Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 947/1124/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 31 серпня 2021 р.м.ОдесаСправа № 947/1124/20 Категорія: 109010000 Головуючий в 1 інстанції: Луняченко В. О. Час і місце ухвалення: м.Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Лук`янчук О.В. суддів Бітова А. І. Ступакової І. Г. при секретарі Поварчук В. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, В С Т А Н О В И Л А : ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, в якому просить: визнати протиправними та скасувати постанову № 021/19 від 09.01.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності по ч.2 ст. 188-42 КУпАП не забезпечення допуску до об`єкту будівництва посадових осіб для здійснення позапланової перевірки визнати протиправними та скасувати постанову №083/19 від 13.02.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності по ч.1 ст. 188-42 КУпАП не виконання вимоги припису від 26.12.2018 року про допуск посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва у термін до 06.01.2019 року. В обґрунтування позовних вимог зазначається, що УДАБК ОМР не здійснило належного повідомлення ОСОБА_1 про проведення позапланової перевірки, необхідності надання дозвільних документів та забезпечення безперешкодного доступу до об`єкта будівництва, також відсутні належні та допустимі докази того, що відповідні посадові особи взагалі намагались потрапити на об`єкт, крім того що на даному об`єкті на час перевірки проводились роботи по реконструкції або добудови будинку, який згідно технічного паспорту було побудовано у 2013 році, а також факту належного повідомлення позивача про наявний припис. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2020 року задоволено позов ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності. Визнано протиправними та скасовано постанови №021/19 від 09.01.2019 року 083/19 від 13.02.2019 року, винесених заступником начальника начальником інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Русланом Костянтиновичем щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності по ч.1,2 ст. 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильно встановлені обставини справи та порушення норм права, просить скасувати рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує на те, що позивач своєю поведінкою не створив належних умов та не забезпечив доступ до об`єкту перевірки, що є порушенням норм законодавства. При цьому вказує, що при проведенні позапланового заходу відповідач не зобов`язаний був повідомляти позивача про намір його проведення. Також апелянт вказує, що позивачка відмовилася від отримання та підписання матеріалів перевірки, а тому посадовою особою здійснено відповідний запис та матеріали направлено засовами поштового зв`язку, проте позивач навмисно ігнорує отримання кореспонденції. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Судом першої інстанції встановлено, засіданні ОСОБА_2 є єдиним власником житлового будинку, житловою площею 147,8 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . 03.12.2018 року згідно направлення №001689 головного спеціаліста ОСОБА_3 направлено для здійснення позапланової перевірки об`єкту реконструкції житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 з 13.12. до 26.12.2018 року. За змістом листа від 03.12.2018 року заступник начальника УДАБК ОМР вимагає від ОСОБА_2 надати правоустановчі документи на земельну ділянки та об`єкт нерухомості, проектну та дозвільну документацію на реконструкцію та будівельні роботи а також забезпечити безперешкодний доступ посадової особи Управління до вказаного об`єкту будівництва 13.12.2018 року о 9-30. Згідно копії повідомлення вказаний лист повернувся за закінченням терміну зберігання. За змістом листа від 13.12.2019 року заступник начальника УДАБК ОМР повторно вимагає від ОСОБА_2 надати правоустановчі документи на земельну ділянки та об`єкт нерухомості, проектну та дозвільну документацію на реконструкцію та будівельні роботи а також забезпечити безперешкодний доступ посадової особи Управління до вказаного об`єкту будівництва 26.12.2018 року о 9-00. Згідно копії повідомлення вказаний лист повернувся з відміткою про відмову адресата від одержання. Відповідно до акту про недопущення посадових осіб органу держаного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 26.12.2018 року складеного головним спеціалістом УДАБК ОМР Заїченко С.А., із залученням головного спеціаліста контролю та моніторингу за станом забудови району Київської районної адміністрації ОМР ОСОБА_4 ОСОБА_2 не допустила посадових осіб на об`єкт будівництва реконструкції житлового будинку з надбудовою додаткових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 для проведення позапланової перевірки. 26.12.2018 року головним спеціалістом УДАБК ОМР Заїченко С.А., у присутності головного спеціаліста контролю та моніторингу за станом забудови району Київської районної адміністрації ОМР ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 , за змістом якого під час комісійного виїзду на місце 26.12.2018 року о 9-30 години, за адресою: АДРЕСА_1 з візуального огляду встановлено здійснення будівельних робіт з реконструкції житлового будинку шляхом надбудови додаткових приміщень третього поверху та мансарди: а саме здійснення фасадних оздоблюваних робіт на 3-му поверсі а ОСОБА_2 не забезпечено допуску до об`єкту будівництва посадових осіб. У протоколі зазначено, що ОСОБА_2 відмовилась від підписи у протоколі та відмовилась від отримання копії. Згідно припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності , будівельних норм, стандартів і правил від 26.12.2018 року головним спеціалістом УДАБК ОМР ОСОБА_3 видано припис про допуск посадових осіб органу ДАБК на об`єкт будівництва у термін до 06.01.2019 року. У припису зазначено що ОСОБА_2 відмовилась від його отримання. Направлені поштовою кореспонденцією копії акту, протоколу та припису повернулись із відміткою за закінченням строку зберігання. Постановою №0 21/19 від 09.01.2019 року заступник начальника-начальник інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Р.