Постанова 4820 № 683/2984/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 683/2984/20 Провадження № 22-ц/4820/1060/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 серпня 2021 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Янчук Т.О. (суддя-доповідач), Купельського А.В., Ярмолюка О.І., секретаря: Шевчук Ю.Г., за участю сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 19 травня 2021 року (суддя Сагайдак І.М.) за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства «Бачука Миколи Григоровича», третя особа арбітражний керуючий Матущак Віктор Іванович , про витребування майна з чужого незаконного володіння, в с т а н о в и в : У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ФГ «Бачука Миколи Григоровича», третя особа арбітражний керуючий Матущак Віктор Іванович , про витребування майна з чужого незаконного володіння. В обґрунтування позову зазначав, що рішенням, оформленим протоколом №1 зборів уповноважених власників майнових паїв СГК «Левківський» с. Сербинівка Старокостянтинівського району Хмельницької області від 19 березня 2007 року було затверджено уточнену структуру та розмір пайового фонду СГК «Левківський». До уточненого переліку майна увійшло приміщення зерноскладу, 1974 року забудови, вартістю 15465 грн., розташоване в с. Сербинівка Старокостянтинівського району. Рішенням майнової комісії СГК «Левківський» від 27 березня 2007 року 61 власнику майнових паїв СГК «Левківський» було виділено в натурі майно на загальну суму 195458 грн. згідно уточненого пайового фонду, до переліку якого увійшло також вищезазначене приміщення зерноскладу. Виділене майно наступного дня було передано за актом передачі майновою комісією через нього, як довірену особу, у користування ФГ «Світанок» с. Губин. Рішенням зборів уповноважених власників майнових паїв СГК «Левківський» від 17 листопада 2007 року, оформленим протоколом №2, було затверджено рішення майнової комісії від 27 березня 2007 року про виділення майнових паїв в натурі групі осіб, після чого на кожному свідоцтві про право власності на майновий пай, з тих, що належали 61 особі, було зроблено відмітку про виділення майна в натурі. Таким чином, право на виділене за переліком майно, в тому числі приміщення зерноскладу, виникло у вищевказаної групи осіб. В подальшому ним було укладено договори купівлі-продажу майнових паїв з 31 особою. 26 лютого 2009 року загальними зборами співвласників майна СГК «Левківський», яке було виділено в натурі на засіданні майнової комісії 27 березня 2007 року через нього, як уповноважену особу, було прийнято рішення про виділення йому в натурі майна на загальну суму 91220 грн., до складу якого увійшло і спірне приміщення зерноскладу. Таким чином, спірна будівля зерноскладу була виділена йому в особисту власність та перебувала у його користуванні. У 2016 році позивач дізнався, що 26 березня 2010 року спірну будівлю зерноскладу арбітражним керуючим Матущаком В.І. було включено до ліквідаційної маси СГК «Левківський» та оформлено право власності із присвоєнням спірному приміщенню адреси: АДРЕСА_1 . В подальшому, 26 жовтня 2010 року СГК «Левківський» в особі арбітражного керуючого Матущака В.І. відчужило спірну будівлю зерноскладу на підставі договору купівлі-продажу для ФГ « Бачука Миколи Григоровича ». Позивач вважає, що оскільки спірна будівля зерноскладу є його особистою власністю, вибула з його володіння поза його волею, а тому на підставі частини 1 статті 388 ЦК України просить витребувати спірне нерухоме майно у відповідача. Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 19 травня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із недоведеності позовних вимог позивачем, а саме позивачем не надано суду доказів набуття ним у встановленому законом порядку права на майнові паї, передачі йому спірної будівлі зерноскладу в натурі та оформлення права власності на спірне майно. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, неповноту з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення Старокостянтинівського районного суду від 19.05.2021 року скасувати та ухвалити нове, яким його позовну заяву задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування скарги зазначав, що свідоцтва з відмітками про виділення майна в натурі, акт приймання-передавання майна з конкретним переліком майна, виділеного на ОСОБА_1 підтверджують виникнення права власності на майно у апелянта та набуття майна ним у власність. Зазначає, що Порядком розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств не передбачено розміщення на свідоцтві про право власності на майнові паї відміток про перелік виділення в натурі індивідуально чи на праві спільної часткової власності будь-якого конкретного майна, як індивідуального