Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/1330/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 вересня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/1330/21 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н.В. Дата і місце ухвалення: 28.05.2021р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Ступакової І.Г. суддів Бітова А.І. Лук`янчук О.В. при секретарі Рябоконь Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління ДПС в Одеській області та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» до Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення бюджетного відшкодування та пені,- В С Т А Н О В И Л А : В січні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, в якому, з урахуванням зменшення позовних вимог, просило суд: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС в Одеській області щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідних даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за звітний (податковий) період серпень 2019 року від 19.09.2019р. у розмірі 19 403 499,00 грн.; - стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 19 403 499,00 грн.; - стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» пеню у розмірі 332 995,98 грн. за порушення строку відшкодування ПДВ. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у вересні 2019 року ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» подало податкову декларацію з ПДВ за серпень 2019 року, в якій визначило суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в розмірі 19 590 474,00 грн. за період з квітня по липень 2019 року. За наслідками проведення контролюючим органом позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» з питання законності декларування від`ємного значення з ПДВ, Головним управлінням ДПС в Одеській області 26.11.2019р. прийнято податкові повідомлення-рішення №000050402 та №000051402, якими встановлено відсутність у товариства права на отримання бюджетного відшкодування. Зазначені податкові повідомлення-рішення було скасовано в судовому порядку. Однак, незважаючи на підтвердження заявленої до відшкодування суми ПДВ та набуття нею статусу узгодженої, Головним управлінням ДПС в Одеській області не вчинено дій щодо внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідних даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за звітний (податковий) період серпень 2019 року від 19.09.2019р. у розмірі 19 403 499,00 грн. Така бездіяльність відповідача призвела до порушення права позивача на отримання бюджетного відшкодування, гарантованого законодавством. У зв`язку з невиплатою бюджетного відшкодування у встановлений законодавством строк позивач набув право на отримання пені, нарахованої у розмірі та порядку, встановленими п.200.23 ст.200 ПК України. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС в Одеській області щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідних даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за звітний (податковий) період серпень 2019 року від 19.09.2019р. у розмірі 19 403 499,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 19 403 499,00 грн. та пеню у розмірі 332 995,94 грн. за порушення строку відшкодування ПДВ. Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області на користь ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» судовий збір у розмірі 22700,00 грн. Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 28.05.2021р. з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2». В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом не враховано, що з 01.01.2020р. введено нові рахунки для зарахування до бюджетів податків, зборів, платежів, ЄСВ, власних надходжень бюджетних установ та інших доходів бюджету з урахуванням міжнародного номеру банківського рахунку IBAN. Однак, у Додатку №4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування» до Декларації з ПДВ від 19.09.2019р. №9215222723 ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» вказало банківський рахунок № НОМЕР_1 у АТ «Райффайзен Банк Аваль», який не відповідає стандартам IBAN. Таким чином, оскільки вказаний платником податків розрахунковий рахунок, на який перераховується узгоджена сума бюджетного відшкодування, не відповідає стандартам IBAN, у діях контролюючого органу щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідних даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2», відсутня протиправність. Також, апелянт посилається на те, що задовольняючи позов у частині вимог про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 19 403 499,00 грн., судом першої інстанції проігноровано встановлену чинним законодавством процедуру бюджетного відшкодування сум ПДВ на користь платників податків. Апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з Державного бюджету на користь ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» пені в розмірі 332 995,94 грн. та зазначає, що відповідно до приписів п.200.23 ст.200 ПК України пеня розраховується за весь час прострочення сплати бюджетного заборгованості з моменту виникнення по день погашення заборгованості. На дату звернення товариства з даним позовом до суду не відбулося погашення бюджетної заборгованості, а тому вимоги про стягнення пені за прострочення сплати бюджетного відшкодування є передчасними. Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області також подало апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.05.2021р., обґрунтовану посиланням на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні спору не враховано правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 19.06.2018р. по справі №910/23967/16, згідно якої кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України. У таких справах резолютивні частини судових рішень не повинні містити відомостей про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання коштів. Посилається апелянт і на те, що здійснити дії щодо відшкодування заборгованості з ПДВ у розмірі 19 403 499,00 грн. Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області зможе тільки у разі, якщо Головним управлінням ДПС в Одеській області буде внесено дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Оскільки відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями контролюючих органів та органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, тому суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості у спосіб, що не передбачений законом. Також, апелянт посилається на те, що розрахунок пені на заборгованість з бюджету з відшкодування ПДВ має починатися з 28.12.2020р. та становить 85 днів, а не 87, як це визначено оскаржуваним судовим рішенням. У зв`язку з цим, в апеляційній скарзі Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції від 28.05.2021р. та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2». ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» подало письмовий відзив на апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, в якому просить скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» (код ЄДРПОУ 34319566) з 28.03.2006р. є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №20014698 від 25.10.2013р. 19.09.2019р. ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» подало податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2019 року №9215222723. До декларації позивачем додано додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)» та додаток 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)» за серпень 2019 року, згідно з якими сума бюджетного відшкодування становить 19 733 807,00 грн. У заяві ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» просило перерахувати бюджетне відшкодування на рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Райффайзен Банк Аваль». У період з 29.10.2019р. по 04.11.2019р., на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 18.10.2019р. №970 та відповідно до пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДПС в Одеській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» з питання законності декларування від`ємного значення з ПДВ, за результатами якої складено акт перевірки №326/15-32-04-02/34319566 від 11.11.2019р. Вказаним актом перевірки зафіксовано порушення ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» п.198.6 ст.198, п.200.1 абзацу б) п.200.4 ст.200, п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України та пп.4 п.5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21, внаслідок чого товариство не має права на отримання бюджетного відшкодування, заявленого на рахунок платника у банку (відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за серпень 2019 року) у розмірі 19 403 499,00 грн. Також, зафіксовано завищення розрахунку суми бюджетного відшкодування (завищення бюджетного відшкодування ПДВ) заявленого на рахунок платника у банку (відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за серпень 2019 року) у розмірі 186 975,00 грн. 26.11.2019р. Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено податкові повідомлення-рішення: - №000050402, яким визнано відсутність права ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» на отримання бюджетного відшкодування за період серпень 2019 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 19 403 499,00 грн.; - №000051402, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість задекларовану на рахунок платника у банку на суму 186 975,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 93 488,00 грн. ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» оскаржило вказані податкові повідомлення-рішення в судовому порядку. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.07.2020р. у справі №420/7552/19, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020р., визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №000050402 від 26.11.2019р. та податкове повідомлення-рішення №000051402 від 26.11.2019р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 136 975,00 грн. та в частині штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 68 488,00 грн. Таким чином, судове рішення у справі №420/7552/19 набрало законної сили 02.12.2020р. 16.12.2020р. ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» звернулося до ГУ ДПС в Одеській області із заявою щодо внесення до Реєстру даних відомостей щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, за результатами судового оскарження. 18.12.2020р. представник позивача звернувся до податкового органу із адвокатським запитом щодо надання інформації про внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» згідно податкової декларації з ПДВ за серпень 2019 року та додатку

