Постанова 4812 № 490/5082/20

30.08.21 22-ц/812/1636/21 Єдиний унікальний номер справи 490/5082/20 Провадження №22-ц/812/1636/21 Доповідач в апеляційній інстанції Лисенко П.П. П О С Т А Н О В А іменем України 30 серпня 2021 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого - Лисенка П.П., суддів Самчишиної Н.В. та Серебрякової Т.В., із секретарем судового засідання Біляєвою В.М., переглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» додаткове рішення Центрального районного суду м. Миколаєва, яке ухвалене 22 квітня 2021 року, у приміщенні того ж суду, під головуванням судді Черенкової Н.П., у справі за заявою представника ОСОБА_1 адвоката Чебан В.О. про ухвалення додаткового рішення у справі №490/5082/20, за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравець Олена Олександрівна, в с т а н о в и в: 14 серпня 2020 року ОСОБА_1 пред`явив до ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» вищезазначений позов, та просив визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 2623 вчинений 24 березня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець О.О., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Прайм Альянс» заборгованості за кредитним договором №2010238424 від 12 січня 2015 року за період з 29 січня 2019 по 28 лютого 2020 у сумі 60 521 гривня 56 копійок. Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 квітня 2021 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі, і крім того, стягнуто з ТОВ «ФК "Прайм Альянс" на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в розмірі 840 гривень 80 копійок. 12 квітня 2021 року представник позивача - адвокат Чебан В.О. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі №490/5082/20, в якому просив вирішити питання про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 8 000 гривень. Додатковим рішенням Центрального районного суду від 22 квітня 2021 року заяву задоволено. Стягнуто з ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» (ЄДРПОУ 41677971) на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правову допомогу у сумі 8 000 (вісім тисяч) гривень. Не погодившись з додатковим рішенням суду, ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на необґрунтованість вказаного судового рішення, порушення судом норм процесуального права, просило додаткове рішення скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Дослідивши матеріали справи за наявними в ній доказами, та, перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав. Вирішуючи спір таким чином, як викладено у оскарженому додатковому рішенні, районний суд виходив з того, що заявником на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надано: договір про надання правової допомоги від 04 серпня 2020 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, квитанцію до прибуткового касового ордеру №603 від 16 вересня 2020 про оплату суми послуг в розмірі 8 000 гривень та рахунок від 16 вересня 2020 року з описом наданих послуг, а тому питання щодо стягнення з боржника на користь стягувача понесених витрат на професійну правничу допомогу, підлягало задоволенню в повному обсязі. Статтею 133 ЦПК України перелічені види судових витрат. Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу. У статті 141 ЦПК України передбачений порядок розподілу судових витрат між сторонами. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. У частині першій статті 264 ЦПК України перелічені питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду, у тому числі і щодо розподілу між сторонами судових витрат (пункт 6). Окремо питання про стягнення судових витрат вирішується у разі, якщо судом воно не вирішувалося при ухваленні відповідного судового рішення про закінчення розгляду справи. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 14 серпня 2020 року ОСОБА_1 пред`явив до ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» вищезазначений позов (а.с. 3-6). 21 вересня 2020 року він уточнив позовні вимоги та кінцево просив визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 2623 вчинений 24 березня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець О.О., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Прайм Альянс» заборгованості за кредитним договором №2010238424 від 12 січня 2015 року за період з 29 січня 2019 по 28 лютого 2020 у сумі 60 521 гривня 56 копійок та стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 8 000 гривень (а.с. 20-24). На підтвердженні вказаних витрат, представником позивача ОСОБА_2 надано договір про надання правової допомоги від 04 серпня 2020 року (а.с. 26), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 30), квитанцію до прибуткового касового ордеру №603 від 16 вересня 2020 про оплату суми послуг в розмірі 8 000 гривень (а.с. 27) та рахунок від 16 вересня 2020 року з описом наданих послуг (а.с. 28). Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 квітня 2021 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі та стягнуто з ТОВ «ФК "Прайм Альянс" на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в розмірі 840 гривень 80 копійок, проте вимога про стягнення витрат на правову допомогу залишилася поза увагою суду (а.