LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Перший апеляційний адміністративний суд640/27947/20

від 25.08.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2021 р. - залишити без задоволення.

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 серпня 2021 року справа №640/27947/20 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Сіваченка І.В., Казначеєва Е.Г., секретаря судового засідання Тішевського В.В., представника позивача Олійникова С.І., відповідача Сенникова А.А., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2021 р. (у повному обсязі рішення складено 14 квітня 2021 у м. Слов`янськ) у справі № 640/27947/20 (головуючий І інстанції суддя Голубова Л.Б.) за позовом Приватного багатогалузевого підприємства "НЕВА" до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: 10.11.2020 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Донецькій області з питань зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1873197/06724785 від 27.08.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 04.08.2020 року та рішення комісії Головного управління ДПС у Донецькій області з питань зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1877164/06724785 від 28.08.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 10.08.2020 року та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 1 від 04.08.2020 року та № 2 від 10.08.2020 року (а.с. 1-5). Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 9 квітня 2021 року у справі № 640/27947/20 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Донецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1873197/06724785 від 27.08.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної приватного багатогалузевого підприємства «НЕВА» № 1 від 04.08.2020 року. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Донецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1877164/06724785 від 28.08.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної приватного багатогалузевого підприємства «НЕВА» № 2 від 10.08.2020 року. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну приватного багатогалузевого підприємства «НЕВА» № 1 від 04.08.2020 року датою її надходження - 25.08.2020 року та податкову накладну приватного багатогалузевого підприємства «НЕВА» № 2 від 10.08.2020 року датою її надходження - 26.08.2020 року. Вирішено питання судових витрат (а.с. 132-139). Відповідачем 1 подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивач не надав документів первинного обліку, що унеможливлює підтвердження реальності господарських операцій, відображених у податкових накладних № 1 та №

2. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі. Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував. Просив залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Приватне багатогалузеве підприємство «НЕВА» є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом 06724785, про що свідчить статут підприємства (а.с. 6-12). За змістом п. 4.2, п. 4.3 ч. 4 свого статуту 29.10.2019 року ПБП «НЕВА» зареєструвало філію «ЕКОПРОД» приватного багатогалузевого підприємства «НЕВА» (ЄДРПОУ 43315419), надавши філії право самостійно укладати цивільно - та господарсько-правові правочини (угоди) від імені підприємства, а також виписувати податкові накладні та вести частину реєстру отриманих та виданих податкових накладних, про що свідчить Положення про філію «ЕКОПРОД» приватного багатогалузевого підприємства «НЕВА» (а.с. 13-16). Позивач перебуває на податковому обліку відповідача - 1, що не спростовується сторонами. 03.08.2020 року філією «ЕКОПРОД» ПБП «НЕВА» укладено договір поставки № 0308-2, за умовами якого філія зобов`язується поставити покупцю - товариству з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВА ГРУПА КИЇВ» насіння пшениці та ячменю (а.с. 16). Згідно з умовами додаткової угоди до договору поставки № 0308-2 від 03.08.2020 року загальна вартість товару становить 940000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 156666,67 грн. (а.с. 17). 03.08.2020 року покупцю виставлено рахунок № 03/08 на суму 940000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 156666,67 грн., а 04.08.2020 року ТОВ «ЗЕРНОВА ГРУПА КИЇВ» здійснила оплату в сумі 752 000,00 грн. платіжним дорученням № 2278 (а.с. 18-19). 04.08.2020 філією «ЕКОПРОД» ПБП «НЕВА» по видатковій накладній № 1/08 відвантажено товару за договором на суму 213474,00 грн. 06.08.2020 філією «ЕКОПРОД» ПБП «НЕВА» згідно видаткової накладної № 2/08 відвантажено товару за договором на суму 349116,00 грн. 07.08.2020 філією «ЕКОПРОД» ПБП «НЕВА» відвантажено товару за договором згідно видаткової накладної № 3/08 на суму 96068,00 грн. 10.08.2020 філією «ЕКОПРОД» ПБП «НЕВА» за видатковою накладною № 4/08 відвантажено товару за договором на суму 206142,00 грн. 12.08.2020 філією «ЕКОПРОД» ПБП «НЕВА» згідно видаткової накладної № 5/08 відвантажено товару за договором на суму 84224,00 грн. (а.с. 21-25). На підтвердження реальності здійсненої поставки зерна позивачем надано договір складського зберігання зерна № 31/08/2020 від 31.08.2020 року, укладений з ТОВ «КОМІНВЕСТ-АГРО» з додатком № 1 про тарифи на послуги зернового складу, накладну від 08.12.2020 року про транспортні послуги комбайну на 205000,00 грн. з платіжним дорученням № 23 від 20.08.2020 року про сплату ФОП ОСОБА_1 послуг комбайна (а.