Постанова 4873 № 910/2857/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "02" вересня 2021 р. Справа № 910/2857/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Сітайло Л.Г. суддів: Демидової А.М. Пашкіної С.А. секретар судового засідання - Бовсунівська Л.О. представники сторін згідно з протоколом судового засідання розглянувши матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства "Київський метрополітен" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2021 у справі №910/2857/21 (суддя Приходько І.В.) за позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецхолод" про стягнення 58 999,20 грн, - ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.05.2021 (суддя Зеленіна Н.І.) у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Київський метрополітен" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецхолод" про стягнення 58 999,20 грн відмовлено повністю. 7 червня 2021 року до Господарського суду міста Києва надійшла заява представника відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі, в частині вирішення питання стягнення з позивача витрат на правову допомогу в розмірі 8 000,00 грн. Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 року за №05-23/811/21 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу матеріалів судової справи (у зв`язку з відпусткою судді Зеленіної Н.І.), призначено проведення повторного автоматизованого розподілу даної справи. Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2021 для розгляду заяви визначено суддю Приходько І.В Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 14.06.2021 року задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецхолод" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/2857/21. Стягнуто з Комунального підприємства "Київський метрополітен" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецхолод" витрати на правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн. Не погодившись з прийнятим додатковим рішенням. Комунальне підприємство "Київський метрополітен" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2021 року в справі №910/2857/21, судові витрати покласти на відповідача. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, що відповідачем подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в порушення строків передбачених ч. 8 ст. 129 ГПК України та, з врахуванням не скасованої ухвали Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 про повернення без розгляду заяви про винесення додаткового рішення, є порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2021 у справі №910/2857/21. Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2021 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київський метрополітен" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2021 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Майданевич А.Г., Поляк О.І. Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2021, у зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Майданевича А.Г. та Поляк О.І., які входять до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 09.07.2021 по справі №910/2857/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Київський метрополітен" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2021 в справі №910/2857/21. Розгляд справи призначено на 12.08.2021. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 03.08.2021 по справі №910/2857/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Пашкіна С.А., Буравльов С.І. Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Буравльова С.І., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 31.08.2021 по справі №910/2857/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий судя - Сітайло Л.Г., судді: Пашкіна С.А., Демидова А.М. Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Згідно з ч. 1 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Статтею 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Місцевим господарським судом встановлено, що у відзиві на позов від 24.03.2021 року відповідачем надано попередній (орієнтовний) розрахунок розміру витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги та зазначено, що відповідачем оплачено адвокатському бюро Пузія О.В., на підставі договору про надання правової допомоги від 22.03.2021 року, витрати на професійну правничу допомогу, а саме: за підготовку відзиву - 4 000,00 грн. Разом з цим, у відзиві було зазначено, що планується оплатити адвокатському бюро Пузія О.В. на підставі договору про надання правової допомоги від 22.03.2021 витрати на професійну правничу допомогу, а саме: підготовка клопотань, заперечень, письмових пояснень та інших документів правового та процесуального характеру - 2 000,00 грн. за один документ. При поданні відзиву відповідачем долучено копію договору про надання правової допомоги від 22.03.2021 року, укладеного між ТОВ "Спецхолод" та адвокатським бюро Пузія Олексія Вікторовича, ордер серії АР №1041357 від 22.03.2021, рахунок на оплату №72 від 23.03.2021 на суму 4 000,00 грн., платіжне доручення №443 від 23.03.2021 на суму 4 000,00 грн. та акт про прийняття послуг з надання правової допомоги від 23.03.2021, яким підтверджено, що відповідач в якості клієнта прийняв послуги за договором від 22.03.2021 на суму 4 000,00 грн. в повному обсязі без заперечень та зауважень, зокрема в частині якості, обсягів та термінів наданих адвокатським бюро послуг та оплатив в повному обсязі. Разом з цим, 07.05.2021 відповідачем додано рахунок на оплату №104 від 07.05.2021 на суму 4 000,00 грн., платіжне доручення №492 від 07.05.2021 на суму 4 000,00 грн. та акт про прийняття послуг з надання правової допомоги від 07.05.2021, яким підтверджено, що відповідач, в якості клієнта, прийняв послуги за договором від 22.03.2021 на суму 4 000,00 грн. в повному обсязі без заперечень та зауважень, зокрема в частині якості, обсягів та термінів наданих адвокатським бюро послуг та оплатив в повному обсязі. Відповідачем в заяві про ухвалення додаткового рішення визначено загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України). Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. З ст. 2 ГПК України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України). Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Разом з тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України). Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. З ст. 126 ГПК України). Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"), У рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Колегія суддів звертає увагу, що 21.05.2021 на електронну пошту Господарського суду міста Києва від ТОВ "Спецхолод" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій відповідач просить стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 року заяву ТОВ "Спецхолод" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/2857/21 - повернуто без розгляду на підставі ч. 4 ст. 170 ГПК України. Не оскаржуючи вказану ухвалу, ТОВ "Спецхолод" повторно звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про ухвалення додаткового рішення. Колегія суддів, при розгляді апеляційної скарги, оцінює поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат, з врахуванням чого дійшла до висновку, що докази про понесення судових витрат подані відповідачем до Господарського суду міста Києва до ухвалення рішення по суті справи, а тому відповідачем не порушено вимоги ч. 8 ст. 129 ГПК України і наявність неоскарженої ухвали Господарського суду міста Києва від 31.07.2021 не є підставою для відмови в задоволенні заяви про винесення додаткового рішення та порушенням місцевим судом норм процесуального права при ухваленні додаткового рішення. Колегія суддів звертає увагу, що приписами ч. 8 ст. 129 ГПК України передбачений строк на подання саме доказів понесення судових витрат, а не самої заяви про винесення додаткового рішення про стягнення судових витрат. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 в справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 в справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 в справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 в справі "Суомінєн проти Фінляндії", від 07.06.2008 в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес. Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обгрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України"). З врахуванням вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, відповідність запропонованої адвокатом правової позиції правовим висновкам суду, відображеним у рішенні, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним із складністю справи та наданими адвокатом відповідача послугами, а тому заява відповідача про ухвалення додаткового рішення та стягнення з позивача судових витрат на професійну правову допомогу підлягає задоволенню. Доводи, викладені у апеляційній скарзі, про порушення судом першої інстанції норм процесуального права не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послався суд першої інстанції як на підставу для відмови у позові, ґрунтуються на переоцінці доказів у справі та незгодою позивача з ухваленим у справі судовим рішенням. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято відповідно до вимог матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим підстав для його скасовування або зміни не вбачається. Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянтів. Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київський метрополітен" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2021 у справі №910/2857/21 залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2021 року у справі №910/2857/21 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на скаржника. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано 03.09.2021. Головуючий суддя Л.Г. Сітайло Судді А.М. Демидова С.А. Пашкіна