Постанова 4852 № 340/1364/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 28 серпня 2021 року м. Дніпросправа № 340/1364/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Панченко О.М. (доповідач), суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року (м. Кропивницький, суддя Пасічник Ю.П.) у справі № 340/1364/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії, - встановив: 25 березня 2021 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області у не наданні адміністративної послуги по заяві (про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки у власність) ОСОБА_1 від 06.01.2021 відповідно до пункту 5 статті 10 Закону України «Про адміністративні послуги» у строк, встановлений законом (пункт 9 ст. 118 Земельного кодексу України); - зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га, яка розташована на території Микільської сільської ради (за межами населеного пункту) Світловодського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3525285200:02:000:0735; - зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області подати суду у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. В апеляційній позивач зазначає, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, зокрема у постанові від 14.03.2018 у справі №804/3703/16, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішенням, без якого не може бути реалізоване право на отримання земельної ділянки у власність. Відтак, відмова відповідного органу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, навіть якщо вона, на думку особи, є протиправною, не має наслідком порушення прав та інтересів особи, яка має намір отримати земельну ділянку. Правомірність проекту позивача з розробки землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, його повноту та якість підтверджено висновком експерта про погодження та кадастровим реєстратором. Обов`язкова експертиза не потрібна. Тому, на думку позивача, він виконав всі вимоги, необхідні для прийняття відповідачем рішення про затвердження проекту землеустрою. Зазначає, що судом першої інстанції помилково застосовано механізм мовчазної згоди відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», оскільки набуття громадянином права на безкоштовне отримання земельної ділянки не підпадає під дозвільну систему, принцип мовчазної згоди описаний у Земельному кодексі України (абз. 3 п. 7 статті 118). Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову. Відповідач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу позивача, у якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача. Відповідач зазначив, що 15.09.2020 на його адресу надійшла заява позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, яку відповідно до норм Земельного кодексу України розглянуто у місячний термін та видано наказ від 13.10.2020 про відмову у наданні такого дозволу. Вказаний наказ оскаржено позивачем у судовому порядку та скасовано відповідно до рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.01.2021 по справі 340/5694/20. Крім того, вказаним рішенням зобов`язано відповідача надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою. Із заявою про затвердження проекту землеустрою позивач звернувся до відповідача до ухвалення рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.01.2021 по справі 340/5694/20. Разом з тим, позивачем не дотримано вимог ст. 118 Земельного кодексу України щодо можливості отримання мовчазної згоди. Також відповідач заначив, що у зв`язку із введенням карантинних заходів заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою прийнято із порушенням строків та прийнято наказ. До відзиву відповідач долучив копію наказу від 16.06.2021 № 11-1778/14-21-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою». Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 15.09.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, за межами населених пунктів, Микільської сільської ради Світловодського району, яка перебуває в державній власності (а.с. 124, 125). У визначений чинним законодавством строк відповіді на заяву позивач не отримав, тому здійснив замовлення проекту землеустрою за принципом мовчазної згоди уклав договір №327/ПР-МЗ від 20.10.2020 на виконання робіт по розробці проекту землеустрою (а.с. 130, 131), про що повідомив відповідача (а.с. 129). За замовленням позивача розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (код згідно КВЦПЗ: 01.03) на території Микільської сільської ради (за межами населених пунктів) Світловодського району Кіровоградської області, площею 2,000 га. (а.с.63-121). Проект землеустрою погоджено експертом держаної експертизи (а.с.111, 112), а земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3525285200:02:000:0735 (а.с.38). 06.01.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки (а.с.49). У зв`язку з тим, що у визначений ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України строк на підставі заяви позивача відповідачем не було прийнято відповідного рішення, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач не довів належними доказами наявність в діях відповідача порушень земельного законодавства, оскільки застосування принципу мовчазної згоди в даному випадку не могло мати місце у зв`язку із виконанням відповідачем свого обов`язку щодо розгляду заяви позивача від 15.09.2020 шляхом прийняття наказу від 13.10.2020 року № 11-14188/14-20-СГ у межах строку, встановленого ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України. Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно з ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільська, селищна, міська рада питання регулювання земельних відносин повинна вирішувати виключно на пленарних засіданнях і відповідно до закону. Відповідно до ст. 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Повноваження сільської, селищної, міської ради у галузі земельних відносин передбачені, зокрема, ст.ст.12, 122 Земельного кодексу України. Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ст. 122 Земельного кодексу України). Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Так, ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Частиною 8 ст. 118 Земельного кодексу України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому ст.186-1 цього Кодексу. Відповідно до частин 9, 10 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. Верховний Суд у постанові від 11 грудня 2018 року справа №806/862/17 зазначив, що «системний аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме: 1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність; 2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні); 3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 Земельного кодексу України; 4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі; 5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду». Отже, відповідно до норм Земельного кодексу України передумовою для прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність є отримання дозволу для розробки проекту землеустрою та його погодження у встановленому ст.186-1 Земельного кодексу України порядку. Водночас відповідно до абз. 3 ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України особа може замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу - за принципом "мовчазної згоди". Так, відповідно до цього абзацу у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Отже, принцип "мовчазної згоди" може бути застосований за наявності таких умов: 1) у місячний строк з дня реєстрації клопотання суб`єктом владних повноважень не було прийнято рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні; 2) у місячний строк з дня закінчення місячного строку з дня реєстрації клопотання заявником замовлено розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та повідомлення суб`єкта владних повноважень про це шляхом направлення письмового повідомлення з доданим до нього договором на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Таким чином лише за наявності вказаних умов погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без попереднього отримання дозволу на розробку цього проекту має бути прийнятий відповідним суб`єктом владних повноважень для розгляду питання щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 15.09.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, до якої ним було додано необхідний пакет документів (а.с.124). Відповідно до доводів позивача, у строк, визначений ч. 7 ст. 118 ЗК України, його заява не була розглянута, а тому, скориставшись правом на застосування принципу мовчазної згоди, він замовив проект землеустрою, про що повідомив відповідача (а.с.129-131). Разом з тим, судом першої інстанції встановлені та не заперечуються позивачем наступні обставини. Так, в провадженні Кіровоградського окружного адміністративного суду перебувала справа №340/5694/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.01.2021 (а.с.43-48), яке набрало законної сили 05.04.2021 після прийняття Третім апеляційним адміністративним судом ухвали про повернення апеляційної скарги (номер в ЄДРСР 96034224), позовні вимоги позивача задоволені повністю: - визнано протиправними дії Головного Управління Держгеокадастру в Кіровоградській області у ненаданні адміністративної послуги по заяві (про надання дозволу на розробку проекту землеустрою) ОСОБА_1 від 15.09.2020 року відповідно до пункту 5 ст. 10 Закону України Про адміністративні послуги у строк встановлений Земельним кодексом України; - визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області від 13.10.2020 року № 11-14188/14-20-СГ; - зобов`язано Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Микільської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області. Отже, в ході розгляду вказаної справи судом вирішено спір щодо відмови Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Микільської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області. Згідно вказаного рішення суду у справі №340/5694/20 позивач звертався до відповідача із заявою від 15.09.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а відповідач у строки, визначені ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, за наслідками розгляду заяви наказом від 13.10.2020 № 11-14188/14-20-СГ відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Отже, в даному випадку у позивача не виникло передбачених ст. 118 Земельного кодексу України правових підстав для замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу - за принципом "мовчазної згоди", а у відповідача, на час звернення позивача із заявою від 06.01.2021 року, - обов`язку прийняти до розгляду проект землеустрою та вирішити питання про затвердження проекту землеустрою до отримання відповідно дозволу. Разом з тим, з матеріалів вбачається, що на час розгляду справи судом апеляційної інстанції відповідачем розглянуто заяву позивача від 06.01.2021 року та прийнято наказ від 16.06.2021 № 11-1778/14-21-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою». Наказ мотивовано тим, що на даний час відповідач не є розпорядником вказаної позивачем земельної ділянки. Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423-IX розділ X Перехідних положень Земельного кодексу України доповнено пунктом 24, у якому вказано, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад. Закон України від 28.04.2021 № 1423-IX набрав чинності 27.05.2021. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог позивача. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Отже, інші доводи апеляційної скарги не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись статтями 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у справі № 340/1364/21 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя О.М. Панченко Суддя С.В. Сафронова Суддя Д.В. Чепурнов