Постанова 4819 № 766/1754/19

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Постанова Іменем України 01 вересня 2021 року м. Херсон Єдиний унікальний номер справи: 766/1754/19 Номер провадження: 22-ц/819/1184/21 Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ: головуючого Радченка С.В., суддів: Вейтас І.В., Семиженка Г.В. секретар: Плохотніченко А.В. учасники справи: позивач ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 14 квітня 2021 року, ухваленого під головуванням судді Майдан С.І., у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, розірвання договору, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції У січні 2019 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 17.04.2018 року між нею та фізичної особою - підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір, відповідно до умов якого виконавець зобов`язався виготовити продукцію (меблі) по індивідуальному замовленню, а саме - диван « ІНФОРМАЦІЯ_1 » вартістю 11795 грн. Позивач внесла передплату в сумі 6000 грн 17.04.2018 року та 01.05.2018 року сплатила 5795 грн. Відповідачем 03.05.2018 року доставлено товар на зазначену позивачем адресу, однак диван до квартири занести не вдалося, оскільки його розміри були більші ніж дверний прохід. У зв`язку з чим, позивач відмовилася приймати зазначений товар та звернулась до відповідача з претензією про повернення сплачених нею грошових коштів, оскільки їй не було надано повної та вичерпної інформації про придбаний товар. 10.05.2018 року позивач звернулась до Головного управління Держспоживслужби в Херсонській області із заявою про захист прав споживача щодо повернення сплачених нею грошових коштів. У добровільному порядку відповідачем не було повернуто сплачені позивачем кошти за товар. Листом позивача було повідомлено, що при виході за адресою: АДРЕСА_1 , ФОП ОСОБА_2 там свою діяльність не здійснює. Посилаючись на наведене, просила розірвати договір від 17.04.2018 року, укладений між нею та ФОП ОСОБА_2 , стягнути з відповідача на її користь грошові кошти в загальній сумі 12778,48 грн, які складаються із: 11795 грн - кошти сплачені за договором, 735,30 грн - інфляційні втрати, 248,18 грн - 3% річних від суми боргу, а також моральну шкоду в сумі 5000 грн, яка виразилась в душевних стражданнях позивача через порушення її прав, затратою часу та зусиль, необхідних для захисту порушених прав.. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 14 квітня 2021 року позов задоволено частково. Розірвано договір від 17.04.2018 року, укладений між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в загальній сумі 12778,48 грн, які складаються із: 11795,00 грн - кошти сплачені за договором, 735,30 грн - інфляційні втрати, 248,18 грн - 3% річних від суми боргу. Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 3000,00 грн. Рішення суду мотивоване тим, що надані суду докази свідчать про те, що саме з вини відповідача виник недолік товару, внаслідок чого позивач не отримала очікуваного результату від придбаного товару, а тому порушене право позивача, як споживача послуг, підлягає захисту. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. На зазначене рішення суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції належним чином не оцінив докази та обставини по справі, дійшов помилкового висновку про обгрунтованість позовних вимог. Зокрема посилається на те, що при здійсненні замовлення, позивачці було надано каталог продукції із зазначенням розмірів та габаритів меблі, позивачка самостійно визначилася із моделлю меблі, кольором, розмірами і габаритами. Позивачці було запропоновано модель із зйомними деталями, однак вона відмовилась від такої пропозиції та підтвердила розмірі і габарити продукції, що посвідчила підписом у договорі. Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на апеляційну скаргу Заперечень на апеляційну скаргу від учасників справи не надходило. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції 17.04.2018 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір №105 по виготовленню продукції (меблів) на індивідуальне замовлення, вироблена продукція - диван « ІНФОРМАЦІЯ_1 » загальною вартістю 11795 грн. Згідно розрахункової квитанції серія АААА №26 від 17.04.2018 року позивачем сплачено відповідачу передплату за договором №105 у розмірі 6000 грн, та згідно розрахункової квитанції серія АААА №16 від 01.05.2018 року позивачем сплачено відповідачу доплату до договору №105 у розмірі 5795 грн. Поставлений ФОП ОСОБА_2 03.05.2018 року товар (диван) не задовольнив потреби позивача, оскільки за розмірами не міг бути внесений до її помешкання. В травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася з претензією до ФОП ОСОБА_2 щодо повернення грошових коштів в сумі 11795 грн, проте дана вимога відповідачем не була виконана. Позиція апеляційного суду. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі - Закон) споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою. Інформація про продукцію повинна містити зокрема: дані про основні властивості продукції, номінальну кількість (масу, об`єм тощо), умови використання; гарантійні зобов`язання виробника (виконавця); правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій тощо. Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування. Якщо покупцеві не надано можливості негайно одержати повну і достовірну інформацію про товар у місці його продажу він у разі укладення договору має право відмовитися від договору, вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми і відшкодування збитків, а також моральної шкоди (частина третя статті 700 ЦК України). У разі коли надання недоступної, недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника (виконавця, продавця) спричинило придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей, - споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків (підпункт 1 частини сьомої статті 15 Закону). Відповідно до статті 698 ЦК України за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов`язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов`язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його. Продавець зобов`язаний надати покупцеві необхідну і достовірну інформацію про товар, що пропонується до продажу. Інформація має відповідати вимогам закону та правилам роздрібної торгівлі щодо її змісту і способів надання. Згідно з ч.ч.1, 2 ст.678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Вирішуючи спір, встановивши фактичні обставини справи, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині розірвання договору купівлі-продажу та стягнення на користь позивача сплачену нею вартість дивану, інфляційні втрати та 3% річних, оскільки встановив, що під час укладення договору позивачці, як споживачу послуг, не було надано достовірної і повної інформації про придбаний товар,внаслідок чого вона не отримала очікуваного результату від придбаного товару. Також обґрунтованими є висновки суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення моральної шкоди, оскільки внаслідок дій відповідача щодо виготовлення меблів з істотними недоліками, позивач зазнала душевних страждань у зв`язку з неможливістю використовувати придбаний товар та необхідністю захисту своїх прав, що призвело до порушення прав позивача як споживача, порушило нормальний життєвий уклад. Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції в частині визначення розміру відшкодування моральної шкоди, оскільки цей розмір відповідає верховенству права, вимогам розумності і справедливості та ступеню моральних страждань, понесених позивачкою. Доводи апеляційної скарги про те, що під час укладення договору позивачці було надано каталог продукції із зазначенням розмірів та габаритів меблі і вона самостійно визначилася із моделлю меблі, кольором, розмірами і габаритами, колегією суддів до уваги не приймаються, як такі, що не підтверджені жодними належними доказами та спростовуються матеріалами справи, а також поясненнями позивачки, наданими нею під час апеляційного розгляду справи. Інші доводи апелянта зводяться до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав правильну правову оцінку, власних належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів, апелянт не надав. Будь-яких інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, апелянтом не наведено. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в оскаржуваній частині ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування або зміни відсутні. Керуючись статтями374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 14 квітня 2021 року без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню не підлягає крім випадків передбачених п. 2 ч. 3ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 02 вересня 2021 року. Головуючий С.В. Радченко Судді І.В. Вейтас Г.В. Семиженко