Постанова 4819 № 766/20023/17

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Постанова Іменем України 01 вересня 2021 року м. Херсон Єдиний унікальний номер справи: 766/20023/17 Номер провадження: 22-ц/819/1242/21 Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ: головуючого Радченка С.В., суддів: Вейтас І.В., Семиженка Г.В. секретар: Плохотніченко А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Доготер Оксана Георгіївна, на заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 19 квітня 2021 року, ухваленого під головуванням судді Ус О.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутого майна (грошових коштів), ВСТАНОВИВ: Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції У листопаді 2017 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_3 , які були її гарними знайомими, з якими вона підтримувала приятельські відносини більше десяти років. На момент звернення до суду, стосунки зіпсовано повністю, оскільки ОСОБА_3 без будь-яких попереджень та пояснень, звернулася до Херсонського міського суду Херсонської області із позовною заявою про стягнення з неї боргу за борговою розпискою у розмірі 35000,00 дол. США. У позові ОСОБА_3 зазначає, що вона кошти не повертала і ухилялася від їх повернення. Вказане не відповідає дійсності. Вказала, що вона дійсно брала у ОСОБА_3 кошти в борг, які повертала щомісячними платежами за її вимогою, але кошти, під розписку (підписи у зошиті), у неї отримувала донька ОСОБА_3 відповідачка ОСОБА_2 . Наразі, матір відповідачки заперечує вказаний факт, що підтверджено позовом з яким та звернулася про стягнення з неї всієї суми позики. За увесь час з 14.07.2011 року (перший платіж за розпискою) по 08.08.2017 року (остання сплата за розпискою) в цілому нею повернуто ОСОБА_3 , і отримано особисто в руки її донькою ОСОБА_2 35100 доларів США. На жаль, вона має в наявності письмове підтвердження про сплату лише частини коштів у розмірі 9500 доларів США, а тому не має можливості довести всю суму, що була нею безпідставно передана відповідачці. З посиланням на ст. 1212 ЦК України просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь 9500 дол США, що еквівалентно станом на день звернення до суду 255550 грн та судові витрати. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 19 квітня 2021 року відмовлено в задоволенні позовних вимог. Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження отримання саме відповідачкою грошових коштів, та відповідно, безпідставне їх зберігання, та не доведено обставин, на які вона посилалася. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. На зазначене рішення суду ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Доготер О.Г., подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції належним чином не оцінив докази та обставини по справі, дійшов помилкового висновку про недоведеність позовних вимог. Зокрема зазначає про те, що суд безпідставно не взяв до уваги той факт, щопозивачка дійсно брала кошти в борг, але повернула їх в повному обсязі дочці ОСОБА_3 ОСОБА_2 , а тому враховуючи, що ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про повернення вказаних коштів, заперечуючи факт повернення коштів, ОСОБА_2 зобов`язана повернути безпідставно отримане майно. Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на апеляційну скаргу Заперечень на апеляційну скаргу від учасників справи не надходило. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції 06.09.2017 року ОСОБА_1 звернулася до Херсонського ВП ГУНП у Херсонській області із заявою, у якій просила зареєструвати заяву про вчинення злочину передбаченого ч.4 ст. 190 КК України відносно ОСОБА_3 та її доньки ОСОБА_4 (прізвище не відомо) до реєстру досудових розслідувань; допитати її в якості потерпілої особи в рамках вказаного кримінального провадження; допитати свідків (а.с. 6). ОСОБА_3 звернулася до Херсонського міського суду Херсонської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за борговою розпискою (а.с.7-9). Згідно розписки від 14.06.2011 року, ОСОБА_1 взяла у ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 35 000 доларів США, строком повернення за вимогою (а.с.10). Як вбачається з копій аркушів зошита (а.с.11-14) останні містять записи щодо повернення боргу особам, які позначені як ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , містяться дати та суми в доларах США. Відомості щодо отримання грошових коштів безпосередньо ОСОБА_2 вказані листи не містять. У судове засідання до суду апеляційної інстанції позивачка не з`явилася, надавши заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з підвищенням температури. Колегія суддів зауважує, що розгляд справи вже двічі відкладався через неявку позивачки, за її клопотаннями, а тому було прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України. Позиція апеляційного суду. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступних висновків. Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України. Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Статтею 16 ЦК України встановлено, що звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту права на вчинення певних дій позивач, в силу ст. 12 ЦПК України, зобов`язана довести правову та фактичну підставу своїх вимог. Згідно із частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. За змістом цієї статті безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які вникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України). Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуте за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, в разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов`язання повернути майно потерпілому. Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої та другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість зробити висновок про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей). Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення учасниками відповідних правовідносин у майбутньому породження певних цивільних прав та обов`язків, зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, прямо передбачених частиною другою статті 11 ЦК України. Якщо поведінка набувача, потерпілого не свідчить про існування та виконання договірного зобов`язання, то у разі виникнення між ними спору щодо повернення майна, яке знаходиться у набувача, на спірні правовідносини поширюються положення статті 1212 ЦК України. Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 серпня 2019 року справа № 500/2867/18 (провадження № 61-10599св19). Таким чином для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося. Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Позивачка, як на обґрунтування своїх вимог зазначає, що до взаємовідносин, що склались між сторонами внаслідок передання нею відповідачці грошових коштів, застосуванню підлягає ст. 1212 ЦК України. Разом з тим, жодного належного та допустимого доказу на підтвердження факту передання та отримання ОСОБА_2 грошових коштів позивачкою не надано. Виписки з зошита, надані позивачкою, не містять жодної інформації, що могла би бути предметом доказування у виниклих між сторонами правовідносинах, оскільки з них неможливо встановити хто та з яких підстав передавав та отримував кошти. Доводи апеляційної скарги про те, що передаючи грошові кошти, позивачка не мала жодного сумніву, що повертає борг ОСОБА_3 за борговою розпискою, а також те, що відповідачка набула грошові кошти у сумі 9500 доларів США без жодних правових підстав, - колегія суддів вважає безпідставними, так як ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції позивачкою не було наведено та підтверджено, що відповідачкою було отримано грошові кошти в сумі 9500 доларів США. Крім того, в позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що спір виник з договірних правовідносин між нею та матір`ю відповідачки ОСОБА_3 , проте жодних вимог до ОСОБА_3 в цій справі не пред`явлено, а тому обраний позивачем спосіб захисту не можна вважати належним. Інші доводи апелянта зводяться до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав правильну правову оцінку, власних належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів, апелянт не надав. Будь-яких інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, апелянтом не наведено. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в оскаржуваній частині ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування або зміни відсутні. Керуючись статтями374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Доготер Оксана Георгіївна, залишити без задоволення, а рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 19 квітня 2021 року без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий С.В. Радченко Судді І.В. Вейтас Г.В. Семиженко