Постанова Вінницький апеляційний суд № 134/1428/20

Справа № 134/1428/20 Провадження № 22-ц/801/1634/2021 Категорія: 68 Головуючий у суді 1-ї інстанції Лабай О. В. Доповідач:Шемета Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 вересня 2021 рокуСправа № 134/1428/20м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої судді Шемети Т. М. (суддя-доповідач), суддів Берегового О. Ю., Панасюка О. С., секретар судового засідання Француз М. Г. учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач (особа, яка подала апеляційну скаргу) ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей Городківської сільської ради, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 12 травня 2021 року, ухвалене у складі судді Лабая О. В. в смт. Крижопіль, дата складення повного рішення 20 травня 2021 року, - в с т а н о в и в : 16 вересня 2020 року ОСОБА_1 подала позов до ОСОБА_2 третя особа: Служба у справах дітей Крижопільської районної державної адміністрації, про усунення перешкод в спілкуванні з онуком та встановлення порядку участі у вихованні онука ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та просила встановити наступний порядок спілкування з онуком: - визначити їй можливість відвідувати онука під час його знаходження в дошкільному навчальному закладі під час проведення святкових заходів; - визначити їй час на спілкування з онуком кожну першу та третю неділю місяця з 14:00 до 19:00 год. з можливістю відвідування місця її проживання. Позов мотивовано тим, що між її сином ОСОБА_4 та ОСОБА_2 05 грудня 2019 року було розірвано шлюб Крижопільським районним судом Вінницької області. Від шлюбу подружжя має сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є її онуком. Після розірвання шлюбу онук проживає з матір`ю ОСОБА_2 , відповідачка чинить перешкоди позивачці у спілкуванні з онуком, створюючи умови за яких позивач не може примати участь у вихованні онука, добровільно врегулювати спір вони не змогли. З метою врегулювання питання про спілкування з онуком позивачка зверталася з відповідною письмовою заявою до Служби у справах дітей Крижопіьської РДА, на яку отримала відповідь з рекомендацією звернутися до суду. Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 22 лютого 2021 року у справі залучено правонаступника третьої особи без самостійних вимог: Службу у справах дітей Городківської сілької ради (а. с. 114-115). Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 12 травня 2021 року позов задоволено частково: визначено способи участі ОСОБА_1 у спілкуванні з онуком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступним чином: - з можливістю відвідувати онука під час його знаходження в дошкільному навчальному закладі під час проведення святкових заходів так і в будні дні; - спілкуватись з онуком кожну першу та третю неділю місяця з 15:00 до 19:00 год. з можливістю забирання онука за попередньою домовленістю з матір`ю дитини ОСОБА_2 щодо стану здоров`я дитини та дотримання режиму харчування, відпочинку дитини, за місцем проживання позивача ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_1 , без присутності матері ОСОБА_2 , з обов`язковим поверненням дитини за місцем його проживання. Вирішено питання про судові витрати. Рішення мотивовано тим, що участь інших родичів (баби) у вихованні дитини є необхідною для створення таких умов, які забезпечуватимуть правильне сприйняття нею повноцінної родини та позитивне психічне та фізичне зростання. Встановлюючи позивачці графік спілкування з онуком, суд врахував висновок органу опіки та піклування, вік дитини. Судом першої інстанції не встановлено підстав для визначення обов`язкової присутності матері ОСОБА_2 при побаченнях онука із бабою., оскільки між сторонами існують напружені стосунки. Не погодившись з рішенням, ОСОБА_2 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 12 травня 2021 року та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги частково: визначивши наступний спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з онуком: - з можливістю відвідувати онука під час його знаходження в дошкільному навчальному закладі під час проведення святкових заходів так і в будні дні; - спілкуватись з онуком кожну першу та третю неділю місяця з 15:00 до 19:00 год. за попередньою домовленістю з матір`ю дитини ОСОБА_2 .В решті позовних вимог відмовити. Основні доводи апеляційної скарги полягають у тому, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим саме в частині визначення побачень позивачки з онуком без присутності відповідачки. Зазначає, що суд першої інстанції не врахував той факт, що дитина є малолітньою і може отримати психологічну травму від різкої зміни оточення та перебування в незнайомому місці без присутності матері, посилається на відстань у 5 км між місцем проживання баби та матері, а також зазначає, що суд не взяв до уваги висновок Служби у справах дітей Городківської сілької ради. Учасники справи своїм правом подати відзив у встановлений апеляційним судом строк не скористались. 