Постанова 4807 № 314/2330/21

Дата документу запорізький апеляційний суд Провадження №33/807/582/21Головуючий у 1-й інстанції Кононенко І.О. Єдиний унікальний №314/2330/21Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С. Категорія ст.173-2 ч.2 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 серпня 2021 року м.Запоріжжя Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., за участю представника потерпілої особи Сердюка Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Ларченко Юлії Олександрівни на постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 16 липня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП, ВСТАНОВИВ Згідно з постановою суду, 18.03.2021 року по АДРЕСА_2 поблизу будинку ОСОБА_1 влаштував сварку з колишньою дружиною ОСОБА_2 , в ході якої висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, на зауваження не реагував, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру. ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні передбаченого ч.2 т. 173-2 КпАП адміністративного правопорушення та закрито провадження у справі у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення передбачених ст. 38 КпАП строків. Не погодившись з таким рішенням захисник Ларченко Ю.О. подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову районного суду скасувати, справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Зазначила, що вчинити сварку ввечері 18.03.2021 року ОСОБА_1 фізично не міг, оскільки перебував за межами м.Вільнянська. Жодних звернень стосовно сварки між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 18.03.2021 року до поліції не надходило. При цьому допитано свідків, які не могли чути сварку біля будинку ОСОБА_2 , оскільки не живуть поряд, при цьому є її подругами. Суд не надав належної оцінки талону-повідомленню єдиного обліку №5385 про прийняття та реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 07.06.2021 року за заявою ОСОБА_1 з приводу того, що його колишня дружина ОСОБА_2 систематично пише заяви відносно нього, в яких викладає недостовірні факти. Результати розгляду даної заяви ще не отримано. Не погоджувалась також з зазначеним в рішенні районного суду щодо вчинення ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 фізичного насильства, оскільки вказане не підтверджено матеріалами справи. Посилання на наявність обмежувального припису є неправильним, оскільки таке рішення не набуло законної сили та оскаржується. Представник потерпілої Сердюк Р.В. на адресу апеляційного суду подав відзив на апеляційну скаргу та просив оскаржувану постанову залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що суд першої інстанції дав правильну оцінку всі наявним в матеріалах справи доказам та належним чином мотивував у постанов свої висновки. Які відповідають фактичним обставинам справи. При накладенні стягнення дотримався вимог ст. 33 КпАП. Захисник Ларченко Ю.О. звернулась на адресу апеляційного суду з клопотанням про проведення апеляційного розгляду за її відсутності, а також відсутності ОСОБА_1 , наполягала на задоволенні апеляційної скарги. Потерпіла ОСОБА_2 повідомлялась про час та місце апеляційного розгляду, до апеляційного суду не з`явилась. Заслухавши представника потерпілої Сердюка Р.В., який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив постанову районного суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, доводи, наведені у скарзі, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені вимоги судом першої інстанції виконано не в повному обсязі, в зв`язку з чим постанова не може бути визнана обґрунтованою і підлягає скасуванню, з наступних підстав. Так, суд першої інстанції, ухвалюючи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 173-2 КУпАП, виходив з того, що вина останнього у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується наявними у справі доказами, зокрема даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №595106 від 27.05.2021 року, письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 а також свідків. Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення від 27.05.2021 року серії ВАБ №59510618.03.2021 року за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 влаштував сварку відносно колишньої дружини ОСОБА_2 , висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, на зауваження не реагував, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру, за яке передбачена адміністративна відповідальність за ч.2 ст. 173-2 КпАП. Потерпіла особа у письмових поясненнях, наданих працівникам поліції 05.05.2021 року о 19.10 год. пояснила, що мешкає за адресою АДРЕСА_3 роки перебувала у шлюбі з ОСОБА_1 . На початку 2021 року вказаний шлюб було розірвано, однак ОСОБА_1 періодично не дає їй життя, конфліктує, приходить за місцем її проживання та влаштовує сварки. Ввечері 18.03.2021 року ОСОБА_1 прийшов до неї додому, стукав у хвіртку та кричав ображаючи її нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою. На зауваження не реагував. В додаткових поясненнях наданих суду представник потерпілої зазначав, що ОСОБА_1 систематично влаштовує конфлікти у відношенні своєї колишньої дружини та вчиняє відносно неї домашнє насильство. На підтвердження систематичного вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства у відношенні потерпілої надав суду копії постанови від 11.02.2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, а також рішення від 03.06.2021 щодо обмежувального припису стосовно ОСОБА_1 , копії довідок-повідомлень щодо звернень ОСОБА_2 до відділу поліції. Свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в письмових поясненнях, кожна окремо, підтвердили, що чули як ввечері 18.03.2021 року ОСОБА_1 виловлювався на адресу своєї колишньої дружини нецензурною лайкою. ОСОБА_1 в своїх письмових поясненнях наданих поліцейському 27.05.2021 року, а також оголошених його захисником в судовому засіданні 16.07.2021 року, пояснив, що дійсно 18.03.2021 приходив до будинку своєї колишньої дружини. Метою візиту до будинку ОСОБА_2 було вирішення питань пов`язаних з його можливістю спілкуватися з сином, який після розлучення проживає з матір`ю. Вказував, що саме його колишня дружина почала провокувати конфлікт висловлюючись на його адресу нецензурною лайкою, через що він вимушений був піти геть. Він жодних образ та погроз на її адресу не висловлював. Повідомив, що звернувся до опікунської ради з метою вирішення питань пов`язаних з його участю у вихованні сина та можливості побачень з ним. Викладені ОСОБА_2 факти події не відповідають дійсності. Таким чином, в матеріалах справи наявні протилежні пояснення сторін конфлікту, яким суд першої інстанції не дав належної оцінки. Пояснення свідків, що наявні в матеріалах справи, не є змістовними в достатній мірі та не здатні повно підтвердити версію одного із учасників події. Долучені до матеріалів справи представником потерпілої копії довідок та листів поліції щодо звернень ОСОБА_2 з приводу провокування конфліктних ситуацій та домашнього насильства по відношенню до неї ОСОБА_1 не містять жодних посилань на обставини події, що до якої складено адміністративний протокол, а відтак вони не можуть бути доказами винуватості ОСОБА_2 в інкримінованому йому правопорушення. Інших доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 в матеріалах справи немає. За таких обставин, оцінюючи матеріали справи, пояснення кожного із її учасників, апеляційний суд дійшов висновку, що між колишнім подружжям мають місце стійкі неприязні стосунки. Однак, матеріали справи не містять об`єктивних доказів винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КпАП за вказаних у постанові обставин. Статтею 251 КпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами. Згідно з ч.2 ст.251 КпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 225 цього Кодексу. При цьому, державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на сій захисті спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, оскільки доказування є правом особи а не її обов`язком. Беручи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру щодо ОСОБА_2 , а протокол про адміністративне правопорушення, без підтвердження іншими доказами, сам по собі не являється самостійним достатнім доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийнято на формально досліджених судом першої інстанції доказах, а тому постанова Вільнянського районного суду Запорізької області від 16.07.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 173-2 КпАП підлягає скасуванню із закриттям адміністративного провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення у відповідності до п.1 ч.1 ст. 247 КпАП. ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу захисника Ларченко Б.О. задовольнити. Постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 16 липня 2021 року щодо ОСОБА_1 в цій справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.С. Гончар Справа № 314/2330/21