Ухвала КАС ВС № 380/6662/20

УХВАЛА 30 серпня 2021 року Київ справа №380/6662/20 адміністративне провадження №К/9901/27146/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Калашнікової О.В., суддів: Губської О.А., Мартинюк Н.М., касаційну скаргу Київської обласної прокуратури на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року у справі №380/6662/20 за позовом ОСОБА_1 до П`ятнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора, Генерального прокурора Венедіктової Ірини Валентинівни, керівника Київської обласної прокуратури, Київської обласної прокуратури про визнання протиправними і скасування рішень, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, В С Т А Н О В И В: У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до П`ятнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офіс Генерального прокурора (далі- П`ятнадцята кадрова комісія), Офісу Генерального прокурора, Генерального прокурора Венедіктової І.В., керівника Київської обласної прокуратури, Київської обласної прокуратури, в якому просив: визнати протиправним з моменту прийняття та скасувати рішення П`ятнадцятої кадрової комісії від 16 липня 2020 року №7н «Про неуспішне проходження прокурором атестації» щодо нього; визнати протиправним з моменту прийняття та скасувати наказ Генерального прокурора від 27 липня 2020 року №195к про звільнення його з посади заступника прокурора Київської області та з органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 03 серпня 2020 року; поновити його на посаді заступника керівника Київської обласної прокуратури (ідентифікаційний код юридичної особи 02909996) з 03 серпня 2020 року та стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу до дня поновлення на посаді. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення П`ятнадцятої кадрової комісії від 16 липня 2020 року №7н «Про неуспішне проходження прокурором атестації» щодо ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора від 27 липня 2020 року №195к про звільнення позивача з посади заступника прокурора Київської області та з органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 03 серпня 2020 року. Поновлено ОСОБА_1 в Київській обласній прокуратурі на посаді, рівнозначній посаді заступника прокурора Київської області та в органах прокуратури з 04 серпня 2020 року. Стягнуто з Київської обласної прокуратури на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 04 серпня по 15 жовтня 2020 року в розмірі 96945,39 грн, без урахування податків, зборів та обов`язкових відрахувань. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині поновлення позивача на посаді та частково задоволено позов в цій частині. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора Київської області з 04 серпня 2020 року. В іншій частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року залишено без змін. У поданій касаційній скарзі скаржник з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2021 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху в зв`язку з відсутністю документу про сплату судового збору. Заявникові надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. В додаток до касаційної скарги від скаржника надійшло платіжне доручення. Отже, скаржником вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху виконано та усунуто зазначені в ній недоліки. У касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивоване тим, що судом апеляційної інстанції 20 травня 2021 року оголошено лише вступну та резолютивну частини оскаржуваної постанови, повний текст судового рішення від 20 травня 2021 року до Київської обласної прокуратури не направлено. Водночас, як зазначає заявник, за клопотання представника відповідача оскаржувану постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року вручено Львівським окружним адміністративним судом лише 22 липня 2021 року, про що є відмітка у матеріалах справи. На підтвердження вказаних доводів, скаржником до матеріалів касаційної скарги долучено копію клопотання про видачу копії постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду з відміткою про отримання. За змістом частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. За такого правового регулювання, обставин справи та доказів доданих скаржником на підтвердження зазначених обставин, Суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження. Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник визначає пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, яку обґрунтовує наступним. На думку скаржника, неправильне застосування норм матеріального права полягає в помилковому тлумаченні пунктів 12, 15, 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», розділу IV Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року № 221, а порушення процесуального права - у недотриманні судами вимог статей 246, 322 КАС України. Скаржник вказує, що предметом спору у справі є законність рішення кадрової комісії, на виконання вимог пункту 12, 15, 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», справа щодо конституційності деяких положень якого розглядається Конституційним Судом України. Водночас , як зазначає відповідач, відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування п. 7 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ щодо визначеного цим Законом імперативу про можливість переведення прокурорів до обласної прокуратури лише у разі успішного проходження атестації, пункту 9 на підставі якого затверджено Порядок № 221 та визначено, що атестація прокурорів проводиться згідно з цим порядком, пункту 13 щодо визначення переліку етапів атестації прокурорів, пункту 15 щодо повноважень кадрових комісій при проведені співбесід, пункту17 щодо дискреції кадрових комісій на прийняття рішення за результатами проходження прокурорами атестації, а також щодо застосування підпункту 2 пункту 19 Закону № 113-ІХ, як визначеної цим Законом підстави для звільнення прокурорів. Обґрунтування скаржника наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів. Скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкриті касаційного провадження відсутні. Керуючись статтями 3, 334 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Визнати поважними причини пропуску Київською обласною прокуратурою строку на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року у справі №380/6662/20 та поновити його. Відкрити провадження за касаційною скаргою Київської обласної прокуратури на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року у справі №380/6662/20 за позовом ОСОБА_1 до П`ятнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора, Генерального прокурора Венедіктової Ірини Валентинівни, керівника Київської обласної прокуратури, Київської обласної прокуратури про визнання протиправними і скасування рішень, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали - та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій і доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... О.В. Калашнікова О.А. Губська Н.М. Мартинюк , Судді Верховного Суду