Постанова Одеський апеляційний суд № 509/1302/20

Номер провадження: 22-ц/813/3424/21 Номер справи місцевого суду: 509/1302/20 Головуючий у першій інстанції Бочаров А.І. Доповідач Погорєлова С. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26.08.2021 року м. Одеса Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі: головуючого судді: Погорєлової С.О. суддів: Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області, постановлене під головуванням судді Бочарова А.І. 21 травня 2020 року у смт. Овідіополь Одеської області, - встановила: У березні 2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила суд стягнути з ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 15 296,98грн. Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 травня 2020 року позов ОСОБА_2 було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 ) пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 15 296,98 грн. (П`ятнадцять тисяч двісті дев`яносто шість грн. 98 коп.). Стягнуто з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 ) судові витрати у розмірі 2000,00 грн. (Дві тисячі грн. 00 коп.). Стягнуто з ОСОБА_1 до бюджету судовий збір у розмірі 840,80 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції стягнув пеню у розмірі 15 296, 98 грн. на підставі рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 січня 2020 року, яке оскаржене ОСОБА_1 у апеляційному порядку. Крім того, на думку апелянта, позивачем та його представником не надано доказів, що підтверджують оплату наданих адвокатом послуг. Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши розгляд апеляційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч.1, 2 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Ухвалюючи судове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що суму, визначену як заборгованість за період з січня 2015 року по серпень 2018 року, відповідач сплатив тільки у лютому 2020 року, тобто з простроченням більш ніж на 500 днів, починаючи від дати звернення до суду у 2018 році. Суд погодився з розрахунком, наданим позивачкою, з якого вбачається, що за 500 днів прострочки відповідачу нараховано 500% пені на суму боргу у розмірі 15296,98 грн., що дорівнює 76 484,90 грн. (15296,98 грн. х 1% х 500 днів : 100). Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 09 грудня 2014 року у справі № 509/3573/14-ц шлюб між позивачкою та відповідачем був розірваний; позивачці прізвище « ОСОБА_3 » було змінено на « ОСОБА_4 »; визначений обов`язок відповідача сплачувати на утримання?доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 643,00 грн щомісяця, до досягнення ОСОБА_5 18 років. Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 09 грудня 2014 року набрало законної сили 22 грудня 2014 року. Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 січня 2020 року у справі № 509/4255/18 було визнано, що відповідач має заборгованість зі сплати аліментів у наслідок нездійснення індексації розміру аліментів, та з нього було стягнуто борг за період з січня 2015 року по серпень 2018 року у сумі 15 296,98 грн. Вказане судове рішення було оскаржене ОСОБА_1 у апеляційному порядку, та постановою Одеського апеляційного суду від 12 травня 2021 року рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 січня 2020 року було залишене без змін. Звертаючись до суду першої інстанції, ОСОБА_2 зазначала, що розрахунок пені виконаний нею з 01 серпня 2018 року на суму боргу у розмірі 15 296,98 грн., що відповідає обставинам, встановленим у рішенні Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 січня 2020 року у справі №509/4255/18. Суму, визначену судом як заборгованість за період з січня 2015 року по серпень 2018 року, відповідач сплатив тільки у лютому 2020 року, тобто з простроченням більш ніж на 500 днів, починаючи від дати звернення до суду у 2018 році. З розрахунку, наданого позивачкою вбачається, що за 500 днів прострочки відповідачу нараховано 500% пені на суму боргу у розмірі 15296,98 грн., що дорівнює 76 484,90 грн. (15296,98 грн. х 1% х 500 днів : 100). Однак, позивачка самостійно зменшила розмір пені до суми боргу визнаного судом, та просить стягнути тільки 15 296,98 грн., що повністю відповідає положенням ч.1 ст.196 Сімейного кодексу України. Суд першої інстанції дійшов висновку, що розрахунок пені, наданий позивачкою, є правильним, оскільки відповідає вимогам чинного законодавства та загальновизнаним методикам розрахунку та не спростований відповідачем. Однак, колегія суддів вважає вказаний висновок суду помилковим, виходячи з наступного. Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182 СК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення про стягнення аліментів). У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця. Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки. Згідно з частиною першою статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо. Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною. Законодавець установив розмір пені 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені. Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем. У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання. У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені 1 %. Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості. У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %. Вказане відповідає правовій позиції, висловленій Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18). Згідно відомостей, наданих Овідіопольським районним відділом державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за період з січня 2015 року по серпень 2018 року ОСОБА_1 сплачував на користь ОСОБА_6 аліменти в розмірі 640 грн. щомісячно, індексація аліментів у зазначений період не здійснювалось. Таким чином, колегія суддів доходить до висновку, що, визначаючи розмір пені за порушення строків сплати аліментів, суд першої інстанції вказаного не врахував, не встановив розмір несплачених аліментів за кожен місяць, та погодився із невірним розрахунком, зробленим ОСОБА_2 . При викладених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи судове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, не у повному обсязі визначився з характером спірних правовідносин, нормами права, які підлягають застосуванню, що, відповідно, призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку із чим рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 травня 2020 року у вказаній частині підлягає скасуванню із постановленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 . Оскільки у позовних вимогах відмовлено у повному обсязі, то, відповідно, не можуть бути задоволені і позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення судових витрат з відповідача, у зв`язку із чим рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 травня 2020 року у даній частині підлягає також підлягає скасуванню. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, колегія суддів, - - постановила: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 травня 2020 року скасувати. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів - відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими п.2«а» - 2 «г» ч.3 ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 26 серпня 2021 року. Судді Одеського апеляційного суду С.О. Погорєлова А.П. Заїкін О.М. Таварткіладзе