4. У відповідь на вказаний запит Головне управління ДПС в Одеській області листом від 23.12.2020р. №27238/б/15-32-04-02-10 повідомило ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2», що Головне управління не є адміністратором Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, формування якого здійснюється автоматично. Також, у листі вказано, що у додатку 4 до декларації з ПДВ за серпень 2019 року позивачем вказано банківський рахунок № НОМЕР_1 у АТ «Райфайзен Банк Аваль» (МФО 380805), який не відповідає стандартам IBAN. Не погоджуючись з бездіяльністю Головного управління ДПС в Одеській області щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідних даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за звітний (податковий) період серпень 2019 року від 19.09.2019р. у розмірі 19 403 499,00 грн., товариство звернулося з даним позовом до суду. Суд першої інстанції, задовольняючи позов товариства, виходив з того, що у контролюючого органу наявний обов`язок внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника на наступний робочий день після отримання рішення суду, яке набрало законної сили. Суд визнав безпідставними посилання відповідача у листі від 23.12.2020р. за №27238/Б/15-32-04-02-10, як на підставу для невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідних даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за звітний (податковий) період серпень 2019 року від 19.09.2019р., на зазначення позивачем у додатку 4 до декларації з ПДВ за серпень 2019 року банківського рахунку, який не відповідає стандартам IBAN. Судом встановлено, що рахунок № НОМЕР_1 відкритий ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» 21.06.2018р. у АТ «Райффайзен Банк Аваль», станом на час подання податкової декларації з ПДВ від 19.09.2019р. не був заритий, а було змінено формат номеру рахунку відповідно до стандарту IBAN, що відображено в АІС «Податковий блок». За висновками суду першої інстанції, ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права платника податку ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2», є стягнення з Державного бюджету України через відповідний контролюючий орган на користь позивача заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість та пені, нарахованої на суму такої заборгованості. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного. Відповідно до п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. (п.п.200.7.1 п.200.7 ст.200 ПК України). До такого Реєстру вносяться такі дані: 1) найменування платника податку та його індивідуальний податковий номер; 2) дата подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, поданої у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання); 3) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначена у кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; 4) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшена на суму податкового боргу; 5) реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування; 6) реквізити бюджетних рахунків для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; 7) реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування податку; 8) дата початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява про повернення суми бюджетного відшкодування, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); 9) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дата поданої до контролюючого органу заяви в разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; 10) дата складення та вручення платнику податків акта перевірки; 11) дата та номер податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням (у разі подання) уточнюючого розрахунку, неузгоджена контролюючим органом; 12) дата початку оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, що оскаржується; 13) дата закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, узгоджена за результатами оскарження; 14) сума узгодженого контролюючим органом бюджетного відшкодування за кожною заявою та дата її узгодження; 15) дата та сума повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку; 16) дата та сума зарахування (перерахування) в рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету. Внесення даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування посадовими особами відповідних органів здійснюється з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Порядок ведення та форма Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування затверджуються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п.п.200.7.2 п.200.7 ст.200 ПК України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Згідно п.п.200.10, 200.11 ст.200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання). Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу. Контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу. У визначені цим пунктом терміни проводяться також документальні перевірки, передбачені підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки. Відповідно до п.200.12 ст.200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки; б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки; г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення; ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення. У випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку. Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України. Пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів. Згідно п.200.14 ст.200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування. Відповідно до п.200.15 ст.200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника. У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків. Отже, приписами вищезазначених норм чітко передбачений обов`язок податкового органу внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Як вже зазначалося колегією суддів, відповідно до поданої позивачем 19.09.2019р. податкової декларації з ПДВ за серпень 2019 року, сума податку, заявлена до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, складає 19 733 807,00 грн. