Ухвала КЦС ВС № 283/1668/21

Ухвала Іменем України 29 липня 2021 року м. Київ справа № 283/1668/21 провадження № 61-11496ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Малинського районного суду Житомирської області від 24 червня 2021 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 09 липня 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, ВСТАНОВИВ: У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Заяву обґрунтовував тим, що на його думку, законодавчого органу державної влади Верховної Ради України та вищого органу суддівського самоврядування Ради суддів України згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як юридичних осіб не існує, оскільки відомості про їх державну реєстрацію у реєстрі відсутні. Також поділ влади на території України на законодавчу, виконавчу та судову відсутній. Зазначені обставини на його думку розпалюють ненависть у суспільстві, порушують права людини в цілому та провокують вирішення спорів силовими методами. Ураховуючи наведене, просив визнати факт некомпетентності судових установ України та зобов`язати державу Україна сплатити усі можливі збори іноземного суду. Ухвалою Малинського районного суду Житомирської області від 24 червня 2021 року у відкритті провадження відмовлено. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку. Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 09 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Малинського районного суду Житомирської області від 24 червня 2021 року повернуто заявнику. Ухвала суду першої апеляційної інстанції мотивована тим, що заявник не усунув недоліки, зазначені в ухвалі Житомирського апеляційного суду від 07 липня 2021 року про залишення його апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору, а тому відповідно до частини третьої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) є підстави для визнання апеляційної скарги неподаною та повернення заявникові. У липні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Малинського районного суду від 24 червня 2021 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 09 липня 2021 року, у якій заявник, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати. Щодо вирішення питання про відкриття касаційного провадження в частині оскарження ухвали Малинського районного суду Житомирської області від 24 червня 2021 року Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Отже, право на касаційне оскарження ухвал суду першої інстанції, зазначених у пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України, виникає лише після їх перегляду в апеляційному порядку. Оскільки ухвала Малинського районного суду Житомирської області від 24 червня 2021 року по суті не переглядалася в апеляційному порядку, вона не підлягає касаційному оскарженню. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Щодо вирішення питання про відкриття касаційного провадження в частині оскарження ухвали Житомирського апеляційного суду від 09 липня 2021 року Згідно з пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України). Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження. Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків про незаконність та неправильність судового рішення. Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантії їх реалізації. Встановлено, що ухвалою Житомирського апеляційного суду від 07 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з підстав несплати судового збору. Для усунення зазначеного недоліків заявнику надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, а також попереджено про наслідки невиконання ухвали. На виконання зазначеної ухвали, заявник подав заяву про звільнення від сплати судового збору з підстав, передбачених пунктами 7, 21 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI). Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 09 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнано не поданою та повернуто особі, яка її подала. Повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 апеляційний суд виходив з того, що станом на 09 липня 2021 року судовий збір не сплачено, а доводи заяви ОСОБА_1 зводяться до незгоди з ухвалою Житомирського апеляційного суду від 07 липня 2021 року та власного тлумачення положень пунктів 7, 21 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI. З таким висновком погоджується й Верховний Суд з огляду на таке. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб. Зі змісту заявлених вимог випливає, що ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою щодо захисту своїх прав та інтересів, а не інших осіб. Таким чином від сплати судового збору на підставі пункту 7 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI ОСОБА_1 не звільнений. Відповідно до пункту 21 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються заявники у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме або нерухоме майно. Заявник звернувся із вимогою про визнання факту некомпетентності судових установ України та зобов`язання держави Україна сплатити усі можливі збори іноземного суду, що також не свідчить про наявність підстав щодо звільнення від сплати судового збору за зазначеною нормою. Згідно з частиною другою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. За правилами частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Отже, оскільки ОСОБА_1 у строк, встановлений ухвалою Житомирського апеляційного суду від 09 липня 2021 року, не виконав вимоги про сплату судового збору, а посилання заявника на пункти 7, 21 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI не свідчить про наявність підстав для звільнення його від сплати судового збору, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання апеляційної скарги неподаною та її повернення заявнику. Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» (Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії) Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Особа, яка має намір подати скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо сплати судового збору. Тому, враховуючи встановлений законом обов`язок сплатити судовий збір, відсутність посилань з підтверджуючими належними доказами на наявність підстав для відстрочення слати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення від сплати судового збору, суд вважає, що з урахуванням принципу рівності сторін і змагальності судового процесу належний баланс між забезпеченням реалізації звернення заявника до суду апеляційної інстанції та принципу res judicata у цій справі судом апеляційної інстанції дотримано. Отже, відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України є підстави для визнання касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 09 липня 2021 року необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки правильне застосовування судами норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. Керуючись пунктом 1 частини другої, частиною четвертою, шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Малинського районного суду Житомирської обалсті від 24 червня 2021 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 09 липня 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: В. В. Яремко А. С. Олійник С. О. Погрібний