Постанова Черкаський апеляційний суд № 712/4898/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/821/308/21 Справа № 712/4898/21 Категорія: ст.124 КУпАПГоловуючий у І інстанції Бащенко С. М. Доповідач в апеляційній інстанції Ятченко М. О. ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 серпня 2021 року м.Черкаси Суддя Черкаського апеляційного суду Ятченко М.О., з участю особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його представника - адвоката Ткачука-Коваленка О.В., представників потерпілого ОСОБА_2 - адвокатів Борейка О.І. та Шараї Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 22 червня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 , непрацюючого, відомості про ідентифікаційний номер відсутні, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, та стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 454 грн. 00 коп., - в с т а н о в и в : В постанові суду зазначено, що ОСОБА_1 17.04.2021 р. о 23 год. 55 хв. в м. Черкаси, по вул. Грушевського, керуючи автомобілем Chevrolet Lacetti д.н.з. НОМЕР_1 (власник ОСОБА_3 ), при виїзді на перехрестя з бул. Шевченка, не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу», в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_2 (власник ОСОБА_4 ) під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі бул. Шевченка, чим порушив п.п.8.4 б), 16.11 ПДР України. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Не погоджуючись з постановою суду, вважаючи її незаконною і несправедливою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив постанову судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 22.06.2021 р. в справі №712/4898/21 скасувати визнати його - ОСОБА_1 не винним в скоєнні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП. Апеляційні вимоги мотивував тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, і вважає, що всі докази, на які посилається суд у оскаржуваній постанові, підтверджують саме невинуватість водія ОСОБА_1 в причині скоєння зіткнення транспортних засобів. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення від 22.04.2021 р. не несе жодної доказової бази, на підтвердження порушення ПДР України з боку водія ОСОБА_1 . Схема ДТП від 18.04.2021 р. (а, не від 22.04.2021 р.) складена вкрай непрофесійно, так як на ній зафіксовано, але не прив`язано місце контакту зіткнення між транспортними засобами, і ці відстані не виміряні інспекторами під час складання схеми. Пояснення свідків (незацікавлених), саме і доводять винуватість в ДТП водія автомобіля «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , який рухаючись в населеному пункті з перевищенням швидкості, в темну пору доби, приймав участь у перегонах, та в наслідок своєї грубої необачності недотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом, яким керував ОСОБА_1 . Апелянт вказує, що відповідно до встановленого місця зіткнення між транспортним засобом, що узгоджується з місцем зіткнення зображеним на первинній схемі працівників УПП, зіткнення відбулося на бульварі Шевченка, вже за межами перехрестя з вул. Грушевського - Шевченка. Здобуті під час додаткового огляду місця ДТП заміри місця зіткнення, фото зроблені на місці ДТП доводять той факт, що автомобіль, яким керував водій ОСОБА_1 , вже повністю завершив маневр повороту з другорядної на головну, повністю покинув межі перехрестя та вже рухався по бульвару Шевченка. Автомобіль, яким керував водій ОСОБА_2 скоїв зіткнення з попутнім попереду їдучим транспортним засобом тоді коли вже обидва транспортні засоби завершили проїзд перехрестя та рухались в попутному напрямку по бульвару Шевченка. А тому, апелянт вважає, що причиною ДТП є порушення пунктів: 12.1,13.1 ПДР України водієм автомобіля «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , який, відповідно до показів свідка, рухаючись в населеному пункті з перевищенням швидкості, в темну пору доби, приймав участь у перегонах, та в наслідок своєї грубої необачності недотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення транспортних засобів. Вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши законність та обгрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його представника адвоката - Ткачука-Коваленка О.В., які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити, представників потерпілого ОСОБА_2 - адвокатів Борейка О.І. та Шараї Л.О., які заперечили проти апеляційної скарги та просили залишити без змін постанову суду, пояснення свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , приходжу до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення з наступних підстав. Згідно з вимогами ст.245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Крім того, ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими. Відповідно до ст.252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Статтею 124 КУпАП, передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. При цьому правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, є правопорушенням із матеріальним складом, і обов`язковою ознакою його об`єктивної сторони, що характеризує вчинене діяння (дію чи бездіяльність), є не будь-які з допущених особою порушень ПДР, а лише ті з них, які спричиняють (викликають, породжують) суспільно небезпечні наслідки, передбачені ст.124 КУпАП, тобто тільки такі порушення ПДР, які є причиною настання цих наслідків і, отже, перебувають із ними у причинному зв`язку. Об`єктивна сторона даного складу правопорушення включає такі обов`язкові елементи: діяння (дія або бездіяльність); обстановку; наслідки (пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна); причинний зв`язок між діянням та наслідками, який має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху допущене винуватою особою, неминуче зумовлює наслідки, передбачені ст.124 КУпАП. Під час розгляду справи суд зобов`язаний встановити чи дійсно порушення ПДР України, які ставляться в провину особі, стали причиною настання наслідків, передбачених ст.124 КУпАП, тобто перебували у причинному зв`язку з ними, а які з цих порушень виконали лише функцію умов, що їм сприяли. Отже, склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, утворює не будь-яке недотримання особою, котра керує транспортним засобом, вимог ПДР, а лише таке, що безпосередньо призвело до зазначених у цій статті наслідків. Відповідно п.24 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р. за №14 слід звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, висловлених останнім доводів. Проте, як видно з матеріалів справи, наведені вимоги закону при розгляді справи в суді та винесенні суддею постанови відносно ОСОБА_1 дотримані не були. Так, апеляційним судом встановлено, що судом першої інстанції не встановлено причинного зв`язку між діями особи, яка притягується до відповідальності, і наслідками, що виключає його адміністративну відповідальність за вказаною правовою кваліфікацією. Зі змісту постанови, випливає, що суддя не встановив фактичних обставин дорожньо-транспортної події, не виклав їх у судовому рішенні, не надав оцінки діям особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на предмет дотримання п.п.8.4 б), 16.11 ПДР України, тобто фактично справу про адміністративне правопорушення не розглянув, а лише послався на протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та додані до нього письмові докази, не надавши при цьому їм будь-якого аналізу та оцінки. Також, для встановлення істини, усунення будь-яких сумнівів та прийняття законного та справедливого рішення, суд мав би викликати та безпосередньо допитати в судовому засіданні іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди потерпілого ОСОБА_2 та свідків, які були очевидцями дорожньо-транспортної пригоди, однак цього не зробив. Отже, докази, наявні у матеріалах справи, у відповідності з вимогами ст.252 КУпАП судом першої інстанції перевірені не були, внаслідок чого суд першої інстанції дійшов до необґрунтованого висновку, про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. В судовому засіданні апеляційної інстанції були допитані свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Так, свідок ОСОБА_5 пояснив, що 17.04.2021 р. він їхав за автомобілем Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , і вважає, що останній рухався зі швидкістю, що перевищує 50 км./год. Свідок ОСОБА_6 , пояснив, що 17.04.2021 р. в день дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , він рухався у тому ж напрямку, що вказані водії, при цьому останні обігнали його і їх швидкість не відповідала встановленій нормі швидкості по місту 50 км./год., а далеко перевищувала за дозволену швидкість ПДР. За наведених обставин апеляційний суд вбачає про неможливість встановлення винуватості ОСОБА_1 на підставі наявних у справі документів та пояснень учасників ДТП, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки вони є зацікавленими особами, і їх пояснення протирічать один одному і нікому з них неможна віддати перевагу. Експертиза у даній справі не призначалась, а тому стверджувати, що саме дії водія ОСОБА_1 стали причиною ДТП не можна. Отже, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції, дійшов передчасного висновку про винуватість у вказаній вище ДТП водія ОСОБА_1 . Відповідно до п.7 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Згідно ч.2 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через 3 місяці з дня його виявлення. Таким чином, підсумовуючи все вищевказане, необхідно зазначити, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції знайшли своє підтвердження, а відтак свідчать про незаконність винесеної постанови місцевого суду, яка за таких обставин, не може залишатись в законній силі і підлягає до скасування, а провадження про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 необхідно закрити на підставі ст.38 КУпАП за закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 38, 247, 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Соснівського районного суду м.Черкаси від 22 червня 2021 року, про визнання винуватим ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП скасувати, а провадження у справі стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя М. О. Ятченко