К. визнав ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення , передбаченого ч.2 ст. 188-42 КУпАП, та поклав штраф у розмірі 6800 грн. Згідно наказу від 02.01.2019 року за №01-3/ДАБК заступника начальника управління - начальника інспекційного відділу №1 уповноважено направлять головних спеціалістів на проведення позапланових перевірок, а також підписувати направлення на проведення позапланових перевірок протягом 1 півріччя 2019 року (а/с 103). 21.01.2019 року згідно направлення №000146 головного спеціаліста ОСОБА_3 направлено для здійснення позапланової перевірки об`єкту реконструкції житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 з 21.01. до 30.01.2019 року (а/с 104). Згідно акту від 30.01.2019 року складеного головним спеціалістом Заїченко С.А 30.01.2019 року о 9-00 ОСОБА_2 не допустила посадових осіб ДАБК на об`єкт будівництва, тим самим не виконав вимоги припису від 26.12.2018 року. У розділі ІV акту зазначено що у проведенні заходу приймали участь головний спеціаліст ОСОБА_3 та Карпіна Т.С., яка відмовилась від підпису та отримання копії акту а процес проведення заходу фіксувався засобами фототехніки. 30.01.2019 року головним спеціалістом УДАБК ОМР Заїченко С.А., складено протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 , за змістом якого під час виїзду на місце 30.01.2019 року о 9-00 години, за адресою: АДРЕСА_1 з візуального огляду встановлено продовження будівельних робіт з реконструкції житлового будинку: а саме здійснення фасадних оздоблюваних робіт шляхом облюціювання зовнішніх стін провітрю вальним фасадом типу «Сайдинг» а ОСОБА_2 не забезпечено допуску до об`єкту будівництва посадових осіб що є порушенням припису від 26.12.2018 року. У протоколі зазначено, що ОСОБА_2 відмовилась від підписи у протоколі та відмовилась від отримання копії (а/с 122). Постановою №083/19 від 13.02.2019 року заступник начальника-начальник інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Р.К. визнав ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення , передбаченого ч.1 ст. 188-42 КУпАП, та поклав штраф у розмірі 6800 грн.. Не погоджуючись з вказаною постановами, позивач звернулася до суду з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було доведено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення пов`язаного із не допуском посадових осіб до об`єкта будівництва 26.12.2018 року та невиконання умов припису 30.01.2019 року а тому прийшов до висновку що позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню у повному обсязі, а спірні постанови підлягають скасуванню. Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України. Основними законодавчими актами у національному законодавстві, які врегульовують правовідносини у сфері притягнення осіб до адміністративної відповідальності за порушення у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, є Закони України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності», від 20.05.1999 №687-XIV «Про архітектурну діяльність» (далі Закони №3038-VI, №687-XIV відповідно), а також прийняті на їх виконання підзаконні нормативно-правові акти. Згідно з частинами першою, третьою та четвертою статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Згідно п.п. 1 п. 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню. Відповідно до п. 12 Порядку №553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку. У відповідності до п. 16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Відповідно до пункту 18 Порядку № 533 акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснено контроль. Згідно з положеннями пункту 19 Порядку № 533 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку. Відповідно до пункту 20 Порядку № 533 протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України. Пунктом 21 Порядку № 533 передбачено, що у разі, якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням. Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 810/3517/17, від 22 жовтня 2018 року у справі № 153/876/17, від 10 липня 2019 року у справі № 521/17659/17. Відповідно до ч. 1ст. 188-42 КУпАП невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до частини другої статті 188-42 КУпАП передбачено, що недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Як передбачено ст. 244-6 КУпАП, Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виробництва, виготовлення та застосування будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, а також будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та прийняття в експлуатацію об`єктів чи споруд, невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п`ятої), 97, частини третя - п`ята статті 152-1, стаття 188-42). Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245 КУпАП). Згідно ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-2 КУпАП). Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. Колегія суддів зауважує, що закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду, зокрема, від 21 березня 2019 року у справі №489/1004/17, від 30 січня 2020 року у справі №308/12552/16-а та у справі №482/9/17, від 6 лютого 2020 року у справі №205/7145/16-а. Як вбачається з матеріалів справи, 03.12.2018 року згідно направлення №001689 головного спеціаліста ОСОБА_3 направлено для здійснення позапланової перевірки об`єкту реконструкції житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 з 13.12. до 26.12.2018 року (а/с 62). З боку УДАБК ОМР подані відомості про неодноразові направлення на адресу позивачки повідомлень про проведення перевірки та необхідності надання документів, яки повертались з зазначеною причиною: «за закінченням строку зберігання» та з відміткою відмови адресата від одержання (а. с. 67,72) В подальшому, за результатом проведення перевірки відповідачем складено акт, протокол про адміністративне правопорушення, видано припис про допуск посадових осіб органу ДАБК, які відповідачем направлені поштовою кореспонденцією, водночас повернулись із відміткою «за закінченням строку зберігання» (а/с 84). Постановою №0 21/19 від 09.01.2019 року заступник начальника-начальник інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Р.