Постанова Київський апеляційний суд № 756/6412/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 1[1] Номер справи: 756/6412/20 Номер провадження: 33/824/276/2021 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А Іменем України 09 лютого 2021 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Новов С.О., за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Денисенка Г.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Денисенка Г.В. на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 07 серпня 2020 року, в с т а н о в и в : Відповідно до постанови судді Оболонського районного суду м. Києва від 07 серпня 2020 року, ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Цією ж постановою, стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. Як встановлено постановою судді, 19 травня 2020 року близько 01 год. 48 хв. рухаючись по проспекту Героїв Сталінграда, 6-А в м. Києві, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Porshe» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в присутності двох свідків відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Денисенко Г.В. подав апеляційну скаргу в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Оболонського районного суду м. Києва від 07 серпня 2020 року. Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 07.08.2020 по справі про адміністративне правопорушення скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції було порушено вимоги ст. 268 КУпАП, так як справа була розглянута без участі ОСОБА_1 та без його належного повідомлення про час та місце її розгляду, а про результати судового розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 дізнався 02.09.2020 року під час моніторингу веб-порталу «Єдиний державний реєстр судових рішень», а вже 07.09.2020 року подав апеляційну скаргу на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 07 серпня 2020 року, при тому, що копія оскаржуваної постанови останньому не надсилалась. В поданій апеляційній скарзі, апелянт зазначає про те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права, без всебічного дослідження усіх доказів та обставин, та без надання їм належної оцінки. Як зазначає апелянт, 19 травня 2020 року ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Porshe Macan, д.н.з. НОМЕР_1 , за адресою м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 6-А, протиправно був зупинений інспектором Управління патрульної поліції у м. Києві, після чого, без дотримання вимог ст. 18 Закону України «Про національну поліцію», інспектор звернувся до ОСОБА_1 з вимогою надати посвідчення на право керування транспортним засобом, реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів для перевірки, без аргументації законних на це підстав, а в подальшому, після пред`явлення ОСОБА_1 документів, інспектором поліції було прийняте протиправне рішення щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, з огляду на те, що виключно на його думку у ОСОБА_1 були явні ознаки наркотичного сп`яніння, що були відображені у бліднуватому кольорі обличчя, зіниці очей не реагують на світло. Крім того, як вказує апелянт, складений щодо ОСОБА_1 протокол та долучені до нього матеріали є такими, що не дають можливості у повній мірі встановити обставини, за яких ОСОБА_1 можна було б притягнути до адміністративної відповідальності, а в матеріалах справи відсутні належні докази, які могли б свідчити про причетність ОСОБА_1 до вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , суд першої інстанції, як вважає апелянт, не дотримався вимог ст. 245 КУпАП та допустив неправильну оцінку доказів, оскільки, як прослідковується із тексту постанови, суд взагалі не оцінював подані особою притягнутою до відповідальності докази, що призвело до порушення її гарантованих Конституцією та законами України прав та свобод. Також, як вважає апелянт, судом не здійснено ґрунтовного дослідження доказів у справі шляхом всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи, так як у справі відсутні будь-які докази, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Тим самим, судом неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, та неналежно оцінені наявні докази та обставини, що спричинило прийняття хибних висновків у справі. Зокрема, як звертає увагу апелянт, пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 лише констатують, що ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на місці зупинки, що свідчить про те, що такі обставини абсолютно не доводять винуватості ОСОБА_1 , а лише вказують на те, що останній мав би бути направлений до медичного закладу на проходження перевірки пред`явленого йому адміністративного правопорушення. Отже, на думку апелянта, пояснення надані вищезазначеними особами у якості свідків не можуть враховуватися судом, як беззаперечний доказ доведеності факту вчинення адміністративного правопорушення. Виходячи з вищенаведеного апелянт вважає, що постанова судді Оболонського районного суду м. Києва від 07 серпня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа - закриттю, оскільки судом не було дотримано вимог чинного законодавства України, так як у матеріалах справи відсутні належні докази, які б могли свідчити про причетність ОСОБА_1 до вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення наркотичного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; відібраних пояснень свідків у медичному закладі про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду; підтвердження вручення копії протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 . Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Денисенка Г.В., які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, вважаю, що задоволенню підлягає лише клопотання апелянта про поновлення строку на оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , оскільки, приймаючи до уваги обставини, наведені в апеляційній скарзі, цей строк було пропущено з поважних причин. Що ж стосується самої апеляційної скарги, то вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Так, незважаючи на доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 містять достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість висновку суду щодо доведеності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Зокрема, крім протоколу про адміністративне правопорушення від 19 травня 2020 року серії ДПР18 № 400274, який було складено щодо ОСОБА_1 , вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як обґрунтовано зазначається в оскаржуваній постанові, підтверджується: письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у присутності яких ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння; а також відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовані дії ОСОБА_1 , пов`язані з відмовою від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я. При цьому, погоджуючись із висновками судді, який розглядав дану справу, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на таке. Відповідно до вимог п. 2.5. ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проходження такого огляду регламентовано Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (надалі - Інструкція від 09.11.2015 року № 1452/735). Як прямо передбачено п. 12 Розділу ІІ Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Згідно з вимогами, передбаченими п. 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395 (надалі - Інструкція від 07.11.2015 року № 1395), у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. У зв`язку з цим, приймаючи до уваги встановлений та зафіксований у присутності двох свідків факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я поліцейський, у відповідності до вимог п. 6 Розділу Х Інструкції від 07.11.2015 року № 1395, обґрунтовано склав протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , в якому зазначив ознаки наркотичного сп'яніння та дії водія щодо ухилення від проходження огляду. При цьому, слід зазначити, що діюче законодавство не надає поліцейському права примусово доставляти будь-яку особу до закладу охорони здоров'я для проходження огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому відсутність у даній справі відповідного направлення за формою, передбаченою Інструкцією від 09.11.2015 року № 1452/735, не дає підстав для висновку про відсутність доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки останній відмовився від проходження такого огляду на місці зупинки транспортного засобу, а не в закладі охорони здоров'я. За таких обставин, суд апеляційної інстанції не може погодитися з доводами апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 - адвоката Денисенка Д.В. щодо порушення встановленого законом порядку проведення його огляду на стан наркотичного сп`яніння та складання відповідного протоколу. Що ж стосується інших доводів скарги адвоката Денисенка Д.В., у тому числі щодо письмових пояснень свідків, що були долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, то вони також не дають підстав для висновку про те, що оскаржувана постанова не відповідає фактичним обставинам справи та не ґрунтується на доказах, які були зібрані під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, приймаючи до уваги ту обставину, що вказані свідки, відповідно до вимог Інструкції від 07.11.2015 року № 1395, були запрошені саме для фіксації факту відмови . Більш того, за результатами перевірки доводів апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції не встановлено будь-яких даних, які б дозволили зробити висновок про наявність законних підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, а не для з`ясування будь-яких інших обставин справи. З огляду на вищенаведене, перевіривши наявні у справі докази, в тому числі відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівників Управління патрульної поліції у м. Києві, які здійснювали оформлення адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_1 , вважаю, що доводи, наведені в апеляційній скарзі його захисника не спростовують правильності та законності постанови судді Оболонського районного суду м. Києва від 07 серпня 2020 року, а тому вони не можуть бути визнані обґрунтованими та служити законними підставами для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. За таких обставин, за наслідками розгляду цієї скарги, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне прийняти рішення, яким залишити вказану апеляційну скаргу без задоволення, а постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 07 серпня 2020 року щодо ОСОБА_1 - без змін. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Денисенку Г.В. процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови судді Оболонського районного суду м. Києва від 07 серпня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 . Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Денисенка Г.В. залишити без задоволення, а постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 07 серпня 2020 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.О. Новов Головуючий у 1-й інстанції - суддя Майбоженко А.М.