Постанова 4818 № 638/2284/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 серпня 2021 року м. Харків справа № 638/2284/21 провадження № 22-ц/818/4482/21 Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді Тичкової О.Ю., суддів Кругової С.С., Пилипчук Н.П., учасники справи: заявник: Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут», боржник: ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 7 квітня 2021 року, постановлену суддею Цвіра Д.М., - У С Т А Н О В И В : У лютому 2021 року Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут» (надалі ПрАТ) звернулося до суду із заявою, у якій просило видати судовий наказ про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію з ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 по 31.01.202 в розмірі 1204 грн 02 коп., стягнути з ОСОБА_1 89 грн 62 коп. судових витрат на отримання відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру (надалі ЄДДР) та 227 грн судового збору. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 7 квітня 2021 року відмовлено ПрАТ у видачі судового наказу. Ухвала суду мотивована тим, що заявником на надано доказів оплати вказаної у заяві вартості довідки з ЄДДР, що не відповідає положенням ст.163 Цивільного процесуального кодексу (надалі ЦПК) України. В апеляційній скарзі ПрАТ, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушенням судом норм процесуального права, просить ухвалу суду від 7 квітня 2021 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ПрАТ належними доказами довело понесення судових витрат, що складаються з судового збору у розмірі 227 грн та 89 грн 62 коп. сплачених за умовами договору № 2001/1-2021 від 20 січня 2021 року для отримання інформаційної довідки з ЄДДР стосовно зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання фізичної особи-боржника. Тому підстав для відмови у видачі йому судового наказу не було. Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого судді, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна підлягає задоволенню частково з таких підстав. Відповідно статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Зокрема, пунктом 3 частини 1 статті 161 ЦПК України передбачено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомукаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом. Вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу викладені у статті 163 ЦПК України. Згідно з частинами 1-3 статті 163 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником. У заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Відповідно до статті 164 ЦПК України за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом. У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу у разі, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу. Як установлено судовим розглядом і вбачається з матеріалів справи, 05.02.2021 ПрАТ звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 1204 грн 02 коп. (а.с. 2-5,19). Зазначена вимога підлягає розгляду в порядку наказного провадження в силу вимог пункту 3 частини 1 статті 161 ЦПК України. До заяви про видачу судового наказу ПрАТ додало з-поміж іншого копію договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим не побутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням вимог Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору згідно із заявою-приєднання, яка є додатком до цього договору, а також комерційну пропозицію № 10, яка є додатком до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (а. с. 11-16), довідку про розмір заборгованості (а.с. 6), довідку абоненту (а.с. 7), квитанцію про сплату судового збору (а.с. 1). Встановивши, що заявлена ПрАТ вимога про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію може бути розглянута в порядку наказного провадження і ПрАТ надало всі докази на підтвердження розміру заявленої вимоги, в суду першої інстанції не було підстав відмовляти у видачі судового наказу на підставі п.1 ч.1 ст.163 ЦПК України. Викладена в заяві ПрАТ вимога відшкодувати понесені судові витрати при подачі дійсної заяви у вигляді судового збору та витрат на отримання довідки з Єдиного держаного демографічного реєстру не є вимогою про видачу судового наказу. Тому в суду першої інстанції не було підстав відмовляти ПрАТ у видачі судового наказу внаслідок недоведеності понесення частини судових витрат. Відповідно до частин 1-2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зі змісту указаних норм закону вбачається, що вони застосовуються лише до справ позовного провадження, у яких є сторони справи позивач та відповідач. При цьому, зі змісту розділу ІІ ЦПК України «Наказне провадження» вбачається, що при видачі судового наказу вирішенню підлягає лише питання щодо стягнення з боржника сплаченого заявником судового збору. Тому інші судові витрати у наказному провадженні не відшкодовуються. Отже, вимога ПрАТ про стягнення з ОСОБА_1 89 грн 62 коп., сплачених за отримання відомостей з ЄДДР, не підлягає розгляду в порядку наказного провадження. Суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу (п.3 ч.1 ст.165 ЦПК України). Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Враховуючи викладене вище, колегія суддів уважає за необхідне апеляційну скаргу ПрАТ задовольнити частково, ухвалу суду першої інстанції від 07.04.2021 скасувати. В частині розгляду заяви ПрАТ про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію та стягнення судового збору справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду. В частині вимоги ПрАТ про стягнення з ОСОБА_1 витрат за отримання довідки з ЄДДР у видачі судового наказу відмовити. Керуючись ст. ст. 367, 368, п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст. 376, п.4 ч.1 ст.379 ст. 381-384 ЦПК України П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» задовольнити частково. Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 7 квітня 2021 року скасувати. В частині розгляду заяви Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електроенергію та судового збору справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В частині заяви Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» про стягнення з ОСОБА_1 витрат, пов`язаних з отриманням довідки з Єдиного державного демографічного реєстру, у видачі судового наказу відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складений 28 серпня 2021 року. Головуючий - О.Ю. Тичкова Судді - С.С. Кругова Н.П. Пилипчук