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.07.2020р. у справі №420/7552/19, яке набрало законної сили 02.12.2020р., визнано частково протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення, прийняті податковим органом за результатом проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» з питання законності декларування від`ємного значення з ПДВ. Отже, з 02.12.2020р. заявлена ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» до відшкодування на розрахунковий рахунок у банку сума ПДВ 19 403 499,00 грн. (з урахуванням судового рішення по справі №420/7552/19 про часткове скасування податкових повідомлень-рішень) є узгодженою. Сторонами у справі не заперечується, що Головним управлінням ДПС в Одеській області не внесено до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідних даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за звітний (податковий) період серпень 2019 року від 19.09.2019р. у розмірі 19 403 499,00 грн. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, причиною не внесення даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування на рахунок платника податків ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» контролюючий орган зазначає зміну реквізитів поточного рахунку платника податку для перерахування бюджетного відшкодування на рахунки за стандартами IBAN. Згідно п.п.3, 4 постанови Правління Національного банку України від 28.12.2018р. №162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні», банки України зобов`язані з 05 серпня до 31 жовтня 2019 року самостійно здійснювати зміну (не за ініціативою клієнта) діючих рахунків клієнтів банків відповідно до вимог стандарту IBAN із збереженням довжини номера рахунку аналітичного обліку - не більше 14 символів. Банки України відповідно до Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 серпня 2015 року №721, повідомляють контролюючі органи: 1) про нові рахунки клієнтів - платників податків, відкриті з 05 серпня 2019 року за стандартом IBAN; 2) з 05 серпня до 31 жовтня 2019 про: змінені рахунки клієнтів - платників податків відповідно до вимог пункту 3 цієї постанови; закриття рахунків клієнтів - платників податків. Отже, номер рахунку діючого клієнта банку у строк з 05 серпня до 31 жовтня 2019 року в обов`язковому порядку змінено за рахунок за стандартом IBAN. Як вбачається з наявної в матеріалах справи роздруківки з АІС «Податковий блок», рахунок позивача № НОМЕР_1 у АТ «Райффайзен Банк Аваль» (МФО 380805) був відритий 21.06.2018р. 23.08.2019р. номер рахунку був змінений на IBAN НОМЕР_2 . При цьому, Приморське відділення АТ «Райффайзен Банк Аваль» у листі від 05.03.2021р. зазначило, що на виконання постанови Правління Національного банку України від 28.12.2018р. №162 Банком самостійно були змінені номери рахунків клієнта на формат IBAN. Про зміну номерів рахунків було сповіщено Державну податкову інспекцію м. Одеси. Перехід на номер рахунку в форматі IBAN не передбачає закриття рахунку клієнта та відкриття нового. Змінюється тільки формат номеру рахунку. Зазначене дає підстави дійти висновку, що відкритий позивачем 21.06.2018р. у АТ «Райффайзен Банк Аваль» рахунок № НОМЕР_1 станом на час подання податкової декларації з ПДВ від 19.09.2019р. не був закритий, а лише було змінено формат номеру рахунку відповідно до стандарту IBAN. Про вказану обставину податковий орган було повідомлено банківською установою та відповідні відомості відображено в АІС «Податковий блок». На підставі викладеного, колегія суддів вважає безпідставними посилання Головного управління ДПС в Одеській області в апеляційній скарзі на неправильне зазначення номеру рахунку ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» у додатку № 4 до декларації з ПДВ за серпень 2019 року, як на підставу для невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідних даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого позивачем. А відтак, судом першої інстанції обґрунтовано визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС в Одеській області щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідних даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за звітний (податковий) період серпень 2019 року від 19.09.2019р. у розмірі 19 403 499,00 грн. Оскільки ГУ ДПС в Одеській області допущена протиправна бездіяльність, позивач відшкодування податку на додану вартість не отримав, хоча, з врахуванням вищевикладених обставин, мав на це право та дані про узгодження суми бюджетного відшкодування не внесені до Реєстру з вини податкових органів, колегія суддів вважає, що у суду є всі підстави для стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 19 403 499,00 грн. Щодо тверджень апелянтів про те, що відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями контролюючого органу та органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а тому суд не може стягувати суми бюджетного відшкодування, колегія суддів вважає такі твердження не обґрунтованими, з огляду на наступне. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. «Ефективний засіб правого захисту», у розумінні статті 13 Конвенції, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення судом рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає цій статті. Європейський суд з прав людини наголошував, що поняття «майно» у ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як «майнові права», а отже, як «майно» (рішення у справі «Бейелер проти Італії» від 05.01.2000р.). У рішенні в справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Також, Європейський суд з прав людини у справі «Лелас проти Хорватії» зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», «Ґаші проти Хорватії», «Трґо проти Хорватії»). В контексті ефективного засобу правового захисту права платника ПДВ на отримання бюджетного відшкодування цього податку, колегія суддів враховує висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.02.2019р. у справі №826/7380/15. