Постанова 4818 № 953/15981/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА іменем України 02 вересня 2021 року м. Харків справа № 953/15981/20 провадження № 22ц/818/3947/21 Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого Котелевець А.В. суддів Бурлака А.О., Хорошевського О.М., за участю секретаря Гришиної А.О., імена (найменування) сторін: позивач ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей по Київському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, представники Бєлікова Владислава Олегівна, ОСОБА_3 , розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 представника ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 лютого 2021 року в складі судді Шаренко С.Л., у с т а н о в и в: В жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей по Київському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином. Позовна заява, з урахуванням уточнень, мотивована тим, що у період із 12 грудня 2012 року по 04 липня 2018 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі та є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який після розлучення батьків проживає разом з матір`ю. Аліменти на утримання сина він сплачує в добровільному порядку. В липні 2020 року він звернувся до відповідачки з завою-пропозицією про визначення графіку зустрічей з дитиною, яку остання проігнорувала. Посилаючись на те, що відповідачка не надає можливості побачень з дитиною, чим порушує його права, як батька брати участь у її вихованні, позивач просив суд: - зобов`язати ОСОБА_2 не перешкоджати йому брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - встановити йому дні та години участі у вихованні та безперешкодному спілкуванні із сином, а саме: останню неділю кожного місяця з четверга 10.00 год. до понеділка 10.00 год. наступного тижня; дні народження батька ОСОБА_1 (27 вересня) та бабусі ОСОБА_6 (19 квітня) кожного року; день народження сина рік святкує з батьком, рік святкує з матір`ю; новорічні свята (Новий рік, Різдво Христове) з 31 грудня по 08 січня наступного року - рік святкує в колі батька, рік святкує в колі матері; один літній місяць (червень) дитина перебуває з батьком на оздоровленні на території України та/або за межами території України; 24 календарних дні щороку на момент офіційної відпустки ОСОБА_1 син проводить разом з батьком. 02 грудня 2020 року ОСОБА_2 подала відзив на позовну заяву, в якому просила встановити дні та години участі у вихованні та безперешкодному спілкуванні батька з сином, а саме: першу та третю неділю кожного місяця з 10.00 год. до 14.00 год. у її присутності до досягнення дитиною шестирічного віку. Відзив мотивовано тим, що вона не перешкоджає позивачу спілкуватися з сином, заяву-пропозицію про визначення графіку зустрічей з дитиною не отримувала. Зазначає, що останні 28 місяців син проживає з нею і батька не бачить, оскільки він працює в іншому регіоні. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 18 лютого 2021 року позов задоволено. Визначено спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : останню неділю кожного місяця з четверга 10.00 год. до понеділка 10.00 год.; дні народження батька ОСОБА_1 (27 вересня) та бабусі ОСОБА_6 (19 квітня) кожного року; день народження ОСОБА_5 (25 квітня) рік з батьком, рік з матір`ю, розпочати з 25 квітня 2021 року святкування з ОСОБА_2 ; новорічні свята (Новий рік, Різдво Христове) з 31 грудня по 08 січня - рік з батьком ОСОБА_1 , рік з матір`ю ОСОБА_2 , розпочати з 31 грудня 2021 року святкування з батьком ОСОБА_1 ; червень з можливістю спільного відпочинку на оздоровлення батька з сином на території України або за кордоном; 24 календарних дні щороку в період офіційної відпустки ОСОБА_1 . При визначенні способу участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з сином суд першої інстанції врахував наявність конфлікту між батьками, позитивне ставлення батька до виконання своїх батьківських обов`язків, систематичне добровільне надання матеріальної допомоги, його стійке бажання брати участь у вихованні сина, а також те, що відповідачка в 2018 році, коли дитині виповнилося один рік, без побоювань надала згоду на щоденне перебування сина вночі тільки з батьком, на відпочинок за кордоном батька з сином без її присутності, що не призвело до негативного впливу на психоемоційний стан дитини. Не погоджуючись з Висновком Служби у справах дітей по Київському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради від 28 грудня 2020 року № 638, суд першої інстанції вказав, що він є необґрунтованим. 20 квітня 2021 року ОСОБА_4 представник ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою визначити такий час спілкування з сином: кожну першу та третю неділю місяця з 10.00 год. до 14.00 год. в присутності матері. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено за відсутності належних доказів на підтвердження належних умов проживання для дитини у батька, оскільки в судовому засідання було встановлено, що на даний час позивач звільнився з посади генерального директора ТОВ «СПГ ім. Воловікова» та має намір проживати в м. Києві. Зазначає, що позивач не заперечував факту відсутності спілкування його з малолітнім сином протягом останнього року, отже наразі між батьком і сином відсутній сталий психоемоційний зв`язок, дитина повноцінно не сприймає ОСОБА_1 як батька та називає батьком іншу особу. Вважає, що з урахуванням віку дитини та зі спливом такого тривалого часу відсутності батька у житті сина, розлучення дитини в трьохрічному віці з матір`ю, тривале перебування поза межами свого дому, ночівля поза межами своєї кімнати та спального місця, зміна звичного розпорядку дня завдасть стрес та психологічну травму ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Не погоджуючись з Висновком Служби у справах дітей по Київському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради від 28 грудня 2020 року № 638, суд першої інстанції рішення в цій частині не мотивував. 07 липня 2021 року ОСОБА_3 представник ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити рішення суду першої інстанції без змін. Відзив мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права. Служба у справах дітей по Київському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради рішення суду першої інстанції не оскаржила, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункт 2 частини 1 статті 374 ЦПК України). Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України в межах доводів і вимог апеляційної скарги - судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частини 1, 2, 45 статті 263 ЦПК України). Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає. Матеріали справи свідчать, що у період із 12 грудня 2012 року по 04 липня 2018 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_3 в подружжя народився ОСОБА_5 (а. с. 12). Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 04 липня 2018 року у справі № 640/928/18 розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 (а. с. 9-10). Після розірвання шлюбу дитина проживає з матір`ю ОСОБА_2 . Позивач ОСОБА_1 бажає приймати участь у вихованні та безперешкодному спілкуванні із сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак відповідачка чинить йому в цьому перешкоди, що стало причиною звернення позивача до Служби у справах дітей по Київському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради для визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з сином. Відповідно до рішення Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради від 12 серпня 2020 року № 618 встановлено такі способи участі ОСОБА_1 з малолітнім сином ОСОБА_8 : кожну останню суботу місяця з 10.00 год. до 17.00 год., кожну останню неділю місяця з 11.00 год. до 17.00 год.; 25 квітня кожного року з 10.00 год. до 13.00 год.; Новий Рік та Різдво Христове за домовленістю з матір`ю ОСОБА_2 ; влітку 14 днів на оздоровлення дитини за домовленістю з матір`ю. Усі зустрічі батька з дитиною проходять у присутності ОСОБА_2 (а. с. 49-50). За змістом статей 150, 155 СК України, здійснюючи свої права та виконуючи обов`язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дитини, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Згідно статті 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли це право обмежене законом. Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Відповідно до статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. У статті 158 СК Українипередбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Відповідно до статті 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, другий із батьків має право звернутись до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо) місце та час їхнього спілкування. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами. Відповідно до частин першої та другої статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У справі, яка переглядається, установлено, що сторони у справі не проживають разом з 2018 року, а син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживає з матір`ю і має сталий емоційний зв`язок з нею, спілкування сина з батьком фактично не відбувалось, між батьками дитини існують спори, які вони вирішують у судах і такі обставини свідчать про наявність перешкод у вихованні і спілкуванні дитини з батьком. Визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, апеляційний суд враховує принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та передусім інтереси дитини з урахуванням конкретних обставин справи. Установлено, що між сторонами склалися стосунки, які позбавляють можливості позивача спілкуватися з сином. Суд апеляційної інстанції врахує чоловічу стать дитини, її