Ухвала КАС ВС № 160/8554/20

УХВАЛА 27 серпня 2021 року м. Київ справа № 160/8554/20 адміністративне провадження № К/9901/31035/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Олендера І.Я., суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 15.07.2021 у справі №160/8554/20 за адміністративним позовом Селянського (фермерського) господарства «Гайворонського В.К.» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним рішення та зобов`язання зареєструвати у реєстрі податкову накладну, в с т а н о в и в: Селянське (фермерське) господарство «Гайворонського В.К.» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1644105/24599800 від 17.06.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 03.04.2020, в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №3 від 03.04.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену та направлену для реєстрації Селянським (фермерським) господарством «Гайворонського В.К.». Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 позовні вимоги задоволено. Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15.07.2021, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у справі №160/8554/20. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України 17.08.2021 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття Третім апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі. Контролюючий орган вважає, що своєчасне подання апеляційної скарги при первинному зверненні до суду є підставою для поновлення пропущеного строку повторно поданої скарги з подальшим відкриттям провадження у справі. Особливості фінансування суб`єкта владних повноважень та тривалість проведення процедури зі сплати судового збору є обставинами, які не залежать від волі контролюючого органу та свідчать про наявність підстав для визнання поважними причини пропуску строку апеляційного оскарження при черговому зверненні до суду. При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, судом з`ясовано наступні обставини. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 16.11.2020 (прийнятим у порядку письмового провадження) позовні вимоги задовольнив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат. Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Не погодившись з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у справі №160/8554/20, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області оскаржило його в апеляційному порядку. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.03.2021 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України (ненадання доказів сплати судового збору). Цією ж ухвалою відповідачу визначено строк, протягом якого особа має право усунути виявлені судом недоліки апеляційної скарги. Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23.04.2021 відмовив Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, а подану ним апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у справі №160/8554/20 повернув скаржнику у зв`язку з невиконанням останнім вимог ухвали від 29.03.2021, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху. Скориставшись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області вдруге 08.06.2021, тобто із значним пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, було подано апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у справі №160/8554/20 та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач зазначив, що первісна апеляційна скарга було подана у строк, встановлений процесуальним законодавством, проте повернута судом з підстав несплати відповідачем судового збору, що, на той час, було зумовлено необхідністю отримання додаткового фінансування та, в свою чергу, унеможливлювало дотримання вимог процесуального закону щодо сплати судового збору, та не залежало від волі скаржника. У зв`язку з чим, заявник знову звертається з апеляційною скаргою та просить поновити пропущений строк з подальшим відкриттям провадження у справі. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.06.2021 подану відповідачем апеляційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 298 КАС України у зв`язку з тим, що апеляційна скарга подана з пропуском, визначеного статтею 295 КАС України, строку на апеляційне оскарження, а наведені особою у клопотанні про поновлення такого строку підстави не можуть бути визнані судом поважними. Цією ж ухвалою скаржнику визначено строк, впродовж якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причини пропуску строку, якщо такі є, з додання до неї доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Суд апеляційної інстанції керувався тим, що контролюючий орган, у клопотанні про поновлення пропущеного строку, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними. Зокрема, суд зазначив, що дотримання строків апеляційного оскарження при первинному зверненні до суду та бажання заявника реалізувати своє права на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі після постановлення Третім апеляційним адміністративним судом ухвали від 23.04.2021 про повернення апеляційної скарги заявнику, не є безмовною підставою для поновлення пропущеного строку втретє поданої апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження. При цьому, суд роз`яснив заявнику, що перебіг строку для подання апеляційної скарги починається з моменту проголошення судового рішення або складання повного тексту рішення, будь-яких винятків нормами КАС України не передбачено. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду, справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»). Для поновлення строків на апеляційне оскарження повинні існувати об`єктивні, непереборні підстави. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. А тому взявши до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд дійшов обґрунтованого висновку, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважними підставами при вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження. Частина друга статті 44 КАС України покладає учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Таким чином, врахувавши факт подання відповідачем апеляційної скарги поза межами процесуального строку, встановленого законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, без надання при цьому доказів, які б підтвердили, що заявник дійсно не міг звернутись з апеляційною скаргою до суду раніше, а також доказів отримання рішення суду першої інстанції невчасно або інших доказів, які дають підстави для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційної скарго, суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої відповідачем апеляційної скарги без руху, з визначенням скаржнику строку для виконання у порядку та спосіб зазначених вище в ухвалі вимог. Відповідно до поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали отримано представником скаржника 30.06.2021. На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, на адресу суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з вимогою поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з подальшим відкриттям провадження у справі. Разом з тим, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження контролюючий орган зазначив причини попуску процесуального строку аналогічні тим, що були наведені відповідачем при поданні апеляційної скарги, та які судом було визнано неповажними. Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області наведено не було. На переконання відповідача, дотримання процесуальних строків апеляційного оскарження при первинному зверненні до суду є підставою для поновлення пропущеного строку повторно поданої апеляційної скарги та відкриття провадження у даній справі. Відповідач вказує, що відсутність бюджетних асигнувань необхідних для сплати судового збору позбавило контролюючий орган можливості вчасно звернутись до суду з апеляційною скаргою. Судовий збір за подання апеляційної скарги було сплачено 14.04.2021 та без зволікання подано цю інформацію до суду. Також зазначає, що через велику кількість процесуальних документів, які надходять до Головного управління, був необхідний час для опрацювання ухвали про повернення апеляційної скарги та подання її повторно. Наголошує, що апеляційну скаргу подано без затримки, у межах річного строку. Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15.07.2021, визнавши наведені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України). Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження. Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 23.06.2021 визначив відповідачу достатній строк щодо надання, серед іншого, обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв`язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України. Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд звернув увагу, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Відсутність коштів, призначених для сплати судового збору не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення. Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Відсутність коштів, призначених для сплати судового збору не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку. Обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, місцевого бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є об`єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії. Тобто посилання на відсутність коштів, як на причину пропуску строку, для суб`єкта владних повноважень є не доречним. У рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Суд звернув увагу, що копію рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 було отримано відповідачем 09.02.2021, після подання апеляційної скарги, така була повернута ухвалою суду 23.04.2021, повторно апеляційна скарга ж подана до суду - 08.06.2021, тобто із плином часу після ухвалення рішення та його отримання. Крім того, суд зазначив, що судовий збір за подання апеляційної скарги було сплачено 14.04.2021, що підтверджується платіжним дорученням №664 від 14.04.2021, натомість відповідачем не вказано, що завадило надати доказ сплати судового збору до суду апеляційної інстанції до постановлення ним ухвали від 23.04.2021 про повернення апеляційної скарги заявнику. Таким чином, за результатом аналізу вищеназваних положень закону та встановлених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що наведені відповідачем підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження не можуть вважатись добросовісним використанням належних процесуальних прав та неухильним виконанням процесуальних обов`язків, а тому підстави для визнання поважними причин пропуску відповідачем строку відсутні, а поновлення строку подання апеляційної скарги у такому випадку є недопустимим з огляду на обов`язковість судового рішення, набрання ним законної сили та часу його виконання. З посиланням на практику Верховного Суду, Третій апеляційний адміністративний суд дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності можливості визнати поважними причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду виключно з підстав наявності права на повторне подання апеляційної скарги без врахування при цьому строку звернення, встановленого законом щодо подання апеляційної скарги. Таким чином, за відсутності у відповідача інших обґрунтувань поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, крім тих, яким вже Третім апеляційним адміністративним судом було надано правову оцінку, суд дійшов умотивованого висновку, що наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, а пропущений строк таким, що не підлягає поновленню. Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації податковим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права. При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається. Враховуючи вищевикладене, Третій апеляційний адміністративний суд, визнавши наведені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, дійшов умотивованого висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у справі №160/8554/20. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись пунктом 5 частини першої, частини другої статті 333 КАС України, - у х в а л и в: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 15.07.2021 у справі №160/8554/20 за адміністративним позовом Селянського (фермерського) господарства «Гайворонського В.К.» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним рішення та зобов`язання зареєструвати у реєстрі податкову накладну. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді І.Я. Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова