Постанова 4872 № 915/1041/21
від 02.09.2021 ·ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 вересня 2021 року м. ОдесаСправа № 915/1041/21 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Колоколова С.І. суддів: Головея В.М., Разюк Г.П. секретар судового засідання: Глущенко Т.А. за участю представників сторін: від позивача - Пагер С.М., ордер серія АА № 1087922, дата видачі : 21.07.21; від відповідача - не з`явився. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Фермерського господарства «Шутко Андрій Юрійович» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від „13 липня 2021р. про повернення позовної заяви у справі № 915/1041/21 за позовом Фермерського господарства «Шутко Андрій Юрійович» до відповідача: Благодатненської сільської ради Арбузинського району про визнання права постійного користування земельною ділянкою, визнання недійсним рішення сільської ради № 11 від 22.12.2020, скасування державної реєстрації земельних ділянок та вилучення відомостей про земельні ділянки із Державного земельного кадастру, поновлення запису про земельну ділянку, головуючий суддя Смородінова О.Г. місце прийняття ухвали: Господарський суд Миколаївської області Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги. В судовому засіданні 02.09.2021 згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови. В С Т А Н О В И В : У липні 2021 року Фермерське господарство «Шутко Андрій Юрійович» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Благодатненської сільської ради Арбузинського району про: - визнання за Фермерським господарством «Шутко Андрій Юрійович» (код ЄДРПОУ 30562290) право постійного користування земельною ділянкою площею 50.00 га, Державний акт на право постійного користування землею, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 428 для ведення селянського (фермерського) господарства, кадастровий номер земельної ділянки: 4820383800:04:000:0016, площа 50.00 га, що розташована на території Благодатненської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області; - визнання недійсним Рішення Благодатненської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності» № 11 від 22.12.2020 року; - скасування державної реєстрації земельних ділянок та вилучення відомостей про земельні ділянки із Державного земельного кадастру: 4820383800:04:000:0149 4820383800:04:000:0177 4820383800:04:000:0150 4820383800:04:000:0178 4820383800:04:000:0151 4820383800:04:000:0179 4820383800:04:000:0152 4820383800:04:000:0180 4820383800:04:000:0153 4820383800:04:000:0181 4820383800:04:000:0154 4820383800:04:000:0182 4820383800:04:000:0156 4820383800:04:000:0183 4820383800:04:000:0158 4820383800:04:000:0184 4820383800:04:000:0159 4820383800:04:000:0185 4820383800:04:000:0160 4820383800:04:000:0186 4820383800:04:000:0161 4820383800:04:000:0187 4820383800:04:000:0162 4820383800:04:000:0188 4820383800:04:000:0163 4820383800:04:000:0201 4820383800:04:000:0164 4820383800:04:000:0189 4820383800:04:000:0165 4820383800:04:000:0190 4820383800:04:000:0166 4820383800:04:000:0191 4820383800:04:000:0167 4820383800:04:000:0192 4820383800:04:000:0168 4820383800:04:000:0193 4820383800:04:000:0169 4820383800:04:000:0194 4820383800:04:000:0170 4820383800:04:000:0195 4820383800:04:000:0171 4820383800:04:000:0196 4820383800:04:000:0172 4820383800:04:000:0197 4820383800:04:000:0173 4820383800:04:000:0198 4820383800:04:000:0174 4820383800:04:000:0199 4820383800:04:000:0175 4820383800:04:000:0200 - поновлення запису про земельну ділянку з кадастровим номером 4820383800:04:000:0016 площею 50,00 га., яка розташована на території Благодатненської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що земельна ділянка, яка належить на праві постійного користування ФГ «Шутко Андрій Юрійович» внаслідок неправомірних дій відповідача, шляхом раніше сформованої ділянки (кадастровий номер 4820383800:04:000:0016), була розподілена на 50 рівних ділянок. На думку позивача, прийняття відповідачем рішення «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності» № 11 від 22.12.2020 року підтверджує факт невизнання права постійного користування зазначеною земельною ділянкою за ФГ «Шутко Андрій Юрійович» та порушує права останнього на вільне користування земельною ділянкою, яка на праві постійного користування належить позивачу, а тому вказане рішення повинно бути визнано недійсним. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 13.07.2021 у справі №915/1041/21 повернуто позовну заяву Фермерського господарства «Шутко Андрій Юрійович» разом з доданими до неї документами без розгляду, на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України. Ухвала мотивована тим, що позивачем не доведено суду, що усі пред`явлені ним позовні вимоги пов`язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, що суперечить вимогам статті 173 Господарського процесуального кодексу України. Об`єднання заявлених позивачем вимог у даній позовній заяві та одночасний їх розгляд, на думку суду, перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін, належній, ретельній оцінці доказів, що має ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що, в свою чергу, може призвести до суттєвого утруднення правильного і своєчасного вирішення господарського спору. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Фермерське господарство «Шутко Андрій Юрійович» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить ухвалу скасувати і направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі та продовження розгляду по суті. Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що зі змісту оскаржуваної ухвали, суд зробив висновок, що одночасний їх розгляд, на думку суду, перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін, належній, ретельній оцінці доказів, що має ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що, в свою чергу, може призвести до суттєвого утруднення правильного і своєчасного вирішення господарського спору. Однак, на думку скаржника, наведені висновки суду є передвчасними, оскільки необхідність об`єднання в позовні заяві декількох позовних вимог, що мають різні підстави виникнення, обґрунтовуються позивачем пов`язаністю поданих до позовної заяви доказів, на яких ґрунтуються позовні вимоги і, на стадії відкриття провадження у справі суд позбавлений процесуального права надавати оцінку доказам поданим позивачем в обґрунтування позовних вимог. Крім того скаржник вважає, що на час постановлення оскаржуваної ухвали, ст. 174 ГПК України (в редакції після 15.12.2017), на відміну від ст. 63 ГПК України ( в редакції до 15.12.2017), не передбачено повернення позовної заяви з таких мотивів, що об`єднання позовних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору. Також апелянт зазначає, що на стадії відкриття провадження у справі, суд має надавати оцінку доказам, які подані позивачем до матеріалів позовної заяви виключно з мотивів наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі, тобто належності оформлення позовної заяви відповідно до вимог ГПК України, а не перевіряти докази, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог по суті спору (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №918/1/18, від 10.05.2019 у справі №905/2043/18, від 13.09.2019 у справі №905/909/19). Крім того скаржник вважає, що суд першої інстанції при винесені оскаржуваної ухвали не врахував, що суд вправі з власної ініціативи до початку розгляду справи суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.08.2019 в рамках справи №9901/430/19, провадження 11-815ав19). Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.02.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Шутко Андрій Юрійович» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від „13 липня 2021р. про повернення позовної заяви у справі № 915/1041/21; призначено розгляд апеляційної скарги Фермерського господарства «Шутко Андрій Юрійович» на 02 вересня 2021 року о 10:00 год. 27.08.2021р. від представника Фермерського господарства «Шутко Андрій Юрійович» адвоката Пагер С.М. надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку «EasyCon». Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2021 клопотання представника Фермерського господарства «Шутко Андрій Юрійович» адвоката Пагер С.М.про проведення судового засідання, призначеного на 02 вересня 2021р. о 10:00, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; судове засідання ухвалено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon». Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив. В судовому засіданні 02.09.2021 представник скаржника просив задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, не повідомивши суд завчасно про причини неявки. Про дату, час та місце проведення судового засідання по справі повідомлений належним чином. Враховуючи положення ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю вказаного представника. Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Згідно з частиною 1 статті 173 ГПК в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин. Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Отже, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, пов`язані однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим самим позивачем до одного і того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного і того самого відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу). За замістом частини 1 статті 173 ГПК України порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними), не співвідносяться між собою як основна та похідна. Крім того, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у частині 1 статті 173 ГПК України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах 4, 5 вказаної статті. Саме встановлення господарським судом наведених вище обставин які свідчать про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, є підставою для повернення позовної заяви з посиланням на пункт 2 частини 5 статті 174 ГПК України. Аналіз пункту 2 частини 5 статті 174 ГПК України у системному зв`язку з приписами статті 173 цього Кодексу свідчить про те, що у разі порушення правил об`єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз`єднати позовні вимоги за правилами частини 6 статті 173 ГПК України та розглянути кожну з заявлених вимог окремо. Отже, за приписами частини 6 статті 173 ГПК України суд, з урахуванням конкретних обставин, має право застосувати як у разі дотримання правил об`єднання позовних вимог, так і у випадку їх порушення. Проте вчинення відповідної процесуальної дії є дискредитацією господарського суду, яка застосовується (або не застосовується) ним за власним переконанням та з урахуванням конкретних обставин справи. Проте, у будь-якому випадку, коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться, як основна та похідна, та не підпадають під заборони, визначені у частинах 4, 5 статті 173 ГПК України, у суду відсутні підстави для повернення позовної заяви, незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об`єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовано позов. Зі змісту позовної заяви вбачається, що спір стосується земельної ділянки, право землекористування якою, належать позивачу за твердженням останнього. Між тим, відповідач, прийнявши спірне Рішення №11 від 22.12.2020 про поділ земельної ділянки комунальної власності, площею 50,00 га, кадастровий номер 4820383800:04:000:0016), була розподілена на 50 рівних ділянок, порушує права позивача на вільне користування земельною ділянкою. Отже, заявлений позов стосується одних і тих же осіб (позивача та відповідача), пов`язані між собою підставами виникнення та поданими доказами в частині необхідності встановлення обставин права користування земельними ділянками. У зв`язку з чим позовні вимоги, заявлені у цій справі, згідно з положеннями частини 1 статті 173 ГПК України, можуть бути об`єднані в одній позовній заяві і таке об`єднання не матиме наслідком утруднення вирішення спору, а навпаки, дасть можливість досягти процесуальної економії за однакових обставин. Отже, наведене вище свідчить про помилковість та передчасність висновку місцевого господарського суду про наявність підстав для застосування положень п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України та повернення позовної заяви Фермерського господарства «Шутко Андрій Юрійович», що зумовлює необхідність скасування оскаржуваної ухвали господарського суду. Статтею 275 ГПК України передбачено право суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до ст.280 ГПК України підставами для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. У випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвали про повернення позовної заяви, справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції (ч.3 ст.271 ГПК України). З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги Фермерського господарства «Шутко Андрій Юрійович», скасування ухвали господарського суду з направленням даної справи до суду першої інстанції. У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України. Керуючись статтями ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 277, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А:
1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Шутко Андрій Юрійович» задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від « 13» липня 2021 року у справі № 915/1041/21 про повернення позовної заяви - скасувати.
3. Направити справу на розгляд до Господарського суду Миколаївської області. Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України. Повний текст постанови складено та підписано « 07» вересня 2021р. Головуючий суддя С.І. Колоколов Суддя В.М. Головей Суддя Г.П. Разюк