Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/392/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 30 серпня 2021 року м. Дніпросправа № 340/392/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач), суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомиргородський цукор" на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року ( суддя першої інстанції Сагун А.В.) у справі №340/392/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомиргородський цукор" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Центрального міжрегіонального управління Уктрансбезпеки про скасування постанови,- ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Новомиргородський цукор" звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, Центрального міжрегіонального управління Уктрансбезпеки , в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №232041 від 26.01.2021 року у сумі 17000 грн. В обґрунтування позвних вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова про застосування відповідальності передбаченої абз.15 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 10 % але не більше 20% при перевезені вантажів без відповідного дозволу є протиправною, посилаючись на те, що справу про накладення адміністративно - господарського штрафу розглянуто неуповноваженою особою, з матеріалів справи не вбачається, що перевізником вантажу пшениці є саме ТОВ "Новомиргородський цукор" та що водій ОСОБА_1 є водієм позивача, діяв в інтересах позивача, як перевізника, а не в господарських інтересах власника і своїх особистих інтересах; діючим законодавством не передбачено можливості надання дозволу великоваговим транспортним засобам для перевезення подільних вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень; чек зважування не містить реквізитів щодо пункту габаритно-вагового контролю, його найменування та місця розташування, а в складених відповідачем актах та розрахунках не вказані функціональні характеристики зважувального обладнання; для визначення фактичної маси та навантаження на осі транспортного засобу відповідачем мала б застосовуватися відповідна методика, але не застосовувалася, оскільки така не затверджена у встановленому законом порядку; вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування транспортного засобу в русі, строєні осі повинні зважуватися разом, при зважуванні не враховані властивості вантажу - пшениці, яка при заїзді автомобіля на ваги зміщувалася; відповідачем у постанові про застосування адміністративно - господарського штрафу невірно зазначено дату набрання законної сили. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року у справі №340/392/21 в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Товариство з обмеженою відповідальністю "Новомиргородський цукор" не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, звернулося з апеляційною скаргою, в якій зазначено, що з матеріалів справи не вбачається, що перевізником вантажу є саме ТОВ "Новомиргородський цукор" та що водій ОСОБА_1 є водієм позивача, діяв в інтересах позивача, як перевізника, а не в господарських інтересах власника і своїх особистих інтересах, спростовуються подорожнім листом №674 від 07-15.12.2020 виданого ТОВ "Новомиргородський цукор" на вантажний автомобіль марки МАН, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , причеп, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 . Крім того, ним перевозився подільний вантаж - кукурудза, що, на думку позивача, звільняє його від обов`язку звертатися до уповноваженого органу Національної поліції за отриманням дозволу на рух. Скаржник просить суд рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Справа судом апеляційної інстанції розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав. Під час апеляційного перегляду справи встановлено, що 08.12.2020 посадовими особами Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, на ділянці дороги а/д Н-14 км 75 + 811 м, проведено рейдову перевірку та здійснено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки МАН, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , причеп, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 (а.с.64). За результатами перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с. 43), згідно якого позивачем порушено абз.15 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 10 % але не більше 20% при перевезені вантажів без відповідного дозволу. Водій ОСОБА_1 відмовився від пояснень та підпису, після ознайомлення з актом. Також, складено акт №007-1013 від 08.12.2020 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів, згідно якого нормативно допустима вага 40 тон, фактична 42,62 тон, при цьому осьові навантаження тон при нормативно допустимому 11, фактичне 6,48, при нормативно допустимому 11, фактичне 9,74, при нормативно допустимому 22, фактичне 24,4 (а.с.44).Згідно акту вид вантажу - кукурудза. Крім того, посадовими особами контролюючого органу складено довідку про результати здійснення контролю №00080511 від 08.12.2020; розрахунок плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів № 1893 від 08.12.2020; чек зважування від 08.12.2020 (а.с.45-47). Повідомлення про розгляд справи про накладення адміністративно - господарського штрафу направлено позивачу 12.01.2021 рекомендованим листом та вручено позивачу 13.01.2021 ( а.с. 42, 50) 26.01.2020 заступником начальника Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, винесена постанова №232041 про застосування адміністративно-господарського штрафу, за перевищення встановлених законодавством вагових норм від 10% до 20 % при перевезені вантажів без відповідного дозволу, згідно ч.1 абз.15 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", якою застосовано до товариства з обмеженою відповідальністю "Новомиргородський цукор" адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000 грн. (а.с.41). Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду. Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції зазначив, що при винесенні оскаржуваної постанови №232041 від 26.01.2021 відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, а тому підстави для задоволення позову відсутні. Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України. Частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги», рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно - правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно із ч. 1 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Відповідно до ч. 4 ст. 48 «Про автомобільний транспорт», у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків. Згідно із абз. 15 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 р. затверджено Положення Про Державну службу України з безпеки на транспорті, (в подальшому Положення), яким встановлено, що органи Укртрансбезпеки під час здійснення своїх повноважень діють як суб`єкти владних повноважень, яким надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт з правом прийняття відповідних рішень, обов`язкових до виконання. Відповідно до п. 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи. Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 592 від 26.06.2015 р. «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті, як структурні підрозділи апарату Служби, зокрема, Управління Укртрансбезпеки у Харківській області. Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 р. (в подальшому - Порядок № 1567). Відповідно до п. п. 3, 4 Порядку № 1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи. Під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю (п. 16 Порядку № 1567). Згідно із п. 25 Порядку №1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом з повідомленням (пункт 26 Порядку №1567). Згідно із п. 27 Порядку №1567,у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів. Відповідно до пункту 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 р. № 422 (далі - Порядок № 422), зупинення транспортного засобу здійснюється для проведення рейдової перевірки посадовою особою в будь-який час на маршруті руху. Водій транспортного засобу зобов`язаний надавати на час перевірки посадовій особі документи, на підставі яких здійснюється перевезення, виконувати вимоги посадової особи, передбачені Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, та розпочинати рух лише з дозволу посадової особи. Відповідно до п. 3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 р. (в подальшому - Порядок № 879), габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. Згідно із п.п. 12, 13 Порядку № 879, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані. Пунктом 18 Порядку № 879 встановлено, що за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 р. № 30 (в подальшому - Правила), транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Згідно із п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. З огляду на положення вказаної норми права суд апеляційної інстанції погоджується з тим, що оскільки рух транспортних засобів з перевищенням встановлених вагових норм, у разі перевезення подільних вантажів, автомобільними дорогами забороняється, то відповідно відсутня і можливість отримання дозволу на перевезення такого вантажу з перевищенням встановлених вагових норм. Таким чином, за наявності порушення при перевезенні подільного вантажу (перевищення вагових норм), що мало місце у спірному випадку, позивач взагалі не мав і не міг набути права (отримати дозвіл) перевозити такий вантаж автомобільними дорогами. Але, вказані обставини не можуть свідчити про неправомірність застосування до позивача штрафних санкцій на підставі абз.15 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Так, у ході судового розгляду встановлено, що 08.12.2020 року посадовими особами Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на пересувному пункті габаритно-вагового контролю проведено точний габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки МАН, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , причеп, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . Згідно з показаннями ваг (талон №339525 від 08.12.2020) осьове навантаження цього транспорту склало 6, 48 т - на першу вість, 9,74 т - на другу вісь, 7,88 т - на третю вісь, 8,24 т - на четверту вісь, 8,28 т - на п`яту вісь, а повна фактична маса транспортного составу склала 40,62 т. (а.с. 47) З огляду на те, що відстань між третьою, четвертою та п`ятою осями транспортного составу становила менше 2,5 м, тому вони є строєними, а навантаження на них склало 24,4 т. (а.с.45). Таким чином навантаження на строєну вісь перевищувало нормативно допустимий параметр осьового навантаження у 22 т, установлений п.22.5 Правил дорожнього руху, на 2,4 т, або на 10, 9 %. Перевищення фактичної маси транспортного составу над нормативним склало 1, 55%, що не перевищувало допустиму похибку у 2%. Ці обставини підтверджуються актом №007-1013 від 08.12.2020 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів, довідкою про результати здійснення контролю №00080511 від 08.12.2020; розрахунок плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів № 1893 від 08.12.2020; чек зважування від 08.12.2020 (а.с.45-47). За результатами габаритно-вагового контролю встановлено, що вагові параметри транспортного составу перевищують нормативно допустимі вагові обмеження, тому цей транспортний засіб є великоваговим. З огляду на те, що параметри цього транспортного засобу перевищили нормативно допустимі параметри більш ніж на 2 % (а саме на 10, 9 %), то відповідно до ч.3 ст. 48 Закону України № 2344-III, ст. 33 Закону України "Про автомобільні дороги", Правил №30, Порядку №879 обов`язковим документом для руху такого транспортного составу автомобільними дорогами є відповідний дозвіл на рух, виданий уповноваженим підрозділом Національної поліції. Позивачем ні відповідачу, ні до суду не надано відповідного дозволу на перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень. Стосовно посилань позивача на те що з матеріалів справи не вбачається, що перевізником вантажу є саме ТОВ "Новомиргородський цукор" та що водій ОСОБА_1 є водієм позивача, діяв в інтересах позивача, як перевізника, а не в господарських інтересах власника і своїх особистих інтересах спростовуються подорожнім листом №674 від 07-15.12.2020 виданого ТОВ "Новомиргородський цукор" на вантажний автомобіль марки МАН, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , причеп, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає про наступне. У свою чергу, відповідно до ст. 799 Цивільного кодексу України договір найму транспортного засобу укладається в письмовій формі. Відповідно до абз. 4 п. 16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388, за бажанням власника транспортного засобу - фізичної особи надати право керування таким засобом іншій фізичній особі сервісний центр МВС видає за зверненням такого власника тимчасовий реєстраційний талон на строк, зазначений у його заяві, або у документах, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортним засобом. Однак, тимчасового реєстраційного талону або договору найму позивачем не було надано ані відповідачу, ані під час розгляду справи. Відповідно даних Державного реєстру обтяжень рухомого майна вантажний автомобілі марки МАН, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходиться в заставі згідно договору про фінансовий лізинг від 24.10.2016, обтяжувач ТОВ "Порше Лізинг Україна", божник ТОВ "Новомиргородський цукор". Таким чином колегія суддів зазначає, що документів, які б підтверджували факт використання транспортного засобу, належного ТОВ "Новомиргородський цукор", іншим перевізником, позивачем не надано. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Статтею 239 Цивільного кодексу визначено, що правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє. Таким чином, слід дійти висновку, що комерційне використання транспортного засобу, що належав ТОВ "Новомиргородський цукор", з метою перевезення вантажів відбувалось від його імені. Також, слід звернути увагу, що відповідно до п. 23 Порядку № 879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб. Згідно з п. 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень. Перевізник має право на відшкодування вантажовідправником чи замовником коштів, внесених у рахунок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу Отже, саме позивач як власник великогабаритного транспортного засобу має сплатити визначену суму плати за проїзд автомобільними дорогами транспортного засобу, вагові параметри якого перевищують нормативні, оскільки саме його транспортний засіб завдає шкоди автомобільним дорогам внаслідок такого перевищення. Слід зазначити, що приписи ст.48 Закону України Про автомобільний транспорт не містять ніяких застережень стосовно виду вантажу - подільного або неподільного, який перевозиться. Також санкція ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт передбачає відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу без будь-яких застережень стосовно виду вантажу. В постанові від 24.07.2019 по справі №803/1540/16 Верховний Суд зауважив, якщо вагові параметри вказаного транспортного засобу перевищують нормативно допустимі вагові обмеження, що дало підстави вважати цей транспортний засіб великоваговим, для руху якого, за правилами частини четвертої статті 48 Закону № 2344-ІІІ, повинен бути відповідний дозвіл. Відсутність такого дозволу є достатньою підставою для накладення на товариство штрафу відповідно до статті 60 Закону № 2344-ІІІ. Посилання позивача на висновки Верховного Суду у справі №814/1460/16 (постанова від 29.01.2020) є необґрунтованим, оскільки вказаним судовим рішенням не було вирішено спір по суті щодо правомірності застосування адміністративно-господарських санкцій до авто перевізника, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Твердження позивача про те, що складені під час контролю документи не є допустимими доказами правильності поосьового зважування транспортного засобу спростовуються наданим відповідачем до суду першої інстанції свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (а.с. 51). Стосовно доводів позивача щодо здійснення габаритно-вагового контролю відповідачем за відсутності Методик, затверджених Мінекономрозвитку та спеціально уповноваженим центральним органом у сфері метрології колегія суддів зазначає наступне. Статтею 4 Закону України "Про дорожній рух" до компетенції Кабінету Міністрів України у сфері дорожнього руху, окрім іншого, належить підготовка проектів законів, нормативних актів з питань дорожнього руху та його безпеки, а також відповідальності за їх порушення на території України. Дійсно на час проведення габаритно-вагового контролю належного позивачу транспортного засобу відповідна методика Мінекономрозвитку не була затверджена, проте визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України. У свою чергу постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 затверджено відповідний Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який і був застосований відповідачем. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 02.08.2018 по справі 820/1420/17. Оскільки судовим розглядом підтверджено дотримання з боку відповідача процедури здійснення контролю, а також порядку прийняття оскаржуваного рішення про накладення штрафу, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови відповідача. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомиргородський цукор" на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року у справі №340/392/21 залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 у справі №340/392/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України Головуючий - суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк суддя Я.В. Семененко