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду, застосувавши норму частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції та висновки ЄСПЛ щодо застосування цієї норми, викладені, зокрема в рішеннях у справі «Бейелер проти Італії» від 05.01.2000р., у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26.06.2014р., у справі «Інтерсплав проти України» від 09.01.2007р., дійшла висновку, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права Товариства, є стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у м. Києві на його користь заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що найбільш ефективним і таким, що унеможливлює подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень щодо порушення прав суб`єкта господарювання на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ та, відповідно, зведе до мінімуму необхідність повторного звернення до суду, у тому числі, через невиконання або неналежне виконання рішення суду, є спосіб захисту порушеного права позивача саме шляхом стягнення на його користь із Державного бюджету України заборгованості з відшкодування ПДВ у розмірі 19 403 499,00 грн. Аналогічна правова позиція щодо обрання ефективного способу захисту порушеного права у справах щодо стягнення ПДВ у подібних правовідносинах висловлена також у постановах Верховного Суду від 10.06.2020р. у справі №640/1032/19, від 15.01.2020р. у справі №360/746/19, від 03.09.2019р. у справі №826/26292/15, які у відповідності до вимог ч.5 ст.242 КАС України мають враховуватися судом. Щодо вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України пені у розмірі 332 995,98 грн. колегія суддів зазначає наступне. За правилами пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Враховуючи те, що позивачу не було відшкодовано відповідні суми бюджетного відшкодування у встановлені законом строки, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» набуло права на нарахування пені у порядку, встановленому п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України. При цьому, не внесення органом ДПС після узгодження суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та невідшкодовану в зв`язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред`явити вимоги про стягнення зазначеної пені. В апеляційній скарзі Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області зазначає, що розрахунок пені на заборгованість з бюджету з відшкодування ПДВ має починатися не з 26.12.2020р., яке є вихідним днем, а з 28.12.2020р. (найближчий робочий день). Колегія суддів критично ставиться до таких доводів апелянта, оскільки такі висновки орган Державної казначейської служби України помилково пов`язує із датою внесення контролюючим органом до Реєстру відомостей про суму відшкодування з ПДВ (наступний робочий день після отримання рішення). Однак, колегія суддів звертає увагу, що нарахування пені пов`язане з іншою датою - простроченням сплати узгодженої суми бюджетного відшкодування. Як вбачається з матеріалів справи копію постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020р. по справі №420/7552/19 Головне управління ДПС в Одеській області отримало 17.12.2020р. Тобто, 18.12.2020р. контролюючий орган повинен був внести відомості про узгоджену суму бюджетного відшкодування до Реєстру і вказана сума стає доступною ГУ ДКСУ в Одеській області. Протягом п`яти операційних робочих днів (21.12.2020р. 25.12.2020р.) орган Державної казначейської служби України зобов`язаний був сплатити платнику податків узгоджену суму бюджетного відшкодування. Відповідно, 26.12.2020р. є першим днем прострочення сплати. Варто зазначити, що апеляційні скарги Головного управління ДПС в Одеській області та ГУ ДКСУ в Одеській області не містять доводів щодо неправильного (арифметично) здійснення судом розрахунку суми пені, яка підлягає сплаті на користь ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» за прострочення сплати узгодженої суми бюджетного відшкодування. Що ж до посилань апелянта ГУ ДКСУ в Одеській області на неврахування судом першої інстанції при вирішенні спору правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 19.06.2018р. по справі №910/23967/16, згідно якої кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України і у таких справах резолютивні частини судових рішень не повинні містити відомостей про суб`єкта його виконання, то колегія суддів не приймає їх до уваги, оскільки предметом спору у вказаній судовій справі було стягнення з Держбюджету зайво стягнутих коштів. Тобто, правові висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду при інших фактичних обставинах справи. Відповідно до п. 68 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц висновки суду, у тому числі касаційної інстанції, формуються виходячи із конкретних обставин справи. Тобто, на відміну від повноважень законодавчої гілки влади, до повноважень суду не належить формулювання абстрактних правил поведінки для життєвих ситуацій, які підпадають під дію певних норм права. При цьому під судовим рішенням в подібних правовідносинах розуміються такі рішення, у яких є аналогічними предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, і відповідно, має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. На підставі викладеного у сукупності колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційних скарг Головного управління ДПС в Одеській області та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарг відповідачів та скасування рішення від 28.05.2021р. колегія суддів не вбачає. Відповідно до ст.316 КАС України за наслідками розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційні скарги Головного управління ДПС в Одеській області та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повний текст судового рішення виготовлений 07 вересня 2021 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук