Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/6309/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/6309/20 Суддя (судді) суду 1-ї інст.: Заяць О.В. ПОСТАНОВА Іменем України 25 серпня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сорочка Є.О., суддів Федотова І.В., Василенка Я.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: - визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Держаної податкової служби Чернігівської області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних № 50127/30829306/2 від 16.09.2020, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 1 від 02.08.2020; рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних № 53147/30829306/2 від 01.10.2020, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 3 від 05.08.2020; - зобов`язати Державну податкову службу України вважати прийнятими та зареєстрованими податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» датой їх фактичного подання, а саме: податкову накладну № 1 від 02.08.2020 на загальну суму коштів 303 922 грн. в тому числі ПДВ 50653,67 грн; податкову накладну № 3 від 05.08.2020 на загальну суму коштів 300 616 грн. в тому числі ПДВ 50 102,67 грн. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року позов задоволено. Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржувані рішення є правомірними. Позивач у відзиві (запереченнях) на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника. Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Зоря» є юридичною особою, яка зареєстрована 24.03.2000 року. Профільними видами діяльності підприємства є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний). Код КВЕД 01.11. ТОВ «Зоря» 30.07.2020 заключила договір поставки №30/07/20-2 з ПП «Фенікс Агро» на продаж пшениці 4 класу на 1000 т. Пшениця відвантажувалась по факту здійснення попередньої оплати. При надходженні грошових коштів виписувалась податкова накладна та здійснювалось відвантаження. ТОВ «Зоря» 02 серпня 2020 року отримала передоплату від ПП «Фенікс Агро» в сумі 303922 грн. в.т.ч. ПДВ-20% - 50653,67 грн. На цю суму була складена податкова накладна від 02.08.2020, реєстрація якої була зупинена. Підприємство подало повідомлення про подання пояснень та копій документів, щодо податкових накладних/розрахунків коригування реєстрація яких зупинено. В електронному кабінеті 26 серпня 2020 року позивач отримав рішення про зупинення реєстрації податкової накладаної №1 від 02.08.2020, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1001, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійнії основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює абс перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивач 5 серпня 2020 року подав на реєстрацію в електронний кабінет платника податків податкову накладну № 3 від 05.08.2020 на загальну суму коштів 300616 грн. в тому числі ПДВ 50102,67 грн. та отримав в електронному кабінеті квитанцію у якій зазначено, що документ прийнято, реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 10.04.2020 № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, відповідає п.8 Критеріїв рйзиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Рішеннями про від 16.09.2020 та від 01.10.2020 у реєстрації вказаних накладних було відмовлено. Не погодившись з такими рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, проте рішеннями №50127/30829306/2 від 16.09.2020, №53147/30829306/2 від 01.10.2020 скарги позивача залишені без задоволення, а рішення про відмову у реєстрації податкових накладних - без змін. Не погодившись з такими рішеннями, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом. Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що рішення про зупинення реєстрації податкових накладних не містить вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків. Оскаржувані рішення про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних є необґрунтованими, оскільки факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування. Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого. Для правильного вирішення даного спору у першу чергу слід чітко окреслити його предмет. Так, позивач оскаржує рішення комісії Головного управління Держаної податкової служби Чернігівської області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 50127/30829306/2 від 16.09.2020, № 53147/30829306/2 від 01.10.2020 та просить зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні № 1 від 02.08.2020 та № 3 від 05.08.2020. Щодо позовних вимог про скасування рішень № 50127/30829306/2 від 16.09.2020, № 53147/30829306/2 від 01.10.2020, то колегія суддів зауважує, що наведені рішення стосуються результатів розгляду скарг позивача, а не відмови у реєстрації податкових накладних. У свою чергу, комісії Головного управління Держаної податкової служби Чернігівської області про відмову у реєстрації податкових накладних № 1 від 02.08.2020 та № 3 від 05.08.2020 не є предметом даного спору та, більш того, відсутні в матеріалах справи. Надаючи оцінку підставам для задоволення позовних вимог в частині оскарження спірних рішень, прийнятих контролюючим органом за результатами розгляду скарг позивача, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України (далі - ПК) оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням таких особливостей: - 56.23.1 скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику; - 56.23.2 скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; - 56.23.3 скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим; - 56.23.4 якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 затверджено Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі по тексту Порядок), згідно з пунктом 1 якого розгляд скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - скарга) здійснюється комісією ДФС з питань розгляду скарг, яка є постійно діючим колегіальним органом ДФС, за участю уповноваженої особи Мінфіну. Згідно з пунктом 13 Порядку за результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; залишає скаргу без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін; залишає скаргу без розгляду. Відповідно до вимог пункту 15, 17 Порядку рішення комісії з питань розгляду скарг надсилається на адресу, зазначену платником податку у скарзі, а у разі її відсутності - на податкову адресу платника податку у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу. Рішення комісії з питань розгляду скарг не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та може бути оскаржене в судовому порядку. Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги звертає увагу на те, що завданням адміністративного судочинства, згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Частиною першою статті 5 КАС передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Колегія суддів акцентує увагу на тому, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку. Так, рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а, по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку. Враховуючи викладене, судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів КАС має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду. При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку. Колегія суддів додатково звертає увагу на те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Запроваджені Порядком розгляду скарг на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації та Податковим кодексом України способи оскарження рішень податкових органів - адміністративний та судовий - повною мірою дають можливість платнику податків захистити порушене право. При цьому, за механізмом їх реалізації вони не є тотожними. Колегія суддів звертає увагу, що під час розгляду справи судом оцінюються доводи позивача, але не шляхом оцінки рішення прийнятого податковим органом за результатами адміністративного оскарження. Саме по собі рішення, прийняте за результатами вирішення податкового спору у порядку досудового врегулювання, не створює, не змінює та не припиняє будь-яких прав та обов`язків. Вказане рішення саме по собі не є юридично значимим для позивача, адже не має безпосереднього впливу на його суб`єктивні права та обов`язки шляхом позбавлення можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 11.06.2019 по справі № 826/24656/15 та від 27.04.2020 у справі №360/1050/19. Натомість, оскаржувані в межах спірних правовідносин рішення не містять приписів вчинити обов`язкові дії позивачу та не створюють жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав позивача, а тому не є рішеннями суб`єкта владних повноважень (актами індивідуальної дії) в розумінні статті 19 КАС, які порушують права свободи та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані рішення комісії з питань розгляду скарг, якими залишені скарги позивача без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін, не порушує прав позивача та не підлягають скасуванню у судовому порядку, оскільки вони не були підставою для відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. За таких обставин, безпідставними є позовні вимоги про скасування рішень № 50127/30829306/2 від 16.09.2020, № 53147/30829306/2 від 01.10.2020. З огляду на викладене, відсутні також і підстави для зобов`язання Державної фіскальної служби України (Державної податкової служби України) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 1 від 02.08.2020 та № 3 від 05.08.2020, оскільки такі вимоги є похідними від попередніх. Окрім того, неможливість зобов`язання відповідача здійснити реєстрацію цих накладних зумовлена також і рішеннями, якими було відмовлено у реєстрації цієї накладної та доказів скасування яких матеріали справи не містять. Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про задоволення позову. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Решта доводів учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов залишенню без задоволення. Керуючись статтями 34, 243, 311, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області задовольнити. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя Є.О. Сорочко Суддя І.В. Федотов Суддя Я.М. Василенко