Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 480/1589/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 серпня 2021 р. Справа № 480/1589/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мінаєвої О.М., Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 року, головуючий суддя І інстанції: О.А. Прилипчук, м. Суми, повний текст складено 24.03.21 року у справі № 480/1589/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними,скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, у якому просила визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Сумській області (рішення №959220149052 від 14.01.2021 року), скасувавши його та зобов`язавши провести ОСОБА_1 перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці згідно довідки про заробітну плату Територіального управління Державної судової адміністрації у Сумській області від 27.02.2020 року № 04-475-20 р. у розмірі 88 % від суддівської винагороди судді, працюючого на відповідній посаді з 19 лютого 2020 року з урахуванням фактично виплачених сум. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 у справі № 480/1589/21 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо зменшення ОСОБА_1 розміру відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 88% до 50% при проведенні перерахунку раніше нарахованого довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці згідно довідки про заробітну плату Територіального управління Державної судової адміністрації у Сумській області від 27.02.2020 року № 04-475-20 р. у розмірі 58 % від суддівської винагороди судді, працюючого на відповідній посаді з 19 лютого 2020 року з урахуванням фактично виплачених сум. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Позивач, не погодившись із рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 у справі № 480/1589/21 в частині відмови в позові, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказане рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що відсотковий розмір її щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 88% від винагороди судді, працюючого на відповідній посаді, що визначений судовим рішенням, не може бути змінений. Вважає, що відповідач змінив механізм розрахунку грошового утримання, що порушило її право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі передбаченому законами України, Конституцією України. Відповідач правом надати відзив на апеляційну скаргу не скористався. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 є суддею у відставці Шосткинського міськрайонного суду Сумської області, що підтверджується посвідченням (а.с. 11а). Відповідно до розпорядження №149052 від 13.01.2011 року позивачу призначено довічне грошове утримання у розмірі 88 % заробітної плати судді, працюючого на відповідній посаді (а.с. 15). Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 року у справі № 480/5621/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 30.01.2020 р. (без номера) та від 02.07.2020 р. № 29 про відмову в проведенні перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області від 27.02.2020 р. № 04-475/20, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 р. (а.с. 34). На звернення позивача від 04.01.2921 року щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (а.с. 32) Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області листом від 02.02.2021 р. № 511-22/Б-02/8-1800/21 повідомило, що з 19.02.2020 р. позивачу проведений перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Господарського суду Сумської області від 24.02.2020 р. № 02-42/33/1625/20 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 50 % від суддівської винагороди, який працює на відповідній посаді з урахуванням фактично виплачених сум. Крім того, у відповіді відповідач зазначив, що організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VІІІ (далі - Закон № 1402-VІІІ). Перерахунок довічного грошового утримання проводиться у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (а.с. 33). Не погоджуючись із здійсненням перерахунку щомісячного довічного грошового утримання зі зменшеним відсотковим розміром від заробітної плати судді, позивач звернувся до суду. Задовольнивши частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки чинним Законом № 1402-VIII передбачені інші розміри суддівської винагороди та розмір відсотків від неї для нарахування щомісячного грошового утримання, тому відсутні правові підстави для обрахунку щомісячного грошового утримання одночасно за складовими, які передбачені для різних формул обрахунку грошового утримання (розміру щомісячної суддівської винагороди) за Законом № 1402-VIII, а розміру відсотку - за Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року № 2453-VI, а тому зобов`язаа Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання судді у відставці згідно довідки про заробітну плату Територіального управління Державної судової адміністрації у Сумській області від 27.02.2020 року № 04-475-20 р. у розмірі 58 % від суддівської винагороди судді, працюючого на відповідній посаді з 19 лютого 2020 року з урахуванням фактично виплачених сум. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 126 Конституції України, незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII від 02 червня 2016 року визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд. Відповідно до частин першою та другою статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02 червня 2016 року (надалі - Закон №1402-VIII) судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Частинами третьою та четвертою статті 142 Закону №1402-VIII встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Зазначена норма чітка, однозначна, зрозуміла та не вступає в колізію з іншими нормами. Як вбачається з копій розрахунків стажу судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (а.