визначеного об`єкта. Також, відповідно до Порядку договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності, про відсутність якого вказано в оскаржуваному рішенні суду, необхідний лише у тому разі, якщо майно виділяється групі співвласників, тому такий висновок суду є недоречним. На думку апелянта суд оцінював покази свідків та докази вибірково, що свідчить про неповноту дослідження доказів у справі. Вважає, що право власності на зерносклад у нього виникло набагато раніше ніж у ФГ « Бачука Миколи Григоровича ». На думку апелянта, суд неправомірно відмовив у призначенні будівельно-технічної експертизи, не дослідив та не дав належної оцінки інвентарній справі на зерносклад, порушив норми процесуального права відмовляючи в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі. В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити. Представник ФГ «Бачука Миколи Григоровича» Марисюк С.Д. в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити. Третя особа арбітражний керуючий Матущак В.І. в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду повідомлений належним чином. Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав. Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Сербинівської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області №47 від 19 серпня 2010 року «Про оформлення права власності» вирішено оформити право власності за СГК «Левківський» на будівлі складів зернотоку, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі вищезазначеного рішення 13 вересня 2010 року виконавчим комітетом Сербинівської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області на ім`я СГК «Левківський» видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - цілу будівлю складу зернотоку, розташованого по АДРЕСА_1 . Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №27321844 від 15 вересня 2010 року за СГК «Левківський» 15 вересня 2010 року зареєстровано право власності на цілу будівлю складу зернотоку, розташованого по АДРЕСА_1 . 26 жовтня 2010 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Сарело Т.П., зареєстрованого в реєстрі за №2517, СГК «Левківський» відчужило на користь ФГ «Бачука Миколи Григоровича» вищезазначену нежитлову будівлю складу зернотоку загальною площею 374,3 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . 02 лютого 2011 року ФГ « Бачука Миколи Григоровича » зареєструвало своє право власності на вищезазначене нерухоме майно, що підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав №28867599 від 02 лютого 2011 року. Питання виділення у натурі частки в майні колективного сільськогосподарського підприємства регулювалось Законом України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», Указом Президента України «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки» від 29 січня 2001 року № 62/2001, Порядком визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки» від 28 лютого 2001 року № 177 (далі - Порядок-1), Порядком розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року № 62 (далі - Порядок-2). Згідно з абзацом другим частини першої статті 7 та статті 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. До пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Право членів підприємства на пайовий фонд залежить від їх трудового внеску. Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства. У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі. У пункті 13 Порядку-1 визначено, що майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком. Відповідно до пунктів 8 та 9 Порядку-2 кожен із співвласників має право скористатися своїм майновим паєм в один із таких способів: об`єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність та передати його до статутного (пайового) фонду новостворюваної юридичної особи, у тому числі до обслуговуючого кооперативу; об`єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність, укласти договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном та передати його в оренду; отримати свій майновий пай у натурі індивідуально чи разом із членами своєї сім`ї і використати його на свій розсуд; відчужити пай будь-яким способом в установленому законом порядку. Виділення із складу майнового фонду майна у натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством-правонаступником (користувачем) на підставі рішення зборів співвласників. Рішенням загальних зборів співвласників майна СГК «Левківський», оформленим протоколом №1 від 19 березня 2007 року, було затверджено перелік та вартість майна пайового фонду СГК «Левківський» станом на 19 березня 2007 року, де під номером 17 значиться будівля зерноскладу в с. Сербинівка, 1974 року забудови, залишковою вартістю 15465 грн. Згідно копії наданого