Постанова КАС ВС № 160/6330/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 серпня 2021 року м. Київ справа №160/6330/20 адміністративне провадження № К/9901/15067/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Тацій Л.В., суддів: Стрелець Т.Г., Рибачука А.І., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 06.04.2021 (головуючий суддя: Круговий О.О., судді: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач), в якому просила: - визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області у відмові ОСОБА_1 здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 18.02.2020 на підставі довідки з 17.04.2020 04.2/76/20-с, виданої Дніпровським апеляційним судом; - визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 06.05.2020 №912110168762; - зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 18.02.2020 на підставі довідки від 17.04.2020 №04.2/76/20-с, виданої Дніпровським апеляційним судом, в розмірі 90% та виплатити з урахуванням різниці, яка була сплачена за цей період. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.08.2020 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, що полягають у відмові ОСОБА_1 здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 на підставі довідки Дніпровського апеляційного суду від 17.04.2020 вих. №04.2/76/20-с. Визнано протиправним та скасовано рішення відповідача від 06.05.2020 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 19.02.2020 згідно із довідкою Дніпровського апеляційного суду від 17.04.2020 вих. №04.2/76/20-с у розмірі 90% та виплатити з урахуванням різниці, яка була виплачена за цей період. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 03.12.2020 звернулось з апеляційною скаргою до Третього апеляційного адміністративного суду. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.01.2021 апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.08.2020 залишено без руху. Заявнику судом встановлений 10-ти денний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків скарги, а саме: надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням (інших) поважних причин пропуску строку, надання документу про сплату судового збору. Також відповідачу роз`яснено, що у разі не виконання вимог зазначеної ухвали, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено, відповідно до статті 299 КАС України. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.04.2021 відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України. Постановляючи цю ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення і зазначені відповідачем підстави для поновлення строку апеляційного оскарження не можна визнати поважними, оскільки вони не пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк, подання апеляційної скарги. Короткий зміст вимог касаційної скарги Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу у якій просить суд касаційної інстанції скасувати її, а справу направити для продовження розгляду. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не враховано, що звернення з апеляційною скаргою у цій справі стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. ОСОБА_1 надіслала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого заперечує проти задоволення касаційної скарги. Зазначає, що відповідачем не наведено доводів та не надано доказів, які б свідчили про наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Провадження в суді касаційної інстанції Верховний Суд ухвалою від 01.06.2021 відкрив касаційне провадження за скаргою ГУ ПФУ в Дніпропетровській області. Ухвалою від 25.08.2021 Верховний Суд призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Касаційне провадження у справі відкрито за касаційною скаргою ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, яка подана на судове рішення, право на касаційне оскарження якого передбачено частиною 3 статті 328 КАС України. Підставами касаційного оскарження судового рішення, зазначеного у частині 3 статті 328 КАС України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (абз. 2 п. 4 ч. 4 ст. 328 КАС України). Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала суду апеляційної інстанції відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи заявника є необґрунтованими з огляду на наступне. Статтею 295 КАС України передбачено строки апеляційного оскарження. Частиною 1 вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 420/5137/18. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник). Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. З матеріалів справи встановлено, що Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалив рішення по цій справі в порядку письмового провадження 21.08.2020. Повне рішення складене цього ж дня. Суд апеляційної інстанції також встановив, що копія вказаного рішення вручена заявнику 27.08.2020. Апеляційна скарга на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.08.2020 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області подана 03.12.2020. Як на підставу поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновлення відповідач посилався на неможливість скористатися правом на апеляційне оскарження у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID - 19). З приводу цих доводів Третій апеляційний адміністративний суд дійшов слушного висновку про їх безпідставність. Колегія суддів погоджується з такими висновками, оскільки Закон України №540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" набрав чинності 02.04.2020. Підпунктом 2 пункту 9 вказаного закону розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України був доповнений пунктом 3, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема статтею 295 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 (із змінами та доповненнями) на всій території України був встановлений карантин з 12.03.2020. 17.07.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), яким, серед іншого, внесені зміни до пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України та визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Тобто, заявник апеляційної скарги має право на поновлення строку на подання апеляційної скарги, з огляду на встановлення Кабінетом Міністрів України карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), але за умови надання доказів неможливості своєчасного звернення до суду з огляду на обмеження, впроваджені таким карантином. Водночас, заявником до суду апеляційної інстанції не надано жодних доказів на користь того, що порушення строку на апеляційне оскарження сталось саме через запровадження карантинних обмежень, також заявник не навів доводів, через які саме обмеження він був позбавлений можливості направити до суду апеляційну скаргу з моменту отримання повного тексту судового рішення 27.08.2020 до 03.12.2020. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Верховний Суд враховує, що судом для заявника були забезпечені умови, за яких ГУ ПФУ в Дніпропетровській області як суб`єкт владних повноважень не тільки мав можливість, а й процесуальний обов`язок вжити всі можливі заходи задля доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги про те, що спір у цій справі стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики, не виправдовує безпідставність порушення суб`єктом владних повноважень процесуальних строків, встановлених законом, для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення (процесуальна поведінка), та не свідчить про поважність причин пропуску цього строку. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03). Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій. Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в заяві про поновлення строку та з урахуванням яких суд апеляційної інстанції надав оцінку поважності причин пропуску строку. З огляду на викладене Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду знаходить, що ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 06.04.2021 є законною та обґрунтованою і не підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір при дотриманні норм процесуального права, а доводи касаційної скарги їх не спростовують. Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення. Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 06.04.2021 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Суддя- доповідач: Л.В. Тацій Судді: А.І. Рибачук Т.Г. Стрелець