LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС1.380.2019.002347

від 25.08.2021 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2020 у справі №1.3…

УХВАЛА 25 серпня 2021 року м. Київ справа № 1.380.2019.002347 адміністративне провадження № К/9901/29626/21 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2020 у справі №1.380.2019.002347 за позовом Приватного акціонерного товариства «Ірокс» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги в частині нарахування пені, УСТАНОВИВ: 11.08.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2020 у справі № 1.380.2019.002347 (згідно з трек-номером поштового відправлення надіслано 09.08.2021). При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) судом встановлено наступне. Касаційна скарга подана втретє, раніше подані касаційні скарги повернуто ухвалами Верховного Суду від 27.05.2021, від 17.06.2021 через невикладення підстав касаційного оскарження. Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивоване тим, що право на касаційне оскарження передбачене Конституцією України, скарга подана в межах присічного строку. Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, неправильне застосування судами попередніх інстанцій підпункту 60.1.14 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України, частини 1 розділу VI Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.077.2017 за №902/30770. Верховний Суд зауважує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України скаржник повинен вказати: 1) норми матеріального права, які неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. Однак скаржником не обґрунтовано, у чому полягає помилковість застосування судами попередніх інстанцій наведених норм права та як такі норми мають застосовуватись. Скаржником не враховано, що суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень враховували практику Верховного Суду, викладену у постанові від 06.11.2018 у справі №804/4463/16. Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм Податкового кодексу України, висловлення незгоди із наданою судами правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, що не є належним правовим обґрунтуванням заявленої підстави касаційного оскарження судових рішень. За змістом касаційна скарга не містить суттєвих відмінностей від раніше поданої. Скаржником не враховано роз`яснення щодо викладення підстав касаційного оскарження, наведене в ухвалах Верховного Суду по даній справі. Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини 5 цієї статті). Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо належного оформлення касаційної скарги. Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала. Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 332, 355, 359 КАС України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2020 у справі №1.380.2019.002347 повернути особі, яка її подала. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. СуддяІ.А. Васильєва

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»