вік, особливості розвитку хлопчиків в такому віці та дійшов висновку про доцільність встановити порядок та спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням висновку, зробленого органом опіки і піклування, який відповідає інтересам дитини та є пріоритетним при вирішенні цієї справи, однак з визначенням зустрічей з дитиною перші шість місяців у присутності матері, в подальшому за згодою дитини щодо місць зустрічей, а святкування Нового Року, Різдва Христового та 14 днів влітку для оздоровлення на території України або за кордоном - за згодою дитини. Визначення саме такого способу участі у спілкуванні та вихованні дитини є таким, що відповідатиме віковим потребам малолітньої дитини, узгоджується з режимом дня дитини та за сумлінного відношення батька до виконання свого обов`язку, буде достатнім для забезпечення участі батька у процесі виховання дитини. Проведення зустрічей батька з дитиною без присутності матері перші шість місяців може негативно вплинути на психоемоційний стан дитини, оскільки між позивачем та дитиною відсутній сталий психологічний зв`язок та дитина, враховуючи її вік та тривале проживання з матір`ю, не має повноцінного контакту з батьком. Для налагодження довірливих відносин між батьком і дитиною необхідний час, протягом якого поступово буде відбуватися налагодження спілкування та формування емоційної прив`язаності сина до батька. При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що мати, усвідомлюючи інтереси дитини та виконуючи рішення суду щодо усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною, має можливість морально підготувати дитину до зустрічей з батьком, сприяти встановленню психоемоційного зв`язку батька з сином. Згідно з частиною першою статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позову ОСОБА_1 та встановлення таких способів участі ОСОБА_1 з малолітнім сином ОСОБА_8 : - перші шість місяців у присутності матері, ОСОБА_2 , кожну останню суботу місяця з 10.00 год. до 17.00 год., кожну останню неділю місяця з 10.00 год. до 17.00 год. без ночівель за місцем проживання дитини; - в подальшому кожну останню суботу місяця з 10.00 год. до 17.00 год., кожну останню неділю місяця з 10.00 год. до 17.00 год. без ночівель за згодою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо місць зустрічей; - кожен день народження дитини, а саме 25 квітня кожного року до досягнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття з 10.00 год. до 13.00 год.; - Новий Рік та Різдво Христове, 14 днів влітку для оздоровлення на території України або за кордоном за згодою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Доводи апеляційної скарги, що відповідачка не чинить перешкоди позивачу в участі у вихованні сина, не заслуговують на увагу, а також спростовуються, зокрема, змістом відзиву на позовну заяву та апеляційною скаргою. Відповідачка заперечує можливість спілкування сина з батьком за місцем проживання батьків позивача, вважаючи, що це завдасть шкоди психологічному здоров`ю дитини. Враховуючи обставини справи та вказані норми права, колегія суддів наголошує, що у зв`язку з наявністю конфлікту між батьками, неможливістю батьків самостійно дійти згоди у вихованні сина, а також наявністю об`єктивних перешкод у позивача у спілкуванні з дитиною, буде доцільним проводити побачення сина з батьком з урахуванням порядку, запропонованого органом опіки та піклування. У разі виникнення підстав для твердження про настання негативних наслідків для дитини за результатами спілкування з батьком ОСОБА_2 не позбавлена права порушити питання про зміну способу участі батька у вихованні сина. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Керуючись статтями 367, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_4 представника ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 лютого 2021 року скасувати та ухвалити нову постанову. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Визначити такий час спілкування з сином: - перші шість місяців у присутності матері, ОСОБА_2 , кожну останню суботу місяця з 10.00 год. до 17.00 год., кожну останню неділю місяця з 10.00 год. до 17.00 год. без ночівель за місцем проживання дитини; - в подальшому кожну останню суботу місяця з 10.00 год. до 17.00 год., кожну останню неділю місяця з 10.00 год. до 17.00 год. без ночівель за згодою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо місця зустрічей; - кожен день народження дитини, а саме 25 квітня кожного року до досягнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття з 10.00 год. до 13.00 год.; - Новий Рік та Різдво Христове, 14 днів влітку для оздоровлення на території України або за кордоном за згодою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повне судове рішення складено 06 вересня 2021 року. Головуючий А.В.Котелевець Судді І.В.Бурлака О.М.Хорошевський