позивачем рішення засідання майнової комісії СГК «Левківський» від 27 березня 2007 року, оформленого протоколом №2, вбачається, що на підставі 61 заяви власників майнових паїв їм було виділено в натурі через уповноважену особу ОСОБА_1 майно СГК «Левківський» на загальну суму 195458 грн., в тому числі зерносклад вартістю 15465 грн. Рішенням зборів уповноважених власників майнових паїв СГК «Левківський», оформленим протоколом №2 від 17 листопада 2007 року, було затверджено рішення майнової комісії про виділення майнових паїв в натурі групі осіб через уповноважену особу ОСОБА_1 . Згідно свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнових сертифікатів), виданих на ім`я ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 вбачається, що вказані особи мають право на пайовий фонд майна СГК «Левківський». Вказані свідоцтва містять відмітку про видачу власнику сертифіката майнового паю в натурі через уповноважену особу ОСОБА_1 на підставі рішення зборів уповноважених громадян співвласників від 17 листопада 2007 року та рішення майнової комісії від 27 березня 2007 року, оформленого протоколом №2. Разом з тим, відміток про виділення в натурі індивідуально чи на праві спільної часткової власності будь-якого конкретного майна, як індивідуального визначеного об`єкта дані свідоцтва не містять. У пункті 15 Порядку-2 визначено, що виділення майнових паїв у натурі окремим особам, які виявили бажання отримати свої майнові паї в індивідуальну власність, проводиться підприємством - користувачем майна із переліку майна, виділеного на ці цілі. При виділенні майна в натурі конкретному власнику підприємство-правонаступник одночасно з підписанням акта приймання-передавання майна робить відмітку про виділення майна в натурі у свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, що засвідчується підписом керівника підприємства та печаткою. Свідоцтво з відміткою про виділення майна в натурі індивідуально, акт приймання-передавання майна можуть бути підставою для оформлення права власності на зазначене майно в установленому порядку. При виділенні майна у натурі групі співвласників, які уклали договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, співвласники передають підприємству правонаступнику (користувачі) один примірник цього договору і копію рішення зборів співвласників про виділення майна в натурі. Підприємство-правонаступник (користувач) одночасно з підписанням акта приймання-передавання майна робить відмітки про виділення майна в натурі у спільну часткову власність у свідоцтвах цієї групи співвласників, що засвідчені підписом керівника підприємства та печаткою. Свідоцтва з відмітками про виділення майна в натурі у спільну часткову власність, акт приймання-передавання майна та договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності, можуть бути підставою для оформлення співвласниками права власності на зазначене майно в установленому порядку. Згідно акта приймання-передавання майна від 17 листопада 2007 року вбачається, що СГК «Левківський» на виконання рішення, що зафіксовані у протоколі №2 засідання майнової комісії СГК «Левківський» від 27 березня 2007 року про виділення майна в натурі та протоколі №2 зборів уповноважених власників майнових паїв СГК «Левківський» від 17 листопада 2007 року, передав, а ОСОБА_1 прийняв в індивідуальну власність майно, яке виділене в натурі за рахунок майнових паїв членів СГК «Левківський», зокрема зерносклад залишковою вартістю 15465 грн. На думку колегії суддів, оскільки оригінал протоколу №2 засідання майнової комісії СГК «Левківський» від 27 березня 2007 року відсутній та судом не оглядався, а зі змісту рішення зборів уповноважених власників майнових паїв СГК «Левківський» від 17 листопада 2007 року, оформленого протоколом №2, вбачається, що ним затверджено рішення майнової комісії про виділення майнових паїв в натурі групі осіб через уповноважену особу ОСОБА_1 , а не в індивідуальну власність ОСОБА_1 , судом першої інстанції правомірно не прийнято до уваги вказаний акт приймання-передавання. Також встановлено, що на підставі договорів купівлі-продажу майнового паю від 27 березня 2007 року та від 28 березня 2007 року ОСОБА_1 придбав майнові паї СГК «Левківський» у власників майнових паїв, майнові сертифікати яких наявні в матеріалах справи, а саме, у ОСОБА_26 , ОСОБА_24 , ОСОБА_27 , ОСОБА_13 , ОСОБА_22 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_25 , ОСОБА_28 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_17 , а також на підставі договору купівлі-продажу від 26 червня 2008 року він придбав майновий пай у спадкоємця ОСОБА_29 - ОСОБА_31 , та на підставі двох договорів купівлі-продажу від 10 лютого 2009 року - у ОСОБА_30 . В подальшому рішенням загальних