К. визнав ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 188-42 КУпАП, та поклав штраф у розмірі 6800 грн. (а/с 87). 21.01.2019 року згідно направлення №000146 головного спеціаліста ОСОБА_3 направлено для здійснення позапланової перевірки об`єкту реконструкції житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 з 21.01. до 30.01.2019 року та позивачу таке направлення надіслано засобами поштового зв`язку. Водночас, згідно матеріалів справи, останнє повернулося відповідачу «за закінченням терміну зберігання». (а/с 105). Згідно акту від 30.01.2019 року складеного головним спеціалістом Заїченко С.А 30.01.2019 року о 9-00 ОСОБА_2 не допустила посадових осіб ДАБК на об`єкт будівництва, тим самим не виконав вимоги припису від 26.12.2018 року. 30.01.2019 року головним спеціалістом УДАБК ОМР Заїченко С.А., складено протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 , за змістом якого ОСОБА_2 не забезпечено допуску до об`єкту будівництва посадових осіб що є порушенням припису від 26.12.2018 року. У протоколі зазначено, що ОСОБА_2 відмовилась від підписи у протоколі та відмовилась від отримання копії (а/с 122) та вказано, що копії документі направлено на адресу позивача поштою 02.02.2019 року № 06506503249831. Доказів отримання позивачкою такої кореспонденції або повернення останньої до відповідача з відповідними відмітками матеріали справи не містять. Постановою №083/19 від 13.02.2019 року заступник начальника-начальник інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Р.К. визнав ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 188-42 КУпАП, та поклав штраф у розмірі 6800 грн. (а/с 128). Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що як під час проведення першої перевірки та винесення оскаржуваної постанови про не допуск посадових осіб до перевірки та накладення штрафу, так і під час проведення повторної перевірки виконання вимог припису та накладення штрафу за його невиконання, у відповідача були відсутні докази належного сповіщення позивача, оскільки матеріалами справи підтверджено, що поштова кореспонденція поверталася «за закінченням терміну зберігання» та відмовою адресата від одержання. Колегія суддів зазначає. що листи, що повернулися з відміткою «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини» не є належно врученими та не може бути доказом належного інформування про перевірку або дату час і місце розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, а також не свідчить про відмову сторони від одержання поштової кореспонденції. Що стосується рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи з відміткою відмови адресата від одержання (а. с.72), то дослідивши його, колегія суддів зазначає, що таке відправлення не відповідає у пункту п. 105 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою КМУ від 5 березня 2009 р. № 270 ,у зв`язку з відсутністю підпису особи працівника об`єкта поштового відділення. Таким чином, колегією суддів встановлено, що на час розгляду справ про адміністративне правопорушення 09.01.2019 позивач не був належним чином повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення, що істотно впливає на фактичну можливість особи реалізувати передбачені ст.268 КУпАП права з метою всебічного з`ясування обставин справи. Аналогічні обставини мали місце і під час розгляду справи 13.02.2019 року. Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що на момент розгляду справ про адміністративне правопорушення у відповідача були відсутні відомості про належне повідомлення особи щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем розгляд справи проведено з порушенням вимог законодавства в частині дотримання вимог ст. 268 КУпАП, якою передбачено права особи, яка притягається до відповідальності. Колегія суддів зауважує, що факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанов у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №522/20755/16-а, від 30 вересня 2019 у справі №591/2794/17, від 06 лютого 2020 року № 05/7145/16-а та від 21 травня 2020 року у справі №286/4145/15-а та від 31.03.2021 року у справі № 676/752/17. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивача неправомірно та з порушенням процедури притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого. 1, 2 статтею 188-42 КУпАП. При цьому, колегія суддів зазначає, що судом встановлено порушення відповідачем саме процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності в частині неналежного сповіщення про дату час та місце розгляду справи, а отже посилання апелянта, що при проведенні позапланового заходу відповідач не зобов`язаний був повідомляти позивача про намір його проведення, колегія суддів вважає безпідставним. Посилання апелянта на правові висновки викладені в постановах верховного Суду у справах № 813/578/17 від 12.02.2019 року та № 815/1540/14 від 08.05.2018 року, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки предмет спору у справах не є тотожнім. Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Враховуючи встановлення порушення процедури притягнення позивача до відповідальності, оцінка по суті встановленого правопорушення судом не надається. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И ЛА : Апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишити без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ч .3 ст. 272 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено та підписано 31 серпня 2021 року Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук Суддя: А.І.Бітов Суддя: І. Г. Ступакова