Постанова 4805 № 272/1354/20

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №272/1354/20 Головуючий у 1-й інст. Палазюк В. М. Категорія 39 Доповідач Микитюк О. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 серпня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого Микитюк О.Ю. суддів Галацевич О.М. Григорусь Н.Й. розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників у місті Житомирі справу № 272/1354/20 за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою адвоката Струкової Людмили Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 13 травня 2021 року,ухвалене під головуванням судді Палазюк В.М. в м.Андрушівка, в с т а н о в и в: У вересні 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 25.11.2008 в розмірі 17521грн.59коп. В обґрунтування позову банк зазначив, що відповідачка неналежним чином виконує умови договору, внаслідок чого утворилась заборгованість. Рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 13 травня 2021 рокупозов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 16763грн.24 коп., в тому числі : заборгованість за тілом кредиту 11076грн.30коп., заборгованість за простроченими відсотками 5686 грн. 94 коп. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення в частині задоволених позовних вимог і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що 21 травня 2019 року невідомою особою з її карткового рахунку були списані кошти в розмірі 12500грн., про що вона повідомила банк 24 травня 2019 року, вона звернулась до правоохоронних органів по факту крадіжки грошей. Відсотки нараховані банком за ставкою 86,4%, яку вона не погоджувала. Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Встановлено, що 25.11.2008 відповідачка підписала заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у «Приватбанку» та Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», у якій встановлена базова відсоткова ставка в місяць 1,9%. Картка НОМЕР_1 діє до квітня 2020 року. Згідно розрахунку позивача станом на 11.10.2020 виникла заборгованість в розмірі 17521грн.59коп. (заборгованість за простроченим тілом кредиту 11076грн.30коп., заборгованість за простроченими відсотками 5686грн.94коп.; заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України 758грн.35коп.). Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст.1055 ЦК України). Суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність підстав для стягнення з відповідачки заборгованості по тілу кредиту та прострочених відсотків, але помилився при визначенні розміру відсотків, які в межах позовних вимог за базовою ставкою становлять 3219грн. Посилання відповідачки на те, що кошти з її рахунку в розмірі 12500грн. були списані внаслідок злочинних дій невідомої особи, а тому вона не має обов`язку їх повертати, обґрунтовано не взяті до уваги судом першої інстанції. З постанови заступника керівника Бердичівської місцевої прокуратури про скасування постанови про закриття кримінального провадження №12019060100000225 від 07.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.1 КК України, від 05.02.2021 вбачається, що згідно пояснень потерпілої ОСОБА_1 25 травня 2019 року їй зателефонував невідомий чоловік, який представився співробітником банку, ввів її в оману, шахрайським шляхом отримав доступ до її карти і заволодів її коштами в розмірі 12500грн. Відповідно до статей 14.12, 14.16. Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні». Користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень. Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу зобов`язаний негайно повідомити банк у спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення держателем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів. Згідно виписки по рахунку 21 травня 2021 року по картці НОМЕР_1 були здійснені покупки на суму 11615грн. Частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що операції з платіжною карткою 21 травня 2021року були проведені після повідомлення нею банку, і саме банк несе ризик збитків за здійснення таких операцій, відповідачка та її представник не надали. В апеляційній скарзі апелянт вказує, що повідомила банк 24 травня 2021 року. За таких обставин рішення в частині стягнення відсотків належить змінити, зменшивши їх розмір до 3219грн. В решті рішення ухвалено із дотриманням норм матеріального та процесуального права і залишається без змін. Відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону. Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381 - 384, 389-391 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу адвоката Струкової Людмили Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково. Змінити рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 13 травня 2021 року, зменшивши розмір заборгованості по відсотках з 5686 грн.94коп. до 3219 грн., а розмір судового збору з 2011грн.02коп. до 1714грн. В решті рішення залишити без змін. Стягнути Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 464грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Головуюча: Судді: