Постанова 4814 № 554/965/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 554/965/21 Номер провадження 22-ц/814/1988/21Головуючий у 1-й інстанції Чуванова А. М. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 серпня 2021 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Пікуля В.П., суддів: Кузнєцової О.Ю., Прядкіної О.В. розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 24 червня 2021 року (повний текст рішення складено 29 червня 2021 року) у справі за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, В С Т А Н О В И В: ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог У лютому 2021 року Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (далі ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання. В обґрунтування позовної заяви вказано, що взаємовідносини між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та відповідачем врегульовані договором від 05 серпня 2010 року. Предметом даного договору є надання послуг з централізованого теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , загальною опалювальною площею 38 кв.м. Відповідно до пункту 4.1 зазначеного договору споживач зобов`язувався оплачувати за спожиті послуги до 10 числа місяця, що настає за розрахунковим. Відповідач порушив умови укладеного договору, обов`язок по оплаті спожитих послуг теплопостачання виконував неналежним чином, у зв`язку з чим за період з 01 лютого 2015 року по 01 січня 2021 року утворилась заборгованість за послуги теплопостачання в сумі 24072,51 грн. Окрім того, позивач вважає, що відповідно до статті 625 ЦК України відповідач має сплатити вказану суму боргу із врахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних. Після уточнених позовних вимог, з урахуванням здійсненого перерахунку за послуги з централізованого постачання гарячої води, позивач прохав стягнути з ОСОБА_1 на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» заборгованість за послуги теплопостачання за період з 01 лютого 2015 року по 01 січня 2021 року в сумі 12864,72 грн, інфляційні витрати в розмірі 1645,17 грн та 3 % річних в сумі 3202,97 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 24 червня 2021 року позов ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» суму заборгованості за послуги теплопостачання з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в розмірі 17712,86 грн та повернення судового збору в сумі 2270,00 грн. Короткий зміст вимог апеляційної скарги З рішенням суду не погодилася відповідач та оскаржила його в апеляційному порядку. Просить апеляційну скаргу задовольнити і скасувати рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 24 червня 2021 року повністю та ухвалити нове рішення, яким залишити без задоволення позовні вимоги ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплопостачання. Позиція учасників справи Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Особа, що подала апеляційну скаргу посилається на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та невідповідність висновків викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, що перешкодило суду першої інстанції ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що позивачем не доведено факт заборгованості відповідача перед ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго». Додані до позовної заяви розрахунки заборгованості та штрафних санкцій, а також копія договору, укладеного між позивачем та відповідачем, не підтверджують факт користування послугами ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго». Також відповідачем зазначено, що в спірний період якість послуг не відповідала вимогам укладеного договору, тому підлягає перерахуванню у бік зменшення, що не було враховано судом при ухваленні оскаржуваного рішення. Узагальнені доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу У відзиві на апеляційну скаргу представник ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» зазначає, що доводи відповідача в апеляційній скарзі про невідповідність якості послуг не заслуговують на увагу, оскільки відповідачем при розгляді справи в суді дане питання не ставилося і жодних документів не надавалося. Прохав оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку. Щодо розгляду справи без виклику сторін Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи, що ціна позову становить 28920,65 грн та беручи до уваги положення частини тринадцятої статті 7 та статті 369 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без виклику сторін в порядку письмового провадження. Встановлені обставини справи Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 05 серпня 2010 року між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг теплопостачання. Пунктом 1.1 даного договору передбачено, що теплопостачальна організація зобов`язується надавати споживачеві послуги з теплопостачання, а споживач зобов`язується своєчасно здійснювати оплату за спожиті послуги на умовах даного договору. Позивач ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» в період з 01 лютого 2015 року по 01 січня 2021 року надавав послуги з теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , але плата за послуги в повному обсязі не вносилася, у зв`язку з чим існує заборгованість за вказаний період в розмірі 12864,72 грн. За вищевказаний період нараховано індекс інфляції в сумі 1645,17 грн та 3 % річних в сумі 3202,97 грн. Позиція апеляційного суду Щодо стягнення заборгованості за послуги теплопостачання Законом України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (втратив чинність у зв`язку із введенням в дію із 01 травня 2019 року Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII), визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки. Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Наведеними положеннями закону передбачено, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. У Законі України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII також закріплені положення щодо прав та обов`язків виконавців комунальних послуг та споживачів, які кореспондуються з правовими нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV. Так, статтею 7 вищевказаного Закону України передбачено права і обов`язки споживачів, зокрема споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Разом з тим, частиною другою статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII закріплено обов`язки індивідуального споживача, серед яких передбачено і обов`язок оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Частиною першою статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що позивачем не доведено факт заборгованості відповідача перед ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго». Додані до позовної заяви розрахунки заборгованості та штрафних санкцій, а також копія договору, укладеного між позивачем та відповідачем, не підтверджують факт користування послугами ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго». Відповідно до вимог частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Положеннями частини першої статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно вимог статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Разом з тим, частиною шостою статті 81 ЦПК України зазначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Однак, відповідачем на підтвердження своїх доводів не було подано доказів, які б підтверджували вищевказане, тому з урахуванням норм чинного цивільного процесуального законодавства колегія суддів не бере до уваги даний довід апеляційної скарги. Також особа, яка подає апеляційну скаргу сама перечить собі, адже спершу зазначає, що позивачем не доведено факт споживання відповідачем послуг ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», а далі мова йде про те, що в спірний період якість послуг ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» не відповідала вимогам укладеного договору, тому підлягає перерахуванню у бік зменшення, що не було враховано судом при ухваленні оскаржуваного рішення. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо ненадання належної якості житлово-комунальних послуг та у зв`язку із цим, завищеного розрахунку заборгованості, не заслуговують на увагу, оскільки відповідач у встановленому законом порядку не відмовлялась від надання послуг позивачем, доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, що б давало підстави для звільнення від їх оплати чи зменшення, відповідачем надано не було. Заслуговує на увагу те, що відповідач не спростувала поданий до суду першої інстанції розрахунок суми заборгованості, індекс інфляції та 3 % річних позивача, а також не подала власного розрахунку. Отже, встановивши, що позивач надавав послуги з теплопостачання до квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідач не надав належних доказів неправильності проведених позивачем розрахунків існуючої заборгованості за надані послуги, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми. Щодо стягнення судового збору судом першої інстанції із відповідача Судом першої інстанції з відповідача на користь позивача стягнено судовий збір за подачу позовної заяви у сумі 2270,00 грн. Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (частина перша статті 1 Закону України «Про судовий збір»). Відповідно до пункту 8 частини першої Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи. Відповідач є членом сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , а тому у силу наведеної норми законодавства вона звільнена від сплати судового збору. Згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Зазначене стосується також випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції безпідставно стягнув судовий збір із відповідача, яка є членом сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни і відповідно до Закону України «Про судовий збір» звільнена від його сплати. Вищевказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 20 листопада 2019 року по справі №357/11181/17. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Згідно пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи, що відповідач є членом сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни, колегія суддів вважає за необхідне змінити оскаржуване рішення в частині стягнення судового збору, компенсувавши ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судові витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви у розмірі 2270, 00 грн. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Щодо судових витрат при розгляді справи в суді апеляційної інстанції За приписами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За правилами частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалює нове судове рішення, він відповідно, змінює розподіл судових витрат. Оскільки апеляційний суд не задовольняє вимоги відповідача, а лише змінює судове рішення в частині стягнення судового збору за подачу позовної заяви в суді першої інстанції, розподіл судових витрат не здійснюється при розгляді цієї апеляційної скарги. Керуючись статтями 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 24 червня 2021 року- змінити в частині стягнення судового збору. Компенсувати Полтавському обласному комунальному виробничому підприємству теплового господарства «Полтаватеплоенерго»за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судові витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви у розмірі 2270, 00 грн. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 31 серпня 2021 року. Головуючий В.П. Пікуль Судді О.Ю. Кузнєцова О.В. Прядкіна