с. 108-110). 12 квітня 2021 року представник позивача - адвокат Чебан В.О. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі №490/5082/20, в якому просив вирішити питання про стягнення витрат на правову допомогу у сумі 8 000 гривень (а.с. -115). Судом встановлено, що відповідно до п.п. 4.1, 4.2 п. 4 договору надання правової допомоги від 04 серпня 2020 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Чебан В.О., на визначення розміру гонорару Адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару. Сторони договору на правничу допомогу визначилися, що загальний розмір гонорару адвоката складає 8 000 гривень. Надання правничої допомоги ОСОБА_1 адвокатом Чебан В.О. у межах цивільної справи № 490/5082/20 підтверджується також ордером №ВЕ1020092 від 17 вересня 2020 року. Пунктом 3.2 Рішення КонституційногоСуду Українивід 30 вересня 2009року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно до статті 137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У частині третій статті 141ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Тобто, ЦПК України передбачені критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19). У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі №9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, у постанові від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) та постанові від 26 травня 2020 року у справі №908/299/18 (провадження № 12-136гс19) та постанові від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18 (провадження 14-26цс21). Заперечуючи щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції та оскаржуючи додаткове рішення про стягнення цих витрат, ТОВ «ФК "Прайм Альянс"зазначало, що заявлений розмір витрат на правову допомогу в розмірі 8 000 гривень є явно необґрунтований та неспівмірним зі складністю справи та заявленим розміром позовних вимог, оскільки предметом позову є скасування виконавчого документу, дотримання строків та відповідної процедури прописаної законом, а не спір по суті. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Представником позивача була написана заява до суду 1 інстанції про розгляд справи без участі позивача та його представника за наявними у справі доказами (а.с. 106-). Згідно з довідкою суду від 04 квітня 2021 року, у зв`язку з неявкою у судове засідання сторін по справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось (а.с. 107). Із матеріалів справи вбачається, що згідно рахунку №16.09.2020, адвокатом Чебан В.О. по даній справі здійснювалися наступні дії: виїзд на консультацію з клієнтом, ціна якого складає 1000 гривень; ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та зняття копій. Вивчення законодавства з метою формування позиції складає 2000 гривень; написання позову 2000 гривень; зібрання доказів та підготовка матеріалів. Подання позову до суду 1000 гривень; участь у судових засіданнях 2000 гривень (а.с. 28). Доказів, що адвокат знайомився із матеріалами виконавчого провадження, матеріали цієї справи не містять. Вказане свідчить про те, що рівень складності справи не вимагав значного обсягу правничої допомоги, в тому числі такого обсягу часу, який зазначений адвокатом в розрахунку виконаних робіт як витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг). Таким чином, враховуючи приписи частини четвертої статті 137 ЦПК України щодо врахування співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката, з огляду на рівень складності справи та з урахуванням засад розумності та справедливості апеляційний суд вважає, що компенсацію витрат на правничу допомогу належить зменшити до 3 000 гривень. Отже, зважаючи на конкретні обставини справи, принцип змагальності сторін та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а саме їх дійсність, необхідність та розумність їх розміру, ураховуючи складність справи та фінансовий стан її учасників, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про доцільність стягнення судових витрат на правничу допомогу з відповідача, однак вважає, що їх слід зменшити до 3000 гривень. Оскільки суд першої інстанції не звернув на це належної уваги, додаткове рішення суду підлягає зміні на підставі пункту 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України, із зменшенням розміру судових витрат на правничу допомогу, яка підлягає стягненню з ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» на користь ОСОБА_1 , з 8 000 гривень до 3 000 гривень. Керуючись ст. ст. 367-368, 374, 376, 381-382 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» задовольнити частково. Додаткове рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від22 квітня 2021 року змінити, зменшивши суму стягнення витрат на правову допомогу з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» (ЄДРПОУ 41677971) на користь ОСОБА_1 , з 8000 (восьми тисяч) гривень до 3000 (трьох тисяч) гривень. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів до Верховного Суду, починаючи з дня складення повного судового рішення Головуючий: П.П. Лисенко Судді: Н.В. Самчишина Т.В. Серебрякова ________________________________________________ Повний текст постанови складено 02 вересня 2021 року.