с. 110-115). На виконання пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України при постачанні товару - «пшениця», «ячмінь» на адресу контрагента ТОВ «ЗЕРНОВА ГРУПА КИЇВ» позивачем складені наступні податкові накладні: № 1 від 04.08.2020 року на загальну суму 752000,00 грн. (сума ПДВ - 125333,33 грн.) (ячмінь - 48,36 т, ціна 189410,00 грн., пшениця -111,64 т, ціна 437256,67 грн.); № 2 від 10.08.2020 року на загальну суму 141658,00 грн. (ПДВ 23609,67 грн. (пшениця - 30,14 т., ціна 118048,33 грн.), № 3 від 12.08.2020 року на загальну суму 55366,00 грн. ( ПДВ 9227,67 грн. (ячмінь - 11,78 т., ціна 46138,33 грн.) (а.с. 26-31). Квитанції від 25.08.2020 року та від 26.08.2020 року свідчать, що податкові накладні № 1 від 04.08.2020 року та № 2 від 10.08.2020 року прийнято, однак реєстрацію зупинено з посиланням на п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. При цьому податкову накладну № 3 від 12.08.2020 року на виконання того ж договору на поставку ячменю на загальну суму 55366,00 грн. (ПДВ 9227,67 грн.) було прийнято без зауважень. Також позивачем 20.08.2020 року надано до ДПС України таблицю даних платника податку на додану вартість (додаток 5 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних), однак 25.08.2020 року відповідачем прийнято рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість № 1864993/06724785 тому, що відомості з таблиці даних не враховано через виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам (а.с. 36) . З отриманої квитанції від 25.08.2020 року слідує: податкову накладну № 1 від 04.08.2020 року було прийнято, а реєстрацію - зупинено, оскільки ПН/PK відповідає вимогам п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податків, зокрема, коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1001,1003 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 27). Квитанція від 26.08.2020 року підтверджує, що податкову накладну № 2 від 10.08.2020 року було прийнято, а реєстрацію - зупинено, оскільки ПН/PK відповідає вимогам п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податків, зокрема, коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1001 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 29). Слід зазначити, що вказані квитанції не містили конкретного переліку документів, які має надати позивач для здійснення реєстрації спірних податкових накладних. 25.08.2020 року та 26.08.2020 року позивачем направлено відповідачу-1 повідомлення № 1 та № 2 з поясненнями та документальним підтвердженням здійснення господарської операції купівлі-продажу (а.с. 34-35). Зокрема, повідомленням від 25.08.2020 року надано копію договору поставки № 0308-2 від 03.08.2020 року з додатком: платіжного доручення № 2278 від 04.08.2020 року, рахунку на оплату від 04.08.2020 року № 03/08, довіреності № 0308-2 від 03.08.2020 року. Повідомленням від 26.08.2020 року надано копію договору поставки № 0308-2 від 03.08.2020 року з додатком: платіжного доручення № 2278 від 04.08.2020 року, рахунку на оплату від 04.08.2020 року № 03/08, довіреності № 0308-2 від 03.08.2020 року. 27.08.2020 року комісією Головного управління ДПС у Донецькій області з питань зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняте рішення № 1873197/06724785 від 27.08.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 04.08.2020 року (а.с. 32). 28.08.2020 року комісією Головного управління ДПС у Донецькій області з питань зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняте рішення № 1877164/06724785 від 28.08.2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 10.08.2020 року в ЄРПН (а.с. 33). 11.09.2020 року позивачем надано опис господарської діяльності ПБП «НЕВА» (а.с. 37-42). 14.09.2020 року підприємством позивача подано скаргу на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 28.08.2020 року № 1877164/06724785, проте скарга позивача залишена без задоволення (а.с. 43). При вирішенні справи суд виходить з наступного. Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (пп. 14.1.60 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). За правилами пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Абзацом 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін Відповідно до вимог абзацу першого пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (абз. 1). Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абз. 2). Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (абз. 3). Абзацом п`ятим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. За правилами абзацу дев`ятого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. За унормуванням абзацу десятого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних (абзац тринадцятий пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України). Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України окреслено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 341). Згідно пунктів 12, 13 цього Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться їх перевірки, після чого формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Порядок № 1165), що набрав чинності 01.02.2020. Відповідно до вимог пункту 3 Порядку № 1165 податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Пунктом 5 цього Порядку передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку; показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку та відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій. Пунктом 6 Порядку 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/ розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Згідно з пунктами 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. Критерії ризиковості платника затверджені Додатком № 1 до Порядку № 1165. Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України визначений Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 520 від 12.12.2019 (надалі за текстом - Порядок № 520). Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня). Комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п.4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст. 42 Кодексу. За правилами пунктів 10-12 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Пунктом 5 Порядку визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Пунктом 20 Порядку № 1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. Як зазначено вище, причиною відмови у реєстрації податкової накладної податковий орган зазначає відсутність документів первинного обліку: коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1001,1003 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання. Затверджена Порядком № 520 форма рішення про відмову в реєстрації податкової накладної передбачає необхідність визначення контролюючим органом документу переліку - документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством, що не був наданий шляхом його підкреслення. Спірні рішення від 27.08.2020 року та від 28.08.2020 року не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для його прийняття, а лише містять загальне посилання про те, що причиною його прийняття є ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні (із позначкою - документи які не надано підкреслити). У рішенні не підкреслено, яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, які, на думку контролюючого органу, мали би бути представлені платником податку щодо господарської операції. Головне управління ДПС у Донецькій області є суб`єктом владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), має спеціальну правосуб`єктність. Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов`язок надання документів платником податків кореспондує із правом контролюючого органу на витребування в платника податків певних документів у передбачених законом випадках. Втім, контролюючий орган під час витребування від платника податків документів, має визначити їх перелік, платник податку має чітко розуміти що саме від нього вимагає орган владних повноважень та мати можливість передбачати наслідки своєї поведінки в залежності від виконання чи невиконання вимоги контролюючого органу. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв оцінки призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не довільно, на власний розсуд. Відсутність чіткої вимоги податкового органу до платника податків стосовно надання певного документу виключає можливість визнання правомірним застосування до такого платника негативних наслідків через невиконання такої вимоги. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 300/148/19. Суд наголошує, що рішення відповідача про відмову в реєстрації податкової накладної є актом індивідуальної дії. Правовий акт індивідуальної дії виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства. Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Суд відзначає, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення. Натомість, рішення про відмову у реєстрації податкової накладної у даному випадку не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень. При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин судом враховуються, зокрема, правові позиції наведені в постановах Верховного Суду від 05 січня 2021 року у справах № 640/10988/20 та справа № 640/11321/20. З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про безпідставність та невмотивованість оскаржуваних рішень відповідача 1, оскільки вони не містять чіткої підстави його прийняття, та підкреслень необхідних до надання документів, що свідчить про його необґрунтованість, та невідповідність встановленій формі. Отже, посилання відповідача на те, що серед поданих позивачем документів не було певних документів, затверджених наказами Мінагрополітики, є неприйнятними, враховуючи, в тому числі, відсутність таких посилань в оскарженому рішенні. Як встановлено судом, після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної (квитанція № 1) позивачем як платником податків в порядку, встановленому законодавством, до контролюючого органу подані повідомлення від 25.08.2020 року № 1 та від 26.08.2020 року № 2 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій податковій накладній та копії документів, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій зазначених у цій податковій накладній. Між тим, за результатом розгляду письмових пояснень та копій документів, що подані платником податків, комісією регіонального рівня контролюючого органу щодо поданої позивачем податкової накладної прийняте рішення про відмову у її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Таким чином позивач надав всі первинні документи, що підтверджують здійснення господарської операції з постачання зерна. Окремо слід зазначити, що податкову накладну № 3 від 12.08.2020 року на загальну суму 55366,00 грн., у тому числі ПДВ - 9227,67 грн. відповідачем не зупинено. Податкова накладна № 3 від 12.08.2020 року підтверджує частину поставки товару згідно того ж договору поставки, що й накладні № 1 від 04.08.2020 року та № 2 від 10.08.2020 року. Чому частина операцій за договором поставки № 0308-2 від 03.08.2020 року вважається відповідачем ризиковими, а інша - такою, що відповідає вимогам податкового законодавства, що беззаперечно доводить протиправність рішень відповідача 1 щодо зупинення податкових накладних № 1 від 04.08.2020 року та № 2 від 10.08.2020 року, що в свою чергу, суперечить приписам частини 2 статті 2 КАС України щодо обґрунтованості та неупередженості рішень суб`єктів владних повноважень. При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, судом враховуються, в тому числі, правові позиції, наведені в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 року в справі № 816/166/15-а, від 11.09.2018 року в справі № 816/909/17, від 05.02.2019 року в справі № 813/123/16. Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України, яка визначає повноваження суду при вирішенні справи, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджують реальність здійснення господарської операції по поданій ним податковим накладним № 1 від 04.08.2020 року та № 2 від 10.08.2020 року. Належних доказів стосовно невідповідності представлених позивачем документів вимогам чинного законодавства, чи їх недостатності для підтвердження реальності здійснення господарської операції, і, відповідно, можливості реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідачами суду не надано. Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію поданої позивачем податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, матеріали справи не містять. П. 13 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520, занотовано: рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. Унормуванням п. 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 року № 1246, закріплено: податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, як, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення). В п. 20 вказаного Порядку вказано, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. При цьому суд також враховує норми Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 року № 557 (далі Порядок 557). Розділом II Порядку 557 визначені загальні вимоги щодо електронного документообігу. Електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства за визначенням п. 1 розд. ІІ Порядку 557 та на підставі Договору, що визначає взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу. Згідно з п.п. 8 - 10 розд. ІІ Порядку 557 у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення. Автоматизована перевірка електронного документа включає: перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини другої статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги»; перевірку обов`язковості та послідовності накладення на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку; перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту); перевірку наявності обов`язкових реквізитів; перевірку наявності заяви про приєднання до Договору; перевірку дії Договору. Пунктом 11 розд. ІІ Порядку 557 встановлено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня. У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі. Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом. Відповідно до п. 12 розд. ІІ Порядку 557 не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та цим Порядком, формується друга квитанція. Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції). За приписами п. 14 розд. ІІ Порядку 557 у разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції. З наведених підстав рішення Головного управління ДПС у Донецькій області № 1873197/06724785 від 27.08.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 04.08.2020 року та № 1877164/06724785 від 28.08.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 10.08.2020 року підлягають скасуванню, про що вірно зазначено судом першої інстанції. З метою ефективного захисту та відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, виходячи з наведених вимог законодавства, підлягають задоволенню також вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні позивача № 1 від 04.08.2020 року та № 2 від 10.08.2020 року. Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні № 1 від 04.08.2020 року та № 2 від 10.08.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датами їх подання - 25.08.2020 року та 26.08.2020 року. Така правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеній в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18. Україна визнала юрисдикцію Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) щодо всіх питань, пов`язаних із тлумаченням і застосуванням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. (ст. 1 ЗУ "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 р.). За унормуванням ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Крім того, за приписами частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Отже, судова практика ЄСПЛ є джерелом права і суди зобов`язані керуватись нею. В свою чергу, у справі "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були почуті, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі "Hirvisaari v. Finland", заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт ЗО). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. В рішенні у справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Отже, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто вмотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 2 ст. 77 КАС України). В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. І відповідачами не доведено обґрунтованості прийнятих ним рішень. У відповідності до вимог ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається. Керуючись ст. ст. 195, 205, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2021 р. - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2021 р. у справі № 640/27947/20 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 26 серпня 2021 року Головуючий суддя Г.М. Міронова Судді І.В. Сіваченко Е.Г. Казначеєв

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»