зборів співвласників майна СГК «Левківський», виділеного в натурі (через ОСОБА_1 по дорученням) на засіданні майнової комісії 27 березня 2007 року (протокол №2), оформленим протоколом від 26 лютого 2009 року, було вирішено виділити в натурі ОСОБА_1 майно на загальну суму 91220 грн., серед якого у списку під номером 10 значиться зерносклад в с. Сербинівка, 1974 року забудови вартістю 15465 грн. Указом Президента України від 29 січня 2001 року №62/2001 «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки» передбачено, що в Україні забезпечується вільне здійснення права власності на паї, зокрема передачі паїв в оренду, купівлі-продажу, дарування, міни, передачі у спадщину. В пунктах 13 та 14 Порядку-1 визначено, що майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком. У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування до сільської, селищної або міської ради подаються посвідчені в установленому порядку копія відповідної цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. На підставі заяви особи, яка набула майнові паї, зокрема на підставі договорів купівлі-продажу, органи місцевого самоврядування зобов`язані видати на ім`я цієї особи нове свідоцтво на сумарну номінальну вартість викуплених майнових паїв. Після отримання зазначених документів сільська, селищна або міська рада вносить відповідні зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Факт оформлення свідоцтва засвідчується гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради. Оформлені свідоцтва реєструються у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Як вбачається із матеріалів справи, свідоцтва про право власності на майнові паї не містять жодних відміток про виділення в натурі індивідуально чи на праві спільної часткової власності будь-якого конкретного майна, як індивідуально визначеного об`єкта. Крім того, в матеріалах справи відсутні акти приймання-передавання такого майна. Наявні в матеріалах справи копії накладних (без печатки та розшифровки наявних на них підписів) не замінюють необхідність наявності актів приймання - передавання майна та не можуть вважатися належними доказами, що підтверджують передачу спірного майна позивачу. Зважаючи на відсутність належних та допустимих доказів передачі позивачу майна СГК «Левківський», зокрема спірної будівлі зерноскладу в натурі, як індивідуально так і у спільну часткову власність, та оформлення позивачем права власності на зазначене майно у встановленому законом порядку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Крім того, судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що позивачем не підтверджено, що саме нежитлова будівля - зерносклад, загальною вартістю 15465,00 грн. була предметом договору купівлі-продажу від 06.10.2010 року, загальна вартість 6746,00 грн. Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги пояснення свідків, які підтверджували факт виділення спірного зерноскладу в натурі співвласникам майнових паїв, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до положень частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Поясненнями сторони та свідків не може доводитися факт виділення та передачі майна в натурі, оскільки такий факт відповідно до чинного законодавства України повинен підтверджуватися документально. Твердження позивача щодо порушення судом процесуального законодавства при відмові позивачу у призначенні будівельно-технічної експертизи та відмови у зупиненні провадження у даній справі, не впливають на висновки суду. Ухвалою Старокостянтинівського районного суду від 13.04.2021 року в задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_4 про призначення судової будівельно-технічної експертизи відмовлено. Ухвалою цього ж суду від 13.04.2021 року у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_4 про зупинення провадження у даній справі до розгляду іншої справи відмовлено. Відповідно до частини першої (пункти 12,14) статті 353 ЦПК України зазначені ухвали, можуть оскаржуватися окремо від рішення суду. Однак, позивачем їх в апеляційному порядку не оскаржено. Інші доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, не спростовують висновків суду першої інстанції, фактично апелянт наводить ті ж аргументи, що є підставою позову та яким дана оцінка судом в мотивувальній частині рішення, а тому такі доводи апелянта слід відхилити. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, має бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року). Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстави для нового розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 19 травня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 30 серпня 2021 року. Судді Т.О. Янчук А.В. Купельський О.І. Ярмолюк