Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/1217/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 серпня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/1217/21 пров. № А/857/13513/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Обрізко І.М., суддів Курильця А.Р., Шинкар Т.І., за участю секретаря судового засідання Гром І.І., за участю представника позивача Стець Р.Я., за участю представника відповідача Квасниці Н.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року, прийняте суддею Братичак У.В. о 16 годині 37 хвилині у місті Львові, повний текст складено 03.06.2021 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Меліан» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,- встановив: ТзОВ «Меліан» (надалі - позивач) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (надалі ГУ ДПС у Львівській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 555787 від 29.12.2020 року про відповідність ТзОВ «Меліан» критеріям ризиковості платника податку; зобов`язання ГУ ДПС у Львівській області виключити ТзОВ «Меліан» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року позов задоволено. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності (маються покликання на висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені у постанові від 18.02.2020 у справі №360/1776/19). Звернув увагу, що комісія контролюючого органу приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження такої інформації (маються покликання на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05.01.2021 року у справі №640/10988/20). Суд критично оцінив посилання представника відповідача на лист Львівської обласної прокуратури від 28.12.2020 року № 10/1-282вих-20, оскільки про такий не зазначено ні у протоколі Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.12.2020 року № 364, ні в оскарженому рішенні. Суд за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Львівській області стягнув меншу суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6700,00 грн., вказавши, що час, зазначений в Замовленні №1 до Договору про надання правової допомоги від 30.12.2020 є неспівмірним із часом, який може бути витрачено адвокатом на виконання відповідних послуг. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ГУ ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт звертає увагу на те, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку, передбаченому ПК України (маються покликання на постанови Верховного Суду від 18.09.2018 року у справі №818/398/15, від 27.08.2019 року у справі №540/2077/18 та від 20.11.2018 року у справі №480/4006/18. Обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер. Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки така інформація є службовою (покликається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 20.11.2019 року у справі №480/4006/18, від 03.03.2020 року у справі №240/3665/19. Судом не надано оцінки листу Львівської обласної прокуратури від 28.12.2020 року №2882 вих-20. Крім того, відповідно до наявної податкової інформації, ГУ ДПС у Львівській області встановлено, що в період з вересня 2020 року по лютий 2021 року позивачем у контрагентів придбавалися ТМЦ з одною номенклатурою, а продавались зовсім за іншою. Виключення платника податків з переліку ризикових є неправомірним, оскільки суд перебрав на себе функцію органу ДПС. Вважає, що стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 6700 грн. є необґрунтованим, оскільки судом не наведене жодних мотивів понесених позивачем витрат. Просить скасувати рішення суду та ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову. Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТзОВ «Меліан» зареєстроване 01.10.2020 року за номером 437691213045 як платник податку на додану вартість. 29.12.2020 року Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області прийняла рішення №555787 про відповідність платника податку ТзОВ «Меліан» критеріям ризиковості платника податку. Підставою зазначено пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податків: «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції». Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів. Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Додатком 1 до Порядку №1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку № 1165). Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. (абз.8 пункту 40 Порядку 1165) Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років (пункт 43 Порядку № 1165). У додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку Право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку». Тобто, Порядок № 1165, який є чинним та діяв під час прийняття спірних рішень прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості. Зазначене відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20, від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/11321/20. Покликання апелянта на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 18 вересня 2018 року у справі №818/398/15, від 27.08.2019 року у справі №540/2077/18 є безпідставними, оскільки у цих справах предметом розгляду були вимоги про визнання протиправними дій податкового органу щодо складення за результатами перевірки акта, зобов`язання вилучити з інтегрованої автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» інформацію про результати документальної позапланової виїзної перевірки, заборону використовувати відомості акта перевірки та зобов`язання контролюючого органу відновити в обліковій картці платника показники податкових зобов`язань та податкового кредиту. Верховний Суд у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу. Суд першої інстанції, дійшов висновку про те, що рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства, а тому є протиправним. Так, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ..р. № -. У формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. При цьому, в оскаржуваному рішенні від 29.12.2020 року № 55577 відповідачем не вказано, на підставі чого було прийнято таке рішення, зокрема: відсутня позначка у колонках «у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності» або «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №». Також відповідачем, в рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків. Отже, оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку. Апелянт на підтвердження своєї позиції покликається на лист Львівської обласної прокуратури від 28.12.2020 року №282 вих 20, в якому зазначено, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №42020141090000068 встановлено, що ряд суб`єктів господарювання, одним з яких є позивач здійснюють придбання/реалізацію товарів з метою формування схемного податкового кредиту. Відповідно до абзацу другого частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Судом першої інстанції вірно звернуто увагу на те, що лист, на який покликається апелянт не був зазначений ні у протоколі Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.12.2020 № 364, ні в оскарженому рішенні. Колегія суддів зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції який дійшов висновку, що рішення комісії не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Крім того, незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України. Відтак, враховуючи наведене вище, вірним є висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для відмови в задоволенні позову. Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Згідно з частиною 1 статті 132 Кодексу, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 Кодексу, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. За змістом статті 134 Кодексу розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Як вбачається з укладеного між позивачем та Адвокатським бюро «STETS SONS & PARTNERS» договору про надання правової допомоги від 30.12.2020 гонорар Адвокатського бюро визначається з розрахунку погодженої сторонами вартості представництва згідно звітів Адвокатського бюро про надані послуги, та на підставі погодженого сторонами остаточного звіту про виконання доручення, або акту прийому-передачі виконаних робіт та сплачується протягом 5-ти днів після погодження відповідного звіту Адвокатського бюро, або акту виконаних робіт. Відповідно до замовлення № 1 від 30.12.2020 року позивач замовив в адвокатського бюро наступні послуги: - вивчення та правовий аналіз наданих матеріалів щодо прийняття 29.12.2020 року ДПС свідоцтва платника ПДВ ТзОВ «Меліан», кількість годин 2, вартість послуги за годину 600 грн, разом 1200 грн; - усна консультація щодо порядку та перспектив розгляду справи щодо оскарження та скасування рішення ДПС від 29.12.2020 року про відповідність ТзОВ «Меліан» критеріям ризиковості кількість годин 1, вартість послуги за годину 600 грн., разом 600 грн. - підготовка та скерування необхідних адвокатських запитів у відповідні контролюючі органи з метою з`ясування підставності рішення ДПС від 29.12.2020 року, вартість послуги за 1000 грн; - за необхідності написання та подання позовної заяви та інших процесуальних документів, кількість годин 5, вартість послуги за годину 600 грн, разом 3000 грн; - участь в судовому засіданні (сплачується по факту), 2 шт., вартість послуги 1350 грн, разом 2700 грн. Відповідно до замовлення №1 вартість правової допомоги становить 8500,00 грн. На підтвердження оплати послуг за надання правової допомоги позивачем долучено до матеріалів справи рахунок-фактуру №2 на загальну суму 8500,00 грн. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 8500 грн. є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), відтак розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу у співмірності до наданих послуг становить 6700 грн. Стороною відповідача в спростування наведеного розрахунку не наведено жодних міркувань. Апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін. Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України. Керуючись ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року у справі №380/1217/21 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. М. Обрізко судді А. Р. Курилець Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 30.08.2021 року.