с. 15-24), стаж роботи на посаді судді ОСОБА_1 становить 24 роки 8 місяців 28 днів, що не заперечується відповідачем, тому стаж роботи судді ОСОБА_1 , що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача становить повних 24 роки. Зі змісту протоколу перерахунку встановлено, що основний розмір довічного утримання позивача після перерахунку складає 50 %, а повинен складати 58 % (50+2% х 4 роки) суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді з урахуванням вимог ч. 3 ст.142 Закону № 1402. Щодо доводів апеляційної скарги позивача стосовно відсутності компетенції відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, визначеного згідно з постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 01 лютого 2016 року у справі № 589/5404/15-а, яка була залишена в силі ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2016 року у розмірі 88% заробітної плати судді, працюючого на відповідній посаді та зобов`язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 88% суддівської винагороди, колегія суддів зазначає наступне. До 18 лютого 2020 року в Законі Україні "Про судоустрій і статус суддів" діяла норма пункту 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень, відповідно до якої право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя йде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону. Рішенням Конституційного Суду України № 2-р/2020 від 18 лютого 2020 року у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень пунктів 4, 7, 8, 9, 11, 13, 14, 17, 20, 22, 23, 25 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень визнаний неконституційним. Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України. Відповідно до статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Таким чином, з 18 лютого 2020 року в законодавстві відсутні норми, які окремо регулюють питання суддівської винагороди та щомісячного грошового утримання судді у відставці, для суддів, які не пройшли кваліфікаційного оцінювання відповідно до вимог Закону №1402-VIII. За таких обставин, на позивача розповсюджується загальні правила нарахування щомісячного грошового утримання судді у відставці, передбачені статтею 142 Закону №1402-VIII. Колегія суддів зазначає, що правила визначення розміру щомісячного грошового утримання також врегульовані статтею 142 Закону №1402-VIII - щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Колегія суддів вважає, що для застосування розміру 88 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, про який зазначає позивач, немає жодної підстави, оскільки зазначений розмір був передбачений Законом України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI від 07 липня 2010 року, який з 18 лютого 2020 року з моменту проголошення Рішення КСУ № 2-р/2020 від 18 лютого 2020 року остаточно втратив чинність в частині регулювання питань щодо щомісячного грошового утримання. Натомість, чинним Законом №1402-VIII передбачені інші розміри суддівської винагороди та їх відсотковий розмір для нарахування щомісячного грошового утримання. Так, Законом № 1402-VIII, як і раніше Законом № 2453-VI передбачено виплату пенсії або за вибором судді у відставці щомісячного довічного грошового утримання. Закон № 2453-VI втратив чинність, натомість, діючим Законом № 1402-VIII встановлено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання (частина четверта статті 142), тому суд не приймає доводи позивача про те, що розмір довічного грошового утримання є сталим та не може змінюватися. Верховний Суд у рішенні від 16 червня 2020 року по зразковій справі №620/1116/20 (Пз/9901/5/20) дійшов висновку про наявність у судді у відставці, який отримує щомісячне грошове утримання у розмірі, обчисленому згідно положень Закону № 2453-VI, права (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону України №1402-VIII. Аналізуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для обрахунку щомісячного грошового утримання одночасно за складовими, які передбачені для різних формул обрахунку грошового утримання (розмір суддівської винагороди за Законом № 1402-VIII; розмір відсотку за Законом № 2453-VI), оскільки чинним Законом № 1402-VIII передбачені інші розміри суддівської винагороди та розмір відсотків від неї для нарахування щомісячного грошового утримання. Визначення відсотку розміру довічного грошового утримання позивача від суддівської винагороди працюючого судді на підставі норм Закону №1402-VIII не призводить до порушення статті 22 Конституції України, оскільки розмір довічного грошового утримання, на який має право позивач згідно норм Закону №1402-VIII, не є меншим того, що був забезпечений позивачу на підставі положень Закону №2453-VI. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач зобов`язаний провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 згідно довідки про заробітну плату Територіального управління Державної судової адміністрації у Сумській області від 27.02.2020 року № 04-475-20 р. у розмірі 58 % від суддівської винагороди судді, працюючого на відповідній посаді з 19 лютого 2020 року на підставі приписів статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02 червня 2016 року, а не приписів Законів, які втратили чинність, а тому доводи апеляційної скарги позивача наведеного висновку не спростовують. Колегія суддів не приймає довід апеляційної скарги, що відповідач у встановлений судом строк відзив не подав, тому у відповідності до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач визнав позов, оскільки згідно з ч. 6 ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси. Крім того даний довід апеляційної скарги не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Стосовно доводу апеляційної скарги про недослідження судом першої інстанції та не вирішення питання про відшкодування судових витрат, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 у справі № 480/1589/21 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 по справі № 480/1589/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді В.А. Калиновський З.О. Кононенко