25 серпня 2021 року на адресу апеляційного суду від ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без її участі. В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 заперечила проти задоволення апеляційної скарги, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін. Представник Служби у справах дітей Городківської сільської ради в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений. Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд дійшов до наступних висновків. По справі встановлено та не заперечується сторонами: - ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.9); - Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками записані ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (а.с.8), відтак, ОСОБА_1 є бабою дитини ОСОБА_3 ; - Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 05.12.2019 шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розірвано, та визначено місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_2 , (а.с. 13-16); - з довідки-характеристики вих. № 1149 від 14.08.2020 року виданої Городківсбкою сільською радою вбачається, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Характеризується позитивно, будь якими компрометуючими матеріалами стосовно ОСОБА_1 . Виконком Городківської сільської ради не володіє (а.с. 10); - відповідно до висновку Крижопільської РДА Вінницкьої області від 12.12.2020 року вих. № 27 Про доцільність спілкування ОСОБА_1 зі своїм малолітнім онуком ОСОБА_3 рекомендовано матері дитини ОСОБА_6 дозволити бабі ОСОБА_1 спілкуватись зі своїм онуком без її присутності, що буде сприяти розвитку дитини, покращенню його здоров`я та емоційного стану (а. с. 89-91); - відповідно до висновку Крижопільської РДА Вінницкьої області від 16.01.2021 року вих. № 3 Про доцільність спілкування ОСОБА_1 зі своїм малолітнім онуком ОСОБА_3 рекомендовано матері дитини ОСОБА_6 дозволити бабі ОСОБА_1 спілкуватись зі своїм онуком без її присутності, що буде сприяти розвитку дитини, покращенню його здоров`я та емоційного стану (а. с. 98-99); - відповідно до висновку, оформленим Додатком до рішення виконавчого комітету Городківської сільської ради № 11 від 19.03.2021 року, рекомендовано надати можливість бабі бачитись з онуком уприсутності матері дитини ОСОБА_7 з огляду на наявність конфліктів між бабою та матір`ю дитини (а. с. 139-144); - в матеріалах справи відсутній висновок дитячого психолога. Між сторонами виник спір щодо усунення перешкод у спілкуванні баби з онуком, про визначення способу участі баби у вихованні та спілкуванні з онуком, та встановлення порядку такого спілкування. Дані правовідносини регулюються Розділом V Главою 21, зокрема: ст. ст. 257, 258, 263 Сімейного Кодексу України. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 5 СК України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Зокрема, держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини. На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладно у частині восьмій статті 7 СК України та у статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини. Згідно із частинами восьмою, дев`ятою та десятою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист. Положеннями статті 257 СК України визначено, що баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки та інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення. Відповідно до статті 263 СК України спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу. За правилами частини другої статті 159 СК України суд визначає способи участі у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особистої прихильності дитини, її віку, стану здоров`я та інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами. Вказане узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові КЦС ВС від 16.06.2021 року у цивільній справі № 317/206/20, що відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судами нижчих інстанцій. Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і частини четвертої статті 10 ЦПК України застосовується судом як джерело права. У рішенні ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (§ 54) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78). Отже, положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини. У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди. Положення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поширюються, у тому числі, і на відносини між бабою, дідом та онуками, якщо між ними існують достатньо тісні зв`язки (рішення ЄСПЛ у справі «Kruskic v. Croatia» від 25 листопада 2014 року, §108). ЄСПЛ зазначає, що держава повинна за загальним правилом забезпечити збереження сімейного зв`язку там, де він існує. Відносини між бабою, дідом і онуками за своїм характером відрізняються від відносин між батьками і дітьми і, зокрема вимагають меншого ступеня захисту. Право на повагу до сімейного життя баби, діда у відносинах з їхніми онуками передбачає, у першу чергу, право підтримувати звичайні стосунки з онуками, навіть якщо такий контакт зазвичай відбувається за згодою особи, яка має батьківську відповідальність» (рішення ЄСПЛ у справі «Bogonosovy v. Russia» від 05 березня 2019 року, § 82). Щодо доводів апеляційної скарги про необхідність спілкування позивачки з онуком за обов`язкової присутності матері та неврахування судом першої інстанції висновку Городківської сільської ради (а. с. 139-141), слід зазначити наступне: Суд першої інстанції вірно оцінив наявний в матеріалах справи висновок органу опіки та піклування Городківської сільської ради (а. с. 139-141). Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновок оформлений додатком до рішення виконавчого комітету Городківської сільської ради відповідно до якого орган опіки та піклування Городківської сільської ради при виконавчому комітеті не містить належного обґрунтування та встановлених перешкод що спілкування з бабою ОСОБА_1 , яка очевидно негативно виплине на психоемоційний стан дитини ОСОБА_3 .. Та існують психоемоційні перешкоди чи обставин, які свідчили б про те, що спілкування баби з онуком, які перешкоджало б нормальному розвитку дитини. Констатування наявності конфлікту та що дитина є неповнолітньою не є належним обґрунтуванням для обов`язкової присутності матері при зустрічі баби ОСОБА_1 з онуком ОСОБА_8 , оскільки надання можливості зустрічі баби та внука без присутності матері усуває можливість конфліктної ситуації та не суперечить інтересам дитини. Оцінюючи доводи апеляційної скарги, що суд не врахував вік дитини, що дитина погано розмовляє, що вона може отримати психологічну травму від зміни оточення, слід зазначити, що у матеріалах справи на міститься довідка КНП «Крижопільський районний медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» від 20.10.2020 року, з якої вбачається, що ОСОБА_3 перебуває на «Д» обліку з діагнозом: затримка статогенетичного розвитку (а.с. 32,) зі змісту якої не вбачається, що бабу з боку матері слід обмежити у спілкуванні з онуком, що таке спілкування може нашкодити здоров`ю дитини. Також матеріали справи не містять доказів того, що окреме спілкування позивача з онуком без матері може негативно вплинути на психологічний та фізичний стан дитини, а тому такі посилання в апеляційній скарзі ґрунтуються на припущеннях. Врахувавши усталену практику ЄСПЛ, вимоги Конвенції про права дитини, положення статей 159, 257 СК України, колегія суддів вважає, що ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що інтересам дитини буде відповідати спілкування зі своєю бабою без присутності матері. Відтак суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову та встановлення способу участі баби у вихованні та спілкуванні з онуком без присутності відповідачки. При цьому судом було враховано інтереси дитини та встановлено графік зустрічей, який не заперечується сторонами, не порушує режиму дня дитини, не відриває її від нормального, звичайного для неї середовища та не заважає нормальному існуванню. Колегія суддів зауважує, що наявність конфлікту та неприязні відносин між відповідачкою та позивачкою не є підставою для обмеження прав останньої на спілкування з онуком. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивачка має негативний вплив на онука, а присутність матері під час зустрічей позивачки з онуком в подальшому не сприятиме перебуванню дитини у цей час у спокійному та стійкому середовищі, з огляду на неприязні стосунки сторін у справі. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що встановлений режим побачень і порядок участі баби у вихованні дитини буде відповідати інтересам неповнолітнього ОСОБА_3 та умовам його нормального розвитку без участі матері. Отже апеляційний суд приходить до висновку, що рішення Крижопільського районного суду 12 травня 2021 року, ухвалене у цій справі на підставі повно та всебічно встановлених та досліджених обставин справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги його не спростовують, а тому апеляційну скаргу відповідно до статті 375 ЦПК України необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції (п. в ч.1 ст. 382 ЦПК України), слід зазначити, що оскільки апеляційна скарга не підлягає до задоволення, то понесені ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1 362 грн (а.с. 184) слід залишити за нею. Доказів понесення іншими учасниками справи судових витрат, пов`язаних з апеляційним розглядом справи, матеріали справи не містять. На підставі викладеного, керуючись статтями 367, 374, 375, 382 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 12 травня 2021 року залишити без змін. Судові витрати понесені ОСОБА_2 у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, залишити за нею. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча Т. М. Шемета Судді: О. Ю. Береговий О. С. Панасюк Повне судове рішення складено 02 вересня 2021 року.