LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Чернігівський апеляційний суд750/8407/21

від 31.08.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 31 серпня 2021 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 750/8407/21 Головуючий у першій інстанції Коверзнев В. О. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1281/21 Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого-судді Висоцької Н.В. суддів: Бобрової І.О., Мамонової О.Є., із секретарем Шкарупою Ю.В. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії», державний реєстратор Чернігівської районної державної адміністрації Пінчук Іван Юрійович, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , Деснянський відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Деснянського районного суду міста Чернігова від 30 липня 2021 року (місце ухвалення м. Чернігів, дата складання повного судового рішення 30.07.2021) про залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії», державного реєстратора Чернігівської районної державної адміністрації Пінчука Івана Юрійовича про скасування рішення державного реєстратора, В С Т А Н О В И В : У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії», державного реєстратора Чернігівської районної державної адміністрації Пінчука І.Ю. про скасування рішення державного реєстратора. У позові позивачка просила скасувати рішення державного реєстратора Чернігівської районної державної адміністрації Пінчук І.В. від 08.02.2021, індексний номер 56509484, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за яким ТОВ «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії» належить об`єкт нерухомого майна, а саме: двокімнатна квартира загальною площею 44,7 кв. м., житловою площею 27,7 кв. м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 30.07.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії», державного реєстратора Чернігівської районної державної адміністрації Пінчука І.Ю. про скасування рішення державного реєстратора залишено без руху, та запропоновано позивачу в п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вказані недоліки і надати суду належним чином оформлену позовну заяву, в якій визначити ціну позову, яка складається з ринкової вартості спірної квартири на день звернення до суду з позовом, і, відповідно, доплатити судовий збір, з урахуванням положень Закону України «Про судовий збір» для майнових спорів, та надати суду оригінал квитанції. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 30.07.2021, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. За доводами скарги оскаржувана ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права. У скарзі заявниця посилається на те, що висновок суду про те, що вимога скасування спірного рішення державного реєстратора є майновою, є помилковим, та не відповідає ЗУ «Про судовий збір» та ст. 176 ЦПК України, зокрема п. 2 ч. 1, за яким ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна. Зазначає, що спір у даній справі пов`язаний із кредитними правовідносинами, у зв`язку з чим позивачка як споживач звільнена від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» на всіх стадіях цивільного процесу. На виконання вимог ст. 361 ЦПК України учасникам справи було надіслано копії апеляційної скарги та додані до неї матеріали справи, проте відзив на апеляційну скаргу до суду подано не було. Згідно з ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Вислухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги враховуючи наступне. Згідно п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. За вимогами п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Судом встановлено, що звертаючись у липні 2021 року з позовом ОСОБА_1 просила скасувати рішення державного реєстратора Чернігівської районної державної адміністрації Пінчук І.В. від 08.02.2021, індексний номер 56509484, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за яким ТОВ «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії» належить об`єкт нерухомого майна, а саме: двокімнатна квартира загальною площею 44,7 кв.м., житловою площею 27,7 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 30.07.2021 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, та запропоновано позивачу в п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вказані недоліки і надати суду належним чином оформлену позовну заяву, в якій визначити ціну позову, яка складається з ринкової вартості спірної квартири на день звернення до суду з позовом, і, відповідно, доплатити судовий збір, з урахуванням положень Закону України «Про судовий збір» для майнових спорів, та надати суду оригінал квитанції. Залишаючи позовну заяву без руху суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем фактично заявлено спір про право на квартиру АДРЕСА_2 , який має майновий характер і повинен оплачуватися за ставкою, передбаченою для майнових спорів. Проте, з таким висновком місцевого суду не погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи наступне. Частиною другою статті 8 Конституції України передбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян, на підставі Конституції України гарантується. У частині першій та другій статті 2 ЦПК України зазначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. У частині першій статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір». У преамбулі цього Закону зазначено, що він визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. Як вбачається з вимог позовної заяви позивач просить скасувати рішення державного реєстратора, що є вимогою немайнового характеру, та повинна оплачуватись за ставкою встановленою згідно пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою встановлюється у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатної особи. Суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку визначаючи, що позивачем фактично заявлено спір про право на квартиру, що як наслідок має майновий характер та повинен оплачуватись за ставкою, передбаченою для майнових спорів. Вимоги даного спору не містять витребування майна, визнання на нього права власності чи його виділу. Враховуючи викладене, оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали. Разом з тим, не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції доводи заявника в апеляційній скарзі про, те що вона звільнена від сплати судового збору за подачу даного позову на підставі ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», оскільки спір у даній справі пов`язаний із кредитними правовідносинами, у зв`язку з чим позивачка як споживач звільнена від сплати судового збору на всіх стадіях цивільного процесу. Відповідно до ч. 3 ст. 22 ЗУ Про захист прав споживачів споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. Як вбачається із позовної заяви, позивачка не погоджується з діями ТОВ «Фінансова компанія «Інвестиційні рішення та стратегії», яке здійснило реєстрацію права власності на квартиру на підставі рішення державного реєстратора, отже на ці правовідносини не поширюються норми щодо звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів». Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. На підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. 367, 368, 374, 379 ч. 1 п. 4, 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу судді Деснянського районного суду міста Чернігова від 30 липня 2021 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст судового рішення складено 02.09.2021. Головуючий: Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»