 2019 року по 23 жовтня 2019 року; ліміт перебування за кордоном 8 днів; страхова сума на одну особу 30 000 EUR; франшиза 0,00; нещасний випадок 50 000 грн; цивільна відповідальність 30 000 EUR. Обґрунтовуючи поданий позов, ОСОБА_1 зазначив, що у період з 05 жовтня 2019 року по 07 жовтня 2019 року, під час перебування у Німеччині, страхувальник був госпіталізований та отримував медичну допомогу у клініці «Kliniken des Landkreis Karisruhe». Страхувальника до лікарні забрала швидка допомога. Одразу, з метою збереження життя, страхувальник був прооперований. Відповідно до рахунку № НОМЕР_1 вартість проведених медичних послуг становить 2 000,32 євро. Згідно рахунку № НОМЕР_2 за швидку допомогу сплачено 975,91 євро. Інші витрати 68,27 євро. Позивач зазначає, що на виконання умов договору страхувальник подав страховику усі необхідні та наявні документи для визнання випадку страховим, та для визначення страхового відшкодування, проте страховик, посилаючись на несвоєчасне повідомлення про страховий випадок, незаконно відмовив у виплаті страхового відшкодування. Відповідно до ч. 1 ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Згідно ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Положеннями ст. 991 ЦК України передбачено, що страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов`язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного кримінального правопорушення, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об`єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) наявності інших підстав, встановлених законом. Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону. Відповідно до п. 2.8.1. договору страхування, при настанні події, що має ознаки страхового випадку, страхувальник/застрахована особа зобов'язана негайно, до звернення за медичною або іншою допомогою, зв'язатись з Асистуючою компанією за вкзаним у договорі страхування координатами. Згідно п. 2.8.3. договору страхування, якщо страхувальник/застрахована особа з об`єктивних причин (стан страхувальника/застрахованої особи, відсутність фізичної можливості зателефонувати) не змогла зв`язатися з Асистуючою компанією до надання їй послуг, передбачених програмою страхування, вона зобов`язана протягом 24-х годин з моменту настання події, що має ознаки страхового випадку, сповістити Асистуючу компанію про її настання та узгодити надання та оплату необхідної послуги. Пунктами 3.5.1.1., 3.5.1.2, 3.5.1.3. договору, передбачено, що страхувальник має право повністю або частково відмовити у страховій виплаті по договору страхування у випадках: якщо страхувальник/застрахована особа не виконала обов`язки згідно договору страхування; несвоєчасного повідомлення в Асистуючу компанію про страховий випадок; ненадання документів та інформації стосовно страхового випадку, необхідних для прийняття рішення про страхову виплату Так, у позовній заяві зазначено, що у період з 05 жовтня 2019 року по 07 жовтня 2019 року ОСОБА_1 на швидкій допомозі був доставлений до лікарні, госпіталізований та прооперований. Позивач зазначає, що як тільки це стало можливо, про настання страхового випадку була повідомлена Асистуюча компанія відповідача. На виконання умов договору, усі необхідні документи було подано страховику. На підтвердження позовних вимог надано: копію рахунку «Kliniken des Landkreis Karisruhe» на суму 2 000,32 євро; копію рахунку на суму 975,91 євро; копію рахунку на суму 68,27 євро. Зазначені докази подані позивачем на іноземній мові (німецька мова) без нотаріально завіреного перекладу. Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Вирішуючи спір, суд першої інстанції, не зажадав від позивача переклад документів, які надані ним на підтвердження позовних вимог. Яким чином суд першої інстанції встановив фактичні обставини та вирішив спір, досліджуючи лише документи на німецькій мові, без перекладу на українську мову, є незрозумілим, та суперечить вимогам цивільного процесуального закону. Натомість, відмовляючи у виплаті страхового відшкодування, ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» виходило із того, що страхувальник в строки визначені договором не повідомив страховика про настання страхового випадку. Страхова компанія, здійснивши власний переклад документів, що були додані позивачем на німецькій мові, дійшла висновку, що стан ОСОБА_1 давав йому можливість вчасно, відповідно до умов договору, повідомити про настання страхового випадку. Жодних оперативних втручань ОСОБА_1 не проводили. Відповідно до перекладу, після госпіталізації, ОСОБА_1 надавалися наступні процедури: томографія черепа; аналіз графічних даних в 3D-зображенні; кардіологічна телеметрія з радіоуправлінням та наступні послуги: огляд, система органів шкіра/грудина/черевна область/органи руху; консультація; забір корові з вени; ЕКГ; працездатність/коротка довідка. Крім того, страховою компанією зазначено, що ОСОБА_1 не подано письмової заяви та документів, які передбачені п. 3.4. договору, що призвело до неможливості страховика встановити чи є заявлена подія страховим випадком. Колегія суддів бере до уваги, що доказів на підтвердження виконання умов договору щодо надання повного пакету необхідних документів позивачем суду не надано. У позовній заяві ОСОБА_1 лише зазначає про подання документів. При цьому жодних доказів на підтвердження того, які документи та коли були подані до страхової компанії, позивачем не надано. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 , в порушення зобов`язань за договором страхування, не повідомлено вчасно про настання страхового випадку, без поважних причин, не надано усіх документів, визначених п. 3.4. договору, а тому відмова страховика у виплаті страхового відшкодування ґрунтується на законі та договорі. Протилежний висновок суду є помилковим. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 02 березня 2021 року постановлено з неповним з`ясуванням обставин справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В порядку розподілу судових витрат, сплачений ПрАТ «ПЗУ Україна» судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 261 грн 20 коп., слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору. Оскільки в силу положень п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України дана справа є малозначною, тому у відповідності до ч. 3 ст. 389 ЦПК України винесена постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу представника приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»задовольнити. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 березня 2021 рокускасувати. Ухвалити нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення страхового відшкодування відмовити. Судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 261 грн 20 коп. компенсувати приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «ПЗУ Україна» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови виготовлено 06 вересня 2021 року. Суддя-доповідач Є.В. Болотов Судді: С.Г